Моніторинг екологічного виховання в школі як шлях формування всебічно-розвиненої особистості

Моніторинг екологічного виховання в школі як шлях формування всебічно-розвиненої особистості

Людство, щоб зберегти себе й природу

повинно усвідомити зміст усієї діяльності,

 зробити її безпечною для довкілля.

Норман Борлоуг

1сл.    Сучасний стан розвитку України зумовлює визначення нових пріоритетів і перспектив формування екологічної культури та висуває нові вимоги до змісту, форм і технологій виховання даного особистісного утворення. Сьогодні відбувається переосмислення цілей, завдань, екологічної освіти школярів та розробка на цій основі принципів реформування системи екологічного виховання.

2сл.           У цій системі особливе місце належить школі - найважливішій ланці становлення особистості. Одним із найважливіших завдань сучасної школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи.

3сл.         Саме тому однією з важливих  складових проблеми, над якою працює педагогічний колектив Просянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів,  є формування екологічної культури учнів, рівень якої визначається якістю екологічної освіти і виховання. Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, на кожному з них ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з урахуванням вікових особливостей школярів. Тому девіз роботи школи: «Через екологічне виховання -  до гармонії з природою».

4сл.     Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання – сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

5сл.          Екологічно культурною  вважається  особистість, яка володіє єдністю екологічних  знань, системою умінь і навичок з вивчення природи і з вирішення екологічних проблем, ціннісними орієнтаціями по відношенню до природи та готовністю до систематичної природоохоронної діяльності.

6сл.         Моніторинг екологічної культури відіграє надзвичайно важливу роль – оскільки це дає можливість виміряти і підтвердити ефективність тих чи інших програм, курсів і освітньої системи в цілому.

       У діагностичній методиці критерії визначення рівня екологічної культури школярів сформульовано так:

•                 екологічні знання
•                 екологічні мотиви і цінності
•                 поведінка в природі
•                 спосіб життя (стосовно навколишнього середовища та свого здоров’я)
•                 посильна участь в екологічній діяльності.

7сл.     Ці критерії враховано для трьох рівнів екологічної вихованості учнів.

Ι рівень – низький: поверхові, фрагментарні екологічні знання; порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі; нездоровий спосіб життя; неучасть у посильній екологічній діяльності.

ΙΙ рівень – середній: досить глибокі екологічні знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані; орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища; не зовсім здоровий спосіб життя; посильна участь в екологічній діяльності.

ΙΙΙ рівень – високий: системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв’язування; розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення; недопущення порушень правил поведінки в природному середовищі; посильна з власної ініціативи участь в екологічній діяльності .

8сл.      З метою накопичення об'єктивних кількісних даних про стан екологічної освіти та екологічного виховання учнів нами було  проведено опитування у формі анкетування. Дослідження дали змогу адміністрації школи отримати інформацію щодо стану  розвитку екологічної культури школярів, а  учителям - змогу здійснити самоаналіз педагогічної діяльності з метою корегування змісту, форм та методів навчання.

9сл.        Після проведеного в школі моніторингу, ми зрозуміли, що переважна більшість респондентів відчувають потребу в отриманні екологічних знань (69%). Мотиви, якими керуються більшість учнів, є: вступити у ВНЗ (75%), потрібне в подальшому житті (21%),  розвинути свої здібності (4%) .

10сл.        Досить цікавими у контексті нашого дослідження для встановлення стану формування екологічної культури учнівської молоді  були результати анкетування вчителів, яким було охоплено приблизно 35 чоловік. Одне із запитань анкетування полягало в з’ясуванні того, чи вчителі здійснювали екологічну освіту у своїй професійній діяльності. Анкетування передбачало з’ясування визначень таких понять «екологічна освіта, екологічна культура» і відповідно до цих визначень вчителі вказували, як вони здійснювали її формування. У виборі відповідей вказувалося «так», «ні», «не впевнені». Відсоткові показники респондентів стосовно здійснення екологічної освіти і виховання такі: Так – 62,9 %. Ні – 34,3 %. Не впевнені – 2,8 %.

      Учасників опитування ми попросили вибрати із списку перешкоди, які не сприяють належному екологічному вихованню. Більшість зазначила, що це брак часу – 75 % від загальної кількості респондентів. Недостатня зацікавленість отримала статус найменшої перешкоди ‒ 7 % опитаних.

         В анкетуванні школярів запитали, чи в їх класі проводили екологічне виховання  поза межами школи. При цьому давали на вибір три варіанти відповідей (подорож із ночівлею, екскурсії і середовище за межами школами для навчання). Більшість опитаних вказали, що їх класи використовують середовище поза межами школи як форму екологічного виховання (51 %) і найменша кількість голосів вказала на забезпечення учнів можливостями для ночівлі (14 %). Екскурсії як форма екологічного виховання займає проміжне місце – 35 %.

11сл.            Важливу роль в екологічному вихованні і екологічній освіті учнів відіграють екологічні екскурсії, які дають можливість в конкретних умовах спостерігати результати впливу антропогенних факторів на природу і забезпечують встановлення зв'язку між вивченим теоретичним матеріалом і місцевими проблемами довкілля.

12сл.         Вони збуджують інтерес і стимулюють пізнавальну активність учнів у вивченні проблем навколишнього середовища. До того ж природа є джерелом творчої наснаги. Між багатством природного середовища і багатством людської чуйності існує глибока внутрішня єдність. Тому всебічний і гармонійний розвиток особистості обов'язково включає в себе формування не лише екологічної свідомості, а й екологічного співчуття. Свідченням того є творчі роботи учнів школи після спілкування їх з природою (вірші, казки, твори, виставка малюнків наприклад  «Зоологічна галерея» тощо ).

13сл.   Ми переконані, що екологічне виховання учнів повинно стати невід’ємною частиною шкільної освіти, адже школа майбутнього  - це школа всебічного розвитку особистості,  якій  притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура, мораль, етика.     

14сл.          Тому класні керівники залучають своїх вихованців до   різних форм роботи по формуванню екологічної культури: дослідницькі проекти, літературні композиції, екологічні турніри, дискусії, ділові ігри, екопроекти «Природа рідна наша втіха, тож хай вона не знає лиха», у яких  висвітлено й екологічні проблеми нашої місцевості.

15 сл. Проведено конкурс учнівських презентацій «Екологія землі, екологія душі». Щороку у квітні у школі проводяться заходи у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС: години спілкування «Біль Чорнобиля», медіа презентація «Чорнобиль – це трагедія, це біль, це пам'ять».

16сл.    У рамках місячника ціннісного ставлення до природи «Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду!» учні  школи брали участь у природоохоронних акціях «Школа-наш спільний дім», «Посади своє дерево»,

17 сл. В щорічній акції «Жовте листя».

18 сл. В операціях «Чистодвір», «Чистий дім – чиста вулиця – чисте селище»,

акції «Юннатівський зеленобуд»,

19 сл. В улюбленій акції «Годівничка»,

20сл.      У системі позакласної роботи в галузі екологічної освіти і екологічного виховання важливе місце посідає  екологічний  гурток «Дивосвіт» (керівник Кириченко Л.І.), робота якого спрямована на формування в учнів вмінь вивчати і вирішувати проблеми навколишнього середовища на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях. Члени  агітбригади «Дивосвіт» - постійні призери районного конкурсу екологічної просвіти школярів, переможці зонального огляду та учасники обласного конкурсу екологічних агітбригад.

21сл.   Таким чином, після вжитих заходів на основі проведення  моніторингової роботи з екологічного виховання, в закладі існують позитивні зрушення у підвищенні рівня формування екологічної культури школярів. Враховуючи, що цей шлях є ефективним, учні школи приймають активну участь у різноманітних Міжнародних предметних конкурсах «Колосок», «Геліантус» тощо. Охват Єлизавета та Садило Тетяна є призерами ІІ етапу та учасниками ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад у екології.

22 сл.   Таким чином, екологічна освіта і виховання спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, формування особистості з високим рівнем загальнолюдської культури, підготовку до активної професійної та громадської діяльності. компетентної особистості , громадянина сучасної української держави.      

23сл.          В.О.Сухомлинський стверджував, що  "у дитини, яка вихована в умовах дефіциту спілкування з природою, розвивається емоційна глухота, агресивність у ставленні як до людей, так і до об’єктів природи". Ось чому таким важливим є формування емоційно-естетичного, духовного світу людини, де переважає почуття співпереживання до всього живого.  

24 сл.    Не знаю я, що буде після нас,         

              В які природа убереться шати.           

             Єдиний, хто не втомлюється – час.      

             А ми живі, нам треба поспішати.         

 Зробити щось, лишити по собі,          

 А ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

 Щоб тільки неба очі голубі

 Цю землю завжди бачили в цвітінні.