Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною. Перші скупі знання він отримав з церковнослов’янських релігійних книг у школі сільського дяка. У дев’ять років малий Тарас залишився без матері. В одинадцять років став хлопець круглим сиротою. Доля привела юного Тараса до Петербурга, де він прожив 17 років, де сталися важливі події його життя, де він став художником і вільною людиною.
Життя відкривало перед Шевченком нові перспективи, але як кріпак, він не міг потрапити до Академії мистецтв. 22 квітня 1838 року пан підписав вільну своєму кріпаку Т.Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В.Жуковському, К.Брюллову, Є.Гребінці, В.Григоровичу, які зібрали і заплатили за поета 2500 карбованців. Шевченко стає студентом Академії мистецтв.
Одним з найкращих подарунків для дітей була остання його книжка – “Буквар” (1861) – посібник для початкового навчання . ” Буквар” було видано тиражем 10 000 примірників, ціною 3 копійки кожний. Це був перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою.
Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. Садок вишневий коло хати.
1. «Вітер з гаєм розмовляє, ... з осокою». 2. «Поплив човен в синє ...» 3. «Пливе човен по Дунаю один за ... » 4. «Пливе,..., води повен». 5. «Садок ... коло хати». , 6. «Сім'я вечеря коло хати, ... зіронька встає». 7. «А мати хоче научати, так ... не дає». 8. «Поклала мати коло хати маленьких ... своїх». Кросворд 1. Ш 2. Е 3. В 4. Ч 5. Е 6. Н 7. К 8. О
Своєю простотою, прозорістю вірші Шевченка привернули увагу багатьох композиторів. Української пісні ми не уявляємо без його поезії. Адже багато пісень цього поета стали народними. Реве та стогне Дніпр широкий І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.
За участь у таємній політичній організації – Кирило – Мефодіївському товаристві – Т.Шевченка було заарештовано і заслано рядовим солдатом у далекі степи із забороною писати і малювати. Трагічним було життя Шевченка: з 47 років життя 24 він пробув у кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Самотність чекала Шевченка до кінця життя. Мрії повернутись на Україну і там доживати віку теж не судилось збутись.
10 березня 1861 року - перестає битися серце Т.Г.Шевченка. Спочатку його поховали в Петербурзі, й лише згодом, після довгих і наполегливих клопотань, прах поета вдалось перевезти на Україну, в Канів, на Чернечу гору, як заповідав ще задовго до смерті сам Шевченко. Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка