Матеріал може бути використаний на уроках повторення та узагальнення при вивченні тем "Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого".
Тема: Розквіт Київської Русі.
Мета: ознайомити учнів з діяльністю князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, на часи правління яких припадає розквіт Київської держави, розкрити значення запровадження християнства на русі; розвивати в учнів початкові навички характеристики історичних діячів; виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого, патріотизм до історії рідної країни.
Тип уроку: узагальнення
Форма уроку: урок - подорож
Обладнання: підручник, атласи з історії України, карта „ Київська Русь в ІХ-ХІ ст.”, Репродукція картини К.Лебедєва „Хрещення киян”, ілюстрації, комп’ютерна презентація уроку.
Основні терміни і поняття: розбудова держави , дитинець, печеніги, „Змієві вали”, златники і срібники, християнство, Десятинна церква, „Руська правда”, Золоті ворота, Софійський собор, „тесть Європи”.
Основні дати:
Хід уроку
І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель повідомляє тему й основні завдання уроку
ІІ ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці у них є можливість здійснити подорож у минуле нашої держави, а саме у часи Київської Русі. Для будь – якої подорожі надзвичайно важливе значення мають звичайні квитки, придбані заздалегідь. У нашому випадку такими квитками, що дозволять нам поринути у мандрівку, стануть ваші правильні відповіді на мої запитання. Я хочу бути певною, що ваші знання стануть нам у пригоді під час подорожі.
Пропонується дидактична гра „ Впіймай помилку”( якщо правильно – учні підіймають догори картки зеленого кольору, якщо ні – червоного і обов’язково називають правильну відповідь)
1) Столицею Візантії було місто Константинополь (+)
2) Першу державу на наших землях чужинці знали під назвою Україна. (-) (Русь.)
3) У 782 р, владу в Києві захопив князь Олег. (-) (882р.)
4) Олег прибув з півночі, з Новгорода, і привіз із собою малолітнього Ігоря з князівського роду Рюриковичів.(+)
5) Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через невдоволення деревлян розмірами накладеної на них данини. (-) (Ігор.)
6) Після смерті князя Олега в 912р. повновладним Київським правителем стала його дружина Ольга. (-) (Ігоря.)
7) Перед початком військових походів, за свідченням літописця, князь Святослав посилав до інших земель послів зі словами: „Хочу на вас іти”. (+)
8) Князь Ігор був першим Київським володарем, який з руським посольством відвідав візантійського імператора. (-)(Княгиня Ольга.)
9) Особливо вразив русичів у Царгороді його головний собор —
Софійський . (+.)
10) Княгиня Ольга у Царгороді зустрічалася з правителем Візантії царем Атеєм. (-)(Імператором Костянтином Багрянородним.)
11) Коли помер князь Ігор, Святославові виповнилося 15 років. (-) (З роки.)
12) За свідченням літописця, у 912 р. від укусу змії загинув князь Олег. (+.)
ІІІ УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ
Учитель повідомляє учням, що вони можуть відправлятися у подорож минуле часів Київської Русі
Запитання:
Станція 1 „Місто Володимира”.
Вчитель : про забудову Києва, карбування монет. ( гривні)
Робота з картою ( розповідь про печенігів)
Учень розповідає легенду про змієві вали.
„Змієві вали”
Вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій побачив двох святих -— Кузьму й Дем'яна, погнався за ними, щоб їх з'їсти. Кузьма й Дем'ян (вони були ковалями) встигли зачинитися в кузні. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика. Тоді Дем 'ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав просити, щоб його відпустили.
— Досить,— казав він,— будемо миритись: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви моєї.
— А як же ділитися? — кажуть Кузьма й Дем’ян. — Ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми — що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей.
Кузьма й Дем'ян сказали також, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді змій відповів, що переоре світ сам. На тому й погодилися. Кузьма й Дем'ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ від моря до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді змій повернув удруге в склад орати по тому місці, так, що вал вийшов удвічі вищим за попередній. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і тріснув.
Запитання
Станція 2 . „ Десятинна церква”
Вчитель:
Запитання
Вчитель
Сценка.
Рольова гра „Вибір віри князем Володимиром”
Голос диктора: „Князь, обираючи майбутню віру, приймав у себе послів іноземних, з країн заморських. І кожного вислухав, і кожному відповідь дав.”
Князь: „Про що мову вестимете?”
Грецький священик: „ Великий князю! Якщо хто нашу віру прийме і увірує у Христа, розп’ятого за наші гріхи, той умерши – воскресне і не вмре повік. Якщо ж прийме іншу віру, то на тім світі горіти у вогні буде.”
Князь: „Любо мені тебе слухати. І цікаво мовиш ти!”
Мусульманин: „Ти, князю, мудрий і тямущий, а закону не знаєш. Увіруй у наш закон і поклонися Магомету”
Князь: „ А яка ваша віра?”
Мусульманин: „ Учить нас Магомет так: не їсти свинини, не пити вина, після смерті дасть Магомет кожному по 70 прекрасних дружин. Якщо хто бідний на цьому світі, той на тім буде таким же...”
Князь: „Занадто ваш рай схожий на земне життя. А що говорить віра іудейська?”
Іудейський посол: „ Християни вірують у того, хто розп’ятий, а ми віримо в єдиного Бога Аврамового, Ісаакового, Іакового.”
Князь: „ А де земля ваша?”
Іудейський посол: „Бог прогнівався на нас за гріхи наші і розпорошив нас по всій землі.”
Князь: „Як же ви вчите інших, будучи самі відкинуті Богом і розсіяні по землі”
Грецький священик: „ Приймав, княже, грецьку віру. Подивися, які багаті грецькі храми, як блищать куполи, хрести, золото ікон. Церковні співи проникають у саме серце”
Князь: „ Так, якби був грецький закон дурний, то бабка моя Ольга не прийняла б хрещення. А вона була мудрішою за всіх людей. Отож, бути на Русі християнству грецькому”.
988 р – хрещення ( Корсунь ( Херсонес).
Робота з терміном „церква” ( підручник С.48)
Десятинна церква – Церква Богородиці .
Запитання
Станція 3 „ Золоті ворота”
Вчитель
Ярослав став гідним продовжувачем справи батька
1036 р . – подолав печенігів.
Розбудовував Київ : Софійський собор, Золоті Ворота.
Запитання
- Про що свідчить дата 1036 р? Яке значення ?
Станція 4 „ Двір Ярослава”
Вчитель
„Руська правда” - перша писемна збірка
Запитання
Про бібліотеку Ярослава Мудрого ( повідомлення учня)
Ярослав Мудрий – „Тесть Європи”: Сам Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігердою, його доньки були одружені:
Запитання
Вчитель
Нам потрібно повертатися додому. Зажди підчас повернення ми пригадуємо побачене, почуте. Ось я пропоную вам згадати побачене.
„Розв’язання кросвордів” ( правило „Розв’язав – поясни”)
Відповіді: Володимир, язичництво, християнство, Херсонес, церква, Ярослав, Руська правда.
Завдання „Віднайди дату”
У поданому квадраті подані історичні дати. Відшукай їх відповідно до події
1. Кінець князювання Володимира Великого
2. У цьому році Ярослав Мудрий розбив печенігів.
3. Початок князювання Ярослава Мудрого.
4. У якому році помер Ярослав Мудрий?
Завдання „Кросворд”
Запитання
Завдання „ Впізнай героя”
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
За часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини своєї могутності.
V ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал підручника пар. 7.
Скласти сенкани про Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
1