Мій край - моя історія жива

Мій край – моя історія жива. Вчитель географіїБойко О. М

В епоху державного й духовного відродження України пріоритетна роль належить розвитку національної системи освіти і виховання, яка має забезпечити вихід молодої незалежної Української держави на світовий рівень.

Напрямки виховання. Туристсько-краєзнавчий. Еколого-натуралістичний. Художньо-естетичний. Військово-патріотичний. Дослідницько-експериментальний. Оздоровчий Науковий Гуманітарний

виростити дітей високоморальними, духовно багатими, внутрішньо вільними і відповідальними особистостями Мета виховання:

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, Його національної ментальності, спорідненість світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України,Які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральність, художньо-естетичну, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

безпосередній вплив вчителя на учня;створення спеціальних умов, ситуацій та обставин;Громадську думу колективу особистісно значущого для учня;Спільну діяльність вчителя з учнем, спілкування, гру;Процеси навчання і самоосвіти;Занурення у світ народних традицій, фольклорної творчості, читання художньої літератури. Методи виховання виявляють своє утримання через:

Сутність національного виховання. Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати. Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері.культури та історії свого народу, формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою. Прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в УкраїніВиховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції1.2. 3. 4.5.

національна психологія – психологія працьовитого господаря, вмілого хлібороба, захисника прав особистості і державної незалежності, духовної спадщини народунаціональний характер і темперамент – вічне правдо-шукання, гостинність і щедрість, ласкавість і талановитість, ніжність і глибокий ліризм, свободолюбивість і душевне багатство національний спосіб мислення – своєрідна істотність, завдяки чому зі століття в століття відтворюються і розвиваються самобутня українська культура і духовність забезпечення психологічного супроводу профільного навчаннянародна мораль, етика – людяність, доброта, милосердя, співпереживання як найбільші духовні надбання. Система компонентів духовного світу особистості українця

народна правосвідомість – життя за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердянаціональна філософія – самобутня система ідей, поглядів народу на суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему її долі національний світогляд – система поглядів, переконань, ідеалів, які складають основу національної духовностінаціональна ідеологія – ідейне багатство нації, система філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних поглядів, ідей, переконаньнаціональна свідомість та самосвідомість – відчуття усвідомлення гордості за приналежність до української націїСистема компонентів духовного світу особистості українця:

Як і інші народи, український народ має свої національні пріоритети, які стали загальнолюдськими надбаннями. Здобутки рідного народу, його видатних синів і дочок у різноманітних галузях життя і діяльності мають займати найвищий статус у змісті освіти і виховання.

Освіта і виховання є найважливішими компонентами культури, яка й у всьому світі розвивається національними шляхами. Відтворюючи себе з покоління в покоління (фізично і духовно) і піклуючись про свою вічність буття в дружнім колі народів світу, кожна нація (етнос) піклується про виховання дітей, щоб вони продовжували у віках культурно-історичні традиції батьків, дідів і прадідів

Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід,свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя.

Природа так про все подбала, що повсюди ти знаходиш чому навчатися.

Земле рідна, колиско яворова,Галичанського раю зоря,Ти – природа, молитва і мова,Ми одна яворівська рідня.

Якщо це мистецтво, тоді це не для всіх, а якщо це для всіх, тоді це не мистецтво.

Молитви до Бога підносять Шептицькі,Вербицький укладує в ноти слова,І нині митці на землі яворівській,Узорами пишуть свої імена.

А ще життя чудове тому, що можна мандрувати.

Тим хто любить мандрувати, всі шляхи відкрито. Чуже треба шанувати, а своє любити.

Природа – це одиніз вічних світів, якийє прекрасним, радіснимі який ми не тільки можемо, а й повинні Зробити ще прекраснішимІ радіснішим для тих, хто після нас житиме в ньому.

Духовні святині – то наша перлина, І ліс що обіймами пагорби вкрив, а в тайнах оцих, мов символ калини, квітує історія наших родин.

Каплиця збудована на честь відміни кріпосного права 1848р.

Генерал Микола Маринович -головнокомандувач Українських військ

Моя земля – земля моїх батьків

Ви всі тут упали за рідну Вкраїну,Хоч ніхто з вас більше не встане,Україна була, Україна живе,Україна ще знову повстане.

Ви йшли за нас, Ви йшли на вірну смерть. Ви не боялися нікого і нічого. Ви захищали своїх мам, жінок, дітей. Ви знали що ви робите й для чого

Людина духовно росте, коли любить, прагне до пізнання природи, бажає розгадати її одвічну загадку. А щоб любити - треба знати. Вічна енергія рідної землі підносить і звеличує своїх вірних синів і робить людину власне Людиною!