Міжпредметні зв’язки як засіб активізації пізнавальної активності учнів на уроках біології

Бачите – ось нитка. Невигадлива річ, чи не так? А ось звичайний вузол. Ви ж бачили вже такі?

А тепер ми з вами перев’яжемо нитки вузлами.

І виходить сітка.

З нею ми можемо ловити рибу чи зробити огорожу, виготовити гамак чи придумати що-небудь ще.

Бачите, яка користь від того, що кожна нитка тепер не просто сама собою?..

Вони підтримують одна одну, складаючись в дещо ціле, в систему.

***

Я вважаю, що завданням кожного вчителя предметника є не лише формування конкретних знань з навчальної дисципліни і навіть не стільки це… Завданням вчителя є формування на базі свого предмету цілісної картини світу. Здійснення міжпредметних зв’язків допомагає формувати в учнів цілісне уявлення про явища природи і тому робить знання практично більш значущими.

Саме тому я працюю над методичною проблемою «Міжпредметні зв’язки як засіб активізації пізнавальної активності учнів на уроках біології».

Традиційно у основній та старшій школі навчальні предмети вивчаються диференційовано, відповідно до галузей навчання (природничо-математичні, філологічні, гуманітарні). Вчителі розкивають перед дітьми основи наук, що породжує деяку ізольованість навчальних предметів, відсутність системного сприйняття об'єкта навчання, ускладнює формування узагальнених знань. Так склалося, що більшість учнів сприймають навчання у школі як засвоєння певного обсягу інформації з окремої галузі знань. Результатом є те, що вчителям біології, хімії, фізики необхідно навчати дітей елементарних математичних дій, якими вони вільно володіють на уроках алгебри.

І. П. Підласий таким чином окреслив дану проблему сучасної школи – «…в українській школі між різними дисциплінами побудовано міцну бетонну стіну. Але ж світ за вікном – єдиний!».

З метою подолання даної проблеми у державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти акцентується увага на компетентнісному підході до навчально-виховного процесу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Саме до предметних (галузевих) компетентностей належить міжпредметна компетентність.

Формування міжпредметної компетентності можливо лише за активного використання міжпредметних зв’язків під час вивчення навчальних предметів. Міжпредметні зв’язки, сприяють кращому розумінню та засвоєнню навчального матеріалу, адже вони забезпечують усвідомлення понять та термінів, дають можливість учням встановлювати причино-наслідкові зв’язки.

Жодна навчальна дисципліна не має таких прекрасних перспектив у будь-якому закладі освіти, як біологія. Для класів гуманітарного циклу біологія цінна своєю жагою до життя  як найвищої цінності на Землі. Для класів фізико-математичного спрямування біологія – велике поле діяльності, представляючи для вивчення процеси і закони. В філологічних класах біологія забезпечує безкінечне різноманіття прийомів учбової діяльності, пов’язаних зі словом як інструментом опису навколишнього світу. Краса, багатство кольорів, запахів та звуків природи дає унікальну можливість розвивати праву півкулю головного мозку. Одночасно розвиваючи естетичний смак. Ну а там де немає профільного навчання приходиться все це акумулювати.

Важко знайти в системі загальноосвітніх навчальних дисциплін – дисципліну з якою б біологія не мала взаєморозуміння.

Ось, наприклад, література і біологія – тут є де розвернутись.

Коли знайомлю дітей з чорними списки видів тварин, декламую вірш Ліни Костенко «Прощай, морська корово із Командорських островів!..» Ця поезія спонукає дітей не лише задуматися про вимерлих тварин, але й спонукає пригадати здобуті раніше знання з біології («…релікт, створіння ластогруде», «Ти вимерла як вид», «Ще місце є у тій Червоній книзі»), географії (Командорські острови), історії (грецька міфологія).

У літературних творах , усній народній творчості часто йде мова про біологічні об’єкти та процеси. Це буває досить цікаво описано. Але діти не часто над цим замислювалися. І тому використання приказок, загадок, легенд, афоризмів, уривків художніх творів також вважаю доцільним.

Наприклад, при вивченні постембріонального розвитку слід звернути увагу на знання українцями вікових періодів та філософське відношення до смерті («Що буде, те й буде, а дві смерті не буде», «Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати», «Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе», «Біжить мій вік, як вода по камінню», «Як же мені знать, котрий мені год? Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило»). На уроці «Вікові періоди та їх характеристика» слід зазначити необхідність виховання покоління, проблеми, що виникають на різних стадіях онтогенезу («Син мій, а розум у нього свій», «Багато няньок – дитя без носа», «Чим би дитина не бавилась, аби не плакала», «Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках», «Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?»).

На уроках по вивченню різноманітності живих організмів можна використати репродукції картин художників.

В старших класах ми вивчаємо таку цікаву і важку, на перший погляд, науку – генетику. Генетика - містить багато математичних нюансів, завдяки яким життя на Землі таке різноманітне.

Математика зіграла свою особливу роль у процесі генетичних досліджень. Велика заслуга Г. Менделя полягала в тому, що він зміг знайти напрочуд простий спосіб висловити типи спадкових форм, що спостерігалися в схрещуванні гороху, і їх числові відношення в математичних формулах.

За допомогою математики розраховуються молярна маса, довжина певного гена, відстань між нуклеотидами, кількість нуклеотидів у генах, молярна маса однієї амінокислоти. Наприклад, молярна маса одного нуклеотиду становить 345, а амінокислоти 100. Відстань між нуклеотидами становить 0,34 нм. Всі ці дані дозволяють визначити характеристики як окремих генів, і цілих геномів окремих організмів.

Наприклад, на уроках діти застосовують знання з математики при вирішенні задач такого типу.

При схрещуванні жовтої морської свинки з білою всі потомки кремові. Схрещування кремових свинок між собою дало розщеплення 1 жовта: 2 кремових: 1 біла. Яким буде потомство від схрещування кремових із жовтими і білими?

Чоловік, хворий на гемофілію, одружується зі здоровою жінкою, батько якої потерпав від гемофілії. Визначте ймовірність народження в цій родині здорових дітей.

Відносна молекулярна маса білка – 68 400. Визначте довжину і масу гена, що кодує цей білок.

Генетика тісно пов’язана з життям конкретної особи, а іноді вона впливає на долі багатьох людей і навіть держав. Яскравий приклад «Вікторіанське прокляття».

Королева Вікторія, що правила з 1837 по 1901 рік, відновила репутацію британської монархії, сильно зіпсовану екстравагантністю її попередників. Вона відродила віру в імперію, активно впливаючи як на суспільні процеси, що відбувалися всередині держави, так і політику своєї країни на міжнародній арені. Мініатюрна жінка зростом всього 152 сантиметри перетворилася на величний символ Великобританії.

Однак її спадщина не обмежується мудрою політикою, що сприяла перетворенню Туманного Альбіону на найпотужнішу і найрозвиненішу світову державу. Зійшовши на трон, Вікторія принесла в тісне коло королівських сімей Європи дуже неприємний відмінний знак, що передається з покоління в покоління - гемофілію. І з кожним поколінням кількість цих жертв зростала. Адже в ті часи дбали більше про зміцнення династичних зв'язків, і не звертали уваги на генетичні зв'язки. Саме таким чином Вікторія, яка народила 9 дітей, передала свій ген представникам династій, що правили у Великій Британії, Німеччині, Росії, Іспанії. Але ж її нащадки породичалися ще й із монархами Швеції, Данії, Норвегії, Югославії, Греції, Румунії. У наступні десятиліття ця хвороба помітно вплинула на перебіг європейської історії.

Учні, розв’язуючи задачі та складаючи генеалогічні дерева, з цікавістю визначають кого ще торкнулося це «Вікторіанське прокляття».

Природно і те, що коли ми з вами заговорили про генетику – не можна не згадати про генетичні захворювання.

З дітьми на цих уроках ми обов'язково поринаємо в область медицини і звичайно говоримо про правильне ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Варто поділитися з учнями думкою деяких учених – генетиків про те, що багато рис характеру окремої людини та нації загалом уже відзначені у нас у генетичній карті. У межах предмета ми говоримо навіть про те , що є так званий духовний код нації.

Чи не присутністю «гена хоробрості» пояснюється оспівана у віках хоробрість українського вояцтва - поговоримо з учнями і про неї, іноді до мурашок по тілу.

До речі, відчуття мурашок на шкірі також можна пояснити з точки зору біології, але уже в іншій темі.

Будь-яка, навіть «найсухіша» наука стає цікавою при використанні нових, невідомих і цікавих фактів. І досягти такого ефекту нескладно при використанні міжпредметних зв'язків. Потрібно лише грамотно до цього підійти. І якщо процес пізнання стає активним, значущим для самої дитини - знання стають особистісно значущими, а не абстрактними, вони стають частиною дитини. Коли ми розглядаємо предмет вивчення з усіх боків, ми переходимо в область метапредметного підходу і знання розширюють її світогляд.

Я надзвичайно радію, коли мої учні розуміють, що біологія, не просто наука, біологія – це навколишній світ і світ цей дуже цікавий. І якщо після мого уроку хтось із них візьме до рук книги Ліни Костенко, зацікавиться хімією чи фізикою, зверне увагу у бік математики, я буду тільки рада. Тому що щиро вважаю, що кожна людина має розвиватися гармонійно.