МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Проблема мотивації учнів до навчальної діяльності є однією з найактуальніших у сучасній педагогіці. Ця проблема хвилює і педагогічну спільноту, і батьківську громадськість: адже знання – це не матеріальна річ, яку можна механічно перекласти в голову учня. Для того, щоб процес засвоєння знань відбувся, мало бажання навчити і знань педагога, обов’язковою передумовою є пізнавальний інтерес та внутрішнє спонукання з боку учнів, а саме мотивація до навчальної діяльності.

Українська мова та література – це не лише навчальні предмети, а й засіб пізнання світу, вивчення інших предметів, комунікації, сприйняття досвіду, культури рідного народу та людства в цілому. Сучасне суспільство потребує високоосвічених, інтелектуально розвинених, а особливо відданих своїй державі громадян, що легко і вільно можуть спілкуватися між собою, утверджуючи статус української мови як рідної й державної.

Мотивація є фактором, що формує компетентності учнів. Поняття «компетентність» (лат. сompetens – відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої особи; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. За новим Державним стандартом освітньої галузі «Мови та літератури» сказано: «Формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, любові до української мови і культури є одним із пріоритетних завдань». На уроках української мови та літератури формуються такі предметні компетентності, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, діяльнісна, літературна, комунікативна. Надпредметна – комунікативна компетентність.

Мета викладача — перетворити учнів із об’єктів на суб’єктів діяльності, що має забезпечити доцільність, організованість і правильність їхньої подальшої діяльності. Щоб досягти цієї мети, необхідно: організувати прийняття та розуміння учнями мети діяльності;організувати чітке бачення учнями результатів діяльності, ресурсів (інформації, умінь, навичок), які їм стануть у нагоді, та способів можливої діяльностіПри цьому треба виділити кілька типових помилок, яких можна припуститися під час організації та проведення цього етапу:

У методиці виділяють п’ять основних методів стимулювання та мотивації навчальної діяльності:1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом2. Проблемно-пошукові3. Методи, які стимулюють пізнавальні запитання учнів4. Методи, що стимулюють ініціативу учнів5. Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності

Прийоми зацікавлення, здивування:наведення цікавих прикладів,  парадоксальних фактів;·    аналіз уривків із художньої літератури про життя й діяльність видатних науковців і громадських діячів;·    цікаві аналогії;· порівняння наукових і народних тлумачень окремих мовних явищ;· створення ситуації новизни, інформування про сучасні наукові дослідження·  створення проблемної ситуації (порівняння навчальних об’єктів, виділення суттєвих ознак, групування, класифікація, узагальнення, визначення протиріч тощо);·    «мозкова атака»;·    дослідницькі, прикладні, творчі, інформаційні проекти·  незакінчені завдання, тексти, які спонукають учнів ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання; розподільчі диктанти, вправи з ключами.·

· запитання спрямовані на отримання додаткової інформації· самостійне творче складання завдання;· самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті;· пошук аналогів у повсякденномжитті;· прийом навмисних помилок;· прийом спільного з учителем пошуку розв’язання проблеми;· прийом «лабіринту», кросворди;· прийом виконання практичних завдань

Саме ці, перелічені вище методи та прийоми, забезпечують засвоєння інформації учнями в активній діяльності, тому широко використовую їх при підготовці уроків української мови та літератури, що дає змогу максимально мотивувати учнів до вивчення цих предметів.. Нижче розглянемо приклади використання таких методів та прийомів на уроках української мови і літератури.

Наприклад, під час вивчення теми «Правопис прислівників» даємо два речення, в яких слово «вдень» написано по-різному: В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання (В. Сосюра). Вночі всі сплять, а вдень спішать робити (В. Симоненко). Запитуємо: «Це помилка чи правильно?» (прийом «Займи позицію»).

Вправи з ключами та розподільні диктанти. Прийом цей не новий, але вдало підібраний матеріал таких вправ значно розширює ефективність його використання. Зокрема ключі до вправ водночас можуть бути своєрідними епіграфами до тієї чи іншої мовної теми або самою темою уроку. Прикладом цього може бути таке завдання: Зі вставлених букв скласти продовження до вислову Тараса Шевченка:«В своїй хаті своя…»Медаль..он, Філіп...іни, і..раціоналізм, г..рячка, пі..версти, пі..дашшя, к..чан, вибр..хувати, про..ьба, завм..рати, прова..ля, б..гатир (багач), ч..пляти, пі..віку, сх...пити, гі..ля, межирі..чя.(Відповідь: й правда, і сила, і воля)

Випереджувальні завдання. Під час вивчення ділової документації на уроках або під час вивчення «Стилістики» можна учням дати завдання: здійснити екскурсію торгівельними точками, офісами, рекламними фірмами, звертаючи увагу на оголошення, рекламні проекти в різних закладах, знайти в них приклади безграмотного вживання мовленнєвих конструкцій. Такі завдання дуже мотивують учнів до пошукової діяльності та розвивають критичне мислення.

Створення проблемної ситуаціїВона містить постановку питання, демонстрацію якогось літературного або мовного факту, для пояснення яких в учнів не вистачає знань, та створення проблемних ситуацій. Способи створення проблемних ситуацій:зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами та наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення й пошуку шляхів їх застосування;зіткнення учнів із необхідністю вибору потрібної інформації (ситуація з надлишком інформації);використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та практичними завданнями, що виникають під час виконання цих завдань;спонукання до порівняння, зіставлення та протиставлення фактів, явищ, правил і дій та їх узагальнення;спонукання учнів до виявлення внутрішніх і міжпредметних зв’язків, зв’язків між явищами.

Використання творчих завдань. Містить такі прийоми: Учням пропонують запитання на зразок: «Що станеться, якщо...?». У цих запитаннях розглядають парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно добирати такі запитання, ставити їх одногрупникам, обговорювати, захищати свою позицію з використанням знання із предмета. Художні завдання, наприклад: «Яким я уявляю собі...». Тут можна запропонувати і письменника, і якого-небудь літературного героя, і подію. Написання фантастичних оповідань, есе, сенканів, віршів із використанням знань з предмета.

Підготувати рекламу ліцею, використати слова з чергуванням голосних

При вивченні творчості Олесандра Олеся використовую творчі завдання: Сенкан. Олександр Олесь. Пристрасний, мрійливий. Радіє, журиться, кохає. Співець кохання і життя. Лірик.

Використання художньої й науково-популярної літератури та буктрейлерів. Використання уривків із творів можливе з різною метою: для ілюстрації матеріалу, постановки запитання, закріплення вивченого. Використання художньої та науково-популярної літератури у навчальному процесі сприяє активізації пізнавальної активності та закріпленню цілісного уявлення про навколишній світ. А при використанні буктрейлерів посилюється емоційно-психологічне сприйняття учнями навчального матеріалу. Урок літератури можна почати так: Ти зрікся мови рідної. Нема. Тепер у тебе роду, ні народу. Чужинця шани ждатимеш дарма –В твій слід він кине сміх – погорду!Ти зрікся мови рідної…Давно написав ці слова український поет Д. Павличко, але як актуально вони звучать і сьогодні! Одному з кращих митців сучасності й буде присвячено сьогоднішній урок.

При вивченні творчості І. Я. Франка можна використати такий вислів: «Він сидів на березі річки й плів сіті, не знаю чи потрапила риба в ті сіті, а душу мою він полонив навіки». Наголошую на тому, що і вашу душу полонить творчість цього автора, зачитую уривки творів, вислови відомих людей про Івана Франка, а коли учні здогадуються, про кого мова, записуємо тему уроку. Досить ефективними прийомами мотивації до прочитання художнього твору є літературні диктанти. Крім того, такий прийом дає можливість оцінити велику кількість учнів, побачити прогалини у їхніх знаннях.

Створення фейсбук-сторінок одного з героїв

Отже, шукаючи відповіді на питання, як же підвищити мотивацію учнів до навчання, робимо висновок, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмета можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення.