Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. 8 клас (НУШ)

Урок 13

Тема: Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний

Мета: охарактеризувати морські походи козаків,  висвітлити діяльність 

            славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного;

            розвивати вміння працювати з картою, складати семантичну карту;

            виховувати  повагу до історичного минулого українського народу

Основні поняття: морські походи, козацький ватажок,  державний діяч

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка, портрет Сагайдачного, ілюстрації, зразки

                        семантичних карт

Тип уроку: вивчення нових знань

Завдання уроку:

1. Охарактеризувати морські походи козаків.

 2. Висвітлити діяльність славетного гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного

3. Дати відповідь на проблемне питання уроку і виявити ким же був Петро Конашевич Сагайдачний:  козацьким ватажком  чи видатним державним діячем?

Основні дати та події для запам’ятовування:

•      1616 р. – морський похід на Кафу, взяття козаками Кафи
•      1618 р. – Московський похід П. Сагайдачного. Деулінське перемир’я.
•      1620 р. – Цецорська битва.
•      5 –7 червня 1621 р. – козацька рада в Сухій Діброві.
•      2–28 вересня 1621 р. – Хотинська війна.

 

.                                           Хід уроку

1. Організаційний етап

   Привітання, перевірка присутності учнів, встановлення необхідного мікроклімату: доброзичливого, довірливого, конструктивного

Оголошення теми і завдань уроку

2. Актуалізація опорних знань

 Перевірка домашнього завдання

Метод «Доповни речення»

• Реєстрові козаки –
• Будівля в якій жили козаки –
• Збори козаків, на яких вирішували важливі питання: війни і миру, обрання нового гетьмана –
• Місцевість по обидва береги Дніпра, нижче порогів –
• Символ військової і цивільної влади –
• Козак –
• Бранці турків і татар -

Метод   хронологічний

На листочках записані дати, діти мають сказати,які події відбулися в цих роках:

1489р.   1556р.   1572р.  1591р.   1594р. 

 Метод «Впізнай мене»

•      Сигізмунд II Август призначив його канівським і черкаським старостою. Під час походу до Молдовизагони козаків зазнали поразки, а князь потрапив поранений у полон. Його було страчено за наказам султана…»

                                                    (Дмитро Вишневецький)

•      Сучасники так описували яскраву зовнішність і благородство цього козацького ватажка: «Була та особа красна, до того ж і воїн не останній…»

                                                                (Северин Наливайко)

•     Був дрібним шляхтичем з Підляшшя. Його маєток відібрали українські магнати Олександр Вишневецький і Януш Острозький. Він вирішив поквитатися за свою кривду і разом з козаки, селянами – втікачами та  міщанами підняв у 1593 р.  повстання, яке  зазнало поразки під П’яткою.

                                                                                           (Криштоф Косинський)

Проблемне питання уроку

Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний  - козацький ватажок чи видатний державний діяч?

Бесіда за запитаннями

Пригадаймо, яким було становище на південному кордоні України в кінці XVIст.

III. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель зачитує  пісню «Зажурилась Україна»

Автором пісні «Зажурилась Україна» є народ. Це народна пісня, один з перших варіантів якої опублікував український вчений-етнограф Михайло Максимович у 1834 році, а записана вона була в середині ХІХ століття

Зажурилась Україна

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії  діти,

Котрі молодії –

У полон забрато.

Як зайняли, то й погнали

До пана, до хана

Бери шаблю гостру, довгу

Та йди воювати

Ой ти станеш на воротах,

А я в закоулку

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку.

 Про що йдеться в даній пісні?

Чи була  в Україні сила, що здатна була відбивати набіги турків і татар?

Козаки були вправними, сміливими, відважними. Саме такими вони виступають в численних українських переказах, легендах, думах.

Козаки не тільки відбивали напади турків і татар, більше того, вони почали самі   нападати на турецькі  володіння. В історії   початок XVII  століття ввійшов  в історію як «доба морських походів козаків».

III. Вивчення нового матеріалу

План

1. Морські походи козаків.

2.Біографія П. Конашевича–Сагайдачного та його діяльність

3.Участь українського козацтва у Хотинській війні .

Доброго дня, шановні учні. Сьогодні ми з вами продовжуємо досліджувати історію українського козацтва. Ми дізнаємося про добу «Героїчних морських походів козаків» і познайомимося з легендарним гетьманом України перших двох десятиліть 17 ст. Петром Конашевичем – Сагайдачним, який власне цю добу і уособлює. Ми вже з вами знаємо, українське населення найбільше страждало від закріпачення, релігійне гноблення з боку Речі Посполитої, а також і від нападів турків і татар з півдня.

Тому захистити українців  від усіх цих напастей могли  лише козаки.

Отже, козак – це перш за все захисник, саме тому в кожній українській хаті на стіні поряд з образами, висіла завжди народна картина «Козак Мамай», бо українця міг захистити лише Бог або козак.

Як ви гадаєте чому козаки нападали на татар і турків саме морським шляхом?

(Випереджальне завдання учня. Інформація про козацький човен та морські походи козаків )

Учитель. Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів.

Метод ЕМОДЗІ

 (Відповідь)        - Ой на горі та й женці жнуть.

 Давайте познайомимось з постаттю легендарного гетьмана .

Біографія Петра Конашевича Сагайдачного (Виступ учениці, яка отримала випереджальне завдання) А також вчитель наголошує, щоб учні були уважні, бо вході повідомлень буде звучати інформація, яку можна буде використати для  складання  СЕНКАНУ про Сагайдачного

Вчитель. Ми почули оцінку постаті Сагайдачного, а  тепер давайте познайомимось з польськими  та українськими джерелами і яку характеристику вони дають гетьману.

• ( Якуб  Собеський - шляхтич , державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої)

Документ №1   «Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Багато разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим.

Не менше прославили його морські походи - і тут завжди мав він щастя: зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя... Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був перший, а коли доводилося відступати -останній; рука його ніколи не давала промаху, був проворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий».

• Себастіан Петрицій, польський філософ і лікар, професор Краківської академії (1554-1626 роки) розповідав про спартанське виховання Петра Конашевича.

Документ №2    Він «змалку привчився, — пише Петрицій, — до зброї, вмінню натягати лука та коня з рук не випускати, з негодою боротися не покривцями, а витривалістю, легко переносити всяку тяготу, голод, важку роботу, не боятися ворога і у небезпеці проявляти мужність

 

За успішні дії під Хотинською фортецею Петро Сагайдачний отримав з рук королевича Речі Посполитої Владислава бойового старовинного меча. Цей нагородний меч був інкрустований золотом та дорогоцінними діамантами із зображенням алегоричних сцен суду над Соломоном та бою античних воїнів. На ньому напис латинською мовою – «Владислав Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа».  

 

І. Крип’якевич про П. Сагайдачного

•  Документ № 3.  «Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992. - С. 58)

 

• Документ № 4      «Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К: Проза, 1994. - С. 72)

Бесіда за джерелом

1. Як польський хроніст характеризує гетьмана загалом та його відносини з польською владою? Порівняйте з попередніми оцінками Сагайдачного, які ми чули раніше

2. Поміркуйте, чи об’єктивно автор джерела висвітлював події?

3. Як впливали відносини гетьмана з поляками на становище козацтва і українських земель у складі Речі Посполитої в цілому?

Коментар вчителя після відповідей учнів. Якуб  Собеський - Представник знатного магнатського роду Речі Посполитої, батько короля Яна III Собеського. На чолі власної гусарської хоругви брав участь у поході королевича Речі Посполитої Владислава IV Вази на Москву у 1618 році. Учасник Хотинської війни 1621 року, один з авторів польсько-турецького Хотинського договору 1621 року, тому з Сагайдачним був знайомий близько, міг дійсно об'єктивно оцінити його діяльність, як полководця, дипломата. Написав мемуари «Історія Хотинського походу 1621 р.» У них високо оцінював діяльність гетьмана Петра Сагайдачного, але недооцінював роль українського козацтва під час Хотинської війни 1621 року.

Отже, враховуючи те, що і польські, і українські джерела позитивно оцінюють Сагайдачного, про що це може свідчити? Кому ж служив Сагайдачний – полякам чи українцям?

(відповіді учнів)

Метод «Мозковий штурм». Учні самостійно працюють з картою, виконуючи завдання: (демонстрація слайду)

Будь ласка подивіться на карту і виконайте завдання;

1)знайдіть на карті головні напрямки походів гетьмана Петра Сагайдачного;

2)визначте головні місця битв;

3)Укажіть битву в якій гетьман отримав поранення яке привело до смерті.

Таблиця 2. Встановіть відповідність, поєднавши стрілочкою похід і його дату.

дата похід

1606 Напад на Перекоп

1608 Напад на Варну

1616 рік Напад на Стамбул

1615, 1617 Взяття Кафи

3.Участь козаків у Хотинській війні

Розповідь учителя, яка супроводжується мультимедійною презентацією та демонстрацією карти

У 1614—1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

Після перемоги над польсько-шляхетським військом у Цецорській битві 1620 р. Туреччина почала готуватися до завоювання Речі Посполитої, яка після битви під Цецорою перебувала у політичній ізоляції.

 Потрапивши в скрутне становище, польсько-шляхетський уряд звернувся до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права та привілеї. 

17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва козацька рада ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь, боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.

2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва, яка закінчилася козацько-польською перемогою над Туреччиною, у результаті якої турецький султан Осман II був змушений припинити війну.  

Учитель. Подумайте, яке значення мала Хотинська битва для України і для Європи?

Перемога в Хотинській Війні примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Туреччині до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти турецьких поневолювачів.

Завдання

• 1. Між якими державами велася Хотинська війна?
• 2. На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?
• 3. На чиї плечі ліг основний тягар війни?
• 4. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?

Вчитель. У 1622 році помер славетний герой Хотинської війни Петро Конашевич – Сагайдачний. Помер, не стільки від отруєної турецької стріли, скільки від того, що жодної з обіцянок , які щедро давав йому польський король для того, щоб козаки в цю війну вступили, поляки не виконали. Знову козацькі повстання, знову пригноблення прав. Розчарування гнітило гетьмана, адже саме він домовлявся з польським королем, саме він виступав гарантом королівського слова перед побратимами. Цей трагічний момент в долі тяжко хворого Сагайдачного нас вразив і ми обрали для змалювання гравюру з книги поета Касіяна Саковича "Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Ці вірші спудеї (тобто учні) Київської братської школи урочисто зачитали на могилі гетьмана

Учень:   Як мужність запорожців королі пізнали,

              То їм за герб такого рицаря признали.

              Вітчизні він готовий завжди послужити

              І за її свободу голову зложити.

             А треба, то землею він пройде, водою,

            До всього має вправність і прудкий до бою

Учні в ході повідомлення складають СЕНКАН про гетьмана. Наприклад:

Гетьман Сагайдачний

Сміливий, рішучий

Реформує,підтримує,організовує

Сагайдачний забезпечив процвітання козацтва

Полководець Сагайдачний.

Бажаючі презентують СЕНКАН.

Учні дають відповідь на проблемне питання

Іменем П. Сагайдачного названі вулиці в низці міст, флагманський корабель Військово-Морських сил України, пам’ятник гетьману встановлено в Севастополі. Смерть Сагайдачного була великою втратою для козацтва і України в цілому.

Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.

Метод семантична карта про Сагайдачного

 Метод» Коло знань»

Оголошення оцінок .

Домашнє завдання: прочитати параграф 13-14, вивчити основні поняття, виписати дати в хронологічну таблицю, підготувати повідомлення про Хотинську війну.