Модерна драматургія. Життєвий і творчий шлях М. Куліша.

Модерна драматургія. Життєвий творчийшлях Миколи Куліша.

ПЛАН1. Національний театр і драматургія. 1.1. Гнат Юра Харківський драматичний театр, Лесь Курбас Театр “ Березіль”. 1.2. Розвиток драматургії В. Виннченко, Я. Мамонтов, І. Кочерга.2. Життєвий і творчий шлях М. Куліша.

1. У роки визвольних змагань українців театр стає важливим чинником національно-культурного будівництва. На початку 20-х років діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні та пересувні театри. У 1918 році в Києві функціонували: -Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського . «Молодий театр» Леся Курбаса. У 1919-1920 роках у Галичині й Буковині діяли «Новий Львівський театр», Чернівецький театр і Державний театр ЗУНР. 1919 року відкрили Державний театр імені Тараса Шевченка в Катеринославі, 1920 року — Новий український драматичний театр імені Івана Франка у Вінниці (керівник Гнат Юра). 1922 року керований Лесем Курбасом Київський драматичний театр, перейменований на «Березіль», став також і мистецькою лабораторією, і проводив культурно-громадську роботу. 1926 року «Березіль» перевели до Харкова.

У Києві 1918 р. функціонували : Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського і «Молодий театр» Леся Курбаса.

1.1. Професійний театр розвивався у двох напрямах. Режисер Гнат Юра, спираючись на принципи романтичного та реалістично-побутового театру, схилявся до реалістично-психологічної системи. Натомість режисер Лесь Курбас постійно експериментував, випробовував низку мистецьких шляхів — від психологічної драми до експресіонізму. Він прагнув утворити «рефлексологічний» театр негайного впливу на глядача. Із цією метою режисер у своїх естетичних шуканнях від умовних форм ішов через синтез умовності й психологізму до філософських вистав. Це був театр синкретичний, у якому елементи драматичного дійства перепліталися з різними формами мистецтва: Лесь Курбас уперше на національній сцені використав прийоми кіно. Саме йому судилося створити український модерний театр.

Лесь Курбас Гнат Юра. До 1961 р. Київський драматичний театр ім Івана Франка очолював режисер Гнат Юра Цей театр орієнтуватися на психологічно- побутові традиції « Театру Корифеїв».

1.2. Жанровий репертуар драматургії відзначається великим багатством, оновленням структури. Експериментально-психологічну драматургію творить Володимир Винниченко (драма «Закон»). Куліш стає творцем трагікомедії «Народний Малахій». Яків Мамонтов написав трагікомедію «Республіка на колесах». Іван Дніпровський написав психологічну драму «Яблуневий полон», присвятивши її подіям національно-визвольної революції, відтворивши там конфлікт особистісного із суспільним, загальнолюдського — із класовим. Таким чином, драматургія якісно оновлюється, наповнюється філософським змістом. Після 1934 року наступить новий її етап, позначений партійним тиском і розгромом українського мистецтва. У драматургії розпочнеться довга й затяжна криза.

Справжнім драматургічним експериментом першої третини XX ст. стали п'єси Володимира Винниченка (1880— 1951). Навіть за своєю кількістю (а їх понад 20) вони мали б стати вагомою часткою українського театрального репертуару XX ст. Проте, після кількох хвиль видавничої зацікавленості творчістю, його п'єси було вилучено із загального вжитку. Сьогодні вони становлять істотну частину нової європейської драми, її українським відгалуженням. За своєю формою п'єси В. Винниченка, на перший погляд, доволі традиційні. Винятком є, можливо, твори кінця 20-х років.

Микола Куліш( 1892 – 1937)Микола Куліш — один із найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття. Розквіт його творчої активності припав на 20-ті — початок 30-х років — період відродження, розвитку та трагедії України. М. Куліш — один із засновників української модерної драматургії. Його п'єси нічим не поступаються кращим світовим зразкам. Їх постановка в «Березолі» Леся Курбаса дала можливість двом корифеям українського театру в синтезі тексту і режисерського таланту показати найболючіші проблеми тих років.

Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці на Херсонщині у родині селянина. Рано втратив батьків. З 1905 році – навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. 1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле». Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії. У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш». З 1918 р.— голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор «Першого Українського Дніпровського полку» в Херсоні. 1922-1925 рр.— інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував їх кадрами, склав український буквар «Первинка»). Стає відомим завдяки постановці драми «97» Г. Юрою  на сцені Харківського театру. 1925 р.— переведений до Харкова як шкільний інспектор Наркомосвіти УРСР. Поринає у літературну творчість. 1926 році. Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». У літературній дискусії поділяє позицію Хвильового. 1929 р.— комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською». 1934р. — зарештований і засуджений до 10 років ув’язнення  на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом. 3 листопада 1937 року —  за постановою особливої трійки НКВС розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району. Життєвий шлях

Твори:–   1913р. перша п’єса «На рыбной ловле»;–   1918р. роман «Трохим Леміш»;–   1924р. драма «97»;–   1925р. перша комедія «Отак загинув Гуска»;–    1927р. п’єса  «Народний Малахій»;–    1928р. комедія «Мина Мазайло»;–    1929р. драма «Патетична соната»;–    1932р. драма «Маклена Граса». Творчий шлях М. Куліша.

Використані джерелаhttps://www.ukrlib.com.ua/referats/printit.php?tid=12059&page=2https://dovidka.biz.ua/mikola-kulish-biografiya-korotko/ Українська література (рівень стандарту) : підруч. 11 клас. О. Авраменко. – К. : Грамота, 2019. – 256 с. : іл.