Моніторинг як функція управління якістю освіти. Матеріали досвіду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ                                                                                                                                         3

 

Моніторинг    як функція управління якістю освіти                                                      4-15

 

Список використаних джерел                                                                                              16

 

Додатки                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Один із ефективних способів управлінського впливу на якість навчально - виховного процесу є моніторинг, такий спосіб управління, за якого  внутрішньошкільний контроль та відстеження переорієнтований не на констатацію факту, а на  результати, спонукає учасників навчально-виховного процесу до постійного самовдосконалення, а адміністрацію – до своєчасного прийняття тактичних або корекційних управлінських рішень. Моніторингова система є перспективною стратегічною моделлю управління якістю освіти.

На сучасному етапі перебудови вітчизняної освіти контроль як традиційний та дієвий механізм управління системою розвитку освіти втрачає свою значущість, оскільки не має таких переваг, як: системність, обєктивність, переспективність, і головне – спрямованість на удосконалення, розвиток. Контроль скоріше призводить до напруження в роботі педагогічного колективу, відторгнення та перевтому з боку учнів і, як результат, стає підгрунтям парадоксальної ситуації – зменшення імпульсу творчості, зниження якості освітнього процесу та результатів навчання. Моніторинг упевнено займає головне місце в системі управління, але до сьогодні залишається відкритим питання ефективного використання результатів моніторингових досліджень за різними напрямками освітньої діяльності задля забезпечення підвищення якості освіти та результатів навчання. Неможливо переоцінити роль функцій моніторингу для реалізації системи управління в навчальному закладі, а саме:

Інформаційна: дає можливість з’ясувати результативність  педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкта, забезпечити зворотний зв’язок. На цій  основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок,  а основна увага спрямована передовсім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу.

Пошуково-дослідницька (активізуюча) : передбачає участь у моніторингу різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності.  Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості.

Формуюча : впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості.Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня  постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.

Корекційна : тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога.

Саме поняття моніторингу в педагогіці розглядається недавно. Глибокі дослідження проблеми моніторингу, передумови становлення якого формувалися з початку ХХ сторіччя, з’явилися в педагогіці в 90-х роках минулого сторіччя (В. Безпалько, В. Кальней, О. Майоров, С. Шишов та ін.). Вони вибудовувалися на теоретичній базі управління освітою, розробленій Ю. Гартупгом, Г. Єльніковою, К. Кайдаровим, А. Орловим, В. Риндак, В. Симоновим. В останні кілька років учені активно досліджують питання, пов’язані безпосередньо з якістю освіти, розробляють технології й механізми управління нею (О. Бєлкін, О. Пєхота, Т. Лукіна, В. Загвязінський, В. Євдокимов, О. Локшина, Л. Генденштейн, І. Прокопенко), у тому числі на основі моніторингу. Якість освіти – це проблема, яка турбує все світове суспільство. Україна також оголосила курс на досягнення найвищих стандартів якості в освіті, які можливо досягти завдяки моніторингу

 

Моніторинг як функція управління якістю освіти

 

Протягом останніх років управлінський моніторинг у навчальному закладі став технологічною основою у вивченні  конкретних освітніх проблем  та ефективності роботи вчителів, у виробленні відповідних рекомендацій щодо формування стратегій  і тактики  управлінської діяльності, у проектуванні траєкторії розвитку навчального закладу.

Розроблена модель та річна циклограма здійснення  моніторингових досліджень (додаток 1) систематизують роботу навчального закладу протягом останніх років.

Але завжди актуальним залишалося питання забезпечення дієвості моніторингових досліджень, реалізації функцій непрямого впливу моніторингу за різними напрямками діяльності на учасників навчально-виховного процесу, використання результатів моніторингових досліджень для забезпечення подальшого розвитку від досягнутого.

В матеріалах досвіду наведено приклади впровадження моніторингових досліджень в методичну та навчальну роботу на рівні навчального закладу та подальше використання результатів моніторингу для забезпечення умов підвищення якості освіти та результатів навчання.

Важлива роль в оцінці діяльності школи відводиться аналізу результативності  та динаміці навчання учнів. Об’єктивну інформацію за цими показниками можливо отримати, здійснюючи освітній моніторинг.

Мета  освітнього моніторингу: отримання об’єктивної інформації про рівень навчальних досягнень та якість знань учнів школи; встановлення зв’язків між успішністю учнів та результатами роботи вчителів; спрямування роботи всіх учасників навчально-виховного процесу на підвищення ефективності роботи з даного питання; використання отриманих матеріалів на педрадах,батьківських зборах  для оцінки діяльності закладу

Завдання моніторингу:

•                  створити власну систему безперервного спостереження за рівнем навчальних досягнень учнів школи як найважливішого показника оцінювання стану навчального процесу;

•                  оцінити динаміку результативності навчання з різних предметів та циклів предметів;
•                  виявити фактори, які впливають на результати навчання учнів;
•                  надати кваліфіковані рекомендації учасникам навчально-виховного процесу щодо покращення результатів;
•                  прогнозувати тенденції  розвитку та підвищення якості знань учнів із навчальних  предметів.

 У навчальному закладі був напрацьований достатній досвід щодо реалізації завдань освітнього моніторингу. У школі створена  власна  модель системи безперервного      спостереження за рівнем навчальних досягнень, динамікою  навчання. Але зробити особисто значущими для учасників навчально-виховного процесу результати освітнього моніторингу  залишалося актуальним тривалий час. Рішенням даної проблеми стало інтегрування результатів моніторингових спостережень в якості складової моніторингу в межах інших напрямків.

Наприклад, результати навчального моніторингу в основній та старшій школі  використовуються як складова моніторингу в межах виховної роботи. З цією метою було розроблено систему критеріїв та їхньої інтерпретації за семестрами:

 

 

 

 

 

 

 

Моніторинг навчальних досягнень класних колективів за підсумками І семестру  (основна та старша школа)(додаток до рейтингу «Супер-клас»)

 

І показник   - «Рівень якості знань» є пропорційним показнику В-Д рівня за звітний період (10%=1 балу)

5-А	+3
5-Б	+5
6-А	+5
6-Б	+4
7-А	+4
7-Б	+3
8-А	+3
8-Б	0
9-А	+1
9-Б	+4
10	+4
11	+5

 

ІІ показник – «Динаміка результатів навчання» вираховується за наступною схемою:

Позитивна динаміка	Стабільні результати	Негативна динаміка
Подолання неуспішності  +10	Від +1 до +4 в залежності від базового рівня навчальних досягнень	Зростання кількості учнів з початковим рівнем  від – 10 до -8
Збільшення кількості учнів високого рівня навченості +7		Зменшення кількості учнів високого рівня навченості  від – 7 до -5
Зростання відсотка учнів В-Д рівня навченості +5		Зменшення кількості учнів високо-достатнього рівня навченості від -4 до -1

 

Примітка: при наявності декількох показників позитивних та негативних змін за основу береться шкала з максимальними (мінімальними) показниками

 

Динаміка результатів навчання

5-А	+1	стабільні показники, базовий рівень нижче середнього
5-Б	-1	зменшення кількості учнів В-Д рівня
6-А	+5	зростання відсотка учнів В-Д рівня навченості
6-Б	-3	зменшення кількості учнів В-Д рівня на 30%
7-А	-8	зростання кількості учнів з початковим рівнем зменшення кількості учнів високого рівня навченості  зменшення учнів високо-достатнього рівня навченості
7-Б	-9	зростання кількості учнів з початковим рівнем  (на 16%) зменшення кількості учнів високого рівня навченості  зменшення учнів високо-достатнього рівня навченості
8-А	-4	зменшення кількості учнів високого рівня навченості зменшення учнів високо-достатнього рівня навченості
8-Б	-8	зростання кількості учнів з початковим рівнем  (на 9%) зменшення кількості учнів високого рівня навченості  зменшення учнів високо-достатнього рівня навченості
9-А	-8	зростання кількості учнів з початковим рівнем  (на 6%)
9-Б	-9	зростання кількості учнів з початковим рівнем  (на 16%) зменшення учнів високо-достатнього рівня навченості
10	+10	подолання неуспішності  зростання відсотка учнів В-Д рівня навченості
11	+4	стабільні показники, базовий рівень - достатній

 

ІІІ показник – «Активність та якість участі в олімпіадах з базових предметів» вираховується наступним чином:

За кожне призове місце в районному (обласному) етапі олімпіад +3 – ІІІ місце +4 – ІІ місце +5 – І місце +6 – І-ІІІ місце в обласних олімпіадах

+2-3 бали за представництво класних колективів в районному етапі олімпіад (в залежності від активності)

+ 1 бал за представництво класних колективів в шкільному етапі олімпіад

Або у ІІ семестрі

представництво на дошці пошани за кожного учня +1 бал (індивідуальне представництво)+ 0,5 (представництво на колективному фото)

5-А	+1	представництво в шкільному етапі олімпіад
5-Б	+3	представництво в районному етапі олімпіад
6-А	+2	представництво в районному етапі олімпіад
6-Б	+2	представництво в районному етапі олімпіад
7-А	+6	2 призових місця в  районному етапі олімпіад
7-Б	+4	1 призове місце в  районному етапі олімпіад
8-А	+15	4 призових місця в  районному етапі олімпіад
8-Б	+4	1 призове місце в  районному етапі олімпіад
9-А	+2	представництво в районному етапі олімпіад
9-Б	+19	6 призових місця в  районному етапі олімпіад
10	+14	4 призових місця в  районному етапі олімпіад
11	+6	2 призових місця в  районному етапі олімпіад

Загальна таблиця «Моніторинг навчальних досягнень класних колективів за підсумками І семестру _____рр.»

	Рівень якості знань	Динаміка результатів навчання	Активність та якість участі в олімпіадах з базових предметів	Загальна кількість балів до рейтингу
5-А	+3	+1	+1	+5 балів
5-Б	+5	-1	+3	+7 балів
6-А	+5	+5	+2	+12 балів
6-Б	+4	-3	+2	+3 бали
7-А	+4	-8	+6	+2 бали
7-Б	+3	-9	+4	-2 бали
8-А	+3	-4	+15	+14 балів
8-Б	0	-8	+4	-4 бали
9-А	+1	-8	+2	-5 балів
9-Б	+4	-9	+19	+14 балів
10	+4	+10	+14	+28 балів
11	+5	+4	+6	+15 балів

 

Дані результати представляються класним колективам та батькам учнів та з цього моменту стають відправною точкою для визначення проблеми результатів або досягнень результатів, розробки заходів щодо удосконалення роботи з боку учнів та їхніх батьків по забезпеченню підвищення якості знань та навчальних досягнень учнів.

Наприклад, результати навчального моніторингу використовуються як складова моніторингу в межах атестації вчителів. З цією метою було розроблено карти педагогів, які атестуються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТА ПЕДАГОГА, ЯКИЙ АТЕСТУЄТЬСЯ

 

П.І.П._____________________________________

Предмет ________________________________

Стаж _____

Кваліфікаційний рівень ______________________

Форма презентації досвіду – ____________________________________

 

Досягнення у методичній діяльності ______ рр.–представлення НЗ у конкурсі навчальних кабінетів  (учасник) _______ рр.–участь у конкурсі «Учитель року» (3 місце), участь у роботі міжпредметної творчої групи «Біоадекватні технології навчання та виховання як умова розвитку творчого мислення та самореалізації особистості» ________ рр.- участь у роботі міжпредметної творчої групи класних керівників та вчителів-предметників «Реалізація системи морально-етичного виховання учнів через функціонування клубу старшокласників «Діалог»

Досягнення у педагогічній діяльності ________ рр. – команда-призер у районному конкурсі КВК ________ рр.– команда-переможець районної інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»

Забезпечення якості навчання

Динаміка творчої активності за між атестаційний період

Під час моніторингових досліджень в межах атестації  та організації роботи з молодими педагогами значним потенціалом відрізняється моніторинг у межах методичної роботи, який здійснюється в навчальному закладі та постійно удосконалюється (додаток 2).

Наприкінці навчального року підбиваються підсумки, які в подальшому використовуються у межах аналізу методичної роботи, атестації, організації роботи з молодими педагогами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАРТКА

професійного зросту молодого вчителя

 

П.І.Б. _________________________________________________________

Вчитель _________________________________________

Освіта ________________________________________

Стаж роботи _______

Наставник _________________________________________________________

Кроки до професійної майстерності

Рік	Зміст роботи	Висновки

 

Кроки до методичної зрілості

Дата	Форма навчання	Тематика	Перспективи, контроль

 

Кроки до професійного зросту

Рік	Заходи	Результати	Перспективи

 

СХОДИНКАМИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

 

	1-й рік Досвід	2-й рік Майстерність	3-й рік Творчість
Зміст роботи	Методичне навчання (практичні заняття): сучасні вимоги до типів та структури уроків, до прийомів та методів НВР; аналіз програми для вибору форм, мети, постановки завдань НВР; розробка тематичних планів, форм і методів написання конспектів; розробка схеми  вивчення досвіду майстра педагогічної праці; обговорення зразків досвіду, який демонструється.	Методичне навчання (практичні заняття): з`ясування значення і виховних можливостей навчального предмета; вивчення досвіду майстра педагогічної праці в комплексі: урок - позакласна робота - робота з батьками; розробка навчально-виховних планів з найскладніших питань  з урахуванням рівня навченості і вихованості учнів; програвання навчально-виховних ситуацій; аналіз якості знань, умінь та навичок учнів та типових недоліків у викладанні; застосування елементів творчості.	Методичне навчання (практичні заняття): розробка комплексних планів та конспектів; відбір найбільш результативного поєднання прийомів і методів; вибір форм організації НВД вчителя та учнів.
Форми і методи роботи	бесіда, ділова гра, семінар, моделювання, відкриті уроки та їх корекція, індивідуальна робота	обговорення розробок, корекція, вивчення документації, відкриті заходи	"круглий стіл". "мозкова атака"
Форми звіту	визначення рівня підготовки молодого спеціаліста	оцінювання результативності роботи за індивідуальним підходом; виконання самостійних завдань	визначення рівня підготовки вчителя (діагностика, анкетування, спостереження за роботою), виконання самостійних завдань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок оформлення

КАРТКА

професійного зросту молодого вчителя

 

П.І.Б. _____________________________

Вчитель ___________________________

Освіта _______________

Стаж роботи (на посаді) _________

Наставник _______________________________________________

 

Кроки до професійної майстерності

 

Рік	Зміст роботи	Висновки
	Взаємовідвідування уроків	достатній потенціал вчителя щодо забезпечення якісного навчання (достатній рівень знання предмету, який викладає; знання методики викладання предмету (дотримання основних етапів); володіння основними прийомами та методами навчання; володіння інформаційними технологіями на достатньому рівні Рекомендації: активно використовувати індивідуальні та диференційні форми роботи на різних етапах; підвищувати темп уроку, у тому числі за рахунок чергування завдань,  методів та прийомів роботи; здійснювати контролюючу функцію на різних етапах уроку, використовувати різні форми контролю; в системі використовувати наочність, ТЗН
	Адресна допомога. Активні форми методичної роботи: методичний діалог «Підвищення ефективності уроку», методична панорама «Ефективні форми і методи контролю навчальних досягнень учнів», дискусія «Фактори, які впливають на рівень навчальних досягнень учнів», практичне заняття по розробці позакласного заходу, практикум «Відвідування уроків, самоаналіз та аналіз уроку».  Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів досвідчених вчителів із подальшим обговоренням.. Відвідування робочих уроків вчителя у межах вивчення стану викладання предмету	підвищення методичного рівня вчителя: достатній рівень теоретичної та мовної підготовки, логічна побудова уроків за традиційною методикою, використання діалогічного, монологічного, пояснювального та творчого методів. Доцільне використання прийомів, спрямованих на засвоєння лексичних та граматичних одиниць. Звернення до прийомів, стимулюючих мовну діяльність учнів, охоплення мовною практикою більшості учнів, використання диференціації з метою створення ситуації успіху для учнів. Вчитель урізноманітнює прийоми роботи на етапі уведення в іншомовну середу, способи контролю. Виявляє вимогливість, домагається правильних відповідей. Рекомендації: в системі використовувати різноманітні активні форми й прийоми роботи та різні стимулюючі завдання з метою мотивації навчання, активізації діяльності учнів на уроці та підвищення її ефективності. Удосконалення потребує також організація діяльності на етапі перевірки домашнього завдання.
	Напрацювання досвіду. Розробка комплексних конспектів	підвищення методичного рівня вчителя: учні 6-х класів під час відкритого заходу не тільки узагальнювали знання з англійської, але й під час виконання нестандартних завдань мали можливість розширити свої знання, надати їм системного характеру. В ході заходу учитель пропонує учням різноманітні завдання, які виконуються у групах, в командах, індивідуально за картками та спрямовані на розвиток різних видів мовленнєвої діяльності

 

Кроки до методичної зрілості

 

Дата	Форма навчання	Тематика	Перспективи, контроль
2013-2014	Участь у підготовці  предметного інтегрованого заходу, у межах Декади наук		конструювання уроків, позакласних заходів
2014-2015	Участь у реалізації локальних предметно-методичних проектів «Від розвитку навчально-пізнавальної до формування дослідницької компетентності шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій на уроках та в позакласній роботі» на рівні ШМО Участь у роботі міжпредметної творчої групи «Методичний супровід викладання предметів за новим Держстандартом»		конструювання уроків, позакласних заходів
2015-2016	Участь у реалізації предметно-методичного проекту «Формування полікомпетентної особистості учня з позитивною Я-концепцією через нестандартні навчально-виховні заходи» Участь у роботі міжпредметної творчої групи «Методичний супровід викладання предметів за новим Держстандартом»		конструювання уроків, позакласних заходів

 

Кроки до професійного зросту

Рік	Заходи	Результати	Перспективи
2013-2014	Робота над проблемною темою «________________»	узагальнені матеріали	представлення наробок на шкільному рівні в межах роботи локальних об`єднань
2014-2015	Отримання сертифікату інструктора з забезпечення проведення  ЗНО, учасника міського семінару-практикуму	участь у ЗНО в якості старшого інструктора	сертифіковані навчання за предметом викладання
2015-2016	Навчання в Асоціації молодих педагогів м. Запоріжжя, постійно діючому семінарі вчителів __________на базі ЗНУ. Участь у районній виставці дидактичних матеріалів

 

СХОДИНКАМИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

 

	1-й рік Досвід	2-й рік Майстерність	3-й рік Творчість
Зміст роботи	Методичне навчання (практичні заняття): сучасні вимоги до типів та структури уроків, до прийомів та методів НВР; аналіз програми для вибору форм, мети, постановки завдань НВР; розробка тематичних планів, форм і методів написання конспектів; розробка схеми вивчення досвіду майстра педагогічної праці; обговорення зразків досвіду, який демонструється.	Методичне навчання (практичні заняття): з`ясування значення і виховних можливостей навчального предмета; вивчення досвіду майстра педагогічної праці в комплексі: урок - позакласна робота - робота з батьками; розробка навчально-виховних планів з найскладніших питань  з урахуванням рівня навченості і вихованості учнів; програвання навчально-виховних ситуацій; аналіз якості знань, умінь та навичок учнів та типових недоліків у викладанні; застосування елементів творчості.	Методичне навчання (практичні заняття): розробка комплексних планів та конспектів; відбір найбільш результативного поєднання прийомів і методів; вибір форм організації НВД вчителя та учнів.
Форми і методи роботи	бесіда, ділова гра, семінар, моделювання, відкриті уроки та їх корекція, індивідуальна робота	обговорення розробок, корекція, вивчення документації, відкриті заходи	"круглий стіл", "мозкова атака"
Форми звіту	визначення рівня підготовки молодого спеціаліста	оцінювання результативності роботи за індивідуальним підходом; виконання самостійних завдань	визначення рівня підготовки вчителя (діагностика, анкетування, спостереження за роботою), виконання самостійних завдань

 

Отримані результати:

•               збільшення  адаптивних можливостей освітньої системи;
•               забезпечення умов для повноцінної самореалізації кожного учня та педагога;
•               покращення якості знань та підвищення рівня навчальних досягнень;
•               спрямованість учасників навчально-виховного процесу на результат;
•               підвищення  якості та ефективності управління навчальним процесом.

 

Отже, досвід системного управління якістю освіти на основі моніторингових досліджень забезпечує активізацію творчого потенціалу педагогів, підвищення якості освіти та результатів навчання учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.                Єльнікова Г.В. Освітній моніторинг в управлінні загальною середньою освітою. // Управління школою. – 2012. – № 4.
2.                Касьянова О.М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом. Управлінський супровід моніторингу якості освіти / Т.Б. Волобуєва. – Х.: Видав. Група «Основа», 2009. – 96 с.
3.                Кваліметрична оцінка результативності роботи вчителя // Управління школою. – 2010. - № 6.
4.                Клименко В.А., Приходченко К.І. Системно-функціональний підхід до створення творчих умов для атестації педагогічних    працівників // Управління школою. – 2002. - № 4.
5.                Моніторинг у ЗНЗ/ Упорядник М. Голубенко. – К.: Шкільний світ. 2007.- с.128
6.                Приходько В.М. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності навчального закладу  – Х.: Видав. Група «Основа», 2007. – 142 с.
7.                Рябова З.В. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів ЗНЗ – Х.: Видав. Група «Основа», 2009. – 158 с.