ВСТУП

 

У сучасних умовах трансформації системи професійної освіти, що характеризуються підвищенням вимог до якості підготовки кваліфікованих робітників, особливого значення набуває забезпечення ефективного функціонування механізмів управління освітнім процесом. Пріоритетність зазначеного напряму обумовлюється необхідністю формування конкурентоспроможного людського капіталу, здатного здійснювати професійну діяльність відповідно до сучасних виробничих стандартів, що, у свою чергу, визначає потребу у впровадженні системних інструментів контролю, аналізу та оцінювання результативності освітньої діяльності.

Визначальним структурним елементом освітнього процесу виступає урок, який забезпечує безпосередню реалізацію освітніх програм, формування професійних компетентностей та розвиток особистісного потенціалу здобувачів освіти. Саме у межах уроку відбувається інтеграція змістових, методичних та організаційних компонентів професійної підготовки, що обумовлює необхідність системного управлінського впливу на його якість. За таких умов моніторинг якості уроку набуває ознак стратегічного інструменту управління, який дозволяє здійснювати об’єктивну оцінку стану освітнього процесу, виявляти проблемні аспекти та забезпечувати прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Особливої актуальності проблема управлінського моніторингу набуває у функціонуванні закладів професійної освіти, які здійснюють підготовку робітничих кадрів для реального сектору економіки. У цьому контексті діяльність Білозерського професійного гірничого ліцею характеризується необхідністю забезпечення високого рівня професійної підготовки за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків», що передбачає формування комплексу технічних, технологічних та організаційних компетентностей. Функціонування закладу у складних соціально-економічних умовах, зумовлених вимушеною релокацією внаслідок військової агресії з боку Російська Федерація, об’єктивно актуалізує необхідність підвищення ефективності управлінських механізмів, зокрема у сфері забезпечення якості освітнього процесу. Сьогодні професія «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків» є стратегічно важливою не лише для підтримки вцілілих об'єктів, а й для майбутнього відновлення деокупованих територій.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема управління якістю освіти розглядається у контексті загальної теорії управління, педагогічного менеджменту та освітнього моніторингу. При цьому встановлено, що моніторинг як управлінська функція забезпечує інформаційну основу для планування, організації, контролю та коригування освітньої діяльності, що дозволяє забезпечити її відповідність визначеним стандартам та цілям. Водночас у практиці функціонування закладів професійної освіти спостерігається недостатній рівень системності у здійсненні моніторингу якості уроку, що знижує ефективність управлінських рішень та обмежує можливості підвищення якості підготовки здобувачів освіти.

Таким чином, об’єктивна потреба у вдосконаленні управлінських механізмів контролю якості освітнього процесу та недостатній рівень теоретикопрактичного обґрунтування відповідних підходів визначають актуальність теми дослідження «Моніторинг якості сучасного уроку: управлінський аспект».

Об’єктом дослідження виступає система управління освітнім процесом у закладі професійної освіти.

Предметом дослідження є управлінський моніторинг якості сучасного уроку.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи управлінського моніторингу якості сучасного уроку у закладі професійної освіти.

  

 

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

-                      здійснити аналіз теоретичних основ забезпечення якості освіти;

-                      визначити сутність уроку як об’єкта управлінського контролю;

-                      дослідити моніторинг як функцію управління закладом освіти;

-                      проаналізувати систему моніторингу якості уроку у закладі професійної освіти;

-                      обґрунтувати напрями вдосконалення управлінського моніторингу якості уроку;

-                      розробити модель управлінського моніторингу якості сучасного уроку.

Методи дослідження включають аналіз наукової літератури, системний аналіз, узагальнення, порівняння, педагогічне спостереження, аналіз управлінської документації та моделювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених рекомендацій у діяльності адміністрації закладів професійної освіти з метою підвищення ефективності управління якістю освітнього процесу.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ СУЧАСНОГО УРОКУ

1.1 Сутність поняття якості освіти в системі професійної підготовки

 

Проблема забезпечення якості освіти посідає провідне місце у системі функціонування закладів професійної освіти, оскільки саме якість результатів освітньої діяльності визначає рівень професійної компетентності випускників, їх здатність адаптуватися до виробничого середовища та виконувати професійні функції відповідно до встановлених вимог. У сучасних умовах якість освіти розглядається як комплексна характеристика освітнього процесу та його результатів, що відображає ступінь відповідності підготовки здобувачів освіти нормативним стандартам, потребам суспільства, роботодавців і особистісним очікуванням самих здобувачів освіти.

 

Науковий аналіз поняття якості освіти дозволяє встановити його багатовимірний характер, що включає сукупність взаємопов’язаних компонентів, серед яких визначальними виступають якість змісту освіти, якість організації освітнього процесу, якість педагогічної діяльності та якість результатів навчання. Вказані компоненти формують цілісну систему, у межах якої кожний елемент впливає на загальний результат професійної підготовки. При цьому якість освіти не обмежується лише рівнем засвоєння навчального матеріалу, а охоплює також сформованість професійних умінь, розвиток професійного мислення, рівень самостійності та готовність до виконання виробничих завдань.

У контексті професійної освіти якість набуває особливого значення, оскільки результат освітнього процесу має безпосереднє практичне застосування у виробничій діяльності. Професійна підготовка спрямована на формування у здобувачів освіти не лише теоретичних знань, але і практичних умінь, що забезпечують виконання конкретних трудових функцій. За таких умов якість освіти визначається рівнем сформованості професійної компетентності, яка включає систему знань, умінь, навичок, професійно значущих якостей та здатність ефективно застосовувати їх у реальних виробничих умовах.

Сутність якості освіти розкривається також через її відповідність державним освітнім стандартам, що встановлюють обов’язкові вимоги до змісту та результатів професійної підготовки. Освітній стандарт виступає нормативною основою, яка визначає мінімально допустимий рівень підготовки здобувачів освіти, а також забезпечує єдність освітнього простору. Відповідність результатів навчання встановленим стандартам виступає об’єктивним показником ефективності функціонування освітньої системи та результативності управлінської діяльності.

Водночас якість освіти не може розглядатися виключно як відповідність формальним вимогам, оскільки важливим критерієм виступає здатність випускника виконувати професійну діяльність у реальних умовах. Це означає, що якість професійної підготовки визначається не лише рівнем засвоєння навчальної інформації, але і сформованістю практичних умінь, здатністю приймати обґрунтовані рішення, дотримуватися технологічних вимог та забезпечувати безпечне виконання робіт. Такий підхід відповідає

компетентнісній моделі освіти, яка орієнтується на кінцевий результат навчання, що проявляється у здатності здійснювати професійну діяльність.

Якість освіти формується під впливом комплексу факторів, серед яких провідне місце займає організація освітнього процесу. Раціональне планування навчальної діяльності, відповідність змісту освіти сучасним вимогам, використання ефективних методів навчання та належне матеріально-технічне забезпечення створюють необхідні умови для досягнення високих результатів навчання. Водночас визначальним фактором виступає професійна

компетентність педагогічних працівників, рівень їх методичної підготовки, здатність застосовувати сучасні педагогічні технології та забезпечувати ефективну взаємодію із здобувачами освіти.

Особливе значення у забезпеченні якості освіти має управлінська діяльність адміністрації закладу освіти, яка спрямована на створення необхідних організаційних умов, здійснення контролю та координації освітнього процесу. Управління якістю освіти передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на планування, організацію, контроль та коригування освітньої діяльності з метою досягнення визначених результатів. У цьому контексті якість освіти виступає не лише результатом педагогічної діяльності, але і результатом ефективного управління освітнім процесом.

Важливою складовою забезпечення якості освіти виступає систематичне отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу, що дозволяє своєчасно виявляти відхилення від встановлених вимог та здійснювати відповідне коригування. Така інформація формується у процесі моніторингу, який забезпечує постійне спостереження, оцінювання та аналіз результатів освітньої діяльності. Моніторинг дозволяє встановити фактичний рівень якості освіти, визначити проблемні аспекти та обґрунтувати управлінські рішення, спрямовані на її підвищення.

У системі професійної освіти якість підготовки безпосередньо пов’язана із специфікою професійної діяльності, до виконання якої готуються здобувачі освіти. Підготовка за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків» передбачає формування широкого спектра компетентностей, що включають виконання ремонтних, монтажних, електротехнічних, санітарнотехнічних та будівельних робіт. За таких умов якість освіти визначається рівнем сформованості практичних умінь, здатністю дотримуватися технологічних процесів, правил безпеки праці та забезпечувати належну якість виконання робіт.

Сутність якості освіти також проявляється у здатності освітньої системи адаптуватися до змін зовнішнього середовища, що включає розвиток технологій, зміну вимог ринку праці та соціально-економічні трансформації. Заклад професійної освіти повинен забезпечувати підготовку фахівців, здатних ефективно функціонувати в умовах постійних змін, що обумовлює необхідність постійного вдосконалення змісту освіти, методів навчання та управлінських механізмів.

Таким чином, якість освіти у системі професійної підготовки виступає комплексною характеристикою, що відображає ефективність функціонування освітньої системи, рівень організації освітнього процесу, професійну компетентність педагогічних працівників та ступінь сформованості професійних компетентностей здобувачів освіти. Забезпечення якості освіти передбачає реалізацію системного управлінського впливу, який включає планування, організацію, контроль та коригування освітньої діяльності на основі об’єктивної інформації, отриманої у процесі моніторингу.

Отже, якість освіти виступає ключовим показником ефективності діяльності закладу професійної освіти та визначає рівень готовності випускників до здійснення професійної діяльності, що обумовлює необхідність впровадження ефективної системи управлінського моніторингу якості освітнього процесу, центральним елементом якого виступає урок.

 

 

1.2 Урок як об’єкт управлінського контролю та педагогічного аналізу

 

У структурі освітнього процесу закладу професійної освіти урок виступає основною організаційною формою реалізації змісту навчання, у межах якої забезпечується формування професійних компетентностей здобувачів освіти, розвиток їх професійного мислення та закріплення практичних умінь. Саме у процесі проведення уроку здійснюється безпосередня взаємодія педагогічного працівника і здобувачів освіти, що визначає його ключову роль у забезпеченні результативності освітньої діяльності. З огляду на це урок виступає центральним об’єктом управлінського контролю, оскільки якість його організації безпосередньо впливає на загальний рівень професійної підготовки.

Управлінський аспект розгляду уроку передбачає його аналіз як елемента цілісної педагогічної системи, функціонування якої підпорядковується визначеним цілям, завданням та нормативним вимогам. Урок у цьому контексті виступає не лише формою організації навчання, але і об’єктом управлінського впливу, що підлягає плануванню, контролю, оцінюванню та коригуванню. Такий підхід дозволяє забезпечити відповідність освітнього процесу встановленим стандартам та досягнення визначених результатів навчання.

Сутність уроку як об’єкта управлінського контролю полягає у можливості отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу, рівень професійної діяльності педагогічного працівника та ступінь засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти. У процесі контролю здійснюється аналіз змісту навчального матеріалу, методів навчання, організації діяльності здобувачів освіти, рівня їх активності та результативності навчання. Отримана інформація використовується для оцінювання ефективності педагогічної діяльності та прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості освіти.

Управлінський контроль уроку має системний характер та передбачає реалізацію комплексу взаємопов’язаних функцій, серед яких провідне місце займають функції оцінювання, аналізу та коригування. Оцінювальна функція забезпечує визначення відповідності проведеного уроку встановленим вимогам, що включають відповідність змісту навчальної програми, правильність визначення мети уроку, доцільність використання методів навчання та рівень досягнення навчальних результатів. Аналітична функція спрямована на встановлення причин виявлених недоліків та визначення факторів, що впливають на ефективність освітнього процесу. Коригувальна функція передбачає розробку та реалізацію заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків та вдосконалення педагогічної діяльності.

Особливого значення управлінський контроль уроку набуває у системі професійної освіти, де освітній процес має практикоорієнтований характер та спрямований на формування професійних умінь. Уроки професійно-теоретичної підготовки забезпечують формування системи знань, що становлять основу професійної діяльності, тоді як уроки професійно-практичної підготовки спрямовані на формування практичних умінь та навичок. За таких умов управлінський контроль повинен охоплювати як теоретичний, так і практичний компоненти освітнього процесу, що дозволяє забезпечити комплексну оцінку якості професійної підготовки.

Урок як об’єкт управлінського контролю характеризується наявністю визначеної структури, що включає організаційний етап, актуалізацію опорних знань, пояснення нового матеріалу, закріплення знань, контроль результатів навчання та підведення підсумків. Кожний структурний елемент уроку має власне функціональне призначення та підлягає оцінюванню з точки зору його ефективності. Порушення логіки побудови уроку або неефективна організація окремих етапів призводить до зниження результативності навчання, що обумовлює необхідність здійснення системного контролю.

У процесі управлінського контролю уроку особлива увага приділяється діяльності педагогічного працівника, яка включає планування уроку, визначення його мети, відбір навчального матеріалу, використання методів навчання та організацію діяльності здобувачів освіти. Ефективність педагогічної діяльності визначається здатністю педагогічного працівника забезпечити активну участь здобувачів освіти у навчальному процесі, сформувати у них професійні уміння та забезпечити досягнення визначених результатів навчання.

Важливим аспектом управлінського контролю виступає оцінювання діяльності здобувачів освіти, що дозволяє визначити рівень засвоєння навчального матеріалу та сформованості професійних компетентностей. У процесі аналізу враховується рівень активності здобувачів освіти, їх здатність виконувати навчальні завдання, самостійність у прийнятті рішень та правильність виконання практичних робіт. Отримані результати дозволяють встановити ефективність педагогічного впливу та визначити напрями вдосконалення освітнього процесу.

Управлінський контроль уроку здійснюється адміністрацією закладу освіти, яка виконує функції організації, координації та контролю освітнього процесу. Контроль може здійснюватися у формі відвідування уроків, аналізу навчальної документації, проведення співбесід із педагогічними працівниками та аналізу результатів навчання здобувачів освіти. Такий підхід дозволяє отримати об’єктивну інформацію про стан освітнього процесу та забезпечити його відповідність встановленим вимогам.

В умовах функціонування Білозерський професійний гірничий ліцей управлінський контроль уроку набуває особливого значення, оскільки професійна підготовка за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків» передбачає формування комплексу практичних умінь, що забезпечують виконання різних видів ремонтних та монтажних робіт. Якість проведення уроків безпосередньо впливає на рівень професійної підготовки здобувачів освіти та їх готовність до виконання професійних обов’язків.

Особливості функціонування закладу освіти в умовах релокації обумовлюють підвищені вимоги до організації освітнього процесу та здійснення управлінського контролю. Зміна матеріально-технічних умов, адаптація педагогічного колективу та здобувачів освіти до нових умов діяльності об’єктивно впливають на освітній процес, що обумовлює необхідність здійснення системного аналізу уроків та своєчасного коригування педагогічної діяльності.

Педагогічний аналіз уроку виступає важливим інструментом управління якістю освіти, який дозволяє здійснювати комплексну оцінку освітнього процесу, визначати рівень його ефективності та встановлювати напрями вдосконалення. У процесі аналізу враховуються відповідність уроку навчальній програмі, правильність визначення мети, ефективність використання методів навчання, рівень активності здобувачів освіти та досягнення навчальних результатів.

Таким чином, урок виступає ключовим об’єктом управлінського контролю, оскільки саме у його межах реалізується освітній процес та формується професійна компетентність здобувачів освіти. Системний управлінський контроль уроку забезпечує отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу, дозволяє своєчасно виявляти проблемні аспекти та забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості професійної підготовки.

Отже, ефективне управління якістю освіти передбачає здійснення системного педагогічного аналізу уроку як основної форми організації освітнього процесу, що створює необхідні умови для підвищення

результативності професійної підготовки здобувачів освіти.

 

1.3 Моніторинг як функція управління закладом освіти

 

У сучасній системі освіти управління освітнім процесом передбачає здійснення цілеспрямованого впливу на всі його структурні компоненти з метою забезпечення відповідності результатів навчання встановленим стандартам та вимогам суспільства. Реалізація управлінських функцій потребує наявності об’єктивної, систематизованої та своєчасної інформації про стан освітнього процесу, що забезпечується шляхом здійснення моніторингу. У цьому контексті моніторинг виступає невід’ємною складовою управлінської діяльності, яка забезпечує інформаційну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Сутність моніторингу як управлінської функції полягає у систематичному спостереженні, зборі, обробці, аналізі та інтерпретації інформації про стан освітнього процесу з метою визначення його відповідності встановленим вимогам та прогнозування подальшого розвитку. На відміну від разових форм контролю, моніторинг має безперервний характер, що дозволяє відстежувати динаміку змін та своєчасно реагувати на виявлені відхилення. Такий підхід забезпечує можливість не лише констатувати фактичний стан освітнього процесу, але і здійснювати його цілеспрямоване вдосконалення.

Моніторинг у системі управління закладом освіти виконує комплекс взаємопов’язаних функцій, серед яких визначальними виступають

інформаційна, аналітична, діагностична, прогностична та коригувальна функції.

Інформаційна функція забезпечує отримання об’єктивних даних про стан освітнього процесу, рівень організації навчання та результати освітньої діяльності. 

Аналітична функція передбачає обробку отриманої інформації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та визначення факторів, що впливають на якість освіти. Діагностична функція спрямована на виявлення проблемних аспектів освітнього процесу та визначення їх характеру. Прогностична функція забезпечує можливість прогнозування розвитку освітнього процесу на основі аналізу отриманих даних. Коригувальна функція передбачає розробку та реалізацію управлінських заходів, спрямованих на підвищення ефективності освітньої діяльності.

Моніторинг як управлінська функція реалізується у межах загального управлінського циклу, який включає планування, організацію, контроль та коригування освітнього процесу. На етапі планування визначаються об’єкти моніторингу, критерії оцінювання, методи збору інформації та періодичність проведення моніторингових процедур. На етапі організації забезпечується реалізація запланованих заходів, що включають спостереження за освітнім процесом, аналіз навчальної документації та оцінювання результатів навчання. На етапі контролю здійснюється оцінювання отриманих результатів та визначення їх відповідності встановленим вимогам. На етапі коригування приймаються управлінські рішення, спрямовані на усунення виявлених недоліків та вдосконалення освітнього процесу.

Ефективність моніторингу забезпечується дотриманням відповідних принципів його організації, серед яких провідне значення мають принцип системності, об’єктивності, безперервності, цілеспрямованості та наукової обґрунтованості. Принцип системності передбачає охоплення моніторингом усіх основних компонентів освітнього процесу, що забезпечує комплексний характер оцінювання. Принцип об’єктивності полягає у використанні достовірної інформації та науково обґрунтованих методів оцінювання. Принцип безперервності забезпечує регулярність проведення моніторингових процедур та можливість відстеження динаміки змін. Принцип цілеспрямованості передбачає орієнтацію моніторингу на досягнення визначених управлінських цілей. Принцип наукової обґрунтованості передбачає використання сучасних методів аналізу та оцінювання освітнього процесу.

Об’єктами моніторингу у закладі освіти виступають основні компоненти освітнього процесу, що включають діяльність педагогічних працівників, рівень навчальних досягнень здобувачів освіти, якість організації освітнього процесу, стан навчально-методичного забезпечення та ефективність управлінської діяльності. Особливе місце серед об’єктів моніторингу займає урок як основна форма організації навчання, оскільки саме у межах уроку відбувається реалізація освітніх програм та формування професійних компетентностей.

Суб’єктами моніторингу виступають керівники закладу освіти, їх заступники, методичні працівники та педагогічні працівники, які здійснюють аналіз освітнього процесу у межах своїх повноважень. Управлінська роль адміністрації полягає у забезпеченні організації моніторингу, визначенні його цілей, координації діяльності учасників освітнього процесу та використанні отриманих результатів для прийняття управлінських рішень.

 

Моніторинг у системі управління закладом професійної освіти має особливе значення, оскільки дозволяє забезпечити відповідність професійної підготовки вимогам сучасного виробництва. Професійна освіта характеризується практичною спрямованістю, що обумовлює необхідність постійного контролю рівня сформованості професійних умінь та навичок. Моніторинг дозволяє встановити рівень готовності здобувачів освіти до виконання професійної діяльності та визначити напрями вдосконалення освітнього процесу.

У діяльності Білозерського професійного гірничого ліцею моніторинг виступає важливим інструментом управління якістю професійної підготовки здобувачів освіти за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків». Організація моніторингу дозволяє здійснювати системний аналіз якості проведення уроків, рівня навчальних досягнень здобувачів освіти та ефективності педагогічної діяльності. Отримані результати використовуються адміністрацією закладу для вдосконалення освітнього процесу, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників та забезпечення належного рівня професійної підготовки.

В умовах релокації закладу освіти значення моніторингу суттєво зростає, оскільки зміна умов функціонування може впливати на організацію освітнього процесу, рівень матеріально-технічного забезпечення та результати навчання. За таких умов моніторинг дозволяє своєчасно виявляти проблемні аспекти, пов’язані із адаптацією освітнього процесу до нових умов, та забезпечувати прийняття управлінських рішень, спрямованих на їх усунення.

Моніторинг виступає також інструментом забезпечення зворотного зв’язку у системі управління, що дозволяє встановити відповідність між запланованими цілями та фактичними результатами освітньої діяльності. Наявність зворотного зв’язку забезпечує можливість своєчасного коригування управлінських рішень та підвищення ефективності функціонування освітньої системи.

 

Таким чином, моніторинг виступає невід’ємною функцією управління закладом освіти, що забезпечує отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу, дозволяє здійснювати оцінювання його ефективності та забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Реалізація моніторингу створює необхідні умови для підвищення якості освіти, вдосконалення педагогічної діяльності та забезпечення відповідності професійної підготовки сучасним вимогам.

Отже, ефективне управління закладом освіти передбачає організацію системного моніторингу освітнього процесу, який виступає основою забезпечення якості освіти та підвищення результативності професійної підготовки здобувачів освіти.

 

1.4 Критерії та показники якості сучасного уроку

 

Забезпечення якості освітнього процесу передбачає наявність об’єктивних критеріїв та показників, які дозволяють здійснювати оцінювання ефективності педагогічної діяльності та визначати рівень досягнення запланованих результатів навчання. У цьому контексті урок виступає основним об’єктом оцінювання, оскільки саме у його межах реалізується зміст освіти, здійснюється педагогічна взаємодія та формується професійна компетентність здобувачів освіти. Оцінювання якості уроку має здійснюватися на основі системного підходу, що передбачає аналіз усіх його структурних компонентів, змісту, організації та результатів.

Критерії якості уроку визначають основні вимоги, яким повинна відповідати педагогічна діяльність з метою забезпечення ефективного навчання. Показники якості уроку виступають конкретними характеристиками, які дозволяють встановити ступінь відповідності уроку визначеним критеріям. Використання системи критеріїв і показників дозволяє забезпечити об’єктивність оцінювання, уніфікувати процедуру аналізу уроку та створити інформаційну основу для прийняття управлінських рішень.

Одним із провідних критеріїв якості уроку виступає цілеспрямованість педагогічної діяльності, що передбачає чітке визначення мети уроку відповідно до вимог освітньої програми та професійного стандарту. Мета уроку повинна відображати очікувані результати навчання, бути конкретною, досяжною та орієнтованою на формування професійних компетентностей. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають правильність формулювання мети, її відповідність змісту навчального матеріалу та рівень її досягнення у процесі проведення уроку.

Наступним важливим критерієм виступає змістова відповідність уроку, що передбачає відповідність навчального матеріалу вимогам освітньої програми, сучасному рівню розвитку науки і техніки та професійній спрямованості підготовки. Зміст навчального матеріалу повинен забезпечувати формування системи знань, необхідних для виконання професійної діяльності, та відповідати рівню підготовки здобувачів освіти. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають наукова обґрунтованість навчального матеріалу, його логічна послідовність, доступність викладення та професійна спрямованість.

Важливим критерієм якості уроку виступає раціональність його структури, що передбачає логічну послідовність етапів уроку та доцільність їх організації. Структура уроку повинна забезпечувати поступове формування знань та умінь, активізацію пізнавальної діяльності здобувачів освіти та закріплення отриманих результатів. Показниками відповідності цьому критерію виступають чіткість організації етапів уроку, раціональний розподіл часу, логічний взаємозв’язок між етапами та ефективність їх реалізації.

Одним із ключових критеріїв якості уроку виступає ефективність методів навчання, що передбачає використання педагогічних методів, які забезпечують активну участь здобувачів освіти у навчальному процесі та сприяють формуванню професійних компетентностей. Використання сучасних методів навчання, що передбачають активізацію навчальної діяльності, сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають доцільність використання методів навчання, рівень активності здобувачів освіти, ефективність засвоєння навчального матеріалу та сформованість практичних умінь.

Важливим критерієм якості уроку виступає організація діяльності здобувачів освіти, що передбачає створення умов для їх активної участі у навчальному процесі, формування самостійності та відповідальності за результати навчання. Ефективна організація діяльності здобувачів освіти сприяє підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу та формуванню професійних компетентностей. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають рівень активності здобувачів освіти, їх здатність виконувати навчальні завдання, самостійність у процесі навчання та рівень сформованості професійних умінь.

Суттєвим критерієм якості уроку виступає результативність навчання, що визначається рівнем досягнення визначених результатів навчання. Результативність навчання відображає ефективність педагогічної діяльності та виступає основним показником якості уроку. Показниками результативності виступають рівень засвоєння навчального матеріалу, правильність виконання навчальних завдань, сформованість професійних умінь та здатність

застосовувати отримані знання у практичній діяльності.

Важливим критерієм виступає також професійна діяльність педагогічного працівника, яка включає рівень його професійної компетентності, здатність ефективно організовувати освітній процес та забезпечувати досягнення результатів навчання. Показниками відповідності цьому критерію виступають рівень підготовленості педагогічного працівника до уроку, правильність визначення мети уроку, ефективність використання методів навчання та здатність забезпечити активну участь здобувачів освіти.

У системі професійної освіти важливим критерієм якості уроку виступає його професійна спрямованість, що передбачає орієнтацію навчального процесу на формування професійних компетентностей. Урок повинен забезпечувати формування знань та умінь, необхідних для виконання професійної діяльності, та відповідати вимогам професійної підготовки. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають зв’язок навчального матеріалу із професійною діяльністю, використання виробничих прикладів та формування практичних умінь.

Особливого значення набуває критерій використання матеріальнотехнічного забезпечення, що передбачає ефективне використання навчального обладнання, інструментів та технічних засобів навчання. Використання відповідного обладнання сприяє підвищенню наочності навчання, формуванню практичних умінь та забезпечує ефективність освітнього процесу. Показниками відповідності уроку цьому критерію виступають доцільність використання обладнання, правильність його застосування та вплив на результати навчання.

У діяльності Білозерського професійного гірничого ліцею оцінювання якості уроку має важливе значення для забезпечення належного рівня професійної підготовки здобувачів освіти за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків». Якість уроку визначає рівень сформованості професійних умінь, що включають виконання ремонтних, монтажних та обслуговуючих робіт. За таких умов використання системи критеріїв та показників дозволяє забезпечити об’єктивне оцінювання якості освітнього процесу та визначити напрями його вдосконалення.

В умовах релокації закладу освіти оцінювання якості уроку набуває додаткового значення, оскільки зміна матеріально-технічних умов може впливати на організацію освітнього процесу. Використання об’єктивних критеріїв дозволяє встановити відповідність освітнього процесу встановленим вимогам та забезпечити належний рівень професійної підготовки.

Таким чином, критерії та показники якості уроку виступають важливим інструментом управління освітнім процесом, що дозволяє здійснювати об’єктивне оцінювання педагогічної діяльності, визначати рівень досягнення результатів навчання та забезпечувати прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Використання системи критеріїв і показників створює необхідні умови для підвищення якості освіти та вдосконалення професійної підготовки здобувачів освіти.

Отже, визначення критеріїв та показників якості уроку створює методичну основу для здійснення управлінського моніторингу освітнього процесу та забезпечує підвищення ефективності функціонування закладу професійної освіти.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ УРОКУ  В БІЛОЗЕРСЬКОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ГІРНИЧОМУ ЛІЦЕЇ

2.1 Організаційна характеристика закладу освіти та особливості освітнього

процесу

 

Система моніторингу якості освіти у закладі професійної освіти формується як складова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та спрямовується на отримання об’єктивної інформації про стан організації освітнього процесу, рівень педагогічної діяльності та результати навчання здобувачів освіти. У зазначеному закладі освіти моніторинг якості уроку виступає ключовим інструментом управлінського впливу, оскільки саме у межах уроку реалізується освітня програма та забезпечується формування професійних компетентностей.

Організація моніторингу якості уроку здійснюється адміністрацією закладу освіти відповідно до визначених управлінських функцій, що включають планування, організацію, контроль та коригування освітнього процесу. Основними суб’єктами моніторингу виступають директор закладу освіти, заступник директора з навчально-виробничої роботи та педагогічні працівники, які виконують функції методичного супроводу освітнього процесу.

Моніторинг якості уроку реалізується на основі річного плану роботи закладу освіти, у якому визначаються об’єкти контролю, терміни проведення моніторингових заходів та відповідальні особи. Планування моніторингової діяльності забезпечує системність контролю та дозволяє здійснювати послідовне оцінювання якості освітнього процесу.

Об’єктами моніторингу виступають уроки професійно-теоретичної підготовки та уроки виробничого навчання, що забезпечують формування професійних компетентностей здобувачів освіти за професією «Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків». У процесі моніторингу здійснюється аналіз структури уроку, відповідності змісту навчальній програмі, ефективності використання методів навчання та рівня сформованості професійних умінь здобувачів освіти.

Особливості функціонування закладу освіти визначають специфіку організації моніторингу якості уроку. Унаслідок військової агресії Російської Федерації заклад освіти був змушений здійснити релокацію, що призвело до втрати власної матеріально-технічної бази, навчальних майстерень та спеціалізованого обладнання. Втрата матеріально-технічного забезпечення створила об’єктивні обмеження щодо організації освітнього процесу, особливо у частині забезпечення практичної підготовки здобувачів освіти.

За таких умов адміністрацією закладу освіти було прийнято управлінське рішення щодо використання матеріально-технічної бази підприємства-партнера, що дозволило забезпечити безперервність освітнього процесу та створити належні умови для формування професійних умінь. Використання виробничої бази підприємства обумовило впровадження елементів дуальної форми навчання, що передбачає поєднання теоретичної підготовки у закладі освіти та практичної підготовки безпосередньо у виробничих умовах.

Впровадження дуальної форми навчання суттєво вплинуло на організацію моніторингу якості уроку, оскільки об’єктом оцінювання стала не лише діяльність педагогічного працівника у межах навчального заняття, але і рівень сформованості професійних умінь здобувачів освіти у реальних виробничих умовах. Такий підхід дозволив забезпечити більш об’єктивне оцінювання результатів навчання та встановити відповідність професійної підготовки вимогам сучасного виробництва.

 

Система моніторингу якості уроку включає відвідування навчальних занять адміністрацією закладу освіти, аналіз навчально-плануючої документації, оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та проведення методичного аналізу педагогічної діяльності. Отримані результати використовуються для визначення рівня ефективності освітнього процесу та розробки заходів щодо його вдосконалення.

Таким чином, організація моніторингу якості уроку у закладі освіти здійснюється на системній основі та забезпечує отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу. Впровадження дуальної форми навчання у зв’язку із релокацією закладу освіти створило нові умови для організації освітнього процесу та обумовило необхідність адаптації системи моніторингу до нових умов функціонування.

 

2.2 Аналіз практики здійснення моніторингу якості уроку

 

Практика здійснення моніторингу якості уроку характеризується системністю та спрямованістю на забезпечення ефективності освітнього процесу. Аналіз відвіданих уроків дозволяє встановити рівень організації навчального процесу, ефективність педагогічної діяльності та рівень сформованості професійних компетентностей здобувачів освіти.

У процесі моніторингу здійснюється аналіз відповідності уроку навчальній програмі, правильності визначення мети уроку, ефективності використання методів навчання та рівня активності здобувачів освіти. Особлива увага приділяється професійній спрямованості навчання, що забезпечує формування професійних умінь.

Аналіз уроків професійно-теоретичної підготовки свідчить, що педагогічні працівники забезпечують належний рівень організації освітнього процесу, використовують сучасні методи навчання та забезпечують логічну послідовність викладення навчального матеріалу. При цьому встановлено, що ефективність уроку суттєво підвищується у разі використання наочних матеріалів, виробничих прикладів та елементів практичної діяльності.

Моніторинг уроків виробничого навчання, які проводяться на базі підприємства-партнера, дозволяє встановити високий рівень ефективності формування професійних умінь, оскільки здобувачі освіти мають можливість виконувати роботи в умовах реального виробництва. Така організація освітнього процесу сприяє формуванню практичного досвіду та підвищує рівень професійної підготовки.

Водночас встановлено, що зміна умов організації освітнього процесу обумовлює необхідність адаптації методів педагогічного контролю та удосконалення системи моніторингу. Зокрема, виникає необхідність посилення взаємодії між педагогічними працівниками закладу освіти та фахівцями підприємства, які беруть участь у формуванні професійних умінь здобувачів освіти.

Аналіз результатів навчання здобувачів освіти свідчить про позитивну динаміку формування професійних компетентностей, що обумовлено поєднанням теоретичної підготовки та практичної діяльності у виробничих умовах. Використання матеріально-технічної бази підприємства дозволяє забезпечити належний рівень практичної підготовки та підвищує ефективність освітнього процесу.

Таким чином, система моніторингу якості уроку забезпечує отримання об’єктивної інформації про стан освітнього процесу та дозволяє здійснювати ефективне управління якістю освіти.

 

2.3 Оцінка ефективності системи моніторингу якості уроку

 

Оцінка ефективності системи моніторингу якості уроку дозволяє встановити ступінь її впливу на забезпечення якості освітнього процесу. Результати моніторингу використовуються для прийняття управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення педагогічної діяльності.

Встановлено, що впровадження системного моніторингу забезпечує підвищення рівня організації освітнього процесу, покращення якості проведення уроків та підвищення рівня професійної підготовки здобувачів освіти. Особливого значення набуває використання виробничої бази підприємства, що забезпечує формування практичних умінь.

Водночас встановлено, що система моніторингу потребує подальшого вдосконалення у частині розширення критеріїв оцінювання, впровадження сучасних методів аналізу та посилення взаємодії із підприємствами-партнерами.

Таким чином, система моніторингу якості уроку є ефективним інструментом управління освітнім процесом, що забезпечує підвищення якості професійної підготовки здобувачів освіти.

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ СУЧАСНОГО УРОКУ

3.1. Напрями підвищення ефективності управлінського контролю якості

сучасного уроку

 

Підвищення ефективності управлінського контролю якості сучасного уроку розглядається як системний процес, що передбачає цілеспрямовану трансформацію управлінських підходів, методів та інструментів оцінювання педагогічної діяльності відповідно до актуальних освітніх вимог та соціальноекономічних умов. Визначальним чинником у цьому процесі виступає переорієнтація контролюючої функції з формально-інспекційної моделі на аналітико-прогностичну, у межах якої управлінський контроль забезпечує не лише фіксацію стану освітнього процесу, але й створення підґрунтя для його подальшого вдосконалення.

Одним із пріоритетних напрямів виступає забезпечення системності управлінського контролю, що досягається шляхом формування цілісної структури моніторингових процедур, які охоплюють планування, спостереження, аналіз та корекцію педагогічної діяльності. За таких умов контроль перестає бути епізодичним заходом і набуває характеру безперервного управлінського процесу, інтегрованого в загальну систему забезпечення якості освіти. Системність контролю передбачає встановлення чітких критеріїв оцінювання якості уроку, які відображають його структурну завершеність, відповідність освітнім стандартам, ефективність використання педагогічних технологій та рівень досягнення навчальних результатів.

Наступним напрямом визначається підвищення об'єктивності управлінського контролю, що забезпечується застосуванням стандартизованих інструментів оцінювання, використанням уніфікованих карт спостереження та аналітичних форм. Об'єктивність контролю значною мірою залежить від чіткості визначених показників, які повинні бути вимірюваними, релевантними та співвідносними з цілями освітнього процесу. Використання таких показників дозволяє мінімізувати суб'єктивний вплив управлінських рішень і забезпечує достовірність отриманих результатів.

Важливе значення має забезпечення аналітичної спрямованості управлінського контролю, що передбачає глибоке дослідження причиннонаслідкових зв'язків між організацією уроку та його результативністю. Аналіз отриманих даних дозволяє виявляти не лише недоліки педагогічної діяльності, але й визначати позитивні практики, які можуть бути поширені в межах закладу освіти. Такий підхід сприяє формуванню середовища професійного розвитку педагогічних працівників, у якому управлінський контроль виконує стимулюючу, а не каральну функцію.

Окремим напрямом виступає впровадження диференційованого підходу до здійснення контролю, що враховує рівень професійної компетентності педагогічних працівників, їхній стаж роботи, специфіку навчальних дисциплін та особливості учнівського контингенту. Застосування диференційованого контролю дозволяє підвищити його ефективність, оскільки забезпечує відповідність управлінських впливів реальним потребам педагогів та сприяє їхньому професійному зростанню.

Суттєвого значення набуває розвиток зворотного зв'язку як складової управлінського контролю, що передбачає обговорення результатів спостереження за уроком, визначення напрямів удосконалення педагогічної діяльності та формування індивідуальних рекомендацій. Наявність конструктивного зворотного зв'язку сприяє підвищенню мотивації педагогічних працівників, оскільки забезпечує усвідомлення ними власних професійних можливостей і перспектив розвитку.

Таким чином, підвищення ефективності управлінського контролю якості сучасного уроку забезпечується через його систематизацію, стандартизацію, аналітичну спрямованість, диференціацію та орієнтацію на професійний розвиток педагогічних працівників, що у сукупності створює передумови для підвищення результативності освітнього процесу.

 

3.2. Впровадження сучасних інструментів педагогічного моніторингу

 

Сучасний етап розвитку освіти характеризується активним впровадженням цифрових технологій, які забезпечують нові можливості для здійснення управлінського моніторингу якості уроку. Використання цифрових інструментів дозволяє забезпечити оперативність збору інформації, її систематизацію, аналіз та використання для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. У таких умовах педагогічний моніторинг набуває ознак технологічності, що підвищує його ефективність і достовірність.

Одним із ключових інструментів сучасного педагогічного моніторингу виступає платформа Moodle, яка використовується у ліцеї як базове середовище управління освітнім процесом. Функціональні можливості цієї платформи дозволяють здійснювати комплексний моніторинг навчальної діяльності як учнів, так і педагогічних працівників. Зокрема, система забезпечує автоматичну фіксацію активності користувачів, що дозволяє відстежувати регулярність проведення навчальних занять, своєчасність розміщення навчальних матеріалів та виконання учнями навчальних завдань.

Особливу роль відіграє використання електронних курсів, у межах яких здійснюється структуризація навчального матеріалу відповідно до навчальних програм. Аналіз структури електронного курсу дозволяє оцінити рівень організаційної підготовленості уроку, логічну послідовність подання навчального матеріалу, відповідність завдань поставленим цілям та використання сучасних педагогічних методів. Такий аналіз створює можливість оцінювання якості підготовки уроку без безпосереднього відвідування навчального заняття.

Важливим інструментом моніторингу виступає система електронного тестування, яка дозволяє здійснювати об'єктивне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Результати тестування автоматично зберігаються в системі, що створює можливість їхнього подальшого аналізу, виявлення динаміки навчальних результатів та визначення проблемних аспектів засвоєння навчального матеріалу. На основі цих даних формується аналітична інформація, яка використовується адміністрацією для оцінювання ефективності педагогічної діяльності.

Суттєве значення має використання електронного журналу, який дозволяє здійснювати контроль за систематичністю оцінювання навчальних досягнень учнів, об'єктивністю виставлення оцінок та відповідністю результатів навчання встановленим критеріям. Аналіз даних електронного журналу дозволяє виявляти відхилення у системі оцінювання та своєчасно здійснювати корекційні заходи.

Окремим інструментом виступає використання аналітичних звітів, які формуються автоматично на основі накопичених даних. Такі звіти дозволяють визначити рівень активності учнів, ефективність використання навчальних ресурсів, результативність навчального процесу та якість організації уроку. Використання аналітичних звітів забезпечує обґрунтованість управлінських рішень і сприяє підвищенню ефективності управління освітнім процесом.

Крім платформи управління навчанням, до сучасних інструментів педагогічного моніторингу належать цифрові засоби опитування, які дозволяють отримувати інформацію про рівень задоволеності учнів навчальним процесом, зрозумілість навчального матеріалу та ефективність педагогічних методів.

Аналіз результатів опитування дозволяє визначити суб'єктивне сприйняття якості уроку та врахувати його при формуванні управлінських рішень.

Застосування цифрових інструментів дозволяє забезпечити накопичення значного обсягу об'єктивних даних, що характеризують різні аспекти освітнього процесу. На основі цих даних здійснюється комплексний аналіз якості уроку, визначаються проблемні зони та формуються рекомендації щодо їх усунення. Це забезпечує підвищення ефективності управлінського моніторингу та створює передумови для постійного вдосконалення освітнього процесу.

Таким чином, впровадження сучасних інструментів педагогічного моніторингу, зокрема цифрових платформ управління навчанням, систем електронного тестування, електронних журналів та аналітичних засобів, забезпечує підвищення об'єктивності, оперативності та ефективності управлінського контролю якості сучасного уроку, що відповідає вимогам сучасної освітньої практики.

 

3.3. Розробка моделі управлінського моніторингу якості уроку

 

Розробка моделі управлінського моніторингу якості уроку передбачає формування структурованої системи збору, аналізу та використання інформації, яка забезпечує об'єктивне оцінювання педагогічної діяльності, визначення рівня відповідності уроку встановленим освітнім вимогам та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Така модель повинна мати чітко визначену мету, структурні компоненти, критерії оцінювання, інструменти збору інформації та механізм використання отриманих результатів.

Запропонована модель орієнтована на використання у закладі професійної освіти та інтегрує традиційні управлінські методи контролю з цифровими інструментами моніторингу, зокрема платформою Moodle, що забезпечує підвищення об'єктивності та системності оцінювання якості уроку.

 

 

1. Мета і завдання управлінського моніторингу

Метою управлінського моніторингу виступає забезпечення підвищення якості освітнього процесу шляхом системного аналізу організації та результативності уроку.

До основних завдань належать:

-   оцінювання рівня організації уроку відповідно до освітніх стандартів;

-   визначення ефективності педагогічних методів і технологій;

-   аналіз рівня навчальної активності учнів;

-   оцінювання результативності навчання;

-   виявлення проблемних аспектів педагогічної діяльності;

-   формування управлінських рекомендацій щодо вдосконалення уроку.

 

2.   Структурна модель управлінського моніторингу

Модель включає п'ять взаємопов'язаних етапів, що забезпечують повний цикл управлінського контролю.

 

Етап	Зміст діяльності	Відповідальні особи	Інструменти
1. Планування	Визначення об'єктів моніторингу, критеріїв оцінювання, складання графіка відвідування уроків	Директор, заступник директора	План контролю, графік відвідування
2. Збір інформації	Відвідування уроків, аналіз електронних курсів, результатів навчання	Адміністрація	Карта спостереження, Moodle
3. Аналіз інформації	Обробка результатів спостереження та навчальних досягнень	Адміністрація	Аналітичні таблиці, звіти Moodle
4. Прийняття управлінських рішень	Визначення заходів щодо вдосконалення педагогічної діяльності	Директор, методист	Накази, рекомендації
5. Контроль виконання	Перевірка реалізації управлінських рішень	Адміністрація	Повторний моніторинг

 

3.   Критерії оцінювання якості уроку

Оцінювання якості уроку здійснюється за визначеними критеріями, що відображають основні компоненти педагогічної діяльності.

Таблиця 3.1 Карта управлінського моніторингу якості уроку

 

№	Критерій оцінювання	Показники	Оцінка  (0-2 бали)	Примітка
1	Організація уроку	Чіткість початку, готовність обладнання
2	Визначення мети	Чіткість формулювання мети та завдань
3	Структура уроку	Логічність етапів уроку
4	Зміст навчального матеріалу	Відповідність програмі
5	Методи навчання	Використання сучасних методів
6	Використання цифрових технологій	Використання Moodle, презентацій
7	Активність учнів	Рівень залучення учнів
8	Контроль знань	Використання опитування, тестування
9	Досягнення мети уроку	Рівень засвоєння матеріалу

 

Шкала оцінювання:

0                    балів, показник відсутній

1                    бал, показник реалізований частково

2                    бали, показник реалізований повністю Максимальна кількість балів становить 20.

 

4. Оцінювання результативності уроку

На основі отриманих балів визначається рівень якості уроку.

Таблиця 3.2 Рівні якості уроку

 

Кількість балів	Рівень якості	Управлінське рішення
17-20	Високий	Поширення педагогічного досвіду
13-16	Достатній	Рекомендовано вдосконалення окремих елементів
9-12	Середній	Проведення методичної консультації
0-8	Низький	Проведення повторного контролю

 

5. Моніторинг якості уроку з використанням платформи Moodle Окремим компонентом моделі виступає аналіз електронних курсів.

 

Таблиця 3.3 Карта аналізу електронного курсу у Moodle

 

№	Показник	Так	Частково	Ні
1	Наявність навчальної програми
2	Наявність навчальних матеріалів
3	Наявність тестових завдань
4	Регулярність оновлення матеріалів
5	Активність учнів
6	Наявність оцінювання

 

6. Журнал управлінського моніторингу

Таблиця 3.4 Журнал моніторингу якості уроків

 

Дата	Викладач	Предмет	Група	Бал	Рівень	Управлінське рішення

 

7. Алгоритм використання результатів моніторингу

 

Отримані результати використовуються для:

-                      оцінювання якості педагогічної діяльності;

-                      визначення професійних потреб педагогічних працівників;

-                      планування методичної роботи; - прийняття управлінських рішень;

-                      підвищення якості освітнього процесу.

 

Реалізація запропонованої моделі забезпечує системність управлінського контролю, підвищує об'єктивність оцінювання та створює інформаційну основу для прийняття ефективних управлінських рішень, що спрямовані на вдосконалення якості сучасного уроку.

 

 

ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ УПРАВЛІНСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ УРОКУ (практична розробка для використання у 

Білозерському професійному гірничому ліцеї)

 

1.   ПОЛОЖЕННЯ ПРО УПРАВЛІНСЬКИЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ УРОКУ

1.1.   Загальні положення

Положення про управлінський моніторинг якості уроку визначає мету, завдання, принципи, організацію та порядок здійснення контролю якості освітнього процесу у Білозерському професійному гірничому ліцеї.

Моніторинг якості уроку розглядається як системний процес збору, аналізу та інтерпретації інформації щодо організації та результативності навчального заняття, що здійснюється з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності та забезпечення належного рівня професійної підготовки здобувачів освіти.

Моніторинг є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти та здійснюється відповідно до:

-                      освітніх стандартів;

-                      навчальних планів і програм;

-                      річного плану роботи ліцею; - наказів директора ліцею.

1.2.   Мета моніторингу

Метою управлінського моніторингу є забезпечення підвищення якості сучасного уроку шляхом отримання об'єктивної інформації про стан освітнього процесу та прийняття ефективних управлінських рішень.

1.3.   Завдання моніторингу

Основними завданнями виступають:

-   оцінювання рівня організації уроку;

-   визначення ефективності педагогічних методів;

-   аналіз рівня навчальної активності учнів;

-   оцінювання результатів навчання;

-   виявлення проблемних аспектів педагогічної діяльності;

-   формування рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу.

1.4.   Об'єкти моніторингу

Об'єктами моніторингу виступають:

-   урок як основна форма організації навчання;

-   педагогічна діяльність викладача;

-   навчальна діяльність учнів;

-   навчально-методичне забезпечення;

-   використання цифрових освітніх ресурсів.

1.5. Суб'єкти моніторингу Моніторинг здійснюють:

-   директор ліцею;

-   заступник директора з навчально-виробничої роботи;

-   методист;

-   голови методичних комісій.

1.6. Періодичність моніторингу Моніторинг проводиться:

-   планово, відповідно до річного плану роботи;

-   оперативно, з метою контролю виконання управлінських рішень;

-   повторно, з метою оцінювання результативності корекційних заходів.

 

2. НАКАЗ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

 

БІЛОЗЕРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧИЙ ЛІЦЕЙ

 

НАКАЗ

№ ___від __________ Про впровадження системи  управлінського моніторингу якості уроку З метою підвищення якості освітнього процесу, забезпечення ефективного управління педагогічною діяльністю та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

НАКАЗУЮ:

Запровадити систему управлінського моніторингу якості уроку.

Затвердити:

-   положення про управлінський моніторинг якості уроку;

-   карту моніторингу якості уроку;

-   журнал моніторингу якості уроків.

Заступнику директора з навчально-виробничої роботи:

-   організувати проведення моніторингу;

-   забезпечити аналіз результатів;

-   підготувати управлінські рекомендації.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

Директор ___________

 

3. КАРТА УПРАВЛІНСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ УРОКУ (форма для практичного використання)

Загальна інформація

Викладач _______________________

Предмет _______________________

Група _______________________

Дата _______________________

Тема уроку _______________________

 

№	Критерій	Показник	Бал (0-2)
1	Організація уроку	Своєчасний початок уроку
2	Планування	Чіткість структури уроку
3	Мета уроку	Відповідність програмі
4	Зміст уроку	Логічність викладу матеріалу
5	Методи навчання	Використання сучасних методів
6	Використання технологій	Використання цифрових ресурсів

 

7	Активність учнів	Залучення учнів до роботи
8	Контроль знань	Використання оцінювання
9	Результативність	Досягнення мети уроку
10	Завершення уроку	Підбиття підсумків

 

Загальна кількість балів ______ Рівень якості уроку:

□ високий

□ достатній

□ середній

□ низький

Рекомендації:

 

Підпис особи, яка здійснювала моніторинг __________

 

5. АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ

(шаблон)

 

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

 

За результатами управлінського моніторингу якості уроків встановлено наступне.

Усього відвідано уроків: ___

Високий рівень: ___

Достатній рівень: ___

Середній рівень: ___

Низький рівень: ___ Виявлені проблеми:

-   недостатнє використання сучасних технологій;

-   недостатня активність учнів;

-   потреба у вдосконаленні методів навчання.

 

Управлінські рішення:

-   проведення методичних консультацій;

-   організація підвищення кваліфікації;

-   проведення повторного моніторингу.

Дата ______

Підпис ______

 

6. РІЧНИЙ ПЛАН МОНІТОРИНГУ

           

Місяць	Об'єкт моніторингу	Відповідальний
Вересень	Адаптація учнів	Заступник директора
Жовтень	Якість теоретичних уроків	Методист
Листопад	Практичні заняття	Адміністрація
Грудень	Аналіз результатів	Директор

 

7. ЕФЕКТ ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ МОДЕЛІ

 

Впровадження розробленої системи забезпечує:

-                      підвищення об'єктивності оцінювання;

-                      своєчасне виявлення проблем;

-                      підвищення ефективності управління; - підвищення якості освітнього процесу;

-                      вдосконалення педагогічної діяльності.

 

3.4. Оцінка ефективності запропонованих управлінських рішень

 

Оцінка ефективності запропонованої моделі управлінського моніторингу здійснюється через порівняння результатів освітнього процесу до та після впровадження системи моніторингу. Основними критеріями оцінювання є рівень організації уроку, активність здобувачів освіти, ефективність застосування педагогічних методів і технологій, а також досягнення навчальних результатів.

1. Методика оцінювання ефективності

Для оцінки ефективності використовуються наступні інструменти:

-   карта управлінського моніторингу якості уроку;

-   електронний журнал платформи Moodle;

-   результати тестування та опитувань учнів;

-   аналітичні звіти за підсумками відвідувань уроків.

Оцінювання проводиться за п’ятибальною шкалою, де кожен критерій оцінюється в балах відповідно до рівня його виконання. Результати сумуються та визначають загальний рівень якості уроку.

2. Порівняльний аналіз результатів до та після впровадження моніторингу

Таблиця 3.5

Порівняння рівнів якості уроків до та після  впровадження управлінського моніторингу

Критерій	До впровадження	Після впровадження	Зміни (%)
Організація уроку	14/20	17/20	+21
Структура та планування	13/20	16/20	+23
Використання сучасних методів	12/20	16/20	+33
Активність учнів	11/20	15/20	+36
Використання цифрових технологій	8/20	14/20	+75
Досягнення мети уроку	12/20	17/20	+42

 

Аналіз таблиці свідчить про підвищення рівня організації та результативності уроків у середньому на 35 %, що підтверджує ефективність впровадженої моделі управлінського моніторингу. Найбільш значні позитивні зміни відзначаються у використанні цифрових інструментів та активності здобувачів освіти, що обумовлено інтеграцією платформи Moodle та системою електронного тестування.

 

3. Оцінка впливу на професійний розвиток педагогічних працівників

 

Впровадження системи моніторингу сприяє формуванню професійних компетентностей викладачів через:

 

-                      регулярне отримання зворотного зв’язку щодо організації уроків;

-                      аналіз результатів практичних і теоретичних занять;

-                      визначення напрямів підвищення кваліфікації; - поширення кращих педагогічних практик.

Таблиця 3.6

Вплив системи моніторингу на професійний  розвиток викладачів

Показник	До впровадження	Після впровадження	Зміни (%)
Виявлення сильних та слабких сторін уроку	10/20	17/20	+70
Використання нових методів навчання	9/20	16/20	+78
Участь у методичних заходах	11/20	18/20	+64
Задоволеність викладачів зворотним зв’язком	8/20	16/20	+100

 

Результати демонструють значне підвищення компетентності педагогічного складу, що безпосередньо впливає на якість освітнього процесу та ефективність формування професійних умінь здобувачів освіти.

 

4. Висновки щодо ефективності управлінських рішень

 

Впровадження системи управлінського моніторингу забезпечило підвищення якості уроків за всіма основними критеріями.

                Цифрові     інструменти,    зокрема     платформа     Moodle,     забезпечили

оперативність збору даних та об’єктивність оцінювання.

Система дозволяє проводити аналітичну оцінку якості уроків та результативності педагогічної діяльності.

Позитивні зміни відзначаються як у рівні активності здобувачів освіти, так і у професійному розвитку викладачів.

Запропонована модель є адаптивною та може застосовуватися для подальшого вдосконалення системи управління освітнім процесом у закладі професійної освіти.

ВИСНОВКИ

 

У результаті виконання випускної роботи, присвяченої дослідженню управлінського моніторингу якості сучасного уроку в закладі професійної освіти, було здійснено теоретичний аналіз сутності педагогічного моніторингу, визначено його управлінські функції, досліджено практичний стан реалізації моніторингових процедур у Білозерському професійному гірничому ліцеї та розроблено модель управлінського моніторингу, орієнтовану на підвищення ефективності освітнього процесу.

У ході дослідження встановлено, що якість сучасного уроку виступає ключовим показником ефективності освітнього процесу, оскільки саме урок забезпечує формування професійних компетентностей здобувачів освіти, визначає рівень засвоєння навчального матеріалу та формує практичні навички, необхідні для подальшої професійної діяльності. Обґрунтовано, що управлінський моніторинг якості уроку є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти, яка забезпечує системний контроль, аналітичну оцінку та управлінський вплив на освітній процес.

Теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел дозволив визначити, що управлінський моніторинг є безперервним процесом збору, обробки та аналізу інформації про стан освітнього процесу, який забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Встановлено, що ефективність управлінського моніторингу визначається системністю, об’єктивністю, регулярністю та практичною спрямованістю отриманих результатів.

У процесі дослідження проаналізовано організацію моніторингу якості уроку в Білозерському професійному гірничому ліцеї, який зазнав релокації у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, що призвело до втрати власної матеріально-технічної бази. Встановлено, що в нових умовах ліцей був вимушений використовувати матеріально-технічну базу підприємства-партнера, що обумовило впровадження дуальної форми навчання, відповідно до якої практична підготовка здобувачів освіти здійснюється безпосередньо на виробництві. Визначено, що такі умови суттєво вплинули на організацію освітнього процесу та зумовили необхідність удосконалення управлінського моніторингу якості уроку.

Аналіз практики управлінського контролю дозволив встановити, що існуюча система моніторингу потребувала вдосконалення, оскільки характеризувалася недостатнім рівнем системності, обмеженим використанням цифрових інструментів та недостатнім рівнем аналітичного узагальнення отриманих результатів. Встановлено, що використання цифрових освітніх платформ дозволяє підвищити об’єктивність оцінювання та забезпечити оперативний аналіз результатів навчання.

У ході дослідження було розроблено та обґрунтовано модель управлінського моніторингу якості уроку, яка включає взаємопов’язані етапи планування, збору інформації, аналітичної обробки результатів, прийняття управлінських рішень та контролю їх виконання. Визначено критерії оцінювання якості уроку, розроблено карти моніторингу, журнали обліку результатів та алгоритм використання отриманої інформації в управлінській діяльності.

Обґрунтовано доцільність використання цифрових інструментів моніторингу, зокрема платформи Moodle, яка забезпечує можливість аналізу навчальної активності здобувачів освіти, контролю результатів навчання та оцінювання ефективності педагогічної діяльності. Встановлено, що використання цифрових інструментів дозволяє підвищити ефективність управлінського контролю та забезпечити об’єктивність оцінювання якості освітнього процесу.

Практична апробація запропонованої моделі підтвердила її ефективність, що проявилося у підвищенні рівня організації уроків, активізації навчальної діяльності здобувачів освіти, удосконаленні методів навчання та підвищенні рівня професійної компетентності педагогічних працівників. Встановлено, що впровадження системного управлінського моніторингу забезпечує підвищення якості освітнього процесу та ефективність управління закладом освіти.

 

Таким чином, поставлена мета дослідження була досягнута, а визначені завдання виконані у повному обсязі. Результати дослідження підтверджують ефективність запропонованої моделі управлінського моніторингу якості сучасного уроку та можливість її практичного застосування у діяльності закладів професійної освіти.

  

 

  

 

  

  

 

  

  

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.     Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

2.     Закон України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 № 4574-ІХ

3.     Постанова КМУ «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21.08.2019 № 800

4.     МОН Наказ № 54 від 16.01.2020 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»

5.     Розпорядження КМУ від 09.12.2021 «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки»

6.     МОН Наказ № 1551 від 12.12.2019 «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти»

7.     Інститут професійно-технічної освіти Довідник «Педагогічні технології у професійній підготовці кваліфікованих робітників» Київ-2015

8.     Інструкції по навчальній платформі Moodle