Міжнародні відносини XVIII ст.

Міжнародні відносини XVIII ст. Битва часів іспано-австрійської війни 1715—1717 рр. Битва часів Північної війни 1700—1721 рр.

Характерні ознаки міжнародних відносин XVIII ст. Характерною ознакою міжнародних відносин XVIII ст. став пошук рівноваги та балансу сил. На зміну визначальному для долі Європи суперництву Бурбонів та Габсбургів приходить діалог «великих держав» - Франції, Англії, Пруссії, Австрії та Росії. При цьому монарх залишався втіленням своєї держави, тому часто династичні конфлікти перетворювалися на загальноєвропейські війни. Відтепер боротьба йшла не лише за європейські території, але й за величезні володіння в Новому Світі.

1. Війни першої третини XVIII ст. 1701—1714 рр. — війна за іспанську спадщину; 1700—1721 рр. — Північна війна; 1715—1717 рр. — іспано-австрійська війна

1. Війни першої третини XVIII ст. Переламною для долі Європи стала війна за іспанську спадщину (1701—1714). У 1700 р., не залишивши прямих спадкоємців, помер король Іспанії Карл II. Він заповів свій трон онуку короля Франції Людовіка XIV, за умови, що іспанська і французька корони ніколи не з’єднаються в одних руках. Проте Людовік не збирався дотримуватися цього застереження. Карл II Зачарований. Людовик XIV Король-Сонце

Війна за іспанську спадщину (1701—1714). Тільки-но його онука було оголошено в Іспанії королем Філіппом V, Людовік заявив: «Піренеїв більше не існує!». Адже в Іспанії і Франції тепер правила одна династія - Бурбони, власники велетенських володінь в Європі, Азії та Америці. Надмірне посилення Франції викликало супротив антифранцузької коаліції у складі Австрії, Пруссії, Англії, Нідерландів та інших держав. Загальноєвропейська війна супроводжувалася важкими поразками Франції, яка не мала сильних союзників. Війна завершилася компроміссом, зафіксованим в Утрехтському (1713 р.) та Раштадтському (1714 р.) мирних договорах, за якими:– іспанську корону отримав онук Людовіка XTV (Пилип V Бурбон) без права її об'єднання з короною Франції;– Карл VI Габсбург як компенсацію за відмову від іспанської корони отримав Південні Нідерланди, Неаполітанське королівство, Сардинію та герцогство Мілан;– за Англією залишались захоплений ще в 1704 р. Гібралтар і частина французьких володінь у Північній Америці (сучасній Канаді).

Північна війна (1700—1721 рр.) Війна між Московським царством та Шведською імперією за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Східній Європі. У 1699 році був укладений Північний союз між Річчю Посполитою, Данією, Саксонією і Російським царством. Сторони. Шведська імперія. Османська імперія. Річ Посполита. Гетьманщина (після 1708)Військо Запорозьке Низове (після 1708)Московське царство Данія. Саксонія. Гетьманщина (до 1708)Королівство Пруссія

Північна війна (1700—1721 рр.)Наслідки війни. НІШТАДТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 30 серпня 1721р. м. Ніштадт (Фінляндія). У результаті Північної війни Московське царство отримало вихід до Балтійського моря, вирішивши одну зі своїх головних історичних завдань, тоді як Швеція втратила статус великої держави. Карта зміни кордонів держав по Ништадському миру: жовтим кольором позначена Швеція до війни, темно-зеленим — Росія, заштриховані землі, які відійшли від Швеції до Росії за умовами договору

Війна за австрійську спадщину (1740—1748). Імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI, померлий у 1740 р., не залишив сина-спадкоємця престолу. Європейськими дворами полетіла фраза «Габсбургів більше немає». Сусіди-монархи вже давно чекали вдалої нагоди, щоб поділити володіння австрійського правителя. Від загибелі Австрію врятувала Угорщина. Марія Терезія несподівано виявила стійкість, її енергія і рішучість викликали подив усієї Європи. Марія-Терезія

Війна за австрійську спадщину (1740—1748). Війна завершилася Аахенським миром 1748 р., за яким:– визнавалося право на "австрійську спадщину" старшої доньки покійного імператора Карла VI Марії-Терези;– окупована Фрідріхом ІІ Сілезія залишалася у складі Пруссії;– Франція повертала Англії захоплені нею території в Америці та Індії. Найважливішим результатом війни було значне посилення Пруссії, що помітно вплинуло на розстановку сил у Центральній Європі. Саме з цього моменту починається історія гострого австро-прусського суперництва за гегемонію в німецьких землях, яке тривало понад сто років.

2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах. Перемога Франції у Тридцятилітній війні продемонструвала надзвичайну ефективність політики, не обтяженої середньовічними пересторогами релігійного та морального характеру. Саме з цього часу принцип державного інтересу набуває все більшого поширення і перетворюється на провідний принцип європейської політики. Зростання могутності одних держав неминуче вступало у протиріччя з інтересами інших. Наслідком завжди був конфлікт. Прагнучи запобігти такому розвиткові подій, інші держави утворювали коаліції, щоб урівноважити силу претендента на гегемонію і відновити прийнятний силовий баланс. Саме так народжувалася європейська система рівноваги сил.

2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах. На початку XVIII ст. в результаті двох воєн - за іспанську спадщину та Північної - баланс сил на континенті суттєво змінився. У групі великих європейських держав Іспанію та Швецію змінили Великобританія і Росія, а в середині XVIII ст. до них приєдналася Пруссія, французьке переважання на континенті було обмежено, а європейську рівновагу збережено і зміцнено. 

Цілі провідних держав Європи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}державаціліРосія1.  Південний напрямок : отримання виходу до Чорного моря;2. Західний напрямок : отримання виходу до Балтійського моря;3. Східний напрямок : проникнення у середню Азію,укріплення позицій на Кавказі у Сибірі та Каспії. Англія. Колонізація Австралії;Розширення контролю над Індією;Намагання зберегти свої старі колонії(Америка); Франція. Боротьба за '‘ іспанський спадок ‘ '(1701-1714);Боротьба між Францією і Англією за поширення впливу;Намагання утримати контролі над вест-індськими островами.

Цілі провідних держав Європи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}державаціліАвстрія1. Завоювання Угорщини, Трансільванії, Хорватії, Південних Нідерландів, земель в Італії, Банат. 2. Частина Словенії та північної Боснії, частина колишньої Речі Посполитої (Галичина та південна Польща), Буковини. Австрія стала 2-ю після Російської імперією Європи. Пруссія. Підвищення статусу Пруссії курфюрстом Фрідріхом ІІІ з герцогства до королівства(1701 р.). Здобуття Шведської Померанії (1720 р.),згідно зі Стокгольмським договором. Перемога в 3 Сілезьких війнах. Повне завоювання Сілезії.

3. Семилітня війна (1756—1763) Марія Терезія не змирилась із втратою найрозвиненішої області Австрії і заявила, що поверне її, «навіть якщо заради цього доведеться віддати останню спідницю!».Імператриці вдалося створити антипрусську коаліцію, куди увійшли Франція і Росія. Англія, прагнучи не допустити посилення Франції, уклала союз із Пруссією. Після виникнення цих двох ворожих угруповань вибухнула Семилітня війна - третя загальноєвропейська. Списники австрійської армії

3. Семилітня війна (1756—1763) Вона почалась як війна за Сілезію. Фрідріх II напав на Австрію, скоро дії перекинулися на територію Пруссії. Її столицю ворог брав двічі: спочатку росіяни з австрійцями, потім угорці. Англія у військових діях участі не брала, фінансовою підтримала Пруссію. Від остаточного розгрому Фрідріха ІІ врятував вихід з війни Росії. Війна завершилася підписанням 1763 р. двох мирних договорів – Паризького та Губертусбурзького, за якими:– Франція відмовлялася на користь Англії від більшості своїх володінь в Індії, від колоній в Америці – Канади, Кейп-Бретону і островів Вест-Індії;– Іспанія передавала Англії Флориду і як компенсацію отримувала частину французької Луїзіани; – Австрія остаточно втратила Сілезію. Пруссії вдалося зберегти за собою Сілезію - таким чином, Семилітня війна не принесла територіальних змін у Європі. Поза її межами тривало суперництво між Англією та Францією за колонії. Англійський флот виявився сильнішим та вирішив долю боротьби: Франція змушена була поступитися своїми володіннями в Америці, включно з Канадою, та Індії.

4. Поділи Речі Посполитої Катерина ІІ сприяла тому, що польський трон посів її ставленик Станіслав Август. Імператриця висунула перед ним вимогу зрівняти в правах православних і католиків. Король погодився. Поляки повстали проти російського втручання в справи своєї країни. У відповідь Росія, Пруссія і Австрія підписали в 1772 р. договір про перший поділ Речі Посполитої. Австрія отримала Західну Україну, Пруссія - частину польського Помор’я, Росія - частину Білорусії.

4. Поділи Речі Посполитої Поділ Польщі. Карикатура. XVIII ст.

4. Поділи Речі Посполитої Втративши чимало земель, Річ Посполита намагалася врятувати те, що вдалося зберегти. У країні проводилися прогресивні реформи, почалося економічне піднесення, поширилися ідеї Просвітництва. Польський сейм прийняв конституцію, яка ліквідувала унію Польщі й Литви, посилила владу короля. Противники реформ кинулися за підтримкою до Петербурга, армія Катерини вторглася у Річ Посполиту. У 1793 р., після короткої війни з Росією, відбувся другий поділ Речі Посполитої. Росія отримала Правобережну Україну і центральні області Білорусії з містом Мінськом, до Пруссії відійшла вся Західна Польща.

Відчайдушну спробу врятувати державу здійснив Тадеуш Костюшко. Повстання, яке він підняв, російські каральні війська утопли в ріках крові. У 1795 р. Росія, Австрія і Пруссія підписали договір про її третій поділ. Австрія захопила південні області країни, Пруссія - її центральну частину з Варшавою, до Росії відійшли Литва, Західна Білорусія і Волинь. Польська держава зникла з європейської карти, її просто поділили між собою монархи трьох країн. Тадеуш Костюшко4. Поділи Речі Посполитої

5. Війни з Османською імперією Після поразки біля стін Відня в 1683 р. турки-османи більше не загрожували Європі. Колись могутня Османська імперія вступила в період занепаду та втрат. До антитурецької коаліції Австрії та Речі Посполитої приєдналася Венеція - так утворилася Священна ліга. Згодом до неї приєдналася й Росія, яка боролася за вихід до Чорного моря.

5. Війни з Османською імперією У 1686 р. після вдалого австрійського наступу на Угорщину Османська імперія вперше у своїй історії ініціювала мирні переговори. Слабкість тогочасних султанів, розбрат у правлячій верхівці та негаразди в економіці визначили майбутнє колись непереможних османів. Велика Турецька війна завершилася у 1699 р. підписанням Карловицького миру, за яким Туреччина назавжди втратила Угорщину та Трансільванію на користь Австрії; Речі Посполитій відійшло Поділля. ХVІІІ ст. позначилося цілою низкою війн Османської імперії з Росією. За їхніми результатами Росія здобула переконливі перемоги, отримавши права на Крим та значно розширивши свої території та вплив.