Монгольська навала на українські землі.

Тема. Монгольська навала на українські землі.

Мета:

• формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти ха­рактер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розви­ток українських земель;
• розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних дже­релах для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів;: на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність русичів захищати рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання;
• виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, заготовки схеми, картки з тестовими завданнями.

Поняття: монголо-татари, Золота Орда, улуси, золотоординське ярмо, баскаки, ярлик.

Персоналії: Чингісхан, Батий, Данило Галицький, воєвода Дмитро.

Дати: 1223 р. — битва на річці Калці, 1239 р. — підкорення Переяславського й Чернігівського князівств, 1240 р. — оборона Києва, підкорення Київщини монголо-татарами, 1241 р. — похід монголів на Галицько-Волинське князівство.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
• називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;
• визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;
• розвинути вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

ХІД УРОКУ

I.   Організаційна частина

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Учитель:

Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробле­ності, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека. Щоб з’ясувати це, повторимо вивчений матеріал.

ІІІ.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

2. Гра «Пазли»

1. Який період переживала Київська Русь у XIII ст.? Відповідь: Період феодальної роздробленості
2. У чому полягають негативні сторони періоду феодальної роздробленості? Відповідь: Роздробленість призвела до ослаблення Київської Русі, у зв’язку з чим виникла небезпека захоплення Київської Русі іншими державами
3. Дайте визначення поняттю «феодальна роздробленість» Відповідь: «Феодальна роздробленість» - це розпад централізованої держави на окремі, незалежні, удільні князівства
4. Скільки удільних князівств утворилося на території сучасної України? Відповідь: На території сучасної України під час феодальної роздробленості утворилося п’ять удільних князівств
5. Користуючись картою, покажіть та назвіть удільні князівства на території сучасної України, які утворилися під час феодальної роздробленості Відповідь: Київське,Чернігівське,Турівське та Галицько-Волинске князівства
6. У якому році відбувся з’їзд князів в Любечі? Відповідь: у 1097р.
7. Хто є автором «Повчання дітям»? Відповідь: Володимир Мономах
8. Чи можна вважати «Повчання дітям» В.Мономаха моральним кодексом сучасної молоді? Відповідь: Так
9. Які моральні заповіді залишив В.Мономах своїм спадкоємця? Шануйте старих та убогих, лжі, пянства і блуду остерігайтесь, шануйте гостя, не забувайте того. що вмієте, навчайтеся тому, чого не знаєте.
10.        Яку назву має літературний твір, в якому розповідається про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців? « Слово о полку Ігоревім»
11.        Що таке вотчина? Відповідь: Земельне володіння, яке передається успадок

3. Оголошення теми та очікуваних результатів.

Запис учнями теми уроку в зошити.

Учитель:

Хто такі монголо-татари? Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою? На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

Під час вивчення нового матеріалу будемо заповнювати хронологічну таблицю «Монголо-татарська навала».

(Записують в зошити)

 4.Битва на річці Калка.

Учитель:

Перше зіткнення Давньої Русі з монголами відбулося на р. Калка. Щоб краще ознайомитися з цією битвою, вам необхідно опрацювати матеріал підручника. Отже, самостійна робота з підручником. Параграф 18, ст. 113.

Учитель:

А тепер доповніть речення:

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та доповніть схему,

Битва на річці Калці відбулася в ___________ р. В ній взяли участь _____________ військо, чисельністю ____ тисяч та війська ________________та________________________, чисельністю ___________ тисяч.

Який результат битви? ______________________________________________________

5. Учитель: з метою поглиблення нового матеріалу пропоную Вам роботу з історичними джерелами. Робота в групах.

Ви опрацюєте уривки з історичних джерел про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), після чого дасте відповідь на питання «Методом мозкової атаки»

І група. Із «Літопису Руського»

У рік 1222 прийшло нечуване військо: яких називали татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали проти них. Але навіть хан половецький, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі половці побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете».

І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: «Допоможемо половцям; якщо ми їм не допоможемо, то вони перейдуть на бік татар, і в тих буде більше сили,і нам буде гірше від них»... а також «Лучче б нам зустріти ворога на чужій землі, аніж на своїй».

Питання щодо закріплення знань про битву на р. Калці.(Використовуємо «Метод мозкової атаки»)

1. Який народ першим виступив проти монголо-татар, коли відбулися ці події?
2. Хто переміг в цьому протистоянні, куди втікала переможена армія?
3. Як половці вмовляли руських князів надати їм допомогу?
4. Чому київські князі вирішили підтримати своїх нещодавніх ворогів половців і виступити проти монголо-татар?

ІІ група. Із «Тверського літопису»

І почали князі збирати воїнів, кожний у своїй області... і вирушили в похід проти татар.

Мстислав Галицький сам поїхав у дозор і, побачивши татарські полки, повернувся і звелів своїм воїнам озброюватись. А інші князі залишилися в таборі, не знаючи про це: Мстислав Галицький не сказав нічого із заздрощів, бо були між ними великі чвари і всю славу він хотів собі присвоїти.

Його підтримали половці. У той час як Мстислав Київський розташувався табором на пагорбі правого берега Калки, на лівому зав’язалася битва з передовими силами монголів. Монголи спочатку почали від­ступати, заманюючи супротивника під удар своїх основних сил. Він виявився страшним за силою і половці почали втікати. Втеча половців внесла сумніви в лави руських воїнів, котрі, зазнаючи великих утрат, також почали втікати.

Мстислав Романович(Київський) не надав розгромле­ним полкам допомоги. Монголи розділилися: одна частина переслідувала втікачів, інша ото­чила табір великого київського князя. Його штурм тривав три доби. Обложені мужньо захищалися, і хан Субедей запропонував за викуп відпустити руське військо. Мстислав Романович(Київський) погодився. Але монголи слова не дотримали. Коли обложені вийшли з табору, вони ата­кували їх і майже всіх вирізали. Трьох захоплених князів поклали під дерев’ні дошки, на яких почали святкувати свою перемогу і так стогнали князі, і життя своє закінчили....

Втрати руського війська бу­ли жахливими: додому повернувся лише кожен десятий воїн. В цій битві загинуло шість князів Київської Русі.

1. Визначте причини поразки руських князів та їхніх союзників половців.
2. Якими були втрати руських військ?
3. Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше?

6. Учитель: робота з картою (Карта «Монгольська навала на Русь» (с. 12) атласу про напрямки походів монголо-татар на землі Київської Русі.

7. Робота із джерелом Підкорення Переяславського та Чернігівського князівств з усім класом.

Учитель: Прочитаємо історичне джерело «Переяславського та Чернігівського князівств» та «Аналіз інформації».

Читає учень 1:

Взяв хан Батий город Переяслав в облогу взимку 1239 року, вибив увесь його народ, і церкву архангела Михайла сокрушив і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння узяв.

У той же час послав він війська на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і князь чернігівський Мстислав Глібович, почувши про напад на город татар, прийшов на них зо всіма воїнами. Билися вони, але переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його вбито було, і захопили вони місто і спалили його до тла.

Аналіз інформації

Читає учень 2:

Відповідно до порядків, заведених у Монгольській імперії, усі князі, які не загинули під час навали, мали з’явитися перед Батиєм та отримати від нього ярлик на управління князівством (документ, який видавався ханом Золотої Орди руським князям на право управляти землями які завоювали монголи). Із завойованих земель монголи часто брали ясир (данину живими людьми, з них деяких перетворювали на рабів, а з маленьких дітей (словянського походження) вирощували безжальних воїнів - яких називали яничари).

Учитель: Отже:

1. У якому році відбулися описані події?
2. Що ви дізналися про завоювання монголо-татарами Переяслава та Чернігова?
3. Що таке ярлик? Ким і кому він видавався?
4. Кого називали яничарами?

8. Учитель

Героїчна оборона Києва

9.   Похід монголів на землі Галицько-Волинського князівства

Робота із джерелами

Учитель читає уривок із роману В. Малика «Горить свіча» про оборону Колодяжена.

Як і всюди, Батий послав послів до колодяженців, щоб здалися без бою, але ті не захотіли їх навіть слухати.

— Взяти — і спалити! А мешканців перебити! — наказав Батий.

Однак легко сказати, та нелегко, виявилося, взяти. Вали Колодяжена високі і міцні. З ранку до вечора і з вечора до ранку кілька днів штурмували татари місто безперервно і нічого не могли вдіяти. Час минав. Батий міг ждати, але не хотів, а колодяженці не могли ждати, тому що не було що їсти.

І тоді Батий об’явив їм:

— Я поважаю мужніх. Відчиніть ворота — і зі зброєю, із жінками та дітьми йдіть собі на всі чотири сторони світу! Я вас не зачеплю. Слово великого хана!

Люди їм повірили і ворота города відчинилися, і з них виходять попи з кропилами, церковний причет з корогвами, жінки, діти, старики і, нарешті, воїни.

… В ту ж мить вони (монголо-татари) з диким ревом — «ур! ур!» — кинулися зі всіх боків на довірливих людей і почали бити, різати, колоти, топтати кіньми, не жаліючи нікого. Болісно-жахливі крики знялися від землі до неба і там поволі гаснули.

Потім хан прийшов він до Крем’янця та взяв його в облогу. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа.

Питання до учнів:

1)  Яким чином було завойовано місто Колодяжен? Дайте власну оцінку вчинку та поведінки завойовників.

2)  Як би ви вчинили на місці колодяженців? Чому саме так?

3) Які ще міста Західної України були зруйновані татарами?.

10. Учитель: а тепер послухайте уривок зі спогадів римського посла Плано Карпіні про золотоординське ярмо на руських землях і дайте відповіді на запитання.

…Вони [золотоординці] ні з ким не укладають миру… бо мають від Чингізхана наказ підкоряти собі всі народи, коли можна. І ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей… Чоловіків, що не мали дружин, вели з собою; це саме робили і з жінками, у яких не було законних чоловіків… Решту ж, за їхнім звичаєм, записували у реєстр і наказували, щоб кожний, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний і багатий, давав данину. Хто не заплатить цієї данини, того відводять до татар, де він лишається в рабстві… В землях тих володільців, яким дозволяють повертатись, ставлять вони своїх баскаків (люди які збирали данину для татар)… Якщо ж жителі якогось міста чи землі не роблять того, що вони хочуть, то баскаки ці оповіщають, що вони не вірні татарам, і так руйнують це місто або цю землю і вбивають жителів сильно рукою татар, які за наказом правителя цієї землі приходять несподівано і раптом на тих кидаються.

1)  У якому становищі опинилося підкорене монголо-татарами руське населення?

2)  Хто такі «баскаки»?

11. Учитель: отже:

Наслідки золотоординського панування:

• Великі демографічні та матеріальні втрати (із 74 міст 49 розорені).
• Занепад ремесла, втрата цілих ремісничих спеціальностей (виробництво емалі, черні, різьблення на камені), оскільки ремісників уводили в рабство.
• Втрата військової, культурної, релігійної верхівки, що негативно позначилося на розвитку суспільства.
• Консервація та поглиблення феодальної роздробленості.
• Запровадження системи підданства у відносинах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданих та безмежній владі правителя.
• Втрата державної незалежності Русі, призупинення державотворчих традицій.
• Послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Польща, Литва, Угорщина) і поділ українських земель між ними.
• Відставання Русі від Західної Європи.

Учитель:

Висновок: Монголо-татарська навала мала величезний вплив на розвиток К.Р., загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед, а народ прирекла на багатовікові страждання. Київська Русь так і не змогла відродитися як не залежна держава протягом багатьох століть, землі тогочасної К.Р. здобули знову свободу та стали вільними із здобуттям України незалежності і саме тому багато українських істориків погоджуються з перейменуванням Київської Русі на Русь – Україну.

 ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

12.Учитель:

1. Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи на мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?
2. Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розвиток українських земель?

13. Учитель:А тепер  визначте, про кого йдеться.

1. Після перемог над татарами та іншими кочовими племенами його проголосили в 1206 р. великим ханом. Під його керівництвом Монгольська держава почала завоювання Китаю, знищила Хорезм та деякі інші держави Азії. Він наказав своєму синові завоювати країни на захід від Монголії. (Чингісхан)

2.   Визначте, про яку подію йдеться в наведеному уривку з літопису.

Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас завтра порубають. (Йдеться про звернення половецьких ханів по допомогу до руських князів напередодні монгольської навали.)

3.   Визначте, про яке державне об’єднання йдеться.

Вона була заснована ханом Батиєм у пониззі Волги. За площею вважалася однією з найбільших держав Середньовіччя; вона простягалася від Іртиша в Сибіру до нижньої течії Дунаю і складалася з 14 улусів. (Золота Орда)

14. Розв’язання кросворду

Питання для кросворду

1. Розпад централізованої держави на окремі, незалежні, удільні князівства (Роздробленість) 14 букв

2. Держава, яка утворилася в наслідок завойовницьких походів хана Батия у 40-х роках XIII ст. (Золота Орда) 2 слова:6 і 4 букви

3. Зборщики дані на завойованих землях (Баскаки) 7 букв

4. Регулярна піхота в Османській імперії,що спершу набиралися з полонених, потім поповнювалася примусовим набором дітей (Яничари) 7 букв

5. Документ, який видавався в Золотою Ордою руським князям на право управляти підвладними їм землями (Ярлик) 5 букв

6. Столиця Золотої Орди (Сарай) 5 букв

7. Військо монголо-татар. (Орда) 4 букви

8. Незгода, розбрат, суперечки, війни між князями-правителями окремих земель, які не хотіли коритися Києву (Чвари) 5 букв

9. Данина живими людьми (Ясир) 4 букви

10. Адміністративна одиниця імперії Чингізхана (Улус) 4 букви

11. Важкий принизливий гніт ( Іго) 3букви

12. Передова укріплена позиція монгольського війська (Форпост)

7 букв

15. Висновок учителя щодо самооцінки учнів.

16.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  Параграф 18. Закінчити кросворд.