МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ГАЛУЗЬ
Українська мова та літературне читання
Пояснювальна записка
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Метою початкової освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей І потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.
Типову освітню програму для учнів 3-4 класів із порушеннями інтелектуального розвитку розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти з урахуванням Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти , сучасних досягнень спеціальної педагогіки та психології щодо навчально-пізнавальних можливостей дітей із порушеннями інтелектуального розвитку.
Реалізація корекційно-розвиткових завдань у процесі навчання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку полягає в особистісному розвитку школярів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та створенні позитивної мотивації учнів до навчання; розвитку мовлення та комунікативної діяльності, сприянні розумовому, моральному, фізичному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості; формуванні вміння вчитися.
Типова освітня програма для 3-4 класів є логічним продовженням Типової освітньої програми для 1-2 класів та окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями доступних результатів навчання.
У програмі вказано відповідний зміст кожного навчального предмету чи інтегрованого курсу, визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання (предметно-оріентовані компетентності); охарактеризовано життєву компетентність учнів. У пояснювальній записці до кожного предмету чи інтегрованого курсу представлено корекційно-розвивальні завдання, реалізація яких є обов’язковою умовою навчання. Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Орієнтовний зміст навчального матеріалу», який окреслює можливий навчальний матеріал, на
підставі якого будуть формуватися очікувані предметно-орієнтовані компетентності та відповідні соціально-адаптивні навички.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності; корекційно-розвиткової спрямованості навчання; узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов
навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у школярів з інтелектуальними порушеннями таких ключових компетентностей:
- володіння державною мовою; що передбачає елементарні уміння та навички (у межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;
- можливість спілкуватися рідною мовою (у межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;
- математична компетентність, що передбачає застосування (у межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
- компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе І навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
- соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;
- екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і
спілкування, можливість безпечного використання Інформаційно- комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
- навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальній адаптації та інтеграції у суспільство;
- громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (у межах своїх можливостей) у життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;
- основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.
Вимоги до дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, котрі розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Предметні компетентності для дітей із різним рівнем інтелектуальних порушень мають диференційований характер (для дітей з легким та помірним ступенем). Програмові компетенції для дітей із помірним ступенем Інтелектуального порушення виокремлено під спеціальним позначенням -* Зміст навчання добирається індивідуально, у відповідності до пізнавальних можливостей.
Програму подано за табличною структурою, що складається з кількох колонок. У колонці «Орієнтовний зміст навчального матеріалу» подано оновлений та апробований у закладах освіти для дітей Із порушеннями інтелектуального розвитку зміст навчального матеріалу. Колонка «Предметно- орієнтовані компетентності» ознайомлює вчителя з переліком знань і вмінь, якими мають оволодіти учні в процесі навчання. Матеріали колонки «Життєва компетентність» Інформують учителя щодо результатів сформованостІ в учнів пізнавальних здібностей та соціально-адаптивних навичок у відповідності до мети та змістового наповнення освітньої галузі.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм І методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи пізнавальні здібності та можливості учнів з порушеннями Інтелектуального розвитку, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань та орієнтовних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів із порушеннями інтелектуального розвитку здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного учня у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі учні навчаються способам самоконтролю, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення учнів у 1-2-3-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класі - (за рішенням педагогічної ради школи) формувальному та підсумковому (бальному оцінюванню).
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати Індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми І методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Результати навчання й орієнтовний зміст навчання
Зміст навчання |
Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
Очікувані результати навчання учнів з ООП |
||
засобів комунікації» |
||||
Розвиток слухового сприймання та слухової уваги. Розвиток вміння висловлювати свої прохання вербально, або жестово- мімічними засобами, працювати відповідно до інструкцій вчителя; використовувати жести в спілкуванні, під час розв’язання задач побутового або навчального характеру. Розвиток словника, вміння використовувати засоби альтернативної комунікації; Формування усвідомленого розуміння запитань, порад, вказівок учителя. Розрізнення інтонацій, їх наслідування. Розвиток органів артикуляції. Формування мовленнєвого дихання, сили голосу. Розрізнення голосних та приголосних звуків. Сприймання на слух зверненого мовлення, простого (доступного учням) мовного матеріалу. Сприймання текстів на слух. Практичне ознайомлення зі словами, що означають назви предметів, їх дії, ознаки, приналежність. Відтворення основного змісту усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого співставлення слів до ілюстрації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію. Висловлює своє ставлення до усного повідомлення, простого тексту, медіатексту, обґрунтовує думки, спираючися на власний досвід; визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її Висловлює власні погляди, підтверджує їх прикладами, враховує думки інших осіб; дотримується найважливіших правил літературної вимови, висловлюючи власні погляди Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів Описує власні емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/ побаченого. Доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету |
Учень/учениця:
[4 МОВ 1-1.1-2];
зіставляє почуте з власним досвідом [4 МОВ 1-1.1-4] Учень/учениця:
|
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: ♦ сприймає усне мовлення співрозмовника; Зреагує на усне мовлення співрозмовника; *повторює за вчителем жести, рухи, наслідує міміку; ♦ виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; ♦ слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; ♦ намагається контролювати правильний артикуляційний уклад під час вимовляння звуків; ♦ наслідуючи вчителя, промовляє слова, словосполучення і прості речення з різною силою голосу та у різному темпі (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); ^наслідуючи вчителя, намагається промовляти слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); ♦ намагається регулювати дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; ♦ реагує та розрізняє звучання голосу різної сили та промовляння у різному темпі; ♦ слухає та намагається повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, прості за структурою слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку); ♦ уважно слухає та розуміє зміст невеликого тексту, відповідає на запитання за змістом прослуханого (показує малюнки до тексту); *співвідносить знайомі слова з малюнками; *з допомогою вчителя добирає малюнки до названих предметів, дій; ознак; ♦ знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя; • користується мовленнєвим етикетом у ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням); повторює за вчителем слова- ознаки предмета; -* з допомогою вчителя визначає та називає дії, пов'язані з рухом предмета у просторі та на малюнках, повторює за вчителем запитання та відповіді на запитання: «Що робить?»; - повторює за вчителем запитання та відповіді на запитання: «Який?», «Яка?», «Яке?»; знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя (з допомогою табличок). |
||
|
||||
Прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів. Пов'язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіа текстів. Описує емоційний стан персонажів, співпереживає Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об'єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіа тексту. Визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти На основі тексту створює план, таблицю, модель Експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації) Слухання прочитаного педагогом тексту, розгляд ілюстрацій. Практичне ознайомлення з мовними одиницями. Практичне знайомство із словом як одиницею мовлення: виділення слова з ряду інших слів. Робота з сюжетними малюнками, схемами, піктограмами. Робота з малюнками на визначення послідовності подій у тексті. Робота з дитячою книжкою, текстами. Робота щодо звукобуквенного аналізу. Побудова звукової схеми слів. Складання з розрізної азбуки складів, слів Із трьох-чотирьох букв. Читання по складах слів, простих речень. Читання окремих добре знайомих слів цілим словом. Практичне ознайомлення з реченням, коротким текстом. Виділення речення 3 мовленнєвого потоку, визначення меж речення в усному мовленні. Читання простих словосполучень, речень. Розпізнавання складів у слові, слів у реченні та речень у тексті за певними візуальними характеристиками. Основні правила поводження з книжкою. |
Учень / учениця: - виявляє в тексті неочевидну інформацію, узагальнює її [4 МОВ 2¬2.2-1];' - виділяє ключові слова та пояснює, як вони допомагають зрозуміти зміст тексту [4 МОВ 2-2.2-2]; - виявляє зв'язки в текстах: між окремими частинами тексту, між частинами тексту і темою або головною думкою [4 МОВ 2-2.2-3]; - досліджуй елементи тексту (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) [4 МОВ 2-2.2-4]; - розрізняє в тексті факти і судження, знаходить між ними зв'язок [4 МОВ 2-2 2-5]; - висловлює припущення про наміри автора тексту, обґрунтовує свої думки [4 МОВ 2-2.2-6]; - формулює під час і після читання тексту запитання для можливої дискусії [4 МОВ 2-2.2-7]; -установлює причиново-наслідкові зв'язки між подіями, вчинками персонажів та їхніми стосунками з іншими персонажами [4 МОВ 2¬2.2-8]; - виявляє деталі тексту, важливі для розуміння ідей; - розпізнає стиль тексту і пояснює, як він впливає на сприймання інформації [4 МОВ 2-2.2-9]; - формулює ідеї тексту, пов'язуєїх із власним досвідом [4 МОВ 2¬2.2-10] Учень / учениця: - описує свої емоції, пережиті під час читання художнього твору, наводить приклади вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції[4 МОВ 2-2.3-1]; - аналізує емоційний стан персонажів, пояснює причини відповідних переживань персонажів [4 МОВ 2-2.3-2]; - використовує власний емоційний досвід для оцінювання емоційного стану персонажів художнього твору [4 МОВ 2-2.3-3]; - пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому [4 МОВ 2-2.3-4] Учень / учениця: - оцінює правдоподібність описаних подій і тверджень із тексту, спираючись на свої уявлення про світ і власний досвід [4 МОВ 2¬2.4-1]; - висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) [4 МОВ 2-2.4-2]; - оцінює надійність джерела інформації, обґрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3]; - визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту [4 МОВ 2-2.4¬4]; - виражає свої почуття та емоції щодо прочитаного мовою мистецтва [4 МОВ 2-2.4-5] Учень/учениця: - визначає мету читання й обирає відповідно до неї тексти (книжки) (для задоволення, розваги, знаходження потрібної інформації) [4 МОВ 2-2.5-1]; - пояснює,наскільки обрані тексти допомогли досягнути мети читання [4 МОВ 2-2.5-2]; - добирає необхідну інформацію з різних джерел: шукає її у словниках, довідниках, енциклопедіях, бібліотеці, Інтернеті [4 МОВ 2-2.5-3] Учень/учениця: - добирає та створює ілюстративний матеріал до художнього тексту [4 МОВ 2-2.6-1]; - складає план тексту [4 МОВ 2-2.6-2]; - узагальнює, систематизує, класифікує інформацію з тексту у вигляді таблиць, схем [4 МОВ 2-2.6-3] Учень/учениця: -переробляє прочитаний твір: уводить нових персонажів, змінює події або їх час, змінює оповідача тощо [4 МОВ 2-2.7-1]; - створює власний художній текст, наслідуючи сюжетні та стильові особливості прочитаного тексту [4 МОВ 2-2.7-2]; - створює власний текст, використовуючи елементи кількох прочитаних текстів [4 МОВ 2-2.7-3] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя:
^зосереджує увагу на змісті тексту, прочитаного педагогом;
разом з вчителем підбирає малюнки до названих предметів, Ініційованих дій; •читає по складах прості (з двох засвоєних складових структур) слова, та короткі (два-три слова) речення;);
*з допомогою вчителя розпізнає в реченні знайомі найуживаніші слова з двох-трьох букв;
•* виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки, називає своїх улюблених літературних героїв. |
||
|
||||
Пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючись норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації Створює короткі дописи для захищених ресурсів, зокрема веб-сайту закладу загальної середньої освіти. Знаходить і виправляє орфографічні помилки, зокрема із застосуванням знань про будову слова; аналізує та вдосконалює створений текст відповідно до мети спілкування, перевіряє грамотність написаного. Букви голосні та приголосні. їх написання та розрізнення. Складова структура слова. Слово. Місце звука (букви) у слові. Списування слів. Велика буква на початку речення, крапка в кінці речення. Списування тексту (двох слів) після попереднього аналізу. Написання під диктування букв. |
Учень/учениця: - затісує текст (від руки чи за допомого клавіатури - за потреби) в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел [4 МОВ 3-3.1-1]; - створює самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування) на теми, які його / її цікавлять, за прочитаним твором, про ситуацію з життя в школі, сім'ї тощо, зважаючи на мету та адресата [4 МОВ 3-3.1-2]; - створює тексти зі щоденного життя (запрошення, оголошення, афіші тощо) з дотриманням типових ознак жанру [4 МОВ 3-3.1-3]; - створює художні тексти (загадки, лічилки, невеликі казки, байки, вірші тощо) [4 МОВ 3-3.1-4]; - переказує письмово текст розповідного змісту з елементами опису або міркування, висловлює своє ставлення до того, про що пише [4 МОВ 3-3.1-5]; - записує свою думку про предмет висловлення; формулює запитання та відповіді під час письмового спілкування [4 МОВ 3-3.1-6]; - оформлює власне висловлення зрозуміло, дотримуючись норм літературної мови, за потреби звертається до словників [4 МОВ 3¬3.1-7] Учень / учениця: - створює повідомлення для Інтернет-спілкування, дотримуючись норм етикету онлайнового спілкування (нетикету) [4 МОВ 3-3.2-1]; - використовує відповідні емотикони для вираження особистих емоцій [4 МОВ 3-3.2-2]; - створює документи для спілкування та поширення результатів діяльності, індивідуальної або групової роботи за допомогою цифрових пристроїв та програм [4 МОВ 3-3.2-3] Учень/учениця: - визначає,чи відповідає створений текст меті, перевіряє грамотність написаного [4 МОВ 3-3.3-1]; - удосконалює власний письмовий текст, знаходить і виправляє помилки, редагує зміст тексту [4 МОВ 3-3.3-2]; - обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, малій групі, відзначає позитивні характеристики [4 МОВ 3-3.3-3]; - висловлює, за підтримки вчителя, поради щодо можливого вдосконалення тексту [4 МОВ 3-3.3-4] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: • визначає і промовляє голосні та приголосні звуки; •з допомогою вчителя визначає місце звука (букви) в слові (на початку, в кінці слова); •списує по складах з проговорюванням прочитані та проаналізовані двоскладові слова з вивченими буквами; •знає про написання крапки в кінці речення та великої букви на початку речення; •під час списування речень (з двох слів) дотримується розділових знаків; •списує з проговорюванням під контролем учителя слова, прості
речення; * вміє використовувати допомогу вчителя; *за зразком пише букви, склади; *знає про написання великої букви на початку речення та про крапку в кінці речення; •пише під диктування букви (під контролем учителя). |
||
|
||||
Визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов'язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб Висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об'єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіа тексту. Обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів.
Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації. Робота з медіапродукцією. |
Учень/учениця: - визначає мету простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига, мультфільм, комп'ютерна гра), пояснює, кому він адресований [4 МОВ 4-1.4-1]; - визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]; - визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4¬1.4-3]; - розрізняє факти й судження в простому медіатексті, виокремлює цікаву для себе інформацію [4 МОВ 4-1.4-4] Учень/учениця: - описує враження від змісту і форми медіатексту [4 МОВ 4-2.4-1]; - висловлює власні погляди на події, явища, предмети, цінності, представлені в простому медіатексті [4 МОВ 4-1.5-2]; - оцінює вплив на власне сприйняття окремих елементів медіатексту [4 МОВ 4-1.5-3]; - пояснює,чи змінилося під впливом медіатексту власне уявлення або думки про предмет повідомлення і як саме [4 МОВ 4-1.5-4]- Учень/учениця: - створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) самостійно та в групі [4 МОВ 4-1.7-1]; - створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) самостійно та в групі, ураховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-2]; - створює прості аудіовізуальні медіатексти (відеозапис виступу, вистави, екскурсії, інтерв'ю ) з допомогою вчителя / вчительки, враховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-3]; - використовує різні форми презентації простих медіатекстів [4 МОВ 4-3.1-4] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя:
•висловлює почуття з приводу прослуханих/переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні Ігри, реклама тощо); сприймає прості медіапродукти (світлини, дитячі журнали тощо). |
||
5. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» |
||||
Аналізує значення слів з урахуванням контексту, будови слова, перевіряє власне розуміння значення слова за словниками; використовує у власному мовленні слова з переносним значенням, синоніми та антоніми, фразеологізми для досягнення мети спілкування; правильно вживає граматичні форми частин мови; правильно записує різні види речень за метою висловлювання. Створює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи зі звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення |
Учень/учениця: - з'ясовує будову слова; утворює нові слова, пояснює роль закінчень, значення префіксів і суфіксів для правильного вживання слів усно та на письмі [4 МОВ 5-4.1-1]; - перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір [4 МОВ 5-4.1-2]; - удосконалює свою вимову, зважаючи на фонетичні закономірності (збіг приголосних, кінцевий приголосний, наголошені та ненаголошені голосні тощо) [4 МОВ 5-4.1-3]; - утворює в процесі мовлення відповідні граматичні форми слів різних частин мови [4 МОВ 5-4.1-4]; - вправно будує речення, зважаючи на мету висловлювання [4 МОВ 5-4.1-5]; - поширює речення різними членами відповідно до комунікативної стратегії [4 МОВ 5-4.1-6]; - доречно використовує у власних висловленнях слова з переносним значенням, синоніми, антоніми, багатозначні слова й пояснює таке слововживання [4 МОВ 5-4.1-7]; - обґрунтовує пунктограми (у межах вивченого) для правильного оформлення висловлення на письмі [4 МОВ 5-4.1-8] Учень/учениця: - створює ігри зі словами на основі запропонованих [2 МОВ 5-4.2- 1]; - творить власні художні тексти (усмішки, вірші, казки, оповідання тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.2-2]; - експериментує із власними текстами, стилізує їх, наприклад, трансформуючи речення, додаючи епітети, порівняння тощо [2 МОВ 5-4.2-3]; - розпізнає уривок із власного тексту серед запропонованих уривків і пояснює характерні ознаки власного мовлення [2 МОВ 5-4.2-4]; - пояснює вплив власного мовлення на співрозмовника [2 МОВ 5¬4.2-5] |
Учень/учениця 3 допомогою вчителя: за допомогою вчителя намагається орієнтуватися у книжці; - намагається дати відповіді на запитання за змістом прослуханого (Про кого? Про що йшлося? (використовує альтернативні засоби комунікації, малюнки, піктограми для відповіді на запитання); - на основі прослуханого тексту малює/добирає ілюстрації; - відповідає на запитання: про кого, про що йдеться у творі?; - може назвати героїв, персонажей твору (з допомогою вчителя); намагається формує висловлювання щодо прочитаного/прослуханого твору (за допомогою вчителя); може визначити (за допомогою сюжетних малюнків) послідовність ПОДІЙ прочитаного/прослуханого твору (за допомогою вчителя); за допомогою вчителя намагається переказати сюжет прочитане/прослухане з опорою на картинно-символічний план до кожного твору; - висловлює елементарні оцінні судження щодо прочитаного, прослуханого; - має уявчення про жанр твору: загадка, вірш, казка, оповідання; - здатний вивчити напам’ять (за допомогою вчителя) невеличкий вірш (2-4 рядки); * повторює за вчителем рядки вірша; * відповідає на; запитання: про кого, про що йдеться у творі? (за допомогою вчителя); визначає послідовність подій у творі (за допомогою вчителя); - з допомогою вчителя відповідає на запитання «Що це?», «Хто це?», «Що робить?» щодо змісту предметних і сюжетних малюнків; - * повторює за вчителем; - співвідносить знайомі слова і реальні предмети (об’єкти); - знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя; (*разом з учителем); - з допомогою вчителя підбирає малюнки до названих предметів, ініційованих дій; (*разом з учителем); ознайомлений з правилами збереження книжки та гігієни читання; - виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки; - може називати своїх улюблених літературних героїв. |
||
6. Змістова лінія «Театралізуємо» |
||||
Описує емоційний стан персонажів, співпереживає Експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації) Пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючися норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації Створює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи зі звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення |
Учень/учениця: - обговорює враження від драматизації, зосереджуючи увагу на тому, як словесні і несловесні засоби доповнюють один одного для зображення емоційного стану персонажа, його намірів [4 МОВ 6-2.3- і]; - добирає, працюючи в групі, аудіосупровід до вистави серед запропонованих музичних фрагментів [4 МОВ 6-2.3-2] Учень/учениця: - створює, працюючи в групі, п'єсу на основі відомого твору (інсценізована казка, казка, казка на новий лад тощо) [4 МОВ 6-2.7- і]; - імпровізує, використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої/ обраної ролі, надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них [4 МОВ 6-2.7-2] Учень/учениця: - передає своє враження від побаченої вистави у письмових відгуках (наприклад, запис у щоденнику вражень або в класному альманасі) [4 МОВ 6-3.1-1]; - створює, працюючи в групі, фотозвіт для шкільної газети чи сайту про підготовку вистави або про виставу [4 МОВ 6-3.1-2] - створює в групі театральну програмку, запрошення [4 МОВ 6-3.1¬3] |
|
||