Урок - інтелектуальний атракціон «Життя – це дар! Зумій його прожить !»

Тема: «Життя – це дар! Зумій його прожить !»

 

Мета: формувати в учнів  життєві компетентності, поняття усвідомленого розуміння сенсу життя, його унікальності, цінності, значущості для людини; вміти визначати своє місце в ньому; розвивати комунікативні компетентності учнів; виховувати людяність, гідність, відповідальність, любов до людей.

 

Обладнання: презентація «Життя – це дар!», записи пісень; плакати з висловами видатних людей, вірші, декоративне сонечко, листівки «Заповіді матері Терези», смайлики – вітання «Рецепт щастя», «Дерево мудрості».

 

Плакати.

Вислови видатних письменників і поетів:

* Немає любові до життя без розпачі в ньому. ( Альбер Камю )

* Життя надто важливе, щоб розмірковувати про нього серйозно. ( Оскар Уайльд )

* Вчися так, ніби ти маєш жити вічно, живи так, ніби ти маєш померти завтра.

 ( Сенека )

* Школа життя – єдина, яку не хочеться закінчувати. ( Ключевський )

* Життя – це те, що люди найбільше прагнуть зберегти і найменше бережуть.

 ( Лев Толстой )

* Раз добром зігріте серце вік не прохолоне. ( Т.Г. Шевченко )

* Ти ще маленький, але сонце в тобі може жити дуже велике.

 * Спалахнула свічечка ніжним полум’ям. Підійди погрітися, кому холодно…

 * Віддавати добро – найблагородніша лінія на землі. І найприємніша. То нехай повертається вона до вас сторицею. ( Антуан де Сент – Екзюпері)

* Мудрість приходить з роками, а дурість залишається від народження.

 ( Ніцше )

 

Вислови з Євангеліє:

* Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. (Євангеліє від Матвія, 5:7)

* Блаженні чисті серцем, бо вони бога побачать. ( Євангеліє від Матвія, 5:8)

 

«Дерево мудрості» з написами:

Життя – це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею.

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це цінність. Цінуй його!

Життя – це скарб. Бережи його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це таїна. Пізнай її.

Життя – це юдоль бід. Перебори усе.

Життя – це пісня. Доспівай її.

Життя –це боротьба. Почни її.

Життя – безодня невідомого. Не бійся вступити в неї.

Життя – удача. Шукай цю мить!

Життя таке чудове – не загуби його.

Це твоє життя. Борони його. ( Мати Тереза )

 

ХІД    ЗАНЯТТЯ

 

1 – ий ведучий.

Давайте поговорим про життя!!!

Отак от зберемось і поговорим.

Поділимось і радістю, і горем.

Давайте поговорим про життя !!!

2 –ий ведучий

Давайте поговорим про людей!

Про ліс і поле, океан і сушу.

Давайте поговоримо про світ!

Давайте поговоримо про душу.

Звучить мелодія.

1 учень. Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене солодких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони… Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі, горять своєрідним світлом.

2 учень. Життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними й чорними тонами.

(Музика стихає)

3 учень. Життя, як мить, єдина мить,

               Махне крилом - і пролетить…

               Але в цю мить, коротку мить,

               Було і сонце, і блакить.

               Я, поки серцем не зачах, Вкарбую їх в своїх очах,

               Бо нам дана мить для життя, А вічність? То для забуття.

4  учень. Найцінніше, що є в людини – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній – своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне й сумне, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

Таємниця життя…  Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Це питання привертало увагу письменників, філософів, художників – кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя.

5  учень. Один східний володар хотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому п’ятсот томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це більш коротко. Через двадцять років мудрець повернувся. Історія людства тепер займала п’ятдесят томів, але цар був уже занадто старий, щоб прочитати стільки книг, і знову відіслав мудреця. Пройшло ще двадцять років. І постарілий, посивілий мудрець приніс царю один – єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, що той прагнув пізнати. Однак цар був уже при смерті, і у нього не лишалося часу, щоб прочитати навіть одну книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

6  учень. Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб постраждати і безслідно піти у забуття? В чому сенс життя? Давньогрецький філософ Платон відповів: « Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою цінністю».

Кожне життя нам здається дивовижною квіткою, яка справді вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумно складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

7  учень. Стежина життя… Це по ній кожен повинен пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: « Життя! Ну зупинись хоч на хвилинку! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка і понеси ген – ген за небокрай, де люди у вічності живуть!»

8  учень. Життя – це неповторна таємниця. Кожна людина повинна реалізувати себе. Пройшовши всі етапи життєвого шляху: молодість, зрілість, залишити спадщину, посадити дерево, побудувати будинок, народити сина.

 

Інсценізація «Діалог матері й сина»

Син:

Матусю рідна, я лише ступаю на цей важкий, тернистий шлях життя,

В усьому тільки добре помічаю. А кажуть, вистачає в світі зла?

Мати:

А світ розпочинається з любові, як день із світанкової зорі.

Коли пречисті, рідні колискові співають невсипущі матері.

І долю вам хрещато вишивають піснями, що тепліших не знайти.

І денно й ночно в Господа благають вас від страждань і горя вберегти.

Син:

А світ мережаний то цвітом, то снігами.

А в світонька такі шляхи круті!

Мати:

І між його вітрами й міражами ви осягнете істини святі.

Не нарікай на труднощі даремно, не підкоряйся млявості імли…

Син:

Коли ж навколо стане раптом темно?

Мати:

У грудях сонечко любові засвіти. Для себе, для людини, для родини

Пильнуй вогонь від зла і марноти. Бо ти на світі білому – Людина.

Бо в світі трудному світильник Божий – ти.

У цій шаленій чорно – білій січі крізь болісні і радісні літа

Несім любові промені одвічні – хай торжествують світло й доброта!

 

Учитель. Є народна легенда, що коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку й посилає до дитинки ангела – охоронця. Уві сні ангел цілує дитя тричі: в чоло, аби воно зростало розумним, в личко, щоб було красивим, та в груди, аби здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце та душу.

1 учень. Але то легенда. Немає на світі двох однакових людей. Кожна людина – індивідуальність. У кожної – своя біографія, свій життєвий досвід. Щоб людині добре жилося, працювалося, щоб вона мала гарне самопочуття, її середовище має бути сприятливим, комфортним. Якщо ви хочете, щоб оточуючі поважали вас, прислухалися до вашої думки, навчіться поважати їх, любити, допомагати їм.

2 учень. Дитина – найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину і прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

1 ведуча. Максим Горький писав: «Діти – живі квіти землі». І як кожній квітці потрібні певні погодні умови, так і дітям потрібно жити, цінувати кожну мить. Дитинство минає швидко. Його змінює підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже не торкнувся сили землі, а легенькі крила  піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія. А юність – це пік життя. Зараз ми можемо розкрити свої реальні, досі незнані можливості.

2 ведуча. Леонардо да Вінчі говорив: «Пам’ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує». А щоб цінувати життя - треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з точністю визначити своє майбутнє, та все ж кожному під силу намітити свій власний шлях у житті. Бо, думаючи про майбутнє, ми не повинні недооцінювати день сьогоднішній.

1 учень. Минуле не вернуть, не виправдать минуле,

               Вчорашнє ніби сон, що випурхнув з очей.

               Як луки навесні ховаються під мулом,

               Так вкриється воно пластами днів, ночей.

               Але воно живе – забуте й незабуте,

               А час не зупиняється, а молодість біжить,

               І миті жодної не можна повернути,

               Щоб заново, по – іншому прожить.

2 учень. Перше, що ми маємо захопити з собою в дорогу, - це знання. Як сказав Гегель, «науку чисту, обов’язкову для всіх, яка не гне  спину ні перед ким, не схиляє покірно чоло перед будь – чим, яка вказує, де Істина і де Похибка». Друге, за Гегелем, ми маємо взяти з собою любов і волю до праці. Життя не терпить дармоїдів та гультяїв, воно скидає їх до купи непотрібного сміття.

3  учень. Тільки знання і праця разом узяті можуть подолати нелегку дорогу життя. Кожен із цих скарбів, узятий , - знання без праці або праця без знань – невмілий та сліпий, і не порятує нас. А врятувати нас може хіба що слуга, такий. якого колись найняв Оноре де Бальзак.

 

Розігрується інсценівка.

За столом сидить письменник і пише листа.

Оноре де Бальзак: « Тобі я повідомляю щось жахливе… Я найняв слугу, його звати Ясам. Він вибиває одяг, стежить за білизною, чистить черевики, витирає меблі, підмітає, наспівуючи, і співає, підмітаючи, сміється, розповідаючи, і розповідає, сміючись. Але я його спиняю:

• Ясам!
• Що, хазяїне?
• Облиш базікати, накрий на стіл і подавай сніданок!
• Добре, хазяїне!
• Ясам обклеїв білим папером полиці в шафі і склав на них білизну, до шафи він пристосував замок. Підкоряючись моїм наказам, Ясам працював щодня дедалі більше», - писав, схилившись над книжками, бігав по бібліотеках.

Скінчилося все тим, що він став мало не каторжником.

 

1 ведуча. А його «хазяїн» - генієм світової літератури. Звали обох Оноре де Бальзак.

2 ведуча. Отож, найміть собі Ясама і побачите, що вдвох набагато легше йти по життю. А щоб завжди у житті знайти істину, ви повинні вчитися у мудрого царя Соломона.

 

Цитатна доріжка: вислови видатних людей про життя, про людину.

(Учні зачитують улюблені вислови)

• Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них.  ( Й.В.Гете )
• Людина – скарб, цінніший від усього. ( Р.Бернс )
• Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу. (О. Генрі)
• Люди – господарі своєї долі.                                ( В.Шекспір )
• Головне в житті людини, стимул її розвитку – прагнення до щастя.  

( Д. Дідро )

• Людина або все, або ніщо.                   ( Оноре  Бальзак )
• Живи так, щоб сильніші за тебе не кривдили тебе, а ти не ображай слабших за себе. Пора перестати чекати несподіваних подарунків від життя, а самому робити життя. ( Марк Аврелій)
• Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує.              ( Леонардо да Вінчі )

 

 4 учень. Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити  по собі слід. Все починається з нас, людей, з нашого душевного стану, вихованості, поведінки, відчуття гармонії з навколишнім світом.

 

Учитель . А ще хочеться сьогодні згадати одну притчу.

Бог зліпив людину з глини, проте в нього залишився невикористаний шматок.

• Що ще зліпити тобі? – запитав Бог.
• Зліпи мені щастя, - попросила людина.

Нічого не відповів Бог і тільки поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився…

 Ви, напевне, зрозуміли, що намагалися пояснити нам предки: людина сама творець свого щастя, своєї долі.

 

( Пісня «Щастя»)

5 учень.

Життя люблю за ніжність світанкову,

За свіжість, пахощі вечірньої роси.

Люблю я поринати знов і знову

У водоспад зеленої краси.

6 учень.

 Жити на Землі – велике щастя,

Якого ти не помічав.

І пам’ятай, що ти – Людина,

Творець краси і добрих справ.

 

Учитель. І на завершення нашого свята хочемо подарувати вам веселі смайлики з «рецептами щастя». Хай вони приносять вам радість, успіхи в житті, здійснення мрій.

 

«Рецепт щастя»

Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне  серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди гумору,

Посипте добром, додайте якомога більше віри.

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматочок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху!!!

 

( Пісня « Ми бажаєм вам добра» )