Мультимедійна презентація з астрономії „Видатні постаті в галузі космонавтики”

Видатні постаті в галузі космонавтики

В другій половині ХХ століття людство стало на поріг Всесвіту: вийшло в космічний простір. Було запущено перший штучний супутник Землі, що відкрив космічну еру, здійснено перший політ людини в космос, зроблено перший крок на Місяці.

Олександр Дмитрович Засядько Перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів до н.е.) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Дмитрович Засядько (1779-1837), він же організував першу ракетну роту.

Будова ракет Засядько

Микола Іванович Кибальчич Особливе місце серед проектів застосування реактивного принципу польоту займає проект Миколи Івановича Кибальчича (1853-1881). Літальний апарат Кибальчича повинен був функціонувати за принципом ракети.

Літальний апарат Кибальчича

Костянтин Едуардович Ціолковський Першим хто приклав багато плідних зусиль для досліджень реактивних літальних апаратів був видатний учений Костянтин Едуардович Ціолковський (1857-1935). Уже 1883 році він описав корабель з реактивним двигуном. В 1903 році вперше в світі описав конструкцію рідинної ракети.

Конструкція рідинної ракети Ціолковського

Модель аероплана за кресленнями К.Е.Ціолковського (проект 1895р.)

Великий макет міжпланетної ракети Ціолковського.

Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович; 1897-1941) – український вчений винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, так званою „трасою Кондратюка” подорожували на Місяць космічні кораблі „Аполлон”.

Траса Кондратюка

Сергій Павлович Корольов Блискучий продовжувач справи Ціолковського -Сергій Павлович Корольов (1907 -1966) за місяць до запуску першого штучного супутника Землі говорив, що ідеї і труди Ціолковського будуть все більше і більше привертати до себе увагу по мірі розвитку ракетної техніки.

Початок космічної ери 4 жовтня 1957 року було здійснено перший запуск штучного супутника Землі. Супутник був сконструйований у вигляді алюмінієвої сфери діаметром 58 см і вагою 83,6 кг з чотирма штировими антенами 2,4-2,9 м. В герметичному корпусі розміщувалась дослідницька апаратура і джерела електроживлення

Людина в космосі. 12 квітня 1961 року о 9 год. 07 хв. за кілька десятків кілометрів на північ від селища Тюратам в Казахстані на космодромі Байконур відбувся запуск міжконтинентальної балістичної ракети Р-7, в носовому відсікові якої розміщувався пілотований космічний корабель „Восток” зі старшим лейтенантом ВВС Юрієм Олексійовичем Гагаріним на борту.

12 квітня 1961року Юрій Гагарін на одномісному космічному кораблі „Восток“ облетів земну кулю за 1 годину 48 хвилин і приземлився неподалік від села Смєловки Терновського району Саратовської області.

Людина за бортом. 18 березня 1965 р. Був виведений на орбіту КК „ Восход” з двома космонавтами на борту – командиром корабля полковником Павлом Івановичем Бєляєвим і другим пілотом підполковником Олексієм Архиповичем Леоновим. Леонов вперше у світі здійснив вихід в космічний простір. Космонавт з автономною системою життєзабезпечення знаходився поза кабіною КК на протязі 20 хв., віддаляючись від корабля на відстань до 5 м.

Людина на Місяці У відповідності до програми „Аполлон” в період з 1969 р. по 1972 р. до Місяця було відправлено дев’ять експедицій. Шість із них закінчились висадкою дванадцяти астронавтів на поверхню Місяця від Океану Бур на заході до хребта Тавр на сході. Перше місце посадки було вибране на базальтовому підніжжі Моря Спокою, розташованому на схід від центра області місячних рівнин. Ніл Армстронг (командир корабля) і полковник Едвін Олдрін (пілот місячної кабіни) здійснили посадку в місячній кабіні „Орел” 20 липня 1969 р. о 20 год. 17 хв. 43 сек. За Гринвічем.

Космічні станції Станція «Салют» 19 квітня 1971 р. на орбіту ракетоносієм „Протон” була виведена перша у світі орбітальна КС „ Салют-1”. На КС „Салют-1 відпрацював один екіпаж у складі Г.Добровольського, В.Пацаєва, і В.Волкова, який загинув при поверненні на Землю. Через 175 діб після запуску по команді з Землі спрацювали гальмівні двигуни і КС „Салют-1” упала в Тихий океан. Всього успішно відпрацювали на орбіті сім станцій серії „Салют”.

Станція “Мир” В лютому 1986 р. була виведена на орбіту станція нового покоління „Мир” - базовий блок, тобто та ланка, навколо якої групуються спеціалізовані космічні апарати – наукові модулі. Станція „Мир” виконувала роль центра, з якого екіпаж керує всім орбітальним комплексом.

Міжнародна космічна станція (МКС). МКС – пілотована орбітальна станція, що використовується як багатоцільовий космічний дослідницький комплекс на висоті 390 км над Землею з міжнародним екіпажем на борту. Це спільний міжнародний проект, в якому приймає участь 16 країн : Бельгія, Бразилія, Великобританія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

Перший запуск української ракети-носія «Зеніт» згідно з проектом конструкторського бюро «Південне» відбувся 13 квітня 1985 року

У 1995 році з космодрому Плесецьк за допомогою ракети-носія «Циклон-3» на орбіту виведено перший супутник незалежної України «Січ-1», що став основою космічної системи «Січ», призначеної для спостереження за Землею. А 27 грудня 2000 року цей космічний носій уперше здійснив запуск одночасно шести космічних апаратів. Завдяки досягненням Дніпровського ракетно-космічного центру Україна гідно підтримує у світі авторитет космічної держави .

Перший супутник незалежної України «Січ-1»

Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив свій політ у 1997-му році, у складі спільного екіпажу на американському космічному кораблі “Columbia”

Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох.

Фундатор теорії космонавтики Костянтин Ціолковський писав, що «не можна вічно залишатися в колисці..., людство не залишиться вічно на Землі, але ... завоює собі весь навколосонячний простір...». Його слова здійснилися. Після Юрія Гагаріна на орбіті побувало 500 космонавтів та астронавтів, і серед них 20 — українці. Нині в Україні успішно працює Дніпровський ракетно-космічний центр, де створено декілька поколінь ракетних комплексів. Світове визнання отримали різнофункціональні супутники, космічні апарати «Космос», «Метеор», «Аріадна», «Січ», «Океан», ракети-носії «Космос», «Зеніт», «Дніпро» та інші.

Сьогодні для людства, мабуть, важливіше за все навести лад у своєму земному домі, про що писав теоретик космонавтики Юрій Кондратюк: «Саме у можливості в найближчому ж майбутньому розпочати по-справжньому господарювати на нашій планеті й слід вбачати основне завдання для нас у завоюванні Сонячної системи»