Сценарій тематичного свята до дня народження В.О. Сухомлинського «Людина починається з добра»

Дошкільний підрозділ Хорлівської філії Опорного закладу «Горьківський заклад повної загальної середньої освіти Каланчацької селищної ради Херсонської області»

«Людина починається з добра»

Сценарій тематичного свята до  дня народження В.О. Сухомлинського

Вихователь Гаран Т.А.

2021 рік 

Мета: Формувати у дітей уявлення про доброту та чуйність; підвести до усвідомлення того, що кожна людина повинна творити добро. Розвивати вміння працювати в колективі. Виховувати доброту.

Обладнання: Текст казки В.О Сухомлинського «Бджілка і Гарбузова Квітка» плакати з висловами В.О. Сухомлинського, прислів’я і приказки, костюми  лісової мавки, жучка –сонечка, Бджілки, Зайчика, Ночі, Гарбузової квіточки.

Попередня робота. Виставка малюнків на тему: «Добрі вчинки», читання художніх творів про доброту.

Девіз заходу: 

 «Людина починається з добра»

Прислів’я та приказки:

• Добре серце як сонечко в небі.
• Людина в світ приходить для добра.
• Людину прикрашають гарні вчинки.
• Добро не лихо – ходить тихо.
• Хто людям добра бажає – той і сам має.
• Все добре переймай, а зла не тримай.
• Не одяг красить людину- а добрі справи.

Вислови В.О. Сухомлинського:

•  Бажати добра – це значить затупити злу дорогу до дитячого серця, закрити серце дитини від зла.
• Добра людина не падає з неба, її потрібно виховувати.
• Доброта й ще раз доброта – це найтонші й наймогутніші корінці, що живлять дерево дитячої радості – радості ніжного доторкання до живого й гарного.

Хід заходу

( зал прикрашений квітами, плакатами з прислів’ями та висловами В.О. Сухомлинського про доброту. У центрі портрет педагога з висловом:            «Людина в світ приходить для добра».)

(вихователь стоїть по серед залу діти сидять на стільцях, вдають ніби сидять за партами як на занятті)

Вихователь. Діти, ви знаєте. Що сьогодні за день?

Діти. Так сьогодні день народження Василя Олександровича Сухомлинського.

Вихователь.  Діти, а що за день народження без свята? Давайте зробимо свято для В.О. Сухомлинського, покличемо в  гостей, прикрасимо зал.

Діти. А давайте (діти удають що прикрашають зал)

Вихователь. Тож розпочнемо свято!

Вихід дітей

                                                                                                                                 1

1-ша дитина

Всі гості зібрались

При хорошій днині,

Щоб цікаве свято

Подивитись нині.

2-а дитина.

Присвячене це свято

Людині не простій-

Він виховав багато

Дітей у доброті.

3-я дитина.

Великого педагога

Вшануємо ми,

Бо в житті він робив все

Задля дітвори.

(Ставляться квіти біля портрету В.С. Сухомлинського)

З імпровізованого лісу виходить лісова мавка

Мавка. Що за гамір?

Хто шумить?

Що, не видно

Тут мавка спить.

1-ша дитина. Вибачте нас?

Мавка. А що за свято в вас малята?

2-а дитина. День народження Василя Олександровича Сухомлинського.

Мавка.

Пригадала.

Він добрі казочки писав.

Його знають і мої малята

Ще й лісові звірята.

Ви оченята закривайте

І в долоні поплескайте.

В своє царство вас  пущу

Гарну казку покажу.

 (діти закривають у долоні, закривають очі, звучить чарівна мелодія)

Мавка. Ось ми і на лісові галявині. Зараз прийдуть мої улюбленці.

(мавка грає на сопілці, вибігають звірі)

Жучок – Сонечко. Що сталося?

Бджілка. Що за гамір.

Зайчик. Що тут таке?

Мавка.

До нас в гості прийшли діти,

Хочуть почути казку,

Та не просту, а про доброту.

Жучок – сонечко. Нумо в мандри!

                                                                                                                                   2

Бджілка.

Мандрувати по казці

Всі разом будемо

Ми Василя Сухомлинського ніколи не забудемо.

Зайчик.

Сухомлинський казки писав для дітлахів,

В яких природу любити велів.

Бо хотів щоб завжди діти добрими були.

Мавка.

Сідайте зручненько –

Дивіться казку уважненько.

Давно, в дитячий любий вік,

В чудовім ріднім краї

Я чула казку, чула раз,

А й досі пам’ятаю.

(Інсценізація казки В.О. Сухомлинського «Бджілка і гарбузова квітка»)

Вихователь.

Казка В.О. Сухомлинського «Бджілка і гарбузова квітка»

Полетіла Бджілка в поле за медом далеко - далеко. А сонечко вже сідає. Знайшла Бджілка велике гарбузове поле. У гарбуза квіти великі, пелюстки жовті, яскраві, як сонце. Літала Бджілка від однієї квітки до іншої, збирала мед. Підвела голову, подивилася навколо і закричала по-бджолиному від страху: «Сонечко зайшло!»

Ніч.

Я пряду, пряду довгу нитку сну.

І ниткою тоненькою обмотаю

Всю земельку.

Цілий всіт присплю.

Ой пряду, пряду, тихий сон веду.

    Бджілка. Що ж мені тепер робити?   

 Гарбузова квітка.   Сідай до мене на пелюстки, - переночуєш, а  ранком полетиш додому.

(пісня колискова)

Ведуча.    

 Спить Гарбузова квітка.

 Спить Бджілка, спить поле.

 Увесь світ спить. 

    Ось і сонечко  з'явилось із лісу. Гарбузова  квітка відкрила пелюстки. Прокинулась Бджілка. Час додому летіти. Але в маленькому бджолиному серці щось затремтіло – сумне і тепле. Щось утримувало Бджілку біля квітки.

    Бджілка.   (Вклоняється квітці): Спасибі тобі, Квітко, за гостинність

Ведуча. Квітка зітхнула, ніяк не хотілось розлучатися з Бджілкою.   Але сонечко вже піднялося, над землею співав жайворонок в небі, літали метелики – почався день. Бджілка покружляла над Гарбузовою квіткою і полетіла додому, понесла мед діткам.                                                                3

Мавка. Ну, що діти вам сподобалася казка?

Діти. Так.

Мавка. А давайте з вами зробимо Квітку Доброти. Для цього вам потрібно назвати «що таке добро» і як ми можемо його «творити».

(Діти називають чинники доброти)

Мавка. Молодці діти, я цю квітку залишаю вам, щоб ви завжди пам’ятали

Радість, мої любі, у  добрі

Нехай лиш тепло буде у вашій душі:

Квіти доброти ростуть, ну а нам пора у путь.

Лісові звірята. До нових зустрічей, малята.

Вихователь. Ну а нам діти, пора повертатися у дитячий садок. А що ви сьогодні збагнули.

Діти.

Людина починається з добра,

Сказав мудрець:

• Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Вихователь. Правильно діти.

Найголовніше в світі – доброта.

Це знає і дорослий і маля.

Освятимо теплом ми небокрай,

І рідний дім, і український край.

 (Діти і вихователь вклоняються і виходять)