Міжнародний день рідної мови
МОВА – МИРУ Й ПЕРЕМОГИ ОСНОВА
(міжнародний день РІДНОЇ МОВИ)
Сцена прикрашена квітами та рушниками. У центрі напис : «О, слово рідне, що без тебе я!» Лунають слова за сценою.
Згорають очі слів, згорають слів повіки.
Та є слова, що рвуть байдужий рот.
Це наше слово. Жить йому повіки.
Народ всевічний. Слово — наш народ.
Микола Вінграновський
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Мені тобою співала колискову моя матуся…
Коли з тобою…ніколи і нічого не боюся.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Така різна і водночас рідна – УКРАЇНСЬКА МОВА.
Наш код генетичний і світлого завтра надійна основа!
Слава Україні, дорога шкільна родино!
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Героям слава! – відповідаєм неодмінно.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Вітання ці сучасні й актуальні. Найкраще українською звучать в оригіналі.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає наше людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова .
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Так, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови! Це свято є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Сьогодні ми зібралися з вами, щоб вшанувати цей історично важливий для нашого народу день.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Але цей день, як і усі інші, ми маємо в календарі завдяки нашим мужнім ЗСУ. Давайте хвилиною мовчання вшануймо пам’ять тих, хто віддав життя за Україну та українську мову. А заради світлого завтра виконаємо Гімн нашої Держави, щоб він донісся на крилах мирних голубів до наших небесних ангелів, які захищають нас і вірять, що ми збережемо найцінніший скарб – нашу мову.
Звучить хвилина мовчання, потім Гімн.
Мелодія 4
Інсценізація
Виходять Рідна Мова й Україна, стають одна навпроти одної, беруться за руки.
Рідна Мова: (Счастлива Ульяна)
Що ж це робиться, Україно?
Що ж це коїться, золота?
З крові хлопчиків, що загинули,
Моя міць і душа пророста…
Що ж це робиться, моя земле?
Рвуть, рубають тебе на шматки,
Мене, Мову, нищать даремно
Чужоземні якісь вояки…
Як же бути нам, Батьківщино?
Як для діток усе зберегти?
Лиш тоді будуть цінні святині,
Коли житимемо я і ти!
Україна: (Баланюк Катерина)
Рідна Мово, у тебе сьогодні свято!
Ось поглянь, скільки тут багато –
Тих, хто серцем про тебе дбає,
Хто сьогодні нас захищає!
Наш незламний народ не скорився,
Він віками боротись навчився,
Тож такі прихильники слова
Збережуть для нащадків і землю, і мову!
Переробка пісні «Чорнобривці»
(можна просто виразно, з душею, зворушливо читати текст під музику)
Учень 1 (Могилюк Єлизавета)
Чорнобривців насіяла мати
І синочкам співала пісень,
Рідну землю пішли захищати,
Як скорботний настав її день.
Учень 2 (Кузьменко Максим)
Як на ті чорнобривці погляне –
На душі щемно стане,
Бо навчала їх мову любити,
Українцями виросли діти…
Учень 3 (Мазур Ірина)
В серці мають вірність журавлину,
А душа їхня повна добра,
Люблять мову, люблять Україну,
І Карпати, і води Дніпра.
Рідна Мова: (Счастлива Ульяна)
Дівчино, юна, молода, усе попереду життя,
Та не згуби дорогоцінне коріння роду,
Бо віддано за мене тисячі життів народу,
Бо нині б’ються, як орли, за мене на передовій…
Тож і забути це не можна, усвідом і зрозумій,
Дитино, ти - кровиночка моя…
Якою ж є для тебе я – мова твоя?
Дівчинка – учениця (Лаврова Софія)
Моя мова – краща з кращих,
Її не вчить хіба ледащо,
Кожен мову має знати,
Хто в хатині чи в палатах,
Хлопець ти а чи дівча –
Мила всім мовонька ця:
Українською співаю,
Думаю, пишу, читаю,
Навіть дихаю я нею –
Українською душею!
(Рідна Мова заквітчує коси дівчини чорнобривцями)
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Бандура - це не просто музичний інструмент, це справжній символ українського народу. Її мелодійні звуки глибоко проникають у серця слухачів, викликаючи в них почуття гордості за свою культуру та історію.
Бандура з'явилася в Україні ще в добу козаччини і стала неодмінним атрибутом кобзарів – співаків, які оспівували героїчні подвиги козаків та народні події.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Сьогодні бандура, як і мова, продовжує бути важливим елементом української національної ідентичності.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Вона звучить на урочистих подіях, народних святах та культурних заходах, підтримуючи зв'язок між поколіннями та зберігаючи багатство української музичної традиції.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
З великим задоволенням запрошуємо вас насолодитися вишуканими звуками української бандури у виконанні талановитого дуету бандуристів.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Вони перенесуть нас у чарівний світ мелодій, що промовляють до душі та серця кожного українця. Привітайте оплесками дует бандуристів _______________________________________________________.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Дорогі друзі! Наші народні традиції - це те, що зберігає дух нашого народу, нашої культури, наших предків. Вони об’єднують нас, дають нам силу і віру в майбутнє.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Народний танець - це не просто рухи, це також мова, мова нашого серця, яка промовляє крізь покоління. Кожен крок, кожен оберт нагадує нам про те, ким ми є і звідки ми родом. Ці танці живуть в наших душах, як священні ритуали, які передаються від батьків до дітей.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Шановні глядачі, вашій увазі пропонуємо танок, який символізує єдність і силу нашого народу, у виконання колективу __________________________________
Мелодія 6
Танцювальний флешмоб.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Українці сміялися споконвіку. Загальновідомо, що саме українці – творці найтоншого гумору. Вони сміються відкрито, відколи себе пам’ятають.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Хоч би якою стомленою та заклопотаною була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми. Тож зараз уявіть, що ми опинилися на міському ринку.
Учень - читець гуморески (Вишнівський Володимир)
Це було позаторік та на нашім ринку –
Хотів купити чоловік кабанця чи свинку.
Ламав голову Павло (нелегке це діло)
Нешкідливе щоб було, і щоб добре їло.
І нарешті підібрав: О! які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
А з якого ви села? –
Спитав молодицю
Та йому відповіла:
Я з села Мельниці.
Забирайте їх назад! –
Буркнув незабаром,
Я мельницьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
То ж назвіть причину!
А я з вашого села
Маю вже… дружину.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Ми, українці, живемо у надскладний час та наша любов до рідної мови непохитна.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину..
(На сцені стіл, на якому вставлено макет вікна поїзда; за столом четверо пасажирів, за кулісами оповідач)
ВЕДУЧИЙ - оповідач. (Балан Максим) Було це давно, ще за старої Австрії, у далекому 1916 р. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали 4 пасажири: англієць, італієць, німець та українець. Розмови велися навколо різних проблем, нарешті заговорили про мови: чия моя краща й котрій із них належить світове майбутнє.
Англієць. (Кричфалуший Кіріл) Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона Ньютона. Безумовно їй належить світове майбутнє.
Німець. (Поліщук Артем) Ні в якім разі! Німецька мова – це мова двох великих імперій: Німеччини й Австрії ,які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, медицини, це мова Гете, Шиллера, Канта. І тому ,саме вона претендує на світове панування.
Італієць. (Карпінський Матвій) Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії ,мова музики й кохання. Нею написані твори Данте, Петрарки. Тому італійська мова має бути провідною у світі.
Українець.(Мельник Тимофій) Я також міг би сказати, що моя мова – це мова незрівняного Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті ,нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну могли б ви своїми мовами написати вірш, в якому б усі слова починалися з однакової літери?
Усі. Ні, ні, ні! Це неможливо!
Українець (Мельник Тимофій). Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім неважко. Просто назвіть якусь літеру.
Німець. (Поліщук Артем) Нехай буде літера « С ».
Українець. (Мельник Тимофій)
Самотній сад
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слУха скорбний сміх.
Серед сАду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Усі. Геніально! Незрівнянно!
ВЕДУЧИЙ - оповідач.(Балан Максим) Говорити вже не було потреби.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Земля українська стародавня, така ж давня і українська мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна) Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар)
Весь світ віддає шану великим володарям українського слова —Тарасу Шевченку та Івану Франку, Лесі Українці та Михайлу Коцюбинському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна) Не даремно стільки літ чужинці старалися заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.
ВЕДУЧИЙ (Резидент Назар).Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ. Тай сьогодні держава - агресор прагне аби наша нація стала покірним рабом без мови, що є частиною ширшої стратегії асиміляції та русифікації, спрямованої на те, щоб українці втратили свою культурну самобутність і стали частиною російського культурного простору.
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Дорогі учні, вчителі та гості нашого свята! Вишнівська Єлизавета подарує вам
чарівну пісню! Підтримайте її оплесками!
Мелодія 8
Переробка пісні «Жоржини» Наталії Бучинської
В солодкому сні приходиш мені,
Затримують відлік хвилини,
У мріях твої, о мовонько, дні,
Для тебе розквітли жоржини,
О мово моя, люблю тебе я
За теплий і зоряний вечір
Приспів:
Забери мене, бери до свого серця,
І нехай любов рікою розіллється,
Зачаруй мене, дарую я жоржини,
Бо для мене, мово рідна, ти єдина!
Забери мене, бери до свого серця,
І нехай любов рікою розіллється,
Зачаруй мене, дарую я жоржини,
Бо для мене, мово рідна, ти єдина!
А очі твої – слова золоті,
Як вперше, я в них заблукала,
До мови любов розквітла в мені
І спокій навіки забрала,
Хай все перейде, хай сонце зійде,
Де мову так ваблять жоржини
Приспів:
Забери мене, бери до свого серця,
І нехай любов рікою розіллється,
Зачаруй мене, дарую я жоржини,
Бо для мене, мово рідна, ти єдина!
Забери мене, бери до свого серця,
І нехай любов рікою розіллється,
Зачаруй мене, дарую я жоржини,
Бо для мене, мово рідна, ти єдина!
ВЕДУЧА (Пиндик Аріна)
Волошкові очі у моєї мови… Бачу їх серед золотого хлібного колосся - і розпускається квітка моєї душі… Вона наповнена любов’ю до мами, до рідної сім’ї, до землі, до України… Ця квітка неймовірно болить сьогодні, бо гине цвіт української нації – за віру, за мову, за Батьківщину… Ця квітка молиться за життя наших героїв, за майбутнє українців…
Учень (Мельничук Олександр)
Одягну я душу в рідну мову –
І вона здивує увесь світ,
Бо це нації незламної основа,
Яка житиме ще сотні тисяч літ!
Учень (Нонява Марія)
Одягну я душу в рідну мову –
І відразу совісті нап’юсь,
Бо я хочу повторити знову:
Українка я, і цим горджусь!
Учень (Баланюк Іван)
Одягну я душу в рідну мову –
Я пишаюся, що народився тут,
Де зоря нам сходить світанкова,
Де живе наш працьовитий люд!
Учень (Ключник Максим)
Одягну я душу в рідну мову –
Розкажу про Літописця Нестора усім,
І про «Повість…», і про перше «Слово…»,
Про «Ізборник Святослава» розповім!
Учень (Островський Іван)
Одягну я душу в рідну мову –
Про Шевченків вам повідаю «Кобзар»,
Про Грінченків «Словник» обов’язково
І про перший древній наш «Буквар»!
Учень (Король Назарій)
Одягну я душу в рідну мову –
Котляревського згадаю, Куліша,
Лесю Українку загадкову,
Щоб раділа всім словам душа!
Учень (Коломієць Неоніла)
Одягну я душу в рідну мову –
Вірші Ліни питиму до дна,
І перечитаю неодноразово
Стуса, Симоненка і Драча!
Учень (Пірус Ярослав)
Одягну я душу в рідну мову –
Усі правила я вивчу назубок,
Щоб засяяла веселка кольорово,
Забринів і заспівав струмок!
Учень (Ризук Антоніна)
Одягну я душу в рідну мову –
Щоб усі побачили мене,
Вірю, що настане ПЕРЕМОГА
І війна страшенна ця мине!
Учень (Панасюк Ганна)
Одягну я душу в рідну мову –
Одягну в найкращії слова,
Щоб розквітла мова веселково
І.. жила, жила, жила й цвіла!
Усі учні класу вишикувані строєм, у вишиванках, із прапорцями
Шикуймося, браття, мову боронити!
Станемо в єдиний патріотичний стрій!
Рідна мова буде ще віками жити,
Бо уся родина край боронить свій!
Учень (Орєхова Аріна)
Мова має значення, бо вона єднає,
Ми усі зрослися словом на вікИ!
Хай же рідна мова живе й процвітає,
Як заповідали діди і батьки!
Учень (Гончар Єгор)
Мова і родина – це єдине ціле,
Ми з колиски чуємо рідну, солов’їну!
Мова і родина – гордість України,
Неповторне слово хай над світом лине!
Мелодія 7
Переробка на мелодію пісні «Родина» Назарія Яремчука
Хай у житті буде світла година
Із синьо-жовтим вогнем у очах,
Мова країни, як зірка єдина, -
Твій порятунок, надійний причал.
І не шукай в своїм серці причину,
Мову вкраїнську шануй і вивчай,
Мову й родину у прикру годину
Від ворогів бережи й захищай!
Приспів:
І мова, й родина – від батька до сина,
І хліб запашний, і рушник на столі,
І мова, й родина, і вся Україна -
Твої обереги на рідній землі!
Мови правічної корінь глибокий,
Тож українську плекаємо ми,
Зробим в майбутнє упевнені кроки,
Ми – патріоти, ми станем Людьми!
Бо ми незламні, ми духом єдині,
І Перемоги нам сяє зоря!
Мова й родина – як вічна зернина
На невмирущому полі життя!
Приспів:
І мова, й родина – від батька до сина,
І хліб запашний, і рушник на столі,
І мова, й родина, і вся Україна -
Твої обереги на рідній землі!
Програш
І мова, й родина – від батька до сина,
І хліб запашний, і рушник на столі,
І мова, й родина, і вся Україна -
Твої обереги на рідній землі!
І мова, й родина – від батька до сина,
І хліб запашний, і рушник на столі,
І мова, й родина, і вся Україна -
Твої обереги на рідній землі!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку