Музичне мистецтво. Що означає сучасність у музиці. 8 клас. Бандура

VІІІ клас, перший семестр

Тема семестру: що означає сучасність у музиці

Тип уроку: заглиблення в тему

Зміст уроку: ознайомлення зі специфікою бандурного мистецтва, відстеження його розвитку з давніх часів до сучасності.

Мета уроку: підвести учнів до усвідомлення того, що бандура є актуальним інструментом сучасності; провести наскрізну лінію розвитку бандурного мистецтва з давніх часів і до сьогодення; познайомити з творчістю сучасних композиторів бандуристів; виховати шанобливе ставлення до традицій і культурного надбання українського народу.

Основний матеріал уроку: Українська народна пісня “Взяв би я бандуру” в обробці В. Войта, муз. О. Вільгуцької, сл. О. Богачука «Дзвони батькових криниць», Перекл. Я. Джусь «River flows in you», Перекл. Я. Джусь «Nothing else matters».

Засоби забезпечення уроку: мультимедійна апаратура, бандура.

План уроку

1. Організаційний момент……………………………………………….5 хв.
2. Розспівування………………………………………………………….5 хв.
3. Українська народна пісня “Взяв би я бандуру” в обробці В. Войта – розучування…………………………………………………………..10 хв
4. Муз. О. Вільгуцької, сл. О. Богачука «Дзвони батькових криниць»  –  концертне виконання………………………………………………….5 хв.
5. Перекл. Я. Джусь «River flows in you» – слухання………………….10 хв.
6. Перекл. Я. Джусь «Nothing else matters» – слухання………………..5 хв.
7. Підведення підсумку уроку               

Хід уроку

Організаційний момент. Звертаю увагу на порядок у класі та на готовність учнів до уроку. Починаємо з музичного вітання.

(Перефразована пісня В. Івасюка «Червона рута»)

Бандуристе, орле сизий,

Добре тобі, брате,

Маєш крила, маєш силу,

Є коли літати.

Тепер летиш в Україну,

Тебе виглядають.

Полетів би за тобою,

Та хто привітає?

Я й тут чужий, одинокий,

І на Україні

Я сирота, мій голубе,

Як і на чужині.

Чого ж серце б’ється, рветься?

Я там одинокий.

Одинокий... А Украйна!

А степи широкі!

Там повіє буйнесенький,

Як брат заговорить,

Там в широкім полі воля,

Там синєє море

Виграває, хвалить Бога,

Тугу розганяє,

Там могили з буйним вітром

В степу розмовляють,

Розмовляють сумуючи,

Отака їх мова:

«Було колись — минулося,

Не вернеться знову».

Полетів би, послухав би,

Заплакав би з ними.

Та ба, доля приборкала

Меж людьми чужими.

(Т. Г. Шевченко)

Так писав Тарас Шевченко у своєму вірші, присвяченому українському історикові, етнографу, фольклористу, поетові, композиторові, першому українському енциклопедисту Миколі Андрійовичу Маркевичу.

Микола Маркевич був особисто знайомий із Тарасом Шевченком. У 1847 році Микола Андрійович поклав на музику вірш Т.Г.Шевченка «Нащо мені чорні брови», а Тарас Шевченко в свою чергу присвятив Миколі Маркевичу вірш «Бандуристе, друже сизий». У цій богемі (в даному випадку – мистецький твір, який спочатку ніхто не сприймав, а потім він став надбанням людства) Тарас Григорович звертався до Миколи Андрійовича за кваліфікованими порадами досвідченого історика під час створення поеми «Гайдамаки» та під час творчої праці над офортами на історичну тематику.

Офорт (іноді аквафарт) - різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.

Дійсно, українські бандуристи й кобзарі, впродовж багатьох століть зберігали духовний генофонд нашого народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їхня просвітницька діяльність часто заборонялася, їх сотнями нищили, прирікали на вимирання. Кобзарі ж у своїх епічних творах оспівували героїв повстань й національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію нашого народу – про визвольні змагання, козаків, Коліївщину.

•         Що ви знаєте про кобзарів та бандуристів? (Кобзарі – то мандрівні музиканти – співці. Вони були маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі вони були незрячі і їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Тихою ходою кушпелив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, й оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах – піснях. Де бувало не стрінеш кобзаря! І на великому ярмарку, і на майдані, і в курній убогій хаті, і в шинку, а то й просто серед поля. Скрізь і всюди знаходились йому слухачі, і в кожного завмирало серце від кобзарської пісні). 
•         На яких інструментах грали кобзарі, бандуристи?
•         Чи знаєте ви когось з кобзарів, бандуристів?
•         Яке значення бандуристів в історії України?

Сьогодні ми ближче познайомимося з українським народним інструментом - бандурою.

(На екрані з`являються зображення бандури).

Ярослав Джусь                                                        Георгій Матвіїв

На уроці ми з вами вивчимо одну з популярних пісень серед бандуристів – українську народну пісню «Взяв би я бандуру» в обробці В. Войта.

Перед тим як почати розучування пісні розспівую учнів, використовуючи наступні розспівки:

Розспівка №1: Спів закритим ротом, тобто на mormorando для пробудження зв`язок. Також така розспівка допомагає зібрати звук. Під час співу губи зімкнуті, а зуби навпаки – розімкнуті. Співається обов`язково на
опорі.

Розспівка №2: по тонічним звукам, головним звукам тризвука. Співати ритмічно точно. Усі тони мають звучати однотемброво. Вдих – тихий, видих – рівномірний, атака звуку - м`яка.

Розспівка №3: вправа для вироблення legato в арпеджіо. Співати слід спокійно, слідкуючи за тим, щоб перехід від одного звуку до іншого здійснювався без поштовху й під`їзду, плавно і точно. Усі звуки виконуються з однаковою силою.

Розспівка №4: вправа на вироблення legato в гамоподібному русі. Співати так само як і в попередній розспівці. Можна підставити слова пісні щоб починати їх вивчати і запам’ятовувати в процесі розспівування.

«Взяв би я бандуру» — українська народна пісня, романс.

Автором слів цієї пісні інколи називають Михайла Миколайовича Петренка. Це частково так, тому що лише деякі рядки з поезії Михайла Петренка збереглися в цій пісні, що стала народною.

Слова змінювалися народом в різні роки та в різних регіонах (Полтавщина, Кіровоградщина, Черкащина і інші області України), тому, на сьогоднішній день, існує декілька версій пісні (або, декілька пісень). Тексти деяких версій відрізняються послідовністю рядків, наприклад, або куплетів.

Деякими сучасними аранжувальниками видалено традиційні Петренківські рядки, що робить пісню зовсім сучасною. В репертуарі відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик була чудова пісня «Взяв би я бандуру», яка зовсім несхожа на всі відомі (включаючи сучасні версії) пісні з такою назвою (мелодія така сама). В тексті збереглися тільки слова «Взяв би я бандуру». Декілька варіантів пісні у виконанні відомих авторів доступні з сайту, присвяченому Михайлу Петренку.

«Слова тієї частини пісні, що розпочинається з рядка „Взяв би я бандуру та й заграв, що знав“, належать іншому автору, можливо А. Немировському, оскільки до одного з вар. твору у виданні „Малорусские песни“ (Одесса) додано примітку: Сочинение Немеровского…». Тож, поезія Михайла Петренка має деяке відношення до пісні «Взяв би я бандуру», що можна зарахувати до категорії «народні пісні літературного походження».

Українська народна пісня «Взяв би я бандуру»  в обр. В. Войта – розучування.

1. Взяв би я бандуру

Та й заграв, що знав,

Через ту бандуру

Бандуристом став.

2. А все через очі,

Коли б я їх мав,

За ті карі очні

Душу б я віддав.

3. Марусино-серце,

Пожалій мене,

Візьми моє серце,

Дай мені своє.

4. Де Крим за горами,

Де сонечко сяє,

Там моя голубка

З жалю завмирає.

5. Взяв би я бандуру

Та й заграв, що знав,

Через ту бандуру

Бандуристом став.

Розучуючи пісню, домагаюсь точного інтонування стрибків, які зустрічалися і у розспівці, нагадуючи про необхідність використання відповідних прийомів (нижній звук варто співати спокійно, не форсувати дихання, позиційно високо, а верхній звук формувати у високій позиції).

Намагаюся відразу звернути увагу дітей на динамічний план твору, щоб вони відразу відтворювали потрібну динаміку. Слідкую за тим, щоб діти вели мелодію плавно, не розриваючи складів.

• На вашу думку, про що ця пісня?
• До якого пісенного жанру належить цей твір?

Зараз пропоную згадати пісню Ольги Вільгуцької «Дзвони батькових криниць».

Музика О. Вільгуцької, слова О. Богачука «Дзвони батькових криниць» - концертне виконання.

Край дороги батькова криниця,

Батькова джерельна глибина.

Чую, як водиченька-водиця

Дзвонить із невидимого дна.

Приспів:

Сплять натомлені тривоги.

Згасли проліски зірниць.

Дзвонять дзвони край дороги,

Дзвони батькових криниць.

Край дороги батькова криниця,

Б'ється над криницею пташа.

Чи води схотілося напиться?

Чи то, може, батькова душа?

Край дороги батькова криниця,

Кличе причаститися мене.

Поклонюся тихо, як годиться,

Зачерпнув джерельце чарівне.

Край дороги батькова криниця,

Край дороги, край села

Залишилась батькова криниця,

Вона як сирітонька сам

Перед тим, як почати співати пісню, закликаю дітей коротко переказати сюжет пісні. Потім, через ряд запитань:

• Про що співається у пісні?
• Який настрій цієї пісні?
• Що ви уявляєте до цієї пісні?
• З чого починається пісня? (перший куплет – це вступ до пісні. З`являється головний образ – батькова криниця та її художній опис).
• Що відбувається далі? (В другому та третьому куплеті описуються події навколо криниці. В третьому куплеті – кульмінація. Взаємодія головного образу батькової криниці з розповідачем. Останній куплет – розв’язка. Батькова криниця як, мабуть, і оповідач, залишається одна)
• Яку інформацію несе в собі приспів? (приспів – зав’язка твору. Після першого куплету, ще не відомо про самотність батькової криниці, але в приспіві з’являється напруга і зацікавленність)

Отже, можемо зробити висновок, що перший куплет потрібно співати на mf, тому що це розповідь в якій немає напруги. Йде лише передмова до усієї історії. Співається легко, без форсування, на легкій посмішці. У приспіві наголошую на легкому зрушенні темпу, дещо хвилююче.

Легке хвилювання після приспіву продовжується, а динаміка залишається така сама як і в першому куплеті. Спокій порушує пташа і примушує оповідача знову розхвилюватися, від чого приспів стає ще трішки хвилюючим.

Наступний куплет співається рішуче, не дивлячись на попередні хвилювання. Прошу співати на f. Намагаюсь приспів почати на тенуто, згодом прискорюючи в міру темп, «накручуючи». Після цього куплету приспів повторюю лише один раз, а за другим разом – активний, динамічний програш. У такий спосіб відділяю кульмінаційний момент від розв’язки, акцентую увагу.

Останній куплет починається спокійно, як і перший. Після другого речення – тенуто, а потім знову набираю темп і динаміку перед приспівом. Приспів також дещо прискорюється, в середині приспіву форте, під кінець – знову тенуто і p.

Не збирається бандура помирати,
Їй ніякі примхи моди не страшні,
Бандуристи будуть пісні на ній грати,
Лікувати душі стомлені людські.
(Ілля Манченко)

• Як на вашу думку, чому для бандури «примхи моди» не страшні?
• Чи можна назвати бандуру сучасним інструментом?
• Які жанри музики могли б добре звучати на бандурі?
• Чи ви колись чули сучасні твори, виконані на бандурі?
• Чи знайомий вам цей твір?
• Де ви могли його чути?

Як кожна ріка має свої особливі властивості: бурхлива, спокійна, тиха, глибока, вузька, широка, - так і людська душа має свої якості, які відрізняють особистість між іншими. Душа людська, то річковий потік, який є рушійною силою в житті людини.

Пропоную послухати твір і відчути в ньому свою душу.

Перекладення Ярослав Джусь «River flows in you» - слухання.

• Чи відчули ви потік в глибині своєї душі? Опишіть його.

(Даю слово декільком учням для висловлення)

Цей твір з англійської перекладається як «ріка, що тече в тобі». Це одна з найвідоміших композицій корейського композитора та піаніста Лі Рума. Його твори займають високі позиції в поп-чартах Кореї, а сам виконавець вважається одним із найперспективніших музикантів нашого часу.

Ярослав Джусь (8 січня 1988) – сучасний український бандурист, композитор, аранжувальник, лауреат всеукраїнських конкурсів та фестивалів, півфіналіст та володар призу глядацьких симпатій шоу «Україна має талант-2», член Національної спілки кобзарів України, художній керівник гурту «Шпилясті кобзарі». Зробив перекладення прослуханого твору для гри на бандурі.

Ярослав Джусь народився у Києві. Мати Ярослава, водила його до дитячого садочка «Зірочка» від заводу «Арсенал»— єдиного україномовного дошкільного закладу у тодішньому Києві. Згодом Ярослав відвідував мистецьку студію «Оранта», керівником якої був Григорій Мєстечкін. У студії навчали малювати, співати українські народні пісні та грати на музичних інструментах. Оскільки мати Ярослава не мала достатньо грошей, щоб купити сину фортепіано, то першим музичним інструментом Ярослава став акордеон. Навчаючись у дев'ятому класі, Ярослав уперше дізнався про бандуру, та почав займатися на цьому інструменті.

Потім Ярослав Джусь навчався у музичній школі ім. М. В. Лисенка та в Київській дитячій академії мистецтв. Згодом Ярослав вступив на навчання до спеціальної школи з поглибленим вивчення німецької мови, яку закінчив з відзнакою у 2003 році.

У 2003 Ярослав закінчив дитячу музичну школу № 31 по класу фортепіано (з відзнакою).

•     2007 р. — курси Всеукраїнської школи молодіжних лідерів з кваліфікацією «Бакалавр управління молодіжною організацією».
•     2008 р. — Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва (червоний диплом молодшого спеціаліста, кваліфікація «Співак-бандурист, викладач бандури та співу, керівник капели бандуристів»).
•     2011 р. — Київський національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (факультет «Музичне мистецтво та психологія» з кваліфікацією «Бакалавр музичного мистецтва; вчитель музики».

З 2009 року Ярослав викладає фортепіано у Стрітівський вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва. Того ж року він став членом Національної спілки кобзарів України.

Секстет бандуристів «Шпилясті кобзарі», художнім керівником якого є Джусь, потрапив до 50-ки найталановитіших за версією шоу «Україна має талант – 3» (2011р.).

Ярослав Джусь веде активну концертну діяльність, здійснює запис власних творів, а також співпрацює з українськими музикантами, ді-джеями та гуртами: Олег Скрипка, ТНМК, Ілларія, Тартак, Ейва, Тінь Сонця, Веремій, Dudar band, Kiwi Project, За край, Go-A, Dj Indigo, Dj Romantic, та ін.

У 2013 році розпочато проєкт «Ukrainian style» спільно з радіо «Europa plus 92.8fm» (вперше на fm-хвилях у музичній рубриці ранкового шоу «Let's go show!» сучасні світові хіти звучать на бандурі).

Особливістю Ярослава є унікальна здатність до імпровізації та гарний слух від природи, що дозволяє музиканту миттєво відтворювати на бандурі та фортепіано щойно почуті музичні твори. Його авторська музика — щира, тонка, душевна, з українським присмаком, відрізняється особливим мелодизмом та чуттєвістю.

Ярослав Джусь поєднує у своїх творах народну творчість та сучасне мистецтво, імпровізує та синтезує відомі народні твори із сучасними ритмами. Він пише музику до короткометражних кінофільмів та відеопоезій («Тимка», «Не менше 50 кг.», «В небеса», «Ваня», «Серце моє»).

Крім українських пісень та ліричних поп-мелодій, на бандурі можна зіграти твір будь-якого жанру. Цей інструмент дає виконавцю великі можливості для розкриття свого таланту.

Зараз послухаємо теж достатньо відомий твір в перекладенні Ярослава Джуся.

Перекладення Ярослав Джусь «Nothing else matters» - слухання.

Nothing else matters (з англ. «все інше не важливо») – рок-балада американського треш-метал гурту Metallica, створена у 1991-му році.

• Чи відповідає назва мелодії?
• Чи можна зіставити ці два прослуханих твори?

 Через популярність та легкість виконання цієї пісні у порівнянні з іншими композиціями колективу, її виконували багато гуртів, у тому числі Deep Purple, Kiss, Vanilla Sky, Apocalyptica та ін. Навряд чи знайдеться у світі хоч один гітарист, який не робив би спроби зіграти цей хіт. Тепер це може зробити й кожен бандурист.

• Чи можна, на вашу думку, назвати бандуру інструментом сучасності?
• Чи почерпнули ви на цьому уроці щось нове для себе? Яке враження ви отримали від почутого?

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами познайомились з особливостями бандурного мистецтва. Мали змогу простежити його розвиток з давніх часів і до сьогодення. Порівняли бандурні твори минулого із творами сучасних композиторів-бандуристів.

Сподіваюсь , що сьогоднішній урок залишив слід у вашому серці. І ви будете гідними продовжувачами традицій українського народу.