Мій клас. Як створити безпеку і затишок у класі?

 

 

 

 

 

 

 

 Інтегрований урок

(Я досліджую світ, навчання грамоти, математика)

«Мій клас. Як створити безпеку і затишок у класі? »

 

 

 

 

 

 

 Підготувала:

вчитель

початкових класів

СЗШ№84 ім. Блаженної

Йосафати Гордашевської

Копач Ірина Миколаївна

 

 

Тема. «Мій клас. Як створити безпеку і затишок у класі? »

Мета:

 Формування предметних компетентностей: фіксувати результати порівняння об’єктів навколишнього світу, знаходити знайомі двовимірні фігури на предметах навколишнього середовища, визначати, що може призвести до небезпеки в класі; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, розвивати уважність; виховувати в учнів повагу одне до одного;

 Формування ключових компетентностей: вміння навчатися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності.

Хід уроку

І Вступна частина

1.  Організаційний момент

Доброго ранку, доброго дня

Бажаєте ви і бажаю вам я

Хай плещуть долоньки

Хай тупають ніжки,

Кивають голівки

І сяють усмішки

Доброго ранку, доброго дня

Усмішки даруєм і добрі слова.

- Діти, до нас сьогодні завітав гість, здогадайтесь хто це?

Я одягаюсь дуже модно

Поб’ю кого завгодно

На всі питання відповідаю:

«Відчепіться, братці, я не знаю!» (Незнайко)

2. Повідомлення теми та мети уроку

- До нас завітав Незнайко, який нещодавно так як і ви пішов до школи і не знає правил поведінки у школі. Він любить пустувати, глузувати і загадувати загадки. Ось послухайте:

У вересні зустрічає нас

Світлий та просторий…(клас)

Асоціативний кущ

   

 

 

 

 

 

 

ІІ Основна частина

- Діти уважно розгляньте наш клас, подивіться на осередки, які є у нашому класі. Назвіть предмети круглої, квадратної, прямокутної, трикутної форми.

- Які предмети знаходяться зліва, справа, посередині від вас?

- На партах у вас геометричні фігури: трикутник, коло, квадрат, прямокутник. Незнайко пропонує пограти у гру «Знайди предмет певної форми» (Діти беруть геометричну фігуру і стають біля певного предмету). Утворюється чотири групи.

- Кожна група придумує емблему зі своєї геометричної фігури для своєї групи і презентує її.

- Незнайко знає одного хлопчика Михайлика, але не знає чи добре він поводить себе у школі, послухайте про нього історію. (Читання вчителем «Казки про Михайлика та Горе-лихо») Додаток 1.

Технологія «Крісло автора»

- Чи добре зробив Михайлик, коли спізнився на урок?

- Чи можна бити дівчаток?

- Які ще негативні звички ви помітили у цього хлопчика?

- У якому класі ви себе почуваєте комфортно?

Висновок. Класна кімната – це місце, де ви навчаєтесь, спілкуєтесь одне з одним, а також відпочиваєте на перервах. Тому кожному тут має бути затишно і безпечно.

Фізкультхвилинка

Вправа в групах

- Незнайко пропонує розглянути малюнки, які я вам роздам із зображенням правил поведінки у школі і обговорити у групі чи можна так поводитись у школі, як це зображено на малюнку.  Додаток 2.

Розвиток критичного мислення

Технологія «Акваріум»

Незнайко пропонує одній із груп сісти в центрі класу. Розпочинаємо обгворювати проблему «Правила поведінки у класі» (3-5 хв.)

- Чи погоджуєтесь ви із думкою групи?

Щоб усі вас поважали,

Щоб любили і пишались.

Не багато, і не мало –

Треба знати й поважати

Класні правила усі:

- До школи приходь вчасно.

- Будь охайним.

- У класі ходи спокійно.

- Відповідай за свої вчинки.

- Тримай у порядку свої речі та робоче місце.

- Уважно слухай, коли хтось говорить, не перебивай.

- Стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе!

Групова робота «Ми позичаємо ідею»

Ситуація 1.

 Павлик проходив повз Катрусину парту, випадково зачепев її пенал, і той упав на підлогу, Катруся образилася й спеціально скинула з парти Павликові речі, що він підготував до уроку. Після цього вони ледве не побилися.

- Запропонуйте можливі шляхи розв’язання ситуації.

Ситуація 2.

Дівчатка на перерві побігли в осередок відпочинку. Вони вирішили погратися лялькою, але кожна хотіла взяти її першою. Виникла суперечка.

- Запропонуйте можливі шляхи ров’язання ситуації.

ІІІ Рефлексія

Вправа «Обери позицію»

Я хочу ходити до школи, де:

- Малюють

- Граються

- Читають і пишуть

- Рахують і розв’язують задачі

Незнайко дуже задоволений вашою роботою, йому дуже комфортно було працювати разом з вами і просить оцінити вашу роботу на уроці:

- Якщо ви працювали чудово – підніміть зелений кружечок;

- Якщо ви працювали добре -  жовтий;

- Якщо ви працювали недостатньо старанно – червоний.

Я вважаю, що ви себе оцінили справедливо і запам’ятали правила поведінки у класі, тому що ви всі класна родина. І щоб наша сім’я була міцна й здорова – давайте поважати і любити один одного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Казка про Михайлика та Горе-лихо 
Казка про правила поведінки

 

Йдуть уроки, в школі тиша,
Всі за партами сидять,
Та порушив тишу Міша,
Бо спізнивсь хвилин на п’ять.
І урок перериває,
Двері різко відчиня.
Дітям дуже заважає
Хлопець мало не щодня.
А зайшов, не привітався,
Через клас увесь побрів.
Хоч би що! Ще й усміхався,
А тоді за парту сів.
На уроці розмовляє,
То він булочку жує,
То записки розкидає,
То дівчаток часом б’є.
І не може посидіти
Він спокійно п’ять хвилин.
Я скажу вам щир, діти,
Добре, що такий один.
А, як дзвоник залунає,
На перерву час іти.
Він на партах вже стрибає,
Почина когось трясти.
То потягне за косичку,
То з перил по сходах мчить,
То розбризкає водичку
Й стрімголов кудись летить.
То він дошку розмалює,
То вазони поскида.
Каже він, що так жартує,
Ну, не хлопець, а біда!
То книжки порозкидає,
Дітям зошити порве,
То стілець візьме зламає —
Так у школі він живе.
Принесе у школу карти,
То із кактуса шпички,
То ножем поріже парту,
Порозв’язує стрічки.
То він крейду розкидає,
То стрибне на когось вмить.
Неспокійну вдачу має,
П’ять хвилин не посидить!
Косинцем когось штрикає,
А лінійка в нього — спис!
То він циркуля виймає,
З ним біжить кудись униз.
Приладдя шкільне ламає,
Б’є й штрикає ним усіх.
Він таке заняття має:
Комусь — горе,
Хлопцю ж — сміх!
І не думає хлопчина,
Що скалічить він когось.
Ох, погана він дитина,
Плакать би не довелось...
Як з таким хлопчиськом жити?
Збунтувались діти враз.
Хто захоче з ним дружити?
Всі стомились від образ.
Перестали розмовляти,
Мов Михасика й нема.
Хоче слово він сказати,
А кругом — стіна німа.
Він до того, він до цього
Підійде поговорить,
Та тікають всі від нього,
Не бажають з ним дружить.
Та не журиться хлопчина,
Він ще бігає, кричить.
Але ж є якась причина,
Що не хочуть говорить?
«Ой, ці мамочкіни діти,
Що не хочуть гратись з ним!
Відвертаються сердито,
Він покаже їм усім!
Зараз він їх розштовхає,
Гей! Ану з дороги! Брись!»
Але хто це піднімає
Хлопчака й несе увись?
Що з’явились в нього крила?
Та ніяких крил нема...
Це якась незрима сила
Підняла його й трима.
Раптом в школі стало тихо,
Діти всі завмерли вмить.
Величезне Горе- Лихо
З хлопчиком малим стоїть.
В щупальцях його тримає,
Аж під стелю підняло
І назад не відпускає,
Потім враз, як загуло!
«Ти чого тут бешкетуєш?
Що у світі ти один?
Ти чого дітей травмуєш,
Чий такий поганий син?
Заберу тебе з собою,
В ріг баранячий скручу!
Або розтопчу ногою,
Або правил я навчу!»
Діти всі стояли тихо,
Охопив усіх їх жах.
Здоровезне ж Горе-Лихо
Виростив малий хлопчак.
Раптом все, як закрутилось,
Полетіло сторчака,
Горе-Лихо підхопило
Й дуже стисло хлопчака.
Діти злякано дрижали,
Бо не знали, що робить.
Всі, як вкопані стояли,
Але ось, дзвінок дзвенить,
Всіх до класу закликає...
Діти тихо розійшлись.
Горе-Лихо десь літає
І несе Михася ввись.
Вже й уроки закінчились,
Всі розбіглись по хатах.
І затихли в школі кроки,
Та лишився жити страх.
А, як зовсім споночіло,
Спати все живе лягло,
Горе-Лихо прилетіло
Й хлопця в школу принесло.
Стало, бідного, лякати,
Грати в піжмурки взялось.
Правил почало навчати —
Треба ж з ним робити щось!
Хлопець звівся з переляку,
Сам не знає, що робить.
От би виламать гілляку
Й Горе-Лихо те прибить...
А воно його лякає,
Так, що хлопець ледь не вмер.
Горе-Лишенько кусає
Ще й питає: «Як тепер?
Що подобається, друже,
Як тебе лякають, б’ють?
Щось веселий ти не дуже,
А тебе вже й вдома ждуть...
Але поки не прозрієш
І не станеш мудрим ти,
Й правил всіх не зрозумієш...
Не пущу тебе, прости...»
І взялося знов лякати,
Підкидати вгору, вниз,
Гострим кактусом штрикати
І чіпляти за карниз.
Колобком його котити,
Терти хлопцем по стіні...
Він же мусить зрозуміти
Всі ці правила шкільні!
А саме тряслось від сміху,
Як і хлопець теж, колись.
«Ой, спинися, Горе-Лихе,
Я благаю, зупинись!
Зрозумів свою провину,
Вивчу правила шкільні.
Чуєш? Ні одну дитину
Я в житті не скривджу! Ні!»
Горе-Лихо зупинилось
І схилилось, мов в журбі...
Ніби й менше враз зробилось:
«Що ж, повірю я тобі...
Вчи, а я тут почекаю
І від тебе — ні на крок!
Бо таких, як ти, я знаю —
Це вже пройдений урок!
Вчи. А як усе розкажеш,
То додому відпущу.
Ти зайдеш і тихо ляжеш...
А як — ні, то знов провчу!
Бо твоє я Горе-Лихо,
Ти щодня ростив мене.
І поводься в школі тихо,
Аж тоді біда мине.»
Ніч пливла, усе мовчало,
Хлопець правила вивчав.
Горе-Лихо засинало,
Він додому почвалав.
А, коли зайшов у хату,
То батькам все розказав,
Та й пішов тихенько спати.
Так до ранку і проспав.
Як послало сонце світло,
Ранок росяний устав,
Серце хлопчика розквітло,
Зовсім іншим хлопчик став.
Він зібрав книжки до школи,
В хаті линув тихий сміх.
Як ні разу і ніколи
Він прийшов раніш за всіх.
З усіма дітьми вітався,
Вчителів усіх вітав.
На перервах гарно грався
І нікого не чіпав.
На уроках не сміявся,
Дітям він не заважав.
За задачу зразу взявся
І найперший розв’язав.
Не кричав, не лінувався,
Краще всіх він став писать.
Дуже хлопчик помінявся,
Став серйозний, не впізнать!
Дні ішли, літа минали,
Дуже всіх Мишко любив.
І тепер всі в школі знали —
Він за правилами жив.
З того часу вже ніколи
Він не бивсь, не ображав.
Закінчив успішно школу
І чудово жити став.
Все скінчилось мирно й тихо.
Десь поділось з серця зло.
Здоровезне Горе-Лихо
Щезло, наче й не було!

 

Додаток 2