Моя родина - мій оберіг

Сценарій родинного свята

«Моя родина – мій оберіг»

                                                                     Підготувала: педагог-організатор                       

                                                    Білівської ЗОШ І-ІІІст.

                                             Чортківської МТГ

                                                    Тернопільської області

В.1  Добрий день,люди добрі,

        Що сидять в нашій господі,

        Раді з святом вас вітати,

        Щастя і добра бажати.

В.2   Красиво і світло у нашому залі-

        Тут гості сидять дорогі.

        Сьогодні у нас родиннеє свято,

        І хочеться всіх привітати мені.

Вчитель Родина, дорога родина!

                Що може бути краще в світі цім?

                Чим більше дорожить людина

                За батьківський і материнський дім?

 Що може бути краще за вечерю в домі

 За батьківським, міцним столом,

                Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

                Все сповнене любов’ю, а не злом?

                Де можна зачерпнуть любові?

                Де взяти більше доброти?

                Як в материнськім ніжнім слові,

                Як з батька щедрої руки.

                 Отож, зібралися ми нині

                 На святі нашім гомінкім,

                 Щоб поклонитися родині

                 І побажати щастя всім.

- Дорога родино! Дорогі наші мами, тати, дідусі і бабусі, вчителі! Ми раді вас вітати на нашому святі «Моя родина – мій оберіг». Тож, запрошуємо вас на щире слово, на бесіду мудру, на зустріч родинну!

Не згасне пам'ять і любов не згасне,

Бо рід коріння має пам’ятати,

Стоїть над нами добра Берегиня –

Богиня роду, предковічна Мати.

 

«Родина», «Рід», які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами гілочки на дереві

Що вже стоїть віки.

Це дерево- наш славний родовід.

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

Бо все найкраще в світі від родини:

Привітність, щирість, щедрість, доброта!

Усі традиції народні і святині

Та мудрість й віра чиста і свята.

В.1 Найбільшим дарунком Господа для людини – є сім’я. Це той поріг і  

       оберіг, куди повертаєшся з далекої дороги, те місце, де можна спочити.,   

       зігріти душу.

В.2 Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів, 

       кохання , вірності, любові, піклування. Сім’я – це невмируща    

        хранителька звичаїв і традицій предків.

В.1  Людина є смертною. Але рід, родина, народ – безсмертні. І у нашого  

        народу  здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі 

        родинні взаємини, долати разом незгоди.

В.2  Так, сім’я займає особливе місце в житті людини. Тато й мама дають нам життя, доглядають  нас, співають колискових, вчать творити добро, привчають до праці, виховують і люблять нас. Вони хвилюються, коли в нас невдачі і радіють нашим успіхам.

 

Бо всі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж цього знає.

Мій отчий дім, де всі стежки мої,

Веселками ясними перевиті,

Де у садках співають солов’ї

Де шлях в світи – лежить високім житі.

 

Мій отчий дім! Не перебудь в мені

Пристанищем дитинства тимчасовим.

Мій отчий дім! Даруй мені пісні,

І мамине до болю рідне слово.

Пісня «Музика рідного дому»

Вчитель: Життя по-різному складається в людини.

Бо це вже, як судилося кому.

В одних воно, як пісня лебедина,

А в інших…наче зовсім не було.

 Та наша мова нині про родину,

                Про дітвору й поважних їх батьків,

                Про те, що кожен має з вас чудових доньку й сина,

                І хай так буде упродовж віків.

                Були й у вас і зустрічі й чекання

 І словом все, що є в кожній сім'ї,

                Ось тут сидять ніжні плоди кохання,

                А поруч них їх стовбури міцні.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Незрозуміле і довічне коло.

Ми засіваємо життєйське поле

І не на день майбутній – на роки!

Між нас не ляжуть вирвами роки

Бо наша кров пульсує в їхній долі.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нам нічого ділить на спільнім полі.

Пісня «Батьки мої»

В.1 Батько і мати у дитячій долі – це тих два гарячих сонця, які дарують любов, щастя , добро і тепло.

В.2 Батько і мати – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. В народі кажуть : «Хто батьків має, той в добрі зростає».

Я зявився на світ із любові та мрії,

Із щасливих татусевих і маминих снів,

Ще були в тата великі надії

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

От ми вже й  виросли, ходимо в школу щоднини

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще те для дитини,

Коли тато є й мама, родина свята.

 

Як добре, затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонятися доземно ми повинні

За диво й за життя  своїм батькам.

Батьки для нас – це найдорожчі люди.

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

                                        Пісня «Батько і мати»

В.1 Батько і мати – найближчі люди для кожного з нас у цьому світі. І в 

    багатьох ця близькість існує завдяки родинним зв’язкам . Вони в’яжуть у  

       велике родинне дерево не одну сім'ю.

В.2 Кожна гілочка;і велика, і маленька не може існувати самостійно – вона є

       частиною великого дерева. Так і кожна людина є частиною великого     

       роду, з яким нерозривно пов’язане її життя, її доля. Чим більше гілочок у 

       дерева, чим краща кожна з них, тим воно пишніше, тим кращі плоди, які 

       воно принесе. А краса роду залежить від коріння.

В.1 Готуючись до нашого свята учні провели невеличке дослідження і 

       виготовили своє родовідне дерево. Я запрошую __________________   

       ознайомити нас із своїм родоводом.

В.2 Про тата теплих слів  й пісень є небагато

       Чому так рідко пишуться вірші?

       Бо тато мовчазний, на ласку небагатий,

       Та скільки є добра й тепла в його душі!

В.1 У нього руки мозолисті,

       У нього серце, як вогонь.

       І сходить день новий у щасті

       З його натруджених долонь.

В.1 В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько.

       Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена.

В.2 Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько в сім'ї  має 

       безперечний авторитет. На нього покладалися обов’язки піклуватися про 

       родину, годувати її та захищати.

Усе в житті міняється і в’яне ,

Усе минає, відходить назавжди

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті, то долі повеління,

А все,  що є в мені, то батькове учіння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє,

Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде-бреде, квітує і згасає,

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

А ти для мене є теплом землі – я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі, і совість у душі.

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову в уклін тобі схиляю.

 

Татусю мій рідний, татусю мій милий,

Спасибі за те, що ти в мене є.

Живи ти, наш рідний, сто років на світі.

Твоєю любов’ю ми будем зігріті.

Спасибі за ласку, за сонячну казку,

За те, що піклуєшся завжди про нас.

Уклін тобі, рідний, ти так нам потрібний.

Нехай тобі радість сміється весь час.

Вчитель: Шановні татусі! Слова подяки вам висловили ваші діти. А зараз 

                 тест «Як ви знаєте свою дитину»

• Назвіть дату народження своєї доньки (сина)
• Яке найбільше захоплення у вашого сина?
• Якого кольору очі у вашої доньки?
• Яку подію з першого року життя сина ви найбільше пам’ятаєте?

А зараз запитання до дітей: «Ким є для вас батько?»

Діти, продовжіть речення «Батько для мене є…»

Пісня «Батькові»

В.1 Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово «мама».

В.2 Мати…Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

В.1 Мати – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тим центром,   

       який єднає всю родину. Коли її не стає, все в житті розладнується.

Маєш маму – шануй її свято,

Богу Сину на вічнім путі.

Бог Отець на землі вибрав матір,

Як же жити без мами в житті?

Маєш маму – тепло її хати

Прийме щемнії болі твої.

Будь щасливим, щоб горя не знати,

Бо те горе на долю її.

Вік матусі продовжити хочеш,

Ощасливити далеч життя,-

Так живи, щоб не мусіли очі

Слізно в мами просить каяття.

 

Найкращі дні для наших матерів –

це дні , коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

Даруймо ж радість нашим матерям,

Бо їм турбот щоденних вистачає.

Біва не раз, ми скажем прямо,-

Що через нас сумують наші мами.

Тож всі сьогодні просим вас

Пробачте, любі мами нас.

Пробач мені рідна, хороша.

За біль, що тобі завдавала.

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю ,

Квітками з весняного дива,

за ласку й турботу твою .

Пісня про маму

В.1 У народі кажуть, що гарна та  сім’я, де виростають гарні діти. І це справедливо, бо врешті-решт долю дітей визнають не слова та мрії, а загальний мікроклімат у сім’ї.

В.2 Сім’я, де батьки живуть не заради дітей  або заради себе, а живуть усі разом цілеспрямованим, радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла, турботи, там ростуть щасливі діти.

Вчитель: Наш родинний сад нині квітує,

                 Боже, дай  щоб завжди так було!

                 Хай порозуміння в вас панує

                 Адже це сюди усіх нас привело.

                 Всі ми різні. Трохи незнайомі,

                 Тож історії почуть пора,

                 Як щаслива мама й гордий тато,

                 Вперше зустрічали немовля.

                 (звучить тиха легенька музика)

                  Спогади, спогади, спогади…

                  Шановні батьки!

• Чи пам’ятаєте ви свої перші думки після народження дитини? Про що ви думали, коли вперше побачили своє дитятко у пологовому будинку?
• Чи пам’ятаєте, якою була погода на вулиці, в день народження вашої дитини?
• Чи дошкуляв вам ______криком  вночі і хто частіше вставав до колиски?
• Хто і як визначив ім’я вашої дитини?
• Якою була вага і зріст вашої дитини при народженні?
• Які почуття у вас виникли, коли ви почули слова «Вітаємо! У вас народився син(дочка)?
• Якого кольору була дитяча коляска вашої дитини?
• А, що запам’яталось вам, діти, з раннього дитинства, з якого часу ви себе пам’ятаєте? З чим пов’язані ваші спогади?

Вчитель: А зараз, як звичайно, у школі бліц-опитування. Я прошу дітей  

                 швидко подумати і  продовжити речення «Я поважаю своїх батьків 

                 за те, що…»

                 А зараз я прошу батьків швидко подумати і продовжити речення 

                «Найбільше я ціную у своїй дитині…»

                 Як бачимо, кожна дитина любить і поважає своїх батьків, а батьки 

                 цінують і люблять своїх дітей. Тож будьте хорошими синами і 

                 дочками! Куди б не занесла вас в житті на своїх крилах доля, не 

                 забувайте рідні пороги.

Пісня «Дорога додому»

В.1 Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха, 

       від всього злого. Берегині, обереги роду – це дідусі та бабусі – найстарші  

       наймудріші люди в роду.

В.2  У народі кажуть, що для батька й матері дитина найрідніша, а коли 

        з’являються онуки, то вони наймиліші. Це й зрозуміло, бо онуки для 

        бабусі і дідуся – символ молодості, життя і продовження роду. Адже 

        буде дитина – буде й родина.

В.1 Є багато різних закликів : бережіть жінок, бережіть мир. А мені сьогодні 

       хочеться на весь світ заявити «Бережіть бабусь», бо вони та срібла 

       ниточка, котра зв’язує берег нашого дитинства з берегом дитинства  

       наших батьків.

Чому так багато довкола тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі - почуттів глибінь,

А в очах бабусі – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

В.1 У кожної бабусі – своє життя, своя доля,, бабусина доля. Яка вона?

Бабусина доля, як ота тополя,

Що посеред степу в небо порина.

Вітер гне тополі, заметілі в полі,

Так біліє в бабці сивина.

Бабусина доля, як в степу тополя,

А над нею - небо, як віки.

 

У мене є хороша бабуся!

Скільки вона нам дарує тепла,

Скільки порад у далеку дорогу,

Мов рідная мати, для всіх нас дала.

Весела вона, кароока,

Струнка і завжди не сумна,

І хоч сивина у косах біліє,

Для мене вона завжди молода.

 

Учень (підходить до бабусі) Я дуже люблю свою бабцю і хочу її щось попросити. Люба бабусю! Розкажіть, як ви доглядали нас внучат, наших маму і попросити. Люба бабусю! Розкажіть, як ви доглядали нас внучат, наших маму і тата… Чи важко вам було це робити ?

Бабуся. Ні, любий онуку, не важко. Бо робила я це з великою любов’ю до вас. А ще тому, що нашими першими порадниками і помічниками були ваші прабабусі. Твоя бабуся заповідала мені: «Пам’ятай, доню: будеш ростити дитину щасливою тоді, коли сама будеш мудрою». А ще хочу розповісти вам про цікаву традицію нашої родини. Коли в сімї народжуються хлопчик, то в першу купінь клали кілька листочків з дуба, щоб зростав він сильним і міг оберігати свою родину. Коли ж народжувалася дівчинка, то клали в купіль кілька ягід калини, щоб була вона вродливою і щасливою.

Вчитель: Шановні бабусі!

• Які дарунки найбільше любить ваш онук?
• Чого найбільше ви бажаєте своїм внукам?
• На кого схожа ваша внучка? 
• Які почуття у вас виникли, коли ви дізналися що стали бабусею?

Пісня «Заспівай мені, бабусю»

В.2  А зараз, шановні бабусі, до вас звертаються ваші діти.

       (вірш читає молода мама)

Непомітно проходять роки,

Поступово дорослі стаємо,

І самі ми вже нині батьки,

І ростуть в нас свої малюки.

Та матусенька рідна й ласкава

Найдорожча, найкраща моя,

Вона завжди, завжди із нами

В круговертях земного життя.

Із пеленок вона нас ростила,

В люди вивела, в світ дорогу дала,

І завжди, завжди віддавала,

Віддавала усе, що могла.

Ми і зараз для неї маленькі,

Назавжди залишились дітьми,

Мов лебідка вона захищає

Лебедяток своїми крильми.

І сьогодні ми дуже вам вдячні

За турботу, за ласку й тепло

І дуже вас просим, пробачте,

Коли в нас не так щось було.

Пісня «Ніби вчора рідна мамо»

В.1 Шануймо кожну мить життя, вона – безцінна, уміймо нею дорожити, 

      даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння.

В.2 Слова вдячності шлемо нашим дідусям.

Дідуся свого люблю я

З ним розмову поведу я.

Ти вчиш нас, як на світі жити,

Як один одного любити,

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

 

Ми любимо вас,

Кохані бабусі і дідусі!

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці – знаємо напевне –

Ми більше радуємо вас.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце  і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі й здорові

На многії і благії літа.

 

Вчитель: І справді, наші бабусі й дідусі вже не молоді, але і не старі. А от  

                цікаво , - чи були вони колись маленькими, чи грались ляльками, 

                машинками, чи ходили в коротеньких спідничках (бабусі 

                відповідають на питання)

Бабусю шануйте і дідуся!

Маму любіть і тата!

Нехай родина дружно уся

Буде на радість багата!

Хай тішаться онуками бабуся й дід!

Хай тато і мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир панують в родині!

Хай вам щастить у ваших родинах!

Хай вам щастить у вашім житті!

Хай щастить у нашій країні!

Хай вам щастить на рідній землі!

Пісня «шануймо батька, шануймо матір»

В.1 Дякуємо вам, дорогі родини, за те, що прийшли на наше родинне свято, 

      розділити з дітьми найдорожче, що у нас є – радість спілкування.

В.2 Хай у ваших сім’ях назавжди поселяться любов, повага і достаток.

В.1 Нехай місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не 

       переривається.

В.2 Нехай наші славні родини примножуються, розцвітають, зберігають свої 

      традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління!

      Шануймося, бо ми того варті!

Вчитель: Шановні батьки, дорогі діти! Дозвольте закінчити нашу зустріч  

                 такими поетичними словами.

Хай же будуть ваші руки сильнішими, а душі – зрячими!

Хай поруч з матір’ю завжди йтиме батько!

Хай кожна житина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не задля того, аби літати, а щоб впевнено ходити по землі.

А якщо ваші крила піднімуть вас у політ і ви злетите від батька і неньки пам’ятайте :

Крізь дощ, крізь сніги і тумани

Чи дороги туман заснує

Приїжджайте частіше додому

Повертайтесь в дитинство своє.

 

Забувайте обов’язок, втому,

Не марнуйте дрібницями дні,

Приїжджайте до рідного дому

Розвесняйте в нім душі свої.

 

Там ростуть чорнобривці і м’ята ,

Де пройшли ваші дні золоті

Лиш не можуть там вічними стати

Руки мамині – крила святі.

 

Щоб не мучила совість потому

Не приносьте батькам ви печаль.

Бо для них ви – сонячний промінь

Тож не гасніть у рідних очах!

Пісня «Родина»