МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ .

                                                            Учень не чаша, яку необхідно наповнити, а

                                                            факел, який потрібно запалити.

                                                                                                      Давньогрецький вислів.

       Психологи стверджують,  що мотивація є джерелом активності  поведінки й діяльності суб’єкта.  Будь яка свідома діяльність людини складається з трьох етапів :  мотиваційно – організаційного, діяльнісно – виконавчого,  контрольно – корегувального. На першому етапі діяльності учнів  відбувається її мотивація, організація та орієнтація.

       Мета вчителя на цьому етапі - перетворити учнів з об’єктів  на суб’єктів навчальної діяльності, що має забезпечити організованість і правильність їхньої подальшої діяльності.  Ступінь активності   учасників у процесі діяльності  визначається мотивами.  Мотиви - це складне, багаторівневе,  внутрішнє психічне утворення, що акумулює  потреби,   схильності,  інтереси, уявлення значущих для особистості  результатів її діяльності. Мотив  - спонукач мислення,  його регулятор.

       Пізнавальна мотивація, яку учні  переживають як  прагнення  до поглиблення  та систематизації знань, допомагає їм переборювати труднощі  в навчанні.

       Соціальні мотиви допомагають учням усвідомлювати соціальну корисність навчання, відповідальність,   почуття обов’язку ,  прагнення  добре  підготуватися до майбутньої професії.

     На мою думку, якщо немає внутрішньої мотивації до навчання, то зусилля вчителя на уроці будуть марними. Тому обов’язком кожного педагога є пошук найрізноманітніших форм, методів і прийомів, які сприятимуть мотивації навчальної діяльності школярів.   Кожен метод і прийом  навчання  повинен нести в собі  потужний мотиваційний заряд.

 Мотив як спонукальна причина окремої дії та сукупність дій є результатом складної взаємодії мотивів - цілей, пізнавального інтересу. Він проявляться в навчанні у вигляді ставлення учня до сукупності дій, в результаті яких формуються компетентності певного рівня. Для проведення уроку, на мою думку слід дотримуватись таких рекомендацій, впровадження яких, сприятиме створенню мотиваційних моментів:

- створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу.

- стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися.

- заохочувати прагнення учнів до самостійної роботи, аналізуючи під час уроку різні способи виконання завдання,

- створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку виявляти ініціативу, самостійність .

- обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» , але й те, що сподобалось (не сподобалось)та чому?

- під час опитування на уроці (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність.  Використовувати перевірку та взаємоперевірку знань.

- з метою зацікавленості предметом, активніше використовувати міжпредметні зв’язки.

- оголошуючи домашнє завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, задавати  диференційовані  завдання.

           У 5 – 9 класах   мотивацію підкріплюю  цікавим, емоційним   матеріалом, організовую роботу  в групах, використовую  рольові ігри,  даю можливість  висловлювати свою точку зору, стимулюю оцінками. У  10 - 11 класах велику  увагу приділяю  соціальним мотивам.

        Під час проведення уроків враховую  мотивацію навчання через емоції. Позитивні емоції створюють – емоційний  комфорт,  а негативні емоції намагаюся  змінювати на позитивні. Новий матеріал  викладаю так, щоб він був  емоційно – дійовим. На уроках використовую твори українських письменників і поетів. Це дозволяє поєднувати  навчальну та виховну цілі, підвищує усвідомлення  краси та неповторності  природи. Використовую цікаві відео, фото, це викликає пізнавальний інтерес в учнів, мобілізує  увагу.  Емоційно заряджають  і афоризми. Вони активізують розумову діяльність.

        До важливих засобів  формування в учнів мотивів належать:  створення проблемних ситуацій, , створення ситуації зацікавленості, метод здивування,  навчальні дискусії, пізнавальні ігри, метод  заохочення успіхів у  навчанні, використання творчих  завдань.

          Використання загадок на уроках біології:

1. По них кров штовхається із серця.

Стінки їх дуже міцні.

Часто ховаються під м’язами.

Це функції захисні.

Найбільша із них – це аорта.

Найменший – капіляр тонкий.

Із серця, як із кров’яного порта

По них кров лине . Як же звати цих судин?

(Артерії)

2. Це цікава дуже сумка, що ховає серце вона має рідину, щоб воно не стерлось.

(Перикард)

3. Що то за голова,

        Що лиш зуби й борода

                                         ( Часник)

       Прийом « Здивуй»:

1. Евкаліпти -  найбільші « насоси» рослинного світу. Вони здатні  піднімати воду на висоту 100 – 120 метрів.
2. Найменша рослина – вольфія  з довжиною стебла 1 – 1,5 мм.
3. На  Гавайських  островах ростуть ліани фрейсинетії, квітки яких  запилюють пацюки.

Прийом « Проблемне запитання»

1. Одинока рослина кукурудзи виросла край поля . В неї утворилося суцвіття, але плодів вона не дала чому?
2. Часто  трапляється, що вологі купи зерна, сіна, торфу самозаймаються. Чому?
3. Що було  б, якби люди не почали охороняти  зникаючі види  рослин і тварин?

        Використання афоризмів на уроках біології:

   1.   Крапля думки про природу породжує і могутню, повноводну річку думки.

         В.О.Сухомлинський

2.Природа найтонша, здатна ставати і безмежно тонкою, міра краси.

         В.О.Сухомлинський

3.Природа некваплива, але жодне вкладене в неї добре зусилля не залишається без наслідків.

         В.О.Сухомлинський

4.Людина доти могутня і непереможна, поки вона вірна законам природи – пізнаним і непізнаним…

          В.О.Сухомлинський

5.Земля не належить нам. Це ми належимо землі.

       Вождь індіанців

Прийоми досягнення успіху.

 Більше заохочень.  Так. Який я радий!

Я вже сто разів казав! Ти просто золото.

Я знаю, що ти можеш більше. Як же ти мене здивував!

Я в тобі не сумніваюсь.

       Мотивація навчально-пізнавальної діяльності — це  спосіб навчання, за якого формуються  дійові мотиви діяльності,  учні переконуються, що все, що вивчається, є для них корисним та необхідним.

          Використання мотивації значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя  позитивні  емоції та  переживання.