Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину…

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину… Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука вікова… В. Симоненко

Усі, хто готується стати корисним громадянином, повинні спочатку навчитися бути людьми. М. Пирогов. Я – громадянин України, Її радість – це моя радість, Її біль – це мій біль, Її закон – це мій закон. Захищати її – обов'язок кожного, А отже , і мій. Чи готовий я до цього? Ще ні? Значить, треба змінити себе.

«Ми — не безліч стандартних «я», А безліч всесвітів різних».

Василь Симоненко Василь Симоненко народився на Полтавщині 8 січня 1935 р. 1952 р. вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю. 1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР. Вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім». Протягом короткого життя В.Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю 13-го грудня 1963р. поет помер . Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шев-ченка, у 1995 р.

Василь Стус 8 січня 1938 в с. Рахнівка Гайсинського району Вінницької області народився Василь Стус, український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член Української Хельсінкської групи. У 1954 році Стус вступив на історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного інституту. У 1963 році вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шев-ченка АН УРСР. 12.01.72 року Стус був заарештований і звинувачений в проведенні антирадянської агітації і пропаганди. У 1993 році творчість Василя Стуса відзначена Державною премією ім. Т. Шевченка.

Ліна Костенко Народилася Ліна Василівна Костенко 19 березня 1930р. у м. Ржищеві. Після закінчення школи Костенко навчається в Київському педінституті, а трохи згодом - у Московському літературному інституті ім. А. М. Горького, який і закінчує в 1956 році. Друкуватися Ліна Костенко почала вже в 16 років. У 1957-1958 роках виходять збірки її віршів "Луч землі" та "Вітрила" . У 1961 році – книга "Мандри серця“ . Вона не тільки закріпила успіх поетеси, а й засвідчила її справжню творчу зрілість, поставила її ім'я в один ряд з видатними майстрами української поезії. Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що творчість Ліни Василівни заборонили, дві її збірки були буквально "розсипані". Однак поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала над своїм найвидатнішим твором - романом у віршах "Маруся Чурай". За роман "Маруся Чурай" та поетичну збірку "Неповторність" Ліна Костенко була визнана гідною в 1987 році Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. А через 3 роки, в 1990-му її нагородили премією фундації Т. та О. Антоновичів в Джоржтаунському університеті за "Сад нетанучих скульптур".

Євген Гуцало Народився Євген Гуцало 14 січня 1937р. в Вінницькій області У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час працює у видавництві «Радянський письменник» Активно друкуватися почав 1960р., а через два роки вийшла перша збірка оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходять нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Його твори, сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що завжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.

Опанас Заливаха Опанас Заливаха народився на Харківщині 26 листопада 1925 року. Закінчив Ленінградську академію мистецтв. У грудні 1961 року Опанас Заливаха переїжджає в Україну, де багато малює, готує персональні виставки, знайомиться з українськими художниками, письменниками. Разом з однодумцями у 1963-1964 роках створив відомий вітраж для Київського університету, який було негайно знищено за бунтарський дух та ідею свободи України, а авторів цієї роботи заарештовано. 1989 року Опанаса Заливаху відзначили Премією імені Василя Стуса, а у 1995 році він став Лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка. До останніх днів він творив дивовижні полотна, якими зачудовується світ. Помер Опанас Заливаха 24 квітня 2007 року.

Олексій Тихий Олексій Іванович Тихий народився 27 січня 1932 року на Донбасі. Закінчив філософський факультет Московського університету. У 1956 році виступив з відкритою заявою проти окупації радянськими військами Угорщини, за що був засуджений. У 1976 році був одним з засновників Української Хельсінкської групи. Довгі роки перебування в ув'язненні, голодівки-протести виснажили здоров'я Олекси Тихого. 5 травня 1984 року він помер. Залишене ним критичне слово не втрачає свого значення й досі: пекучі проблеми національного відродження залишаються злободенними і на початку ХХІ століття.

Олесь Бердник Творець жанру романтичної фантастики Олесь Павлович Бердник народився 25 грудня 1927р. в Миколаївській обл. Учасник Другої світової війни в 1943-1945 рр.., на фронт пішов добровольцем в 16 років. Закінчив екстерном середню школу. Потім, в 1949 році, театральну студію при Київському театрі ім. І. Франка 1949 - заарештований, 1950 - засуджений «за антирадянську діяльність». Займався літературною діяльністю. Член Спілки письменників (1957-1976). 1971 - виходить роман «Зоряний корсар», але 60-тисячний тираж вилучили як «ідейно хибний твір». Олесь Бердник залишився без засобів до існування. А його романи виходять в Парижі, Торонто, Мюнхені. У 1976 році з групою однодумців Олесь Бердник створює правозахисну організацію «Українська Хельсінкська група», яка виступила на підтримку всесвітньої Декларації прав людини. Помер 18 березня 2003 Похований, за його власним заповітом, у дворі власного будинку, під калиною.

В'ячеслав Чорновіл Народився 24 грудня 1937 в Київській області У 1955р. вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. У 1958р. у нього з'явилися перші проблеми у зв'язку з його політичними поглядами, і він був змушений виїхати з Києва. У 1960р. В'ячеслав Чорновіл закінчив з відзнакою університет З липня 1960 по травень 1963 В'ячеслав Чорновіл працював на Львівській телевізійній студії. У 1964р. захистив кандидатську дисертацію і влаштувався в газету «Молода гвардія». 4 вересня 1964 В'ячеслав Чорновіл, разом з однодумцями виступили в кінотеатрі «Україна» з протестом проти арешту української антирадянської інтелігенції - т. н. «Шестидесятників». За це Чорновіл був звільнений з «Молодої гвардії». У листопаді 1967 В'ячеслав Чорновіл уперше засуджений З 1970 року В'ячеслав Чорновіл видавав підпільний журнал "Український вісник", за що в 1972 був засуджений вдруге У травні 1980р. В'ячеслав Чорновіл втретє був заарештований і засланий Проте вже в 1983р. Чорновіл вийшов на волю, хоча і без права виїзду на Україну, куди він повернувся лише в 1985. У 1989р. за участю Чорновола було створено «Народний рух України за Перебудову» У 1990, 1994 і 1998 роках В'ячеслав Чорновіл був обраний народним депутатом України Загинув В'ячеслав Чорновіл 25 березня 1999року

Валентин Мороз Народився 15 квітня 1936 року у Волинській області Закінчив історичний факультет Львівського університету. З 1964 р. працював викладачем Луцького, потім Івано-Франківського педінститутів. У вересні 1965 р. засуджений за антирадянську агітацію і пропаганду Після звільнення в 1969 р. пише статті «Серед снігів», «Хроніка опору», «Мойсей і Датан»,за які його знову було заарештовано. У 1979 р. під тиском світової громадськості влада змушена була обміняти Мороза та ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів КДБ. Жив у Канаді, працював радіожурналістом, приїздив на Батьківщину з лекціями «Україна XX століття». Викладав у Гарвардському університеті у США. З 1997 постійно живе у Львові, викладає в університеті.

Василь Романюк Володимир Романюк народився в Івано-Франківській області 9 грудня 1925 року За участь у національно-визвольній боротьбі в 1944 році був засуджений до 10 років ув'язнення. В 1959 році закінчив Вищі богословські курси в Івано-Франківську, згодом - Московську духовну семінарію. У 1964-1972 роках служив на Івано-Франківщині. У 1972 році Василь Романюк за свою активну правозахисну діяльність, невпинну та наполегливу боротьбу за права українських православних віруючих був засуджений. Із 1979 року Василь Романюк входить до української Хельсінкської групи та емігрує до США. У 1990 році він повернувся до України, прийняв чернечий постриг, згодом його возвели в сан архімандрита з чернечим ім'ям Володимир. У новій незалежній державі він був першою людиною, яку інтронізували в найвищий сан Святійшого Патріарха в "Софії Київській". Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (у миру - багатолітній дисидент радянських концтаборів Василь Романюк) правив Церквою неповних два роки - до 1995 року. Події 18 липня 1995 року на Софійському майдані в Києві, пов'язані з похованням Патріарха, ввійшли в українську історію як "чорний вівторок".

Микола Руденко Микола Руденко народився 19 грудня 1920 року в Луганській області Після школи навчався на філологічному факультеті Київського університету. Після виходу в 1947 році збірки віршів "З походу" прийнятий до Спілки письменників України (СПУ). Уперше виступив проти існуючих порядків у 1949 році 1974 року за критику марксизму Руденко поплатився партквитком, 1975 року - СПУ. 18 квітня 1975 року він був заарештований за правозахисну діяльність, 1976 року засуджений. Після заслання письменник із дружиною виїхав до Німеччини, потім - до США. Працював на радіостанціях "Свобода" і "Голос Америки". Очолював закордонне представництво УГГ, потім Українську Хельсінкську Спілку. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка "Українцем року" - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури У вересні 1990 року повернувся до Києва. Лауреат літературної премії імені Володимира Винниченка, Державної премії ім. Тараса Шевченка в галузі літератури. 1996 року нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня. До 80-річчя письменника йому присвоєно звання Героя України. Помер Микола Данилович Руденко 1 квітня 2004 року в Києві.