«Мова як серце ідентичності»
Мета: збагатити знання учнів про історію виникнення письма та формувати розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.
Хід заняття:
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
(Запис на дошці)
Вступне слово вихователя.
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Ми — українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу. Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове письмо. Вузлики були різних кольорів, які древні люди вміли розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім були ієрогліфи. Пройшло не одне століття аж поки створилися літери...
Перше ж слов'янське письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати Кирило та Мефодій у 862 році... На основі давньоболгарських діалектів брати створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом з прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти.
«Як з’явилися перші книги?» (розповідь учнів)
- учень
Люди вже давно збагнули, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші. Вони пробували писати на різних матеріалах: глиняні дощечки, березова кора, на шовковій тканині, на металевих пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.
- учень
Нарешті люди винайшли пергамент - дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей.
Бесіда «Нестор-літописець»
Одним з найосвіченіших людей Київської Русі того часу був Нестор-літописець. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим, чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання. З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій.
Помер Нестор – літописець 9 листопада бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.
Святкування Дня української писемності та мови в Україні.
А в Україні, починаючи з листопада 1997 р., згідно Указу Президента України встановлено День української писемності та мови, який відзначають щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. А з 28 липня 2023 року дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
Цікаво знати:
У День української писемності та мови за традицією:
покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
Конкурс знавців української мови ім.Петра Яцика:
Вихователь. Діти, а вам цікаво, хто ж такий Петро Яцик?
- учень
Народившись у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П.Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української
діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П.Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів.
А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому кредо, Петро Яцик запалив свічку Міжнародному конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до Х місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень.
2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його донька Надія стала почесним головою конкурсу.
На 10-у річницю Дня Незалежності України П.Яцик був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
- учень.
У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії (Людина Року), в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження молодої, незалежної України у світовому співтоваристві.
Конкурс «Продовжіть прислів’я»
Слово не горобець . . . (Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.)
Не кажи не вмію . . . ( Не кажи не вмію, а кажи навчусь.)
Зробив діло . . . 9 Зробив діло, гуляй сміло.0
Книга вчить . . . ( Книга вчить, як на світі жить.)
Конкурс "Метаграми"
Метаграми – це загадки, слова-відгадки яких відрізняються лише однією літерою
а)Букву З поставим між складами
буде любий нам народний твір,
С поставим - матимемо з вами
металевий головний убір. Що це таке?
- це слова казка і каска.
б) Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску,
А як букву Г відняли,
Будем плавати в ставку.
Так, це слова гриби і риби.
в) Гуде собі, літає.
З квіток нектар збирає.
А якщо ДЖ зітер
Буде в шафі одяг жерти.
Так, це слова джміль і міль.
г) На неї птах сідає,
Вона його гойдає,
А звук Г зітерти
Звірятком стане вмить.
Так, це слова гілка і білка
Вправа «Українські мовні родзинки»
Діалектизми – це ті особливі мовні родзинки, якими вирізняється кожна місцевість. Повідомте школярам, що діалектизми виступають у ролі стилістичних засобів, що збагачують та урізноманітнюють мову, надають їй неповторного колориту. Як писав Максим Рильський: «...збагачення мови йде, безперечно, не тільки шляхом прямого утворення нових слів, неологізмів, а й шляхом переосмислення слів давніх, і шляхом умілого й доречного використання влучних і зрозумілих діалектизмів».
Запропонуйте школярам знайти відповідність між колоритними діалектизмами та загальновідомими мовними еквівалентами:
1. Тремпель, ампулка, сявка, змійка.
2. Любаска, канапа, дефіляда, філіжанка.
3. Фармазон, хімині кури.
• (1)плічки для одягу, кулькова ручка, хуліган, блискавка на одязі (Харківщина);
• (2)розрахунковий лист, поживна їжа, дурниця, велосипед (Донеччина);
• (3)брехун, сумнівна угода, (Одещина);
Після вправи обговоріть зі школярами такі питання: Які діалектизми властиві вашому регіону? (Відповіді учнів)
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду україн ського, що сягає сивої давнини.
Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.
ЦІКАВІ ФАКТИ
1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).
7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.
8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
11. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).