Моральне виховання у грі (інформація)

Хочеш бути здоровим - грайся,

Хочеш бути розумним - грайся,

Хочеш бути щасливим – грайся!

(народна мудрість)

Моральність здавна вважалась головною чеснотою людини та всіляко заохочувалась. Велику увага моральному вихованню надається в Законі України "Про дошкільну освіту", Базовому компоненті дошкільної освіти, але на жаль насправді даному питанню не приділяється належної уваги. За останнє століття погляди на моральне виховання особистості (зокрема дошкільнят) зазнали значних змін: від сприйняття дитини як об'єкта здобуття та засвоєння знань про норми моралі та обов'язковість їх дотримання до визнання її суб'єктом власного життєтворення, що має усвідомлену потребу бути моральною.

      Гра, як провідна діяльність дітей дошкільного віку є універсальним засобом виховання моральних почуттів дітей усіх вікових груп оскільки вона відповідає потребам та інтересам дітей.   Це  «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати, і, головне - мислити, спостерігати, доводити, розуміти.

 Ігри в морально-етичному вихованню навчають дітей спілкуванню розвивають моральні якості дитини і творчі здібності, виховують почуття взаємодопомоги і співпраці, розвивають уяву, сприяють вияву їхньої самостійності, ініціативи, імпровізації, перевірці себе. Дитина  активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, себе, свої можливості, усвідомлює свої зв'язки з іншими. Краще  всього проявляються індивідуальні особливості і взаємовідносини у дітей.

 Цілеспрямований характер гри дає їй змогу добирати потрібні засоби, іграшки, товаришів по грі, здійснювати ігровий задум, вступати в стосунки з однолітками, а її творчий характер допомагає реалізувати свої уявлення про оточення, ставлення до нього тощо.
   Тому гра у педагогічному процесі дитячого садка використовується як засіб для виховання моральних уявлень і почуттів, розвитку самостійності, ініціативи, відповідальності. Адже дитина у своїх іграх демонструє власне духовне життя..

      Ігри  дошкільників змінюються з віком, а їх розвиток відбувається за такими напрямами:

1. змінюється вид гри (ігри– дії– будівельні– конструкторські ігри– рольові– сюжетно рольові– Творчі);
2.  використання дітьми ролі (спочатку одна нескладна роль, поступово їх кількість збільшується).

 Можна класифікувати  сюжетно-рольові ігри за такими критеріями:

1) ігри з сюжетом на побутові теми;

 2) ігри з виробничим сюжетом;

3) ігри з суспільно-політичним сюжетом.

Окремо  можна виділити  ігри з правилами і такі їх групи:

1) наслідувально-процесуальні;

2) ігри драматизації;

3) сюжетні ігри з нескладними правилами;

 4) ігри з правилами без сюжету;

 5) спортивні ігри.

       У процесі гри дошкільник без прямих впливів з боку вихователя засвоює норми людських відносин, моральні цінності. Діти самі обирають тему гри, розгортають її сюжет на основі доступного досвіду, знань, умінь. Гра показує дитині, що слід рахуватися з іншими (вона не відбудеться , якщо діти не можуть узгодити свої дії), розвиває моральні почуття та показує рівень їх сформованості на момент ігрової діяльності. Саме у грі дитина реалізує свою потребу у спілкуванні з однолітками, що формує колективістські якості. Проте вихователь повинен керувати ігровою діяльність, контролювати її процес та постійно діагностувати розвиненість моральних почуттів, якостей дітей.

      Осягати  моральні істини, ідеї, принципи - в їх реальному вираженні можна використати ігри - емпатії - це психологічний засіб виховання дошкільників. Основною метою гри є уміння відчути настрій, сутність, характер, стан певного об’єкта (явища) природи або людини. Такі ігри - емпатії розвивають емоційну сферу дитини, виховують моральні почуття, розвивають акторські здібності. Змістом гри може стати будь-яке явище природи або стан людини.

      Ігри - емпатії, які можна використати: це «Ведмедики одужали», «Сміливий заєць», «Спляче кошеня», «Лисичка підслуховує», «Сонечко та хмарка», «Квіточка прокинулась», «Цуценятко під дощем».

Також можна організувати ігри - емпатії на основі творів В.Сухомлинського, орієнтуючись на інтереси дітей, їхні моральні якості, зацікавленість. Це ігри: «Яке щастя!», «Соловей і Жук», «Як здивувався Мурко».

        Закріплення уявлення дошкільників про моральні правила здійснюються у дидактичних іграх: «Що погано, а що добре» - діти розглядають картинки з різними ситуаціями і оцінюють її. «Чарівне слово» - діти стоячи в колі сонечко і називають «чарівні слова»; «Мудра Сова» - діти придумують якусь ситуацію, в яку попав його лісовий мешканець, і запитує поради у Сови. «Добрі птахи» - дитина від імені пташки розповідає, яке добре діло вона зробила для лісу, для людей, для звірів.

      «Добрий колобок» - діти придумують ситуації, в яких добрий колобок допоміг тим мешканцям, які дістались їм на карточках.

     «Оціни вчинок» - діти оцінюють вчинок, який зображений на карточці, якщо вчинок хороший зафарбовують фішку в зелений колір, а якщо навпаки в червоний.

У дидактичних іграх діти вчаться самостійно розв’язувати ігрове завдання, доброзичливо оцінювати успіх інших, колективно гратися.

         В.Сухомлинський стверджував: «Дитина по своїй природі - художник, відкривач світу. Так нехай же перед ним відкриється чудесний світ гри, краси, наповнюючи його серце, в прагненні робити людям добро».