Мистецтво Презентація "Вільям Тернер"

Презентація «Вільям Тернер»

Вільям Тернер. Вільям Тернер, повне ім'я Джозеф Меллорд Вільям Тернер (англ. Joseph Mallord William Turner RA 23 квітня 1775 — 19 грудня 1851) — відомий англійський художник, аквареліст та графік. Віднесений до напрямку романтизм. Малював пейзаж і, в тому числі фантастичні, уявні, міста Італії, інтер'єри.

Біографія. Батьки. Навчання. Народився в Лондоні. Батько (Вільям Гей Тернер, 1738—1829) був перукарем. Українське слово «перукар» надзвичайно точно визначає фах батька, бо той творив перуки, що мали великий попит у Британії 18 століття. Мати (Мері Маршал) молодою захворіла на психічий розлад, ймовірно через ранню смерть молодшої сестри Вільяма — Гелен. Мати померла в сумнозвісній божевільні Лондона — Бедламі у 1804 р. Неможливість виховання матір'ю обумовила передачу хлопця в родину дядька в передмістя Лондона — Брентфорд. Там і помітили хист підлітка до мистецтва. Вільям багато малював, і батько чіпляв малюнки сина на вікнах своєї лондонської перукарні. Після школи підлітка відправили в Королівську академію мистецтв. Англійці полюбляють акварельний живопис. Займався ним і Вільям в академії. Вже через рік навчання його акварель узяли на щорічну виставку в Академії. Тернер був все життя тісно пов'язаний із цим навчальним закладом, постійно експонував там свої твори, а з 1802 р. став членом академії. З роками Тернер ставав все більш ексцентричним і не вкладався в обов'язкові для джентельмена правила. Він ніколи не був одруженим, але жив з коханкою (Софія Кароліна Бут). А Сара Денбі народила від нього двох дочок у 1801 та 1811 роках.

Біографія. Відгук на Наполеонівські війни. ПодорожіНайбільшим відгуком на політичні події сучасності стали картини Тернера на теми Наполеонівських воєн та перемоги королівської Британії в тих подіях — «Трафальгарська баталія», «Поле Ватерлоо». Тернер декілька разів подорожував країнами Західної Європи, був в Італії, Швейцарії, Франції. У Луврі, що був перетворений на національний музей ще за часів Французької революції 1789-1793, Тернер вивчав живопис старих майстрів. Декілька разів Тернер відвідав Венецію, яку малював аквареллю і олійними фарбами.

ПодорожіСан-Джорджо Маджоре: ранок, акварель, 1819, Галерея Тейт, Лондон. Собор Святого Петра з півдня, 1819, Національна галерея, Лондон Гранд-канал у Венеції, Гантінгтонська бібліотека, Сан-Марино, Каліфорнія

Інтер'єри. Північна галерея. Салон, акварель. Майстерня художника

Архітектура. Тернер полюбляв архітектуру і навіть якийсь час хотів пов'язати свій фах з будівництвом. Але це швидко минулося. Сліди захоплення архітектурою відбилися в малюнках краєвидів Венеції, Лондона, окремих пам'яток стародавньої архітектури. Готичне абатство Мелроуз. Старий лондонський міст, Британський музей, Лондон. Абатство Фонтгілл, 1799 р.

Морська тематика. Трафальгарська битва, 1806 Рибалки у морі, 1796, Галерея Тейт, Лондон. Пакетбот з Роттердама, 1818, Єльський центр британського мистецтва, Нью-Гейвен, Коннектикут, США

Морська тематика. Корабель «Сміливий» тягнуть на звалище. Схід сонця з морськими чудовиськами, 1845, Галерея Тейт. Корабель - перевізник рабів, Бостон, Музей красних мистецтв

Смерть. Тернер помер від холери в домі Софії Кароліни Бут, у Чейни Уолк у Челсі, 19 грудня 1851 року. Він похований у Соборі святого Павла, де покоїться біля сера Джошуа Рейнольдса. Його останніми словами було " Сонце - це Бог", проте це може бути недостовірно. Друг Тернера, архітектор Філіп Хардвік (1792-1870), син його наставника, Томаса Хардвіка, був відповідальним за організацію його похоронів. У момент смерті Вільяма, він написав усім тим, хто знав Тернера, що "я повинен повідомити вас, що ми втратили його". Іншими причасними до похоронів були його двоюрідний брат і головний скорботній на похороні Генрі Харпур IV. Генрі Скотт Тріммер, Джордж Джоунс РА та Чарльз Тернер АРА.

Заповіт. За заповітом художника усі його роботи (близько 300 картин і понад 19 тисяч акварелей і малюнків) перейшли у власність держави. Тому творів Тернера надзвичайно мало в музеях поза межами Британії. Більша частина робіт художника зберігається в галереї Тейт, де для картин і акварелей Тернера прибудували ціле крило з дев'яти залів. Згідно заповіту Тернера дві його найкращі картини («Схід сонця в тумані» і «Дідона, яка будує Карфаген») експонуються в Національній галереї в одному залі з картинами «Ісаак і Ревека» і «Відплиття цариці Савської» Клода Лоррена.

Тернерівська художня премія. З 1984 року в Британії заснована Тернерівська художня премія. У 2009 році вона присуджувалася у 25 раз. Її дають щорічно художнику, що живе чи працює в Британії і вік якого не перевищує 50 років. Її грошовий еквівалент дорівнює 25 000 фунтів. Премію дають зовсім не за пейзажні твори.

Дякую за увагу!