Мнемотаблиця до оповідання В. Сухомлинського " Найгарніша мама"

Найхарноа

В. Сухомлинський

Випало Совеня i3      та й повзае. Далеко забилось, не може знайти

 Побачили птахи малого - некрасивого, з великою  вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

-    Хто ти такий, де ти взявся?

-    Я Совеня, -  мале. - Я випало з  не ще i вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

-    Хто ж твоя мама? - питае Соловей.

-    Моя мама Сова, - гордо  Совеня.

-    Яка ж вона? - питае Дятел.

-    Моя мама

-    Розкажи, яка ж вона, - питае

-    У нет голова, вуха й Taki, як у мене, - з  Совеня. - Ха-ха-ха! - зареготали .Соловей, Дятел i - Та ти ж потвора. Виходить, i мати твоя така сама потвора.

-    Неправда! - закричало Совеня. - Мама в мене

Почула його крик Сова,  потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до

 Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була