Робота з батьками у формуванні безпечної поведінки дошкільників (з досвіду роботи)

        Робота з батьками у формуванні безпечної поведінки дошкільників

(з досвіду роботи)

     Здорова дитина – найбільше щастя для батьків. Заради цього    вони готові віддати все.

     Важливу роль у формуванні безпечної поведінки дошкільників відіграє сім’я. Я спрямовую діяльність батьків у те русло, яке відповідає вимогам дошкільного закладу. Особливо звертаю їх увагу на те, щоб вдома унеможливити ймовірність виникнення небезпечних ситуацій. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини виконання будь-яких правил, якщо вони самі їх не дотримуються. Складність життєвих ситуацій вимагає виховання у людини установки на власну безпеку вже з раннього дитинства та застосування її протягом усього життя.

      Визначити правильно чи не правильно веде себе людина в тих чи інших обставинах дуже складно. Адже відкритий конфлікт дитини з дорослими чи ровесниками в деяких випадках можна оцінити позитивно як намагання відстояти себе, відстояти право на свою думку, на вчинок. Але є загальновизнані норми поведінки, при недотриманні яких для людини отримують небажані результати. Переконалася, що будь-яка загальновизнана норма повинна бути осмислена, сприйнята дитиною, лише тоді вона стане регулятором її поведінки.     Пояснюю батькам, що їм необхідно сформувати в дітей навички правильного поводження в небезпечних ситуаціях на вулиці, у міському транспорті, при спілкуванні з незнайомими людьми, взаємодії з небезпечними тваринами і предметами, отруйними рослинами, сприяти становленню у них основ екологічної культури і здорового способу життя.

Так, дитина не повинна боятися людей, але, спілкуючись з незнайомими, їй необхідно розуміти, що саме може бути небезпечним у спілкуванні з іншими людьми, розподіляти людей за ознакою спорідненості - рідні, знайомі, чужі.

Батьки повинні розповідати своїм дітям про небезпеку спілкування з чужими людьми, доцільно провести бесіду про розбіжність приємної зовнішності і недобрих намірів.

      У відносинах «Дитина і природа» батькам наголошую на екологічній безпеці людини, а щоб поліпшити її, людина повинна дбайливо і відповідально ставитися до природи, але при цьому обов'язково пояснювати і небезпеки, що пов'язані з деякими рослинами, або виникають при контактах з тваринами, при користуванні водою з традиційних джерел питної води. Погіршення екологічної ситуації становить значну загрозу здоров'ю дитини, тому необхідно пояснити, що виконання звичних вимог дорослих («не пий не кип'ячену воду», «мий руки перед їжею», «мий овочі і фрукти перед вживанням») у наші дні може вберегти від хвороб, а іноді й урятувати життя.

     Особлива ситуація ризику, коли дитина залишається вдома сама. Щоб запобігти біді, дитину потрібно готувати до цього. Вона повинна засвоїти групу предметів, якими їй категорично забороняється користуватися: сірники, газові плити, пічка, електроприлади і електророзетки. З дітьми потрібно вивчити правила поводження в екстремальних ситуаціях, навчити користуватися телефоном. В дошкільних закладах України введено програму «Основи безпеки дітей дошкільного віку».

     Освітньо - виховна робота проводиться за такими напрямками:

-    життя серед людей у природному та предметному середовищі;

-    правила поведінки з вогнем;    

-   безпечні та небезпечні вулиці і дороги; виховання вміння надавати собі та іншим допомогу в разі потреби.   

 Але без допомоги батьків не зможемо сформувати у дітей навички безпечної життєдіяльності так, щоб вони були доведені до автоматизму і стали бар'єром від біди і неприємностей. Формування у дошкільника свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах у поведінці дорослих. Батьки повинні зрозуміти, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо дорослі самі не завжди ним керуються.  Звертаю увагу батьків на розбіжності вимог до дитини з боку батьків вдома та вихователів у дитячому садку. Вони  можуть викликати у дитини почуття образи, збентеження та навіть агресії. Тільки за умови тісного зв'язку з сім'єю можна досягти бажаних результатів у навчанні дітей правил безпеки. Малі вдома стають свідками того, як батьки досить часто нехтують найпростішими правилами безпеки, залишаючи без нагляду електронагрівальні прилади, телевізори, користуються відкритим вогнем на горищах, в коморах та інше. Це зрозуміло, не на користь справі. Дорослі не замислюються над тим, що дитина наслідує їхні дії. Наслідування, як відомо, одна з особливостей дитячої психіки, характерна риса дошкільника і разом з тим своєрідний спосіб засвоєння. Через відсутність життєвого досвіду діти наслідують правильні і негативні дії та вчинки старших, а тому цю особливість слід врахувати у виховній роботі. Дорослі повинні дбати про те, щоб перед дітьми завжди був позитивний приклад людей, які їх оточують. Постійно звертаю увагу батьків, що від дорослих залежить здоров'я і безпека життя наших малюків, їхнє комфортне перебування в оточуючому середовищі.

       Формування педагогічної культури батьків здійснюється на батьківських зборах, під час бесід, усних журналів, консультацій, за допомогою інформації, розміщеної в батьківській вітальні. Інформую батьків про те, чим їхні діти будуть займатися протягом тижня. По кожному розділу з батьками планую консультації, оформляю папки-пересувки, пам’ятки, проводжу тестування та анкетування, засідання «Родинного кола».   Намагаюся, щоб з батьками було цілковите взаємопорозуміння, єдність вимог, що ставляться дітям, тому що нерозуміння можуть викликати розгубленість, невпевненість, а як наслідок – агресію та психологічний дискомфорт.      Якщо на дорозі з дитиною трапилася біда, то найчастіше говорять про її недисциплінованість, легковажність та нехтування правилами. Про те не можна порівнювати дорослу людину, яка здатна відповідати за свої дії, та дитину, яка тільки дізнається про взаємозв’язок явищ навколо себе, а отже, не завжди може спрогнозувати розвиток подій та їх наслідки. Тому відповідальність за безпеку дітей покладається саме на дорослих.      

     Починаючи роботу з дітьми, обов’язково залучаю батьків, адже розумію, що лише завдяки спільним зусиллям можна навчити дітей елементарних правил, аби запобігти нещасним випадкам. Намагаюся пояснити батькам, що вони повинні не лише розповідати дітям про безпечну поведінку, а й самі належно поводитись, бо діти беруть з них приклад. Жодні слова не змусять дітей дотримуватись правил безпеки, якщо в реальності вони бачать зовсім інше. Якщо батьки братимуть участь в вихованні своїх дітей, показуватимуть їм гарний приклад, навички, які прищеплюю дітям я в дитячому садку, то неодмінно досягнуть гарного результату. Після того як я ознайомила дітей з певними правилами, батькам пропоную допомогти дітям застосувати їх на практиці, у конкретних ситуаціях.

Пропоную поради для батьків, які, сподіваюся, стануть їм у пригоді, аби допомогти виховати здорову та щасливу дитину.

•                 На дитині не повинно бути «100 одежин».
•                 Ні – «ложечкам за тата, ложечкам за маму»!
•                 Щепленню – так!
•                 Створіть для дитини власний «острівець».
•                 Прогулянки і фізичні навантаження – обов’язкові!
•                 Не відправляйте дітей спати силою.
•                 Загартовуйте у комплексі.
•                 Допоможіть дитині знайти друзів.
•                 Розвивайте таланти.
•                 Любіть  свою дитину.

Лише за умови тісної співпраці з батьками вдається сформувати в дітей навички правильної поведінки на вулицях міста, тим самим забезпечити бажаний результат. Дорослий завжди має бути прикладом для дитини. Не зайвим буде познайомити батьків з «Пам’яткою для батьків»[6].