Музейний інтегрований урок з природознавства. Тема уроку: «Вода розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. Суміші. Дослідницький практикум»

ЛДКСЗШ  № 3

Баран  Ірина  Іванівна

учитель  географії, природознавства

Урок  проведено 12.02.2015 для учнів 5- А класу

 

Музейний   інтегрований   урок  з  природознавства

 

Тема  уроку:  «Вода  розчинник. Розчинні  й   нерозчинні  речовини. Суміші. Дослідницький  практикум»

Мета  уроку:

Навчальна:  поглибити  та   систематизувати   знання   учнів  про властивості   води; удосконалити практичні  навички та вміння  учнів на  основі  проведення  відповідних  дослідів; навчити учнів самостійно проводити різноманітні дослідження  та  на  їх  основі  робити  відповідні  висновки  та  узагальнення; продовжити   роботу з  різними  джерелами  знань;  навчити  учнів   працювати  у  групах.

Розвивальна: розвинути в учнів вміння організовувати свою роботу; застосовувати  свої  знання  на практиці; сформувати логічне мислення за допомогою  роботи  із  дослідженнями  різних процесів, які відбуваються у   природі;  розвинути  первинні  практичні  навички  розрізняти  складові  гідросфери; розвивати  прагнення  до пізнання  навколишнього середовища та  творчу  уяву  учнів.

Виховна:  привити  в  учнів   шанобливе  ставлення  до живої природи, оточуючого середовища,  водних  багатств  планети.

Обладнання:  комп’ютер,  мультимедійний  проектор або плазмовий  телевізор, мультимедійна  комп’ютерна  презентація «Гідросфера», для проведення  дослідницького практикуму  (пробірки, склянки, колби, сіль, глина, лимонна  кислота,  олія, вода, рукавички, різне). 

Опорні  поняття: гідросфера, агрегатні стани води,  речовина,  суміш, дифузія, розчинник.

Тип  уроку: нестандартний,  формування  нових  знань  та  навичок.

Форма  уроку: музейний  урок.

Місце  проведення: Перший інтерактивний музей фармації міста Львова (пл. Соборна 1) або  аптека  «Під  Угорською  короною».

1

Хід  уроку

І. Організація  класу.

Вчитель: Доброго  дня, учні!  Сьогодні  урок  природознавства  відбудеться  в  приміщенні  Першого   інтерактивного  музею   фармації   міста  Львова.

ІІ.  Мотивація  навчальної  і  пізнавальної  діяльності.

Вчитель:

 Сьогодні  наш  урок  буде  присвячений  воді. Вода - найпоширеніша  речовина  на Землі.

Сьогодні вивчати новий  матеріал нам допоможе  таємний  аптекар  та  екскурсовод  музею  до яких  ми  завітали в гості.

Екскурсовод   музею:

 Доброго  дня!   Хто до  таємного  аптекаря?  Проходьте  за  мною!

Для того щоб ви себе відчули справжніми  львівськими  аптекарями  початку двадцятого  століття ми одягнемо вас  у  фартушки з емблемою  нашої  аптеки, яка називається  «Під  Угорською  короною».

Учні і вчитель одягають фартушки.

Екскурсовод   музею:

А  зараз  екскурс  в  історію цієї  однієї  із  найстаріших львівських аптек.  Аптека  на цьому місці  працює  безперервно із 1772 року. Заснована вихідцем  із   родини французьких мігрантів Александром  Лоншан де  Бер’є. І від того часу вона носить назву «Під Угорською короною». Звідки  ж  така  незвична назва? Кажуть, що у XVIII  столітті мощі святого Іштвана (Стефана – покровителя Угорщини)  зберігали у Бернардинському   монастирі (церква  святого Андрія), тому  і  присвятили  аптеку  цій  реліквії (короні).

Екскурсовод   музею:

Це   вже   друга  будівля  аптеки  на  цьому  місці. Збудував її у 1902 році архітектор  Кароль  Боублік  у  стилі  необарокко.  Мебель, інтер’єри, підлога у цьому залі збереглися оригінальними з того часу.  Замовив будівництво тодішній   власник  аптеки — Якуб  Піпес-Поратинський.  Цей чоловік   походив із  родини  лікарів,  був  знатним у Львові фармацевтом — засновував  галицьке  аптекарське товариство.

2

Екскурсовод   музею:

А  тепер, якщо ніхто не боїться темряви, тоді запрошую пройти зі мною до Таємної Аптеки. Отже, запрошую всіх спуститись в підземелля аптеки для більш детального знайомства з  її  таємним  аптекарем. Учні та вчитель спускаються по сходах  в  підземелля  аптеки  та  сідають на  великі  дерев’яні  лави.

Екскурсовод   музею:

Зараз пропоную Вам  познайомитись з  таємним  аптекарем переглянувши відеофільм. Учні  і вчитель переглядають фільм, який демонструється на екрані великого  плазмового  телевізора.

Таємний  аптекар:

Доброго дня! Ця аптека є однією із перших цілодобових львівських аптек, адже Якуб   Поратинський  жив  у  цьому  будинку на другому поверсі і ще досі збереглися  сходи  які   ведуть    прямо  із   його покоїв  до аптеки. Він у будь-який час   дня і  ночі   спускався сходами із свого помешкання на другому поверсі  в аптеку — і готував  ліки  для  своїх  замовників.

Тут  відбувався  таємний  процес  приготування  ліків. Зберігалися  інгредієнти, рецепти, при   виготовленні   ліків  часто користувалися  небезпечними речовинами та  отрутами, тож  доступ до цієї  кімнати мали  лише  аптекарі.

Родині  Поратинських ця  аптека  належала до 1941 року. Пізніше тут була державна  аптека.  Вона  опинилася  під  загрозою  закриття минулого року. На щастя, фармацевтична  компанія  ДС  взяла в оренду це приміщення і продовжила  цій  старовинній   аптеці життя, не  давши зробити  тут  магазин, кафе або що інше. Тут   були  проведені  ремонтні  роботи,  під  час  яких  знайшли   підземелля  в якому Ви   зараз   перебуваєте. На той час воно ніяк не використовувалось і було закинутим. В ньому   знайшли старий  аптекарський  посуд, колби, інвентар.

І мені, таємному  аптекарю,  стало  цікаво,  що  ж  тут   було 100 років тому, коли тут працювала  аптека. Знайшли такі свідчення, що тут колись була своєрідна старовинна  лабораторія. І що колись вдень, аптекарі тут працювали нагорі як звично, а з настанням  сутінок ховалися у підземеллях і робили усілякі потаємні справи — винаходили  нові ліки, проводили експерименти, шукали філософський камінь, тобто були  своєрідними  алхіміками.

3

Після   перегляду  фільму  екскурсовод  продовжує  свою  розповідь.

Екскурсовод   музею:

Тож   зараз я теж спробую  Вас  трішки  здивувати та  зацікавити!

Чи  знаєте  Ви, що  є  символом  медицини? - Змія!  Правильно!

Чаша Гігеї- це символ медицини запозичений із древньогрецької міфології. Богиню здоров’я  Гігею зображали  як   жінку із чашою в руці, навколо якої звивається  змія. Тож  зараз  ми  в  наших  лабораторних  умовах за допомогою сухого  спирту  і  цих  трьох  чарівних  пігулок  будемо  вирощувати  змій  (екскурсовод   музею  проводить  відповідний дослід №1).

 А  поки  ростуть  наші   змії, я покажу  Вам  ще  один дослід. Покажу як  можна  погасити  полум’я  свічок   хімічним  способом (дослід № 2).

Учні   спостерігають  за  процесом  утворення  змій  та  методом  гасіння  полум’я  свічок. Учні  намагаються  розгадати  таємні  складові  за допомогою  яких  відбуваються досліди.

Екскурсовод   музею:

Сподіваюся  мені  вдалося  Вас   здивувати! А  зараз  таємний аптекар разом  із  учителем   запрошують  Вас  розгадати  усі  таємниці  води.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

На  екрані  плазмового  телевізора демонструється мультимедійна   комп’ютерна  презентація «Вода - розчинник» (презентацію  завчасно розробляє  вчитель).

Вчитель:

Сьогодні  на  уроці  ми  багато  чого  дізнаємось  про воду.  Розглянемо складові  гідросфери,  властивості  води,  стани води, пригадаємо, що таке  суміші та  проведемо декілька цікавих дослідів (слайд 1).  А в  цьому  нам  допоможе  таємний  аптекар  та  екскурсовод  музею  до яких  ми  сьогодні  завітали в гості.

Вчитель:  переглянемо  зміст  уроку  (слайд 2):

1. Вода – найпоширеніша  речовина на Землі.
2. Гідросфера   та   її  складові.
3. Три  агрегатні  стани  води.
4. Властивості   води.
5. Розчинні  і  нерозчинні  речовини.

4

 

Вчитель:

Прийом  «Бліц - опитування»

 

•        Назвіть і дайте  визначення  оболонок  Землі, які Ви вивчали  на уроках природознавства  в  початковій  школі.
•        Чи знаєте ви яка формула  води?
•        Пригадайте, що таке гідросфера?
•        Можливо Ви  знаєте в  яких   агрегатних  станах  може  перебувати  вода?
•        За  яких температурних   умов  вода  переходить з одного стану  в  інший?
•        Про які  властивості  води  Вам  відомо?
•        Вода це - суміш?
•        Чи всі речовини  розчинні?
•        Від  чого  залежить  розчинність  різних  речовин?

Учні  намагаються  надати вірні  відповіді, але  допускаються  певних  помилок.

Вчитель:

Отже, продовжимо  більш  детальне  знайомство  з  водною  оболонкою нашої планети. На  планеті 71%  площі поверхні займає Світовий  океан  і лише 29 % - суходіл.  А  також  відомо, що  3,5%  площі припадає на  води  суходолу і   96,5% - становлять  води  Світового  океану. У Північній півкулі  нашої  планети  водою  зайнято 61 % поверхні, а в Південній - 81 % (слайди 3-4). 

Розглянемо  складові  гідросфери:

•        Води  Світового  океану ( океани, моря, затоки, протоки).
•        Води  суходолу (ріки, озера, болота, ставки, підземні  води, джерела, льодовики, водосховища).
•        Води  атмосфери (хмари, опади, водяна  пара) (слайд 5).

Вчитель:

Прийом  «Мікрофон. Слова»

Вчитель  пропонує  учням, дивлячись на  фотозображення, які  демонструє,  назвати  географічні об’єкти (слайд 6).

Учні  відповідають (попередньо поділившись на дві  групи):

Група І (дівчата) – ріки, озера, болота.  Група ІІ (хлопці) – льодовики, океани,

5

моря, хмари, гейзери.

Вчитель:

Вода може  перебувати  у трьох агрегатних станах. Молекули в речовинах перебувають на певній відстані одна від одної. Ця відстань визначає  агрегатний стан речовини: твердий, рідкий, газоподібний.

 Температура   кипіння  води становить  100 °С, температура  замерзання прісної води 0 °С, а соленої - – 2 °С. В  природному  середовищі  протягом  року  відбувається  зміна  агрегатних станів  води.

Вчитель:

Прийом  «Проблемне  запитання»

Вчитель  пропонує  учням, дивлячись на  фотозображення, які  демонструє,  назвати  географічні  об’єкти  та  вказати  їх  агрегатний  стан (слайд 7).

Після отриманих  відповідей, учитель  робить короткий  підсумок вивченого:

• Вода – найпоширеніша  речовина  на  Землі.
• Вода – рідина  без  кольору  і запах.
• Вода – може  перебувати  у  трьох  агрегатних  станах.
• Вода   кипить  при  температурі  100 °С.
• Вода  замерзає  при  температурі   0  °С.
• Вода  під  час нагрівання    і  замерзання   розширюється (слайд 8).

Вчитель:  пропонує  учням наступне  проблемне  запитання.

Чи  всі  речовини розчиняються у воді?  Після отриманих  відповідей, учитель  продовжує  свою розповідь.

Унікальна властивість води полягає у тому, що вона утворює з багатьма твердими, рідкими та газоподібними речовинами розчини (слайд 9). Під час утворення розчину воду називають розчинником, а  речовину, яка  розчиняється у воді – розчиненою  речовиною (слайд 10).

Всі  речовини  залежно  від  їх здатності  розчинятися у воді  поділяються на три групи:  розчинні;  малорозчинні  та  нерозчинні (слайди 11-12).  Отже, розчини можна  приготувати:

• з  води  та  твердої  речовини;    

                                                                6

• з  води  та  рідкої  речовини;
• води та газоподібної речовини.

Причому,  якщо  тверді  речовини  краще  розчиняються  гарячій  воді, то газоподібні речовини краще  розчиняються в холодній  воді. Якби вода не мала більшості  цих  властивостей, життя  на  Землі  або  зовсім  не  існувало б, або воно не  було  б таким розмаїтим.

Таємний  аптекар та  вчитель:

Прийом  «Творча  лабораторія. Дослідницький  практикум»

Вчитель  разом  з  таємним  аптекарем  запрошує  учнів  розглянути  властивості  води  у  вигляді  дослідницького  практикуму  та на  основі  побаченого  провести  наступні  етапи  досліду  № 3.

Дослід № 3.1.  Розчинення  дрібної  кухонної  солі  у  воді (слайд 13). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  відповідне  обладнання: склянка  або колба з  холодною  водою, чайна ложка, дрібна  кухонна  сіль.

Вчитель:  візьмемо  одну  столову  ложку  дрібної  кухонної   солі  (близько   30   грам),  помістимо   в   посудину  з  прозорого   скла (склянку, колбу) і  додамо  до  неї   100  мл   холодної  води.  Перемішаємо.  Сіль розчинилась. Відповідно, після процесу дифузії, ми  отримали  однорідний розчин  солі  у  воді. Запитання  до  учнів. Чи  впливає  на  процес  розчинення  солі  температура  води?  Відповідь: так. У холодній воді сіль розчиняється повільніше ніж у гарячій.

Дослід № 3.2.  Розчинення  великої  кількості   дрібної  кухонної  солі  у  воді (слайд 14). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  обладнання: склянка  або колба з  холодною  водою, чайна ложка, велика кількість  дрібної  кухонної  сілі.

Вчитель:  візьмемо п’ять  або шість  столових  ложок  дрібної  кухонної   солі  (близько   150-170   грам),  помістимо   в   посудину  з  прозорого   скла  і  додамо  до  неї   100  мл   холодної  води.  Перемішаємо.  Після  процесу  дифузії, ми  отримали  розчин  солі  у  воді. Але не вся сіль розчинилась. Розчин став насиченим.

Запитання  до  учнів. Чому не  вся соль розчинилась у воді?

7

Відповідь: речовини  розчиняються  у  воді  не  в  будь-якій  кількості, а лише  до  певних  меж. Наступає точка  насичення.

Дослід № 3.3.  Розчинення  великої  грудки  кухонної  солі  у  воді (слайд 15). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  обладнання: склянка  або колба з  холодною  водою, чайна ложка, велика  щільна  грудка  кухонної  сілі.

Вчитель:  візьмемо  одну  велику  щільну  грудку  кухонної   солі, помістимо   в   посудину  з  прозорого скла і  додамо до  неї  100  мл   холодної  води.  Перемішаємо. Сіль   не   розчиниться. Розчин став слабо насиченим. Запитання  до  учнів. Чому сіль не розчинилась? Відповідь: для розчинення такої  великої  грудки  солі  потрібно  більше часу. Подрібнена сіль розчиняється  у воді  швидше.

Дослід № 3.4.  Розчинення  лимонної  кислоти  у  воді (слайди 16-17). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  обладнання: рукавички, колба з  гарячою  водою, чайна  ложка, лимонна  кислота.

Вчитель:  візьмемо  одну  столову  ложку  лимонної  кислоти  (близько   30   грам),  помістимо   в   колбу  і  додамо  до  неї   100  мл   холодної  води.  Перемішаємо,  лимонна  кислота   не   розчинилась. На дні колби утворився незначний осад з деяких кристаликів кислоти. Вода змінила  колір  та смак. Відповідно отримали кисле  середовище. Запитання  до  учнів. Чи  впливає  на  процес  розчинення  лимонної кислоти температура  води? Відповідь: так. У гарячій  воді процес  розчинення  відбувається  швидше.

Дослід № 3.5.  Розчинення  глини  у  воді (слайд 18). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  обладнання: рукавички, склянка  або колба з  холодною  водою, грудка глини.

Вчитель:  візьмемо  грудку глини,  помістимо   в   посудину  з  прозорого   скла і  додамо  до  неї   100  мл   холодної  води.  Перемішаємо.  Вода  змінила своє забарвлення. Глина залишилась на дні  колби.  Запитання  до  учнів. Чому не розчинилась  у  воді глина? Відповідь: структура  глини  в‘язка  та масляниста. Глина розчинилась лише частково.

Дослід № 3.6.  Розчинення  олії  у  воді (слайд 19). 

 Для  проведення  досліду  необхідне  обладнання: рукавички, склянка  або колба з  холодною  водою, олія.

8

Вчитель:  візьмемо  три  столові  ложки  олії,  помістимо   в   посудину  з  прозорого   скла  і  додамо  до  неї   100  мл   холодної  води.  Перемішаємо.  Вода  не розчинила олію.  Олія  розташувалась  у  колбі  поверх  води. Чому?  Запитання  до  учнів. Чому  не розчинилась  у  воді  олія? Відповідь: Олія  легша  за  воду  та  густіша.

Таємний  аптекар та  учні–помічники  після проведення відповідного  досліду   підходять  до  учнів  і  демонструють  їм отримані  під  час дослідницького  практикуму  розчини. Учні  роблять  узагальнення  і висновки з побаченого.

Учні  класу: 

• Вода розчинник
• Вода   у  розчині  називається  розчинником
• Речовини,  які  розчинились  у  воді  називають розчиненими  речовинами
• Не  всі  речовини  розчиняються  у  воді
• За  здатністю  розчинятись  у  воді  речовини  поділяються  на  розчинні,  малорозчинні, нерозчинні (слайд 20). 

Вчитель:

Прийом   «Фантастична   добавка»

Вчитель  пропонує  учням  хвилинку  для  відпочинку і зачитує вірш 

А  вода  це  справжнє диво!
Як  прожити  без  води?
З нею  ми  завжди  щасливі,
З нею в нас нема  біди.

Є вода — ростуть  рослини:
Ліс, сади, рясні  поля.
Це  чудово  для  людини
І  радіє  вся  Земля.

Плавають  в  водичці  діти,
Риби  у  воді  живуть.
Розцвітають  в  лузі  квіти.
І  рясні  дощі  ідуть.

Кругообіг  повсякчасно
На  Землі  вода  веде.
Тож  з  водою  всім  прекрасно
І  біди  нема  ніде!

9

IV. Закріплення  вивченого  матеріалу.

 

Вчитель  і  таємний  аптекар пропонують   учням  зробити висновки  та  узагальнення.

Прийом  «Географічний   крос»  (альтернативні  варіанти  запитань  та  відповідей).

•        Водна  оболонка  Землі.... (Гідросфера)
•        Основна  частина  вод  гідросфери  зосереджена   у... (Світовому  океані)
•        Вода  може  перебувати  у   трьох   агрегатних  станах ... (Рідкому, твердому,
•        газоподібному)
•        Вода  розчиняє…(Сіль, цукор…)
•        Вода не  розчиняє…(Олію…)

VI. Підсумок  уроку.

Вчитель:

Прийом  «Самооцінка» (слайд 21). 

Вчитель  пропонує  учням  самостійно  оцінити  свою   роботу  на  уроці, надавши  відповідь  на   запитання:

• Мені було цікаво тому, що …
• Я  вперше  побачив (ла) …
• Мене   найбільше   вразило …
• Мені   більше   всього  сподобався   дослід …
• Працювати  з   атласом  і  контурною  картою   мені  було…
• Я  не  зовсім  зрозумів  (ла)…

VII. Домашнє   завдання (слайд 22). 

Вчитель  оголошує   учням  домашнє  завдання:

•       Опрацювати  відповідний текст  у  підручнику (наприклад: параграф 33 у підручнику для  учнів 5 класу. Т.В. Коршевнюк, В.І.Баштовий  «Природознавство»,  Київ  «Генеза»,  2013).

• Підготувати   повідомлення   про   розчинність  крейди  у  воді.

Таємний  аптекар, екскурсовод  музею та вчитель:

Таємний  аптекар  та   вчитель  дякують  учням  за  увагу  під  час  уроку  і  запрошують  їх  скласти  присягу  аптекаря.

10

Фотоматеріали:

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

12

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15