Моральність - потреба сучасного суспільства

Про матеріал

Мета: формування світоглядних орієнтирів, моральних уявлень учнів, уявлень про моральний подвиг; розкриття сутності вчинків великої моральної сили; морального розвитку учнів; виховання громадянськості, милосердя, людяності, людської гідності, здатності творити добро, здатності діяти на благо інших.

Форма проведення: дискусія у стилі ток-шоу

Оформлення: мультимедійна презентація, музичне оформлення, виставка малюнків «Добро врятує світ».

Методи та прийоми: дискусія, рольова гра (творчі групи: «соціологів», «істориків», «філософів», «літературознавців»).

Перегляд файлу

1

Тема. Моральність – потреба сучасного суспільства

Мета: формування світоглядних орієнтирів, моральних уявлень учнів, уявлень про моральний подвиг; розкриття сутності вчинків великої моральної сили; морального розвитку учнів; виховання громадянськості, милосердя, людяності, людської гідності, здатності творити добро, здатності діяти на благо інших.

Форма проведення: дискусія у стилі ток-шоу

Оформлення: мультимедійна презентація, музичне оформлення, виставка малюнків «Добро врятує світ».

Методи та прийоми: дискусія, рольова гра (творчі групи: «соціологів», «істориків», «філософів», «літературознавців»).

Хід заходу

  1. Вступ.
  • Демонстрація Відеокліпу Michael Jackson - Earth Song

Ведучі:

  •   Зараз багато говорять про апокаліпсис, різні варіанти загибелі людської цивілізації. Висувається ряд версій, з яких причин це може відбутися. І серед астрономічних, технічних проблем, проблем накопичення озброєння, загрози війни, екологічних проблем можлива ще одна. Що це за причина?
  •   Висловлювання учнів
  •   Сучасні дослідники вважають, що багато цивілізацій гинуло саме із-за руйнації моральних засад, коли починали домінувати в суспільстві розпуста, культ розваг, гультяйство, насилля, коли гинули моральні підвалини суспільства.
  •   Дотримуватися моральних приписів чи задовольняти свої бажання?
  •   Егоїзм чи самопожертва?
  •   Насолода чи самообмеження?
  •   Ці та інші питання складали зміст морального пошуку багатьох епох. Навколо них оберталася етична та філософська думка.
  •   Людство зараз прийшло до межі, коли людина повинна стати іншою. Якою саме?
  •   Ми говоримо зараз про кризу в економіці. Чи можемо ми говорити про кризу в душах людей?
  • Ці та інші питання ми хочемо обговорити з вами сьогодні.
  1. Дискусія у стилі ток-шоу

1.Чесність більше не в моді?

Ведучий. Що ж чесність більше не в моді?

  • Висловлювання учнів

«Соціолог» 1. «Чоловік працював бухгалтером у агентстві по працевлаштуванню. Коли він перевіряв фінансовий звіт, директор попросив його підробити деякі дані. Співробітник пояснив, що совість не дозволяє йому вчинити нечесно. Йому погрожували звільненням, і він дійсно втратив роботу» (змодельована ситуація) Випадків таких багато, вони свідчать про хвилюючу тенденцію – для багатьох чесніть втрачає свою привабливість.

 «Соціолог» 2. «Я постійно натрапляю на нечесних людей, - говорить одна жінка, - і часто дуже важко протистояти тиску чинити як всі». Одна із форм нечесності сьогодні особливо популярна – це брехня. У житті завжди будуть непрості ситуації, із яких можна вийти, трохи прибрехавши. Чи погодитеся ви з цією думкою?

  • Висловлювання учнів

Ведуча Так, з такими ситуаціями ми зустрічаємося часто. І те, як ми поводимо себе, коли виникає спокуса вчинити нечесно, показує, які в нас життєві пріоритети.

«Соціолог» 3. «Я працюю в міжнародному банку. У цій сфері прибуток часто важливіше чесності. Багато хто думає: «Маленька нечесність нікому не нашкодить, якщо вона приносить прибуток». Я хочу залишатися чесним, не звертаючи уваги на наслідки. Керівництво знає, що я ніколи не буду брехати їм, або для них». Така позиція все ж, безперечно, існує в нашому суспільстві.

«Соціолог» 4. «Керівник відділу попросив мене приховати правду про зникнення деяких товарів, але я відмовилася. Коли крадіїв знайшли, керівництво подякувало мене за чесність. Потрібна сміливість, щоб залишатись чесним у нечесному світі. Але в кінці кінців чесність допомагає заслужити довіру й повагу інших» (змодельована ситуація) Чиста совість, душевний спокій і самоповага – це достойна нагорода за чесність.

«Соціолог» 5. Відносини будуються на довірі. Коли люди довіряють один одному, у них з’являються почуття захищеності й надійності. Але довіра не може виникнути в одну мить. Довіра з’являється, коли люди говорять один одному правду та виявляють безкорисливість.

«Соціолог» 6. Але один нечесний вчинок може звести нанівець усі зусилля. Нечесність, дійсно, може підірвати довіру – основу добрих відносин.

Ведучі:

  •   Як же не піддаватися вірусу нечесності? Чому брехня, грабіжництво (як одна із форм нечесності) так поширені сьогодні?
  •     Як нечесність впливає на суспільство в цілому? Як не піддатися цій тенденції?
  •     Висловлювання учнів

«Соціолог» 7. Щоб бути чесним, нам потрібен чіткий моральний кодекс. Давньогрецьке слово, яке зустрічається в Біблії, що перекладається як «чесність», буквально означає «те, що воістину добре»

2. Так чи працювало суспільство над тим, як жити, чинити вірно, що вважати за правильне?

Ведучий. Так чи працювало суспільство над тим, як жити, чинити вірно, що вважати за правильне? Питання до творчої групи «філософів».

«Філософ» 1. Уже для філософсько-етичних вчень стародавнього світу в цілому була характерна впевненість, що є правий шлях. Ці шляхи пропонувалися різні, але загальною була впевненість у тому, що особистість своїми зусиллями може досягнути істинного життя, керуючись знаннями істини та правильними життєвими принципами.

Ведучий. Якими були моральні уявлення стародавнього світу? Про це ми можемо судити за стародавніми джерелами. Чи не так? Звертаюсь з цим запитанням до творчої групи «істориків» та «літературознавців».

«Історик» 1. Звернення до стародавніх пам’яток культури переконує нас у тому, що моральні уявлення існували вже декілька тисячоліть до н.е. У міфах, епосах, поезії, релігійних гімнах різних народів ясно висловлювалося переконання, що про людину потрібно судити не тільки за його фізичними якостями, вроді, розуму, знатності, але в першу чергу за якостями моральними.

«Літературознавець» 1. Цікаво, що і в міфах Стародавнього Єгипту, у китайській «Книзі пісень та гімнів», поемах Гомера, вавилонському міфі про створення світу, індійських Ведах саме поняття добра в очах людей стало мірилом людської гідності. У всьому ми знаходимо переконання, що щастя, матеріальне благополуччя, повага повинні були б належати людям морально гідним.

«Літературознавець» 2. Так, але вже у стародавніх джерелах висловлюється стурбованість , що процвітають ті, що живуть неправедно:

Хто непорядний, той має будинок .

Хто підлий, той нагороджений зерном.(стародавня єгипетська проза)

«Літературознавець» 3. Про моральні уявлення стародавніх народів можна судити, наприклад, по словам самовиправдовування, які вимовляє померлий перед Осірісом – володарем загробного світу («Книга мертвих», стародавня єгипетська проза середини II тис. до н.е.): «Я не робив зла…Я не крав…Я не заздрив. Я не лицемірив…Я не брехав…Я не марнословив…Я не здійснював перелюб…Я не гнівався…Я не був глухим до праведних речей…Не приховувало нічого моє серце…Я не ображав іншого…Я не виявляв гордині…Я не вирізняв себе від іншого. Я не піднімав руку на слабкого! Я не пригнічував раба перед обличчям його пана…Я не був причиною сліз…Я не лихословив»

«Історик» 2. Схожі уявлення древніх у Єгипті з’явились і раніше, у III тис. до н.е. Так на надгробній плиті жреця є такі слова: «Я говорив істину…Я спасав нещасного від сильнішого…Я давав хліб голодному…Я хоронив не маючого сина свого…Я поважав батька свого…Я був ніжним до матері…»

«Історик» 3. Я хотів би також нагадати про античність. Держава виховувала своїх громадян через мистецтво, театр. В античності давали вихідні дні, щоб люди відвідували театр.

«Літературознавець» 4. Наш сучасник, письменник Даниїл Гранін, старій приказці «Велика честь, коли немає чого їсти» протиставляв: «Виявляться, велика. І в голоді, і в холоді справжні люди більше всього дорожили своєю честю. У цьому я переконався, знайомлячись із матеріалами ленінградської блокади. Умови, здавалося б, за межею можливого. Людина з голоду гине, а честі не втрачає, не дозволяє собі обібрати ближнього, взяти доважок із загального пайка. Помирає, але як людина, зберігає свою гідність».

Ведуча. Хочу запросити до розмови групу «філософів». Якою бачили умову доброчинної поведінки стародавні філософи?

«Філософ»2. У Сократа знання добра та зла є необхідною й достатньою умовою доброчинної поведінки. Якщо людина засвоїла істинні поняття, то вони не дають їй скоїти зло. У Аристотеля якість вчинків залежить від якості розвитку інтелекту. Розум допомагає знаходити золоту середину, міру, гармонію. У середні віки, за часів християнства вважалось, що все, що створено, повинно нести печать творця, зберігати, хоча б в ослабленому вигляді, його якості.

«Філософ» 3. Філософи нового часу, Лейбніц, наприклад, розумів моральне зло, як дисгармонію інтелектуальної та інстинктивної сторін життя людини. Німецький філософ Кант вважав, якщо людина діє згідно «загального законодавства»(морального), згідно голосу совісті, то він творить тільки добро. Хочу зачитати його слова: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним здивуванням та благоговінням, чим частіше й триваліше ми розмірковуємо про них, - це зоряне небо наді мною та моральний закон у мені».

«Філософ» 4. Я хочу сказати, що в історії суспільства цінували милосердя. Милосердя й співчуття – якості, які проповідують усі світові релігії.

Ведучий. Чи готові ми пожертвувати навіть малим заради блага інших людей, заради загального блага? У світі багато прикладів вчинків великої моральної сили . Звертаюсь до групи «істориків».

«Історик» 4. Є в Польщі невелике селище Треблінка. У часи другої світової війни поблизу нього знаходився один із самих страшних таборів смерті. Тут фашисти знищили сотні тисяч людей. На одній із кам’яних плит над могилами вибито: «Януш Корчак». Януш Корчак – великий польський педагог. Перед війною він став директором Будинку для сиріт. Коли німці захватили Польщу, дитячий будинок було наказано знищити і його маленьких жителів теж,  бо всі вони були євреями. На директора наказ не поширювався, він міг би врятуватися. Але він вчинив інакше. Коли есесівці  відправляли дітей до табору смерті, разом з дітьми пішов і Я. Корчак. А потім разом з дітьми пішов у газову камеру, не залишив своїх вихованців, усіляко їх підтримував. Він вибрав шлях – бути моральною опорою для нещасних дітей, прикладом моральної стійкості.

«Історик» 5. Я хочу розповісти про випадок, який стався в Єревані в 70-ті роки минулого століття. Зірвавшись з дамби, тролейбус з пасажирами звалився у водосховище й потонув на 10-метровій глибині. Випадково, у цей час на дамбу забіг, закінчуючи тренувальну пробіжку, чемпіон зі спортивного підводного плавання Шаварш Карапетян. Він одразу кинувся рятувати людей. На рішення він затратив долі секунди. Діючи в холодній воді, доходячи до знепритомніння, він зумів, розбивши скло в тролейбусі і запливаючи всередину, врятувати 20 чоловік, а потім закріпити трос на тролейбусі для підйому. Його власне життя було ледве врятовано лікарями.

3 Явища сучасного суспільного життя, які в нас викликають занепокоєність.

Ведуча. У творах-есе «Ось такі ми, люди сучасного світу» ми розмірковували, які явища сучасного суспільного життя у нас викликають занепокоєність.

  • Коментар, узагальнення ведучих:
  •   це - інфантильність, споживацтво, розходження слів з ділом, байдужість до долі інших людей, скептицизм;
  •   сьогоднішня мораль: «нема в тебе грошей – ти ніхто», живуть на нетрудові доходи , заробляють нечесним шляхом, не платять податки, а бюджетні гроші використовуються на всіх;
  •   син вбиває батька сокирою, бо той не дозволяє йому, 15-річному, покататися на машині з товаришами (українські «Новини»); онук вбиває дідуся, який не дає грошей (українські «Новини»).
  •   Чи було таке раніше? Розказують наші дідусі, що бійки, наприклад, були, але ніхто не бився (це вважалося ганьбою), якщо сили були нерівні. Старші не билися з меншими, сильніші - із слабшими.
  •     Нерівність перед законом («мажор» вбиває і не покараний); не дотримання законів. «Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними», - стверджував Цицерон , цьому вислову понад 2000 р.

III. Заключна частина.

Ведучий. Що може покласти край цьому негативу в суспільстві? Що можна зробити? Що треба робити? Що ми можемо зробити?

«Філософ» 5. А що ти зробив? Прибрати, наприклад, у парку, лісі, на березі річки бруд, пластикові пляшки. Можливо, хтось приєднається. Повинна початися позитивна  ланцюгова реакція в українському суспільстві , щоб на людей, які годують бездомних тварин, не дивились, як на хворих, а дивились, як на людей, у яких живо добро.

  • Показ відеосюжету

«Філософ» 6 Дотримуватися законів, у тому числі і моральних. «Рішення світових проблем людині потрібно шукати в самій собі» (Г. Сковорода.) Людство прийшло зараз до такої межі, коли людина повинна стати іншою. Стати творцем.

Ведуча. Ми знаємо, що існує Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок».

Ведучий. Маємо надію, що гідні вчинки людей, які можуть служити прикладом для інших, отримають широке визнання в українському суспільстві.

  • Показ відео сюжету.

Джерела :

  1. https://www.youtube.com/watch?v=grYdB6DxIek
  2. https://www.youtube.com/watch?v=r9ATpwQ8LWU
  3. https://www.youtube.com/watch?v=-W3LFNBX4Wc
docx
Додано
24 січня 2018
Переглядів
1501
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку