Мово рідна материнська, ти – душа народу! (заняття, присвячене Дню рідної мови)

Виховний захід

Мово рідна материнська,

ти – душа народу

7 клас

Тема. Мово рідна материнська,  ти – душа народу!

(заняття, присвячене Дню рідної мови)

Мета: поглибити знання про красу і багатство української мови; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення; формувати ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

Обладнання: тема заняття, надрукована окремими літерами на аркушах А-4 оранжевого кольору, презентація про українську мову (додаток 1), малюнок веселки із виділеним оранжевим кольором і написом: «Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю».

Хід заняття

1. Вступне слово вчителя.

     Міжнародний День рідної мови – відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.   

       Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

       Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід  для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.

       Саме цій події ми присвячуємо наше сьогоднішнє відкрите заняття.  На дошці у нас прикріплені аркуші паперу. До речі, чому вони оранжевого кольору? (Відповіді присутніх: тому що оранжевий колір у нашій шкільній дитячій організації «Веселка» означає ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю). Саме так, адже мова є одним з найцінніших надбань нашого народу. На зворотному боці цих аркушів написано тему нашого заняття. Якщо ви будете уважними, то зможете відкрити частину теми, адже поезії, які підготували наші гуртківці, є своєрідними акровіршами: початкова літера кожного вірша відкриє нам літеру на дошці. Отож, увага!

2. Виразне читання віршів гуртківцями.

1. Мій край чудовий Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

2. О земле моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком ловлю!

Моя найкраща в світі Україно,

Я щиро й віддано тебе люблю!

3. Всіх нас єднає рідна мова,

                  Всіх, хто живе у цім краю.

                  Вона прекрасна, світанкова,

                  Я в ній свою наснагу п’ю.

4. О наша рідна мово-мати,

Що силу і снагу даєш,

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки ти в нас в серцях живеш.

5. Рідна мова моя поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

ти найкраща у світі, бо рідна, моя!

6. І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем – українці

Поміж народів сміло йти!

7. Дзвенить струмочком рідна мова,

Усі слова знайомі в ній.

Але вживати кожне слово

Ти в мові правильно зумій.

8. Наче пісню вечорову,

Всі ми любим нашу мову,

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

9. А знехтуємо рідне слово –

Земля нам цього не простить.

Тож сяй над світом, рідна мово,

Тобі в віках судилось жить!

3. Слово вчителя.

     Частину теми ми вже відкрили. А наступні слова дізнаємося, давши відповіді на запитання мовно-літературної вікторини. Перша буква правильної відповіді відкриє нам ще одну букву на дошці.

4. Мовно-літературна вікторина.

1. Розділ мовознавчої науки, що вивчає частини мови. (Морфологія).
2. Слова з протилежним лексичним значенням. (Антоніми).
3. Те, про що розповідається в тексті. (Тема).
4. Художнє означення. (Епітет).
5. Співзвучні закінчення рядків у вірші. (Рима).
6. Нові слова, які щойно з’явилися в мові. (Неологізми).
7. За допомогою якого суфікса творяться прикметники від іменників – назв міст? (-ськ-).
8. Синонім до слова «алфавіт». (Азбука, абетка).
9. Займенник 2 особи однини. (Ти).

5. Слово вчителя.

     А тепер, щоб перепочити, давайте подивимось танець, який нам підготували дівчатка.

6. Танець «Квітка-душа».
7. Бесіда.

• Чи сподобався вам танець? Яку він має назву?
• Яким способом  словотвору утворилося це слово?
• Яке лексичне значення слова «душа»?

8. Робота з тлумачним словником.

     На сьогоднішнє заняття гуртківці отримали випереджувальне завдання: з’ясувати лексичне значення слова «душа». Працюючи із словником ви, звичайно, побачили, що це слово багатозначне, адже має кілька лексичних значень. А тепер дайте відповідь: яке значення воно має у вислові «Мова – душа народу»?

     Душа – … 4. перен., чого. Саме основне в чому-небудь, суть чогось // Академічний тлумачний словник української мови.

9. Слово вчителя.

     Слово «душа» відкриває нам ще частину теми нашого заняття.

     Український народ завжди любив дотепний жарт, бо сміх, як відомо, продовжує життя. Отже, пропонуємо вашій увазі добірку гуморесок, веселих сценок та жартівливих пісень. І не забудьте запам’ятовувати початкову літеру першого слова в кожному виступі, для того щоб повністю відкрити нашу тему.

10.   Виступи учнів.

     1.  Виразне читання напам’ять гуморески.

         Наші хлопці
Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

                        П. Глазовий

          2.   Інсценізація пісні «А мій милий вареничків хоче».

          3.  Веселі сценки «На уроці української мови (інсценізація).

 - Романе, - суворо запитує батько, підходячи до сина з паском, - чому в тебе одиниця з української мови? Доведеться тебе покарати.

 - Тату, спочатку дай мені відповідь на одне запитання. Чи справедливо карати людину за те, чого вона не зробила?

 - Звичайно, ні!

 - Ну, от бачиш, а вчитель покарав мене одиницею за те, що я не зробив вправу!

- Оленко, - запитує вчитель, - що називається прямою мовою?

- Це коли людина говорить прямо і відверто.

     4.  Інсценізація гуморески П. Глазового  «Кухлик». 
    Дід приїхав із села, 
    Ходить по столиці, 
    Має гроші — не мина 
    Жодної крамниці. 
    Попрохав він: покажіть 
    Кухлик той, що скраю. 
    Продавщиця:  
     – Што? Чево? Я не понімаю.
     – Кухлик, люба, покажіть,  
    Той, що збоку смужка. 
     – Да какой же кухлик здєсь,

    Єслі ето кружка!
    Дід у руки кухлик взяв 
    І насупив брови. 
     – На Вкраїні живете 
    Й не знаєте мови... 
    Продавщиця теж була 
    Гостра та бідова.  
    – У мєня єсть свой язик, 
    Ні к чему мне мова. 
    І сказав їй мудрий дід:
    – Цим пишатися не слід, 
    Бо якраз така біда 
    В моєї корови: 
    Має, бідна, язика 
    І не знає мови. 
Заключне слово вчителя.

     Ось ми й дізналися тему нашого заняття, і воно підходить до кінця. А на завершення я пропоную переглянути презентацію про рідну мову.

11.  Домашнє завдання.

     Написати міні-твір (5-7 речень) «Рідна мова» або вірш про мову (можна акровірш).