Презентація АЦТЕКИ ТА ЇХНЯ КУЛЬТУРА

Ацтеки та їхня культура. Доколумбова Америка

Споконвіків люди об’єднувалися в плем’я, плем’я – в групи племен, а ці групи, у свою чергу, створювали справжні цивілізації. Однією із таких були ацтеки – найбільший північноамериканський народ, що проживав на території сучасної Мексики.

За переказами, народ ацтеків походить із легендарного місця Ацтлан (звідси й назва). Ацтеки як імперія не лише проіснували майже 300 років (до вторгнення іспанців), а й створили велику та складну розгалужену систему міфології, культури та літератури. Крім того, чимало тогочасних архітектурних пам’яток збереглося і до наших днів.

Ацтеки були “сусідами” з іншою великою імперією тих часів – майя. Що правда, на момент прибуття конкістадорів на територію Америки майя вже занепадало, а іспанці лише пришвидшили цей процес. Хто знає, що послужило основною причиною для занепаду, можливо, такі дві могутні імперії просто не могли співіснувати разом.

У перекладі із мови ацтеків назва імператора їхньої імперії перекладається як “Великий оратор”. Цікаво, що лише йому та членам його родини дозволялося носити мантії, оздоблені пір’ям колібрі. І це не дивно, адже для виготовлення однієї такої мантії потрібно було вбити та обскубти більше однієї тисячі пташок.

Прадавня назва сучасної столиці Мехіко – Теночтітлан. Саме тут розташовувався центр усієї ацтекської імперії. Цікаво, що архітектура та місцеположення цього місця багато говорить про рівень розвитку тогочасних технологій. Річ у тім, що Теночтітлан не просто місто на озері, всередині нього були окремі озера та канали, якими можна було пересуватися за допомогою човнів.

Ацтеки, як і належить багатьом тогочасним імперіям, розширювали своє володіння завдяки завоюванню нових міст. Проте, на відміну від деяких завойовників, вони не грабували та не знищували тих територій. Навпаки, на думку багатьох істориків, після приєднання нових міст до імперії, добробут перших лише зростав.

Ацтеки – це справді сильний народ, який майже ніколи не програвав у битвах. Єдині, хто змогли перемогти ацтеків – народ пурепеча. На думку сучасних істориків, не в останню чергу це пов’язано з тим, що саме пурепеча були виробниками однієї із найбільш грізних видів зброї в Центральній Америці як на той час – мідних сокир.

Велику увагу ацтеки приділяли дорогам, що поєднували різні міста. Ці дороги настільки добре охоронялися, що ними могли подорожувати навіть жінки без будь-якого супроводу. А кожні 10-15 кілометрів перехожих зустрічав так званий “пункт відпочинку”, де можна було залишитися на ніч. Основним внеском ацтеків в розвиток управління стала система комунікацій між завойованими містами. В Мезоамериці не було тяглових тварин і колісних транспортних засобів, а дороги будувалися для пересування пішки. Зазвичай будівництво доріг фінансувалося частиною данини. Також цими шляхами постійно курсували гінці (пайнані), що тримали ацтеків в курсі останніх подій.

Суспільство ацтеків загалом можна було поділити на три класи: селян, торговців та представників знаті. Останні мали чимало спільних рис із середньовічними дворянами. Одна із головних ознак, що їх відрізняла – до касти знаті в ацтеків можна було потрапити лише заслуживши це звання. Хоча згодом було запроваджено і можливість передачі титулу у спадок.

Основним чинником, який сприяв процвітанню ацтекської культури, було зовсім не сільське господарство (яким займалося близько 20% населення), а розвинена торгівля і чудово налагоджений зв’язок між різними містами. Крім цього вони вирізнялися високим рівнем розвитку науки та технологій. Не дарма місцеві діти уже з 5-ти років починали шкільне навчання.

Основними ремеслами ацтеків були кераміка, ткацтво, золото та срібло, а також ювелірні вироби. Вони майстрували різноманітні речі, такі як посуд, пояси, взуття, шапки та інші предмети для повсякденного використання.

Ацтеки мали власну грошову одиницю. Для своїх фінансових операцій вони використовували какао-боби. Тим не менш, навіть тут знаходилися ті, хто намагався підробити місцеві “гроші”, набивши пусту оболонку глиною.

Ацтеки були дуже ефективними в своєму не дуже великому сільському господарстві. За один рік вони могли зібрати до семи врожаїв. Основними культурами, які вирощував цей народ, були кукурудза, гарбузові, а також боби. Для своїх полів ацтеки створювали цілі штучні острови, або чинампа, що розташовувалися на озері Тескоко. На цих острівцях вирощували зернові, а також деякі садові культури.

Цікавий факт: ацтеки знали, що таке азартні ігри, алкоголь і вміли його виготовляти. Тим не менш, впиватися було дозволено лише старцям. Всіх інших за таку поведінку могла чекати смертна кара. А от щодо азартних ігор, то тут таких обмежень не було. Представники ацтекського народу дуже часто грали на великі суми і могли програвати цілі маєтки.

Ацтеки мали розвинуту релігію та культуру. Вони вірили в багатобожжя, де кожен більш-менш відомий об’єкт міг бути богом. Вони проводили різноманітні релігійні обряди, включаючи жертвопринесення, що було часто пов’язане з війнами та завоюваннями.

В ацтекській культурі жертвоприношення – були прийнятним явищем. Дослідники стверджують, що знайдені статуї божеств ацтеків з висунутими язиками, можуть свідчити про їхню “спрагу крові”. На думку представників цього народу, саме завдяки пролитій крові під час такого обряду світ продовжував своє існування, а сонце не спиняло рух.

Зазвичай особа для жертвоприношення зголошувалась сама, та якщо таких не було, вибирали когось із полонених, не питаючи їхньої згоди. Ті ж із числа полонених, кому пощастило вижити, ставали рабами. Тим не менш, вони могли мати своє майно, і навіть право викупу, якщо було доведено жорстокість з боку їхнього господаря. Цікаво, що діти рабів уже не були рабами.

Щорічно ацтеки приносили в жертву 20000 чоловік. Після ритуалу вони з’їдали жертву. Ацтеки вірили, що світом керують боги, і вони живляться жертовною кров'ю та серцями, а якщо їх не годувати, вони загинуть і тоді зруйнується світ. Тому, щоб врятувати всесвіт, потрібно у свята вбивати людей, бажано багато. Причому брати їх найкраще у сусідів — своїх не напасешся. Саме тому, на них потрібно нападати, захоплювати їхні землі, багатства та жінок, а чоловіків приносити у жертву богам. Все це заради великої місії спасіння світу.

Ацтеки вірили, що після смерті життя не закінчується, а починається нова подорож. Саме тому досить часто собак ховали разом із їхніми померлими господарями, оскільки ці чотирилапі друзі, на їхню думку, могли керувати духом людини аж до наступного життя. До речі, померлих хоронили під їхніми ж будинками.

Релігія займала дуже важливе місце в ацтекському суспільстві. У ацтеків був цілий пантеон богів, кожен з яких керував певної сферою життя людей. Але більшість з них об’єднувала жадоба крові. У пантеоні ацтеків було більше сотні богів. Деякі боги також мали по кілька імен, причому в залежності від використовуваного імені змінювалася і сутність самого згаданого бога. Боги ацтеків часом висвітлювали найнеймовірніші прояви світобудови і цивілізації.

Багато боги ацтеків були дволикими. Дволикість, як правило, позначала схильність до добра і зла. Характер таких божеств міг змінюватися в залежності від ситуації. Цікаво й те, що лукавством завідував окремий бог – Ометеотль. Багато релігійних обрядів вимагали людських жертв. Жертвопринесення богам здійснювали жерці в пірамідах сонця і місяця.

Бог сільського господарства, пір року та ювелірної справи Шипе-Тотек, за віруваннями, насилав на людей хвороби і негоди. Він був одним з найбільш «кровожерливих». Під час жертвоприношень в його честь, жерці виконували ритуальний танець, одягнувши зняту з жертв шкіру.

Бог дощу і сільського господарства Тлалок вважався одним з найбільш благонадійних. Іноді його зображали у вигляді глечика. Вважалося, що він насилає град, заморозки, повені, а також подагру і ревматизм. Цікаво, що потопельники або померлі від подагри потрапляли в рай Тлалока.

Бог Камаштлі карав війною і вогнем. Він був таким самим задиракою і руйнівником, як і його європейські язичницькі побратими. Цікаво те, що Камаштлі шанувався як один з творців світу. Він також відводив полеглих у бою воїнів на небо, де вони ставали зірками.

Бог Уїцилопочтлі також карав війною. За легендою, будучи ще в утробі своєї матері, він дізнався про те, що рідна сестра хоче його смерті. Тоді Уїцилопочтлі вискочив з утроби в військовому вбранні, відрубав сестрі голову і вирізав 400 своїх братів. Після цього він закинув останки родичів на небо. Голова сестри стала місяцем, а мертві брати – зірками.

Бог ранкової зорі й культовий герой у релігіях багатьох народів Мезоамерики, зокрема мая та ацтеків - Кетцалькоатль був супротивником свого брата Тескатліпоки — бога ночі та війни. Ацтеки вірили у те, що люди на Землі створювалися і знищувалися вищою силою три рази поспіль. Бог Кецалькоатль був тим, хто створив людей в четвертий, останній раз (на цей момент) з їхніх же кісток.

Тецкатліпо́ка — один із трьох головних богів. Був покровителем жерців, тим, хто карає злочинців, володарем зірок і холоду, стихій, викликав землетруси. Водночас бог-деміург і руйнівник світу. Також є богом ночі та всього матеріального у світі, бог північного боку світла. Тецкатліпока вважався як благодійним, так і злобливим божеством: він був богом — творцем світу і його руйнівником, оком, що бачить все в ночі, суддею і месником за все зле, всевідцем і всюдисущим, нещадним, повним несподіванок.

Кожен ацтекський бог відповідав за певну сферу людського життя. Але було й вище божество – бог вогню Хаехаетеотлі. Під час свят на його честь припинялися всі війни. В якості жертвопринесення, людям, яких вирішували принести в жертву, вирізали серця і спалювали їх на вугіллі. Ацтеки вірили, що так вони зможуть повернути прихильність Бога.

Культура та мистецтво ацтеків були надзвичайно багатими та розвиненими. Вони створили власну систему письма, яка базувалась на гліфах та піктограмах, і використовували її для записування своєї історії, міфів та релігійних обрядів.

Ацтеки розвинули власну архітектуру, зокрема, були знамениті своїми величезними пірамідами та храмами, які прикрашали символічні малюнки та гравюри. Вони також були відомі своїми мистецькими ремеслами, такими як кераміка, текстиль та кам’яні різьблення.

Ацтеки відомі своєю музикою та танцями. Вони використовували різноманітні інструменти, такі як барабани, флейти та металеві гонги, і виконували різні музичні та танцювальні виступи, які були пов’язані з релігійними та культурними обрядами.

Після приходу іспанців на територію ацтеків, їхній імператор Монтесума II зустрів їх з добрими словами та подарунками, але це не завадило іспанцям захопити Мехіко у 1521 році. Однією з головних причин поразки ацтеків була нерівність у зброї: іспанці були краще озброєні та мали більшу кількість їздових коней, що дозволило їм легко перемогти місцеве населення.

Отже, ацтеки були досить складною та розвиненою цивілізацією, яка проживала на території Мексики більше 600 років. Вони мали власну систему політичного устрою, військову тактику, релігію та культуру. В цілому, спосіб життя ацтеків був досить унікальним та складним, а їхні традиції, мистецтво та культура залишили значний слід в історії Мексики та світу в цілому.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!©Світлана МАЄВСЬКА