На допомогу музичному керівнику. " Основні види діяльності з логоритміки на музичному занятті"
ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ З ЛОГОРИТМІКИ НА МУЗИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Вправи на початку заняття — крокування (маршування, перешикування, ходьба навшпиньки та легкий біг), привітання — дають настанову на різноманітний темп рухів та мовлення під музику, навчають дітей первинних навичок крокування по колу й поодинці, налаштовують оминати різні предмети, не стикатися одне з одним під час зустрічного крокування, дотримувати заданого напрямку, тримати однакову відстань, рухатися за орієнтирами, а також будувати ланцюжки, шеренги, колони (старша група).
Дошкільники навчаються орієнтуватися у просторі, у право- та лівобічному напрямках рухів. У дітей із розладами мовлення часто порушується координація рухів: вони широко розставляють ноги, човгають, не стійкі, їхні рухи уповільнені. Тому з перших занять слід формувати у дітей стійкість, навчати ставити ноги ближче до середньої лінії руху, піднімати їх під час крокування.
Музично-ритмічні рухи та вправи активізують увагу дітлахів. На занятті зазвичай використовують одну вправу, що містить сигнали (слово, музику або жест), що постійно змінюються. Особливим є завдання музичного супроводу. Зміна музичних фрагментів, темпу, ритму, контрастність регістрів, характер та сила звука, форма музичного твору дають змогу регулювати зміну рухів, що складають вправу. До них належать: «Прогулянка», «Сонце, дощик, калюжі», «Весела подорож» та ін.
Вправи на розвиток увагивиховують точну реакцію на зорові та слухові подразники, розвивають усі види пам’яті: зорову, слухову, моторну. Діти вчаться зосереджуватися та докладати вольових зусиль. Організовуючи рухову сферу, педагог формує певні стани, які полягають у
готовності дітей діяти певним чином у певному напрямку. Тренування такої готовності сприяє формуванню та розвитку стійкості уваги, а також спостережливості, умінню розподіляти, концентрувати увагу, відтворювати заданий ряд послідовних дій, переключатися з одного руху на інший, утримувати в пам’яті послідовність рухів.
Вправи на регулювання м’язового тонусу (масаж та самомасаж)— це загальнорозвивальні й коригувальні вправи та самомасаж. За допомогою загальнорозвивальних вправ можна вибірково впливати на розвиток м’язів спини, живота, плечового пояса, ніг («Жучки», «Легкі та важкі руки», «Гра з
водою», «Квіти ростуть» та ін.). Коригувальні вправи застосовують для зміцнення м’язів стоп і тулуба, для розвитку рівноваги, формування правильної постави («Веселі ніжки», «Ведмедики і шишки», «Пружинка» та
масаж). Такі вправи дають змогу дітям із вадами мовлення навчитися володіти своїми м’язами, управляти своїми рухами. Для цього потрібно
засвоїти поняття «сильно» і «слабко» щодо більшої або меншої сили м’язового напруження. Ці поняття відповідають музичним: «форте» —голосно, «піано» — тихо.
Вправи на формування та розвиток чуття ритму, темпу й метру.
Ці вправи потрібно використовувати регулярно — у формі ігор, інсценувань, наслідування тварин та трудових процесів, танцювальних рухів, імпровізацій із використанням дитячих музичних інструментів («Веселий таночок», «Гопачок», «Ведмежата», «Пташині гнізда» та ін.). Чуття розвиненого ритму (на основі виховання музичного ритму) має велике значення в онтогенезі мовлення. Коригування порушення темпу та ритму особливо важливе для дітей із заїканням, тахілалією (порушення мовлення, що характеризується вираженим багатослів’ям або різко пришвидшеним його темпом), дизартрією, барілалією (нерозбірливе вимовляння слів, спричинене дизартрією), афазією (повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовленнєвих центрів кори головного мозку).
Нормалізування музичного темпу і ритму допомагає відновити правильні мовленнєві темп та ритм.
Вправи на узгодження слів із рухами та музикою ґрунтуються на ритмічних побудовах, що містять мовлення та музику («Дощик», «Топ-хлоп», «Смачна пісенька», «Моя сім’я», «Дінь-дон» та ін.). Роботу над вправами слід здійснювати в комплексі — наприклад, це може бути:
- спів, який супроводжується рухами або жестами;
- називання або демонстрування будь-яких дій групою дітей чи одним учасником;
- музичні діалоги, у яких співає лише один учасник, а решта супроводжують цей спів пантомімою за текстом;
- мовленнєве спілкування двох учасників або групи дітей під музику.
Рухи допомагають дітям передати свої думки, якщо вони не
можуть зробити це словесно— на допомогу приходять міміка і пантоміміка. Жести та міміка збільшують емоційну значущість інформації, сприяють кращому її засвоєнню («Фрукти», «Смачні подарунки», «Сумна яблунька», «Сніжинка»). Пантоміма допомагає визначити головне у вправі — намалювати образ. У пантоміміці важливі різні жести: описові (зображують та ілюструють перебіг думок і тексту) та психологічні (виражають почуття). Міміка та пантоміміка допомагають дітям із вадами мовлення за допомогою
рухів і жестів передати свої думки й почуття, особливо якщо вони не можуть зробити це словами.
Слухання (сприймання) музики (із наступною бесідою, визначенням засобів музичної виразності твору).
Слухання музики має величезне значення для формування фонематичних процесів, розвитку слухової уваги та слухового контролю. Музично-мовленнєва діяльність прищеплює дітям естетичні почуття, розвиває музично-поетичний слух та стимулює мовленнєвий розвиток, є засобом профілактики та коригування мовленнєвих порушень.
Музичні завдання для слухання музики мають передбачати:
- порівняння музичних звуків зі звуками навколишнього середовища;
- розрізнення висоти звуків;
- розрізнення на слух музичних інструментів за тембром звучання;
- сприймання та розрізнення різних музичних настроїв (весела,
сумна музика);
- розрізнення музики за темпом та формою, визначення характеру й засобів музичної виразності;
- розрізнення музичних творів за жанром.
Дидактичні ігри
(«Чарівна торбинка», «Що звучить?», «Де звучить?», «Музичне лото», «Ведмідь танцює та відпочиває» та ін.) — підґрунтя для формування фонематичних процесів дитини, що є основою мовленнєвого розвитку. Музика всебічно впливає на внутрішній світ дитини: переживаючи різні емоції, діти прагнуть поділитися ними з оточуючими, намагаються висловити свої думки — спочатку за допомогою педагога, а потім і самостійно. Зрештою у невимушеній спокійній формі з’являється спілкування.
Гра на дитячих музичних інструментах— це дуже ефективний вид коригувальної роботи з дітьми, що розвиває увагу та пам’ять, координацію рухів та дрібну моторику руки, фонематичний та звуковисотний слух, чуття темпу та ритму, а також допомагає координувати співи з рухами пальців рук.
Співи.
Співи та рухи під музику як частина логопедичної ритміки позитивно впливають на дітей із різними мовленнєвими порушеннями, тому що цей складний процес звукоутворення передбачає координацію між слухом і
голосом, тобто взаємодію співочої інтонації, слухового та м’язового чуттів. Особливо важливим лікувальним засобом є хоровий спів. Музика та текст пісень стимулюють інтерес дітей, збагачують емоційні переживання хористів. У такому психологічному стані зменшуються негативні комплекси, а завдяки цьому легше долаються мовленнєві труднощі.
Обираючи пісні для дітей з порушеннями мовлення, рекомендуємо зважати на таке:
- відповідність віку, виховні цінності;
- можливості співочого діапазону;
- коригувальна спрямованість (етапність у нормалізації мовлення тих, хто заїкається;
- періоди щадного режиму в дітей із органічними порушеннями голосу);
- змістовність пісень, нескладний для вимовляння літературний текст;
- простота запам’ятовування та виразність мелодії, логічне розташування тексту щодо сильних ударних звуків;
- нескладність акомпанементу, проста музична форма;
- можливість інсценування тексту пісні.
Причини, через які діти неточно інтонують мелодію:
- психологічний стан;
- відсутність координації між слухом і голосом;
- гучне, нетональне, невиразне мовлення;
- патологічні захворювання слухового та голосового апарату.
Слід завжди обережно ставитися до голосового апарату дитини,
берегти дитячий голос, дотримуючи простих правил:
1.Дитина має співати не більше ніж 10 хвилин поспіль.
2.Уникати крику та тривалого мовленнєвого навантаження.
3.Не співати під час хвороби.
4.Не співати на вулиці холодної пори року.
5.Захистити від різких коливань навколишньої температури.
6.Вокальна дієта.
Вправи для розвитку голосу й артикуляції.
Робота над голосом починається із вимовляння або проспівування на
видиху голосних і приголосних звуків. Такі вправи формують та розвивають силу, висоту, тривалість звучання і виразність голосу. Остання визначається його тембром.
Для розвитку звуковисотного слуху потрібно співати довгі чи короткі звуки (педагог застосовує педаль фортепіано чи рояля); дві однакові фрази, вигадуючи до них після співу різні завершення; високі та низькі звуки; сходинки та стрибки; а також розрізняти напрямок мелодії (угору, донизу) та
визначати, хто з дітей інтонує нечисто.
Вправи на координацію слуху та голосу: точно починати пісню після узичного вступу, вступати у звук та фразу, налаштуватися на голос музичного керівника.
Вправи для розвитку голосу:розспівування з різними завданнями та в
різних тональностях, а також на звуки [а-е-и-о-у], у яких не можна змінювати позицію; співати звукоряд униз, на інтервалах — імена дітей групи та фольклор (забавлянки, пестушки і т. ін.).
Вправи для розвитку голосу варто проводити з музичним супроводом і
без нього (а капела), іноді додаючи акомпанемент на металофоні,
дзвіночках, тамбурині.
Наприклад: тематичні короткі розспівування, що будуються на 2—3 звуках, для розвитку діапазону голосу на високих і низьких звуках; вокалізи; фонопедичні вправи для зміцнення м’язів гортані та розвитку сили голосу (поставити руки на діафрагму, затримати дихання, а потім повільно видихнути; повторити 6 разів); глісандо (ковзання звука з ноти на ноту); розспівування на легато та стаккато; валеологічні пісні-співаночки.
Співи на звук [м-м-м] із закритим ротом активізують тонус голосових м’язів, попереджають ларингіти. Вокалізи на склади «лі-зі-на» насичують легені та
мозок киснем.
Дихальні вправи сприяють виробленню правильного діафрагмального дихання, тривалості видиху, його сили та поступовості, їх можна поєднувати з рухами рук, тулуба, голови. До дихальних вправ можна долучити мовленнєвий та співочий матеріал, який вимовляють або проспівують на
видиху («Понюхай квітку», «Надуємо м’яч», «Качаємо шину», «Самоварчик» та ін.). До вправ із розвитку дихання, голосу й артикуляції доцільно додати спів або декламування віршів із різним забарвленням звука — мажорним або мінорним, що виражає різні емоції, та спів із пальцевою гімнастикою, що водночас розвиває дрібну моторику та нормалізує діяльність периферичних відділів мовленнєвого апарату дитини.
Танцювальна діяльність.
На заняттях з логоритміки високої результативності досягають шляхом використання танцювальної діяльності та творчості. Це таночки з атрибутами і без, хороводи, музично-рухливі інсценування пісень, танцювальні імпровізації, ігри-драматизації. Танцювальна діяльність стимулює фантазію
та уяву дітей, звертає їхню увагу на різний характер музики, що по-різному виражається в русі, указує на особливості певних персонажів пісень, ігор-драматизацій і хороводів, які вимагають творчих, індивідуальних наборів рухів, виховують почуття колективізму, допомагають дітям із вадами мовлення позбутися комплексів. Танці створюють емоційну, невимушену атмосферу та підштовхують до спілкування. Для дітей із порушенням координації рухів варто використовувати танці в повільному темпі, для дітей із мовленнєвими та функціональними порушеннями нервової системи — у
середньому й помірному темпах.
Ігрова діяльність (рухливі ігри).
Величезний терапевтичний вплив на психофізичний розвиток дітей має ігрова діяльність, тому що малюки легко піддаються впливу за допомогою гри. На заняттях із логоритміки слід використовувати самостійні ігри та
ігри у поєднанні з музично-ритмічними, логоритмічними комплексами, до
яких належать:
- ігри на місці, у яких дитина не змінює свого положення щодо оточуючих її предметів, а тільки пересуває окремі частини свого тіла, де головним дієвим елементом є емоційний фактор («Печу пиріжки», «Огірочки», «Сонечко», «Сніжинка»);
- рухливі ігри, у яких застосовують різні пересування — біг, стрибки, підскоки, крокування, перешикування — та які вимагають швидкості, сили, спритності, координації рухів і всебічно впливають на організм («Музичні стільці», «Піжмурки з дзвоником», «Збудуй дім», «Дожени!»);
-сюжетні рухливі ігри, у яких діти в усній формі зображують
життєві або казкові епізоди, утілюють ігровий образ («Гномики», «Кіт і миші», «Курчата»);
-ігри-драматизації на віршовані чи прозові тексти, на різні теми й сюжети, у
яких діти передають зміст ігрових образів за допомогою пантоміми, міміки, виразного мовлення («Колобок», «Звірі в лісі», «Лисиця і зайці»).
Релаксація.
Завершальні вправи, зокрема: маршування під музику, психогімнастика на килимі, розслаблення на килимі у супроводі спокійної мелодії.
Мета всіх цих вправ — заспокоїти дітей, переключити їхню увагу на інші заняття.
АЛЬБОМ З ЛОГОРИТМІКИ
Вправи на розвиток загальних рухів:
1) Потягушкі
Дитина лежить на підлозі горілиць, руки підняті вгору над головою (на підлозі). На рахунок від 1 до 6 повільно потягнутися, обережно розтягуючи хребет в різні сторони: п'ята правої ноги "повзе" по підлозі вперед, а ліва витягнута рука одночасно тягнеться в протилежний бік; потім те ж саме робить ліва п'ятка дитини і права рука. Повторюємо 5-7 разів.
2) Колода
Дитина лежить на підлозі горілиць, руки щільно притиснуті до тіла, ноги сполучені. Ми пропонуємо дитині закрити очі і відчути себе частиною могутнього стовбура гарного дерева. На рахунок від 1 до 6 тіло дитини починає перекочуватися по підлозі, наприклад справа наліво. На рахунок від 6 до 1, перекочуючись в протилежному напрямку, дитина повертається на вихідну позицію. Повтор 5-7 разів.
У цій вправі можна варіювати темп - прискорювати, уповільнювати. Можна не використовувати рахунок взагалі, надавши дитині можливість спонтанного руху.
3) Човник (лежачи на спині обличчям вгору)
Дитина лежить на підлозі горілиць, руки підняті вгору над головою. На рахунок від 1 до 4 він повільно піднімає одночасно руки, ноги (мисочкі при цьому відтягнуті), голову, роблячи "човник". Тримає цю позицію на рахунок від 1 до 4, повільно повертається у вихідне положення теж на рахунок від 1 до 4. Далі слід релаксаційні розслаблення. Потім повторення вправи. Робиться 3-5 разів.
4) Човник (лежачи на животі обличчям вниз)
Виконується дитиною точно так само.
Далі йдуть дві вправи на активне повзання.
5) Поспішаймо до Айболіту
Можна розповісти дітям історію про казковому лісі, в якому з'явився злий мисливець і поранив звірят: зайчика в передні лапки, а ведмежати в задні. Звірята повзуть до доброго Айболіту, який їх обов'язково вилікує.
а) "Поранений зайчик"
Дитина лежить на животі, голова піднята над підлогою, руки щільно притиснуті до тіла. Почергово згинаючи в колінах то праву, то ліву ногу, дитина починає повзти до зазначеного провідним перешкоди.
б) "Поранений ведмежа"
Початкове положення те ж, але ноги з'єднані. Дитина поперемінно згинає в ліктях то праву, то ліву руку і, спираючись на лікті, повзе до зазначеного місця.
Рекомендується вправи а і б проводити на рахунок, тобто задаючи певний ритм і темп поперемінної роботи правої і лівої частин тіла.
6) "Рачки"
Дитина стає на карачки, спираючись об підлогу колінами та долонями рук. Ведучий чітко задає ритм і темп повзання рачки. При повзанні необхідно переставляти вперед протилежні руки і ноги одночасно. Можна використовувати веселий музичний супровід. Можна ввести ігровий і змагальний моменти, запропонувавши дітям, наприклад, повзати з закритими очима.
7) Канатоходець
Початкове положення - стоячи, руки опущені, перед дитиною кладеться довга мотузка. Це канат під куполом цирку, по якому треба пройти як справжньому канатохідця (в руки дитині можна дати прапорці або стрічки).
Крок правої ноги - піднімаємо ліву руку, крок лівої ноги - піднімаємо праву руку, а ліва при цьому опускається. Мисочкі ніг при такому русі повинні бути відтягнуті.
8) Перехресні кроки
Координуємо руху дитину так, щоб у такт руху руки одночасно рухалася протилежна нога.
Долоня правої руки при ходьбі стосується лівого коліна, долоня лівої руки - правого.
Лікоть правої руки при ходьбі стосується лівого коліна, лікоть лівої руки - правого.
Заводжу праву ногу при ходьбі вліво, а права і ліва рука повертаються вправо, ліву ногу при русі заводимо вправо, а обидві руки повертаються ліворуч - і інші модифікації перехресного кроку.
9) Перехресні стрибки
Виконуються так само, але дитина не ходить, а підскакує.
10) Перехресний крок сидячи
Дитина уявляє себе мотоциклістом.
Заводимо мотоцикл і "їдемо": лікті рук стосуються протилежних колін.
11) Обертання шиї
Дихаємо глибоко, розслабляємо плечі, опускаємо голову вниз. Повільно обертаємо головою з боку в бік, знімаючи напругу на видихах.
12) Кішка
Кішка мишку побачила, Діти стають парами
Підійшла і так сказала: простягають один одному руки
-Самотньо у старенької Удари в долоні
Жити одній мені без подружки.
Знаєш що? Давай дружити! Кружляння парами
У гості будемо ми ходити. Удари в долоні
13) «Літак» - руки в сторону, біг по колу.
14) «Паровозик» - руки зігнуті в ліктях, притиснуті до тулуба. Ходьба між стільцями, з круговими рухами рук.
15) «Кораблик» - руки в перед, долоні притиснуті один одному. Ходьба по колу з погойдуваннями вправо, вліво. (Розгойдуються на хвилях).
Вправи на розвиток уваги і пам'яті.
Розвиток слухового уваги.
1. Відгадай, що звучить. Потрібно показати малюкові, які звуки видають різні предмети (як шарудить папір, як дзвенить бубон, який звук видає барабан, як звучить брязкальце). Потім потрібно відтворювати звуки так, щоб дитина не бачив сам предмет. А дитина повинна постаратися вгадати, який предмет видає такий звук.
2. Сонце або дощик. Дорослий показує дитині, що вони зараз підуть на прогулянку. Погода гарна і світить Сонечко (при цьому дорослий дзвенить бубном). Потім дорослий каже, що пішов дощ (при цьому він вдаряє в бубон і просить дитину підбігти до нього - сховатися від дощу). Дорослий пояснює дитині, що той повинен уважно слухати бубон і відповідно до його звуками «гуляти» або «ховатися».
3. Розмова пошепки. Суть полягає в тому, щоб дитина, перебуваючи від вас на відстані 2 - 3 метрів , Почув і зрозумів те, що ви вимовляєте пошепки (наприклад, можна попросити малюка принести іграшку). При цьому важливо стежити, щоб слова вимовлялися чітко.
4. Подивимося, хто говорить. Підготуйте для заняття зображення тварин і покажіть дитині, хто з них «як говорить». Потім зобразите «голос» одного з тварин, не вказуючи на картинку. Нехай дитина вгадає, яка тварина так «говорить».
5. Чуємо дзвін і знаємо, де він. Попросіть дитину закрити очі і зателефонуйте в дзвоник. Дитина повинна повернутися обличчям до того місця, звідки чути звук і, не відкриваючи очей, рукою показати напрям.
6.Назвати ряд звуків. Діти повинні хлопнути в долоні, коли почують той звук С: А, У, І, Л ', І, Т, К, С.
Гра з м'ячем.
Запропонувати кожній дитині бути звуком С і «отримати подарунок» - голосний звук {А, О, У, И, І). Далі, кидаючи дитині м'яча, він називає лише голосний, а той, повертаючи м'яч, називає склад зі звуком С (СА, СВ, СУ, си).
Вправа на розвиток мовного уваги:
1) Ми грали в хокей, поламали всі плюшки,
Мама нам спекла дуже смачні ключки.
Швидко мчався спортсмен, натискав на медалі,
І вручили йому за перемогу педалі.
2) Ведучий: "Хлопці, хто з вас більше запам'ятає звуків? Я вимовляти ланцюжок звуків, ви спочатку уважно її послухайте, а потім по моїй команді повторіть".
Даємо перший ланцюжок: "А-О-У-Е". Потім ведучий просить повторити її одного з хлопців. Якщо звуки вимовлені вірно, то ланцюжок звуків повторює хором вся група. Якщо ж була допущена помилка, то ведучий просить: "Хлопці, я був неуважний і прослухав. Допоможіть мені, будь ласка, повторіть звуки ще раз".
Друга ланцюжок може виглядати так: "У-А-И-И-Е-О". Робота з нею йде за тим же алгоритмом.
Потім у звукові ряди вводяться разом з голосними і приголосні звуки.
Найголовніше - поступове збільшення обсягу після того, як ви переконаєтеся, що діти легко справляються з попереднім вправою.
3) Ведучий: "Хлопці, ви вже знаєте всі звуки і букви, добре їх проговорює, швидко знаходите в книзі. Зараз я назву, як і в минулій грі, ланцюжок звуків. Слухайте уважно, а потім по моїй команді повторіть. Але тепер, промовляючи звук, ми будемо малювати його букву (його будиночок) перед собою (у вертикальному просторі) так, як ніби ми з вами малюємо на аркуші білого паперу ".
4) Вибудовує ланцюжок складів. Працюємо за тим же алгоритмом. Ланцюжок може бути, наприклад, такий:
ПА-НА-РА; ПА-НА-РА-КА;
ПА-НА-РА-КА-ДА.
У цій роботі дуже важливі фантазія і почуття гумору самого ведучого. Так, хлопцям можна сказати, що це мова марсіан. Можна навіть у них пограти, даючи можливість дитині на більш пізніх етапах розвиваючої роботи самому придумати нову мову (ланцюжок складів чи звуків) - вправа "Галактичне збори".
5) «Літає - не літає»
Діти сідають або стають півколом. Ведучий називає предмети. Якщо предмет літає - діти піднімають руки. Якщо не літає - руки у дітей опущені. Ведучий може свідомо помилятися, у багатьох хлопців руки мимоволі, в силу наслідування будуть підніматися. Необхідно своєчасно утримуватися і не піднімати рук, коли названий нелітаючих предмет;
6) «Їстівне - неїстівне»
Ведучий по черзі кидає учасникам м'ячик і при цьому називає предмети (їстівні та неїстівні). Якщо предмет їстівний, м'ячик ловиться, якщо ні - відкидається.
7) «Спостережливість»
У цій грі виявляються зв'язку уваги і зорової пам'яті. Дітям пропонується по пам'яті докладно описати шкільний двір, шлях з дому до школи - те, що вони бачили сотні разів. Такі описи молодші школярі роблять усно, а їхні однокласники доповнюють пропущені деталі;
8) «Найбільш уважний»
Вправа на розвиток зорової уваги, пам'яті. Учасники повинні встати півколом і визначити ведучого. Ведучий протягом декількох секунд намагається запам'ятати порядок розташування гравців. Потім по команді він відвертається і називає порядок, в якому стоять товариші. На місці ведучого повинні побувати всі гравці по черзі. Варто нагородити тих, хто не помилиться оплесками;
9) Де що було
Дитині показують кілька предметів, що лежать на столі. Коли він відвернеться, один з предметів прибирають або переставляють. Від дитини потрібно вказати, що змінилося. Починати слід з невеликої кількості предметів, поступово його збільшуючи.
10) Мавпочки
Мета гри: розвиток уваги, координації рухів, пам'яті.
Обладнання: цеглинки одного або декількох кольорів (у всіх дітей та ведучого набори мають бути однаковими), або рахункові палички, або набір для гри "Танграм", "В'єтнамська гра" і т.д.
Хід гри: ведучий пропонує дітям: "Давайте ми з вами сьогодні" перетворимося "в мавпочок. Найкраще мавпочки вміють передражнювати, повторювати все, що бачать". Ведучий на очах у дітей складає конструкцію з цеглинок (або з того матеріалу, на якому проводиться гра). Хлопці повинні, можливо, точніше скопіювати не лише конструкцію, але і всі його рухи.
Варіант: побудовану на очах у дітей конструкцію закривають аркушем паперу чи коробкою і їм пропонується скласти її по пам'яті (потім результат порівнюється зі зразком).
Вправи на розвиток почуття ритму.
Вправи на розвиток музичного ритму і темпу
1. Передача м'яча на кожну сильну частку такту. Музика «Італійська полька» С. Рахманінов.
2. Ходьба під музику, якщо темп прискорюється, діти йдуть швидше або біжать, і навпаки.
3. Вихователь прохлопивает ритм, а діти повинні його повторити.
4. Щоб довго будинок стояв, щоб міцним був він, треба акуратно треба акуратно забити цвяхи в дошки. (Діти сидять на підлозі схрестивши ноги). Праворуч тук! (Вдаряють праворуч від себе) Зліва тук! (Вдаряють ліворуч від себе) Вперед тук, тук, тук! (Обома кулаками стукають перед собою).
5. Дитина сама отстукивает будь-який ритм, а інші діти його повторюють.
Вправи на розвиток дрібної моторики.
Пасивна гімнастика (масаж)
Масаж виконується однією рукою, інша рука притримує масажовану кінцівку. Тривалість масажу 3-5 хвилин; проводиться декілька разів на день.
Масаж включає в себе наступні типи рухів:
1. Погладжування: відбувається в різних напрямках.
2. Розтирання: відрізняється від погладжування більшою силою тиску (рука не ковзає по шкірі, а зрушує її).
3. Вібрація: нанесення частих ударів кінчиками напівзігнутих пальців (можна використовувати вібромасажер)
4. Масаж за допомогою спеціального м'ячика: м'ячиком потрібно здійснювати рухи по спіралі від центру долоні до кінчиків пальців; практична порада: м'ячик повинен бути твердим, тобто не повинен легко деформуватися (тоді вплив буде максимальним).
5. Згинання-розгинання пальців: пальці спочатку стиснуті в кулак, кожен палець по черзі розгинається і масажується з боку долоні круговими рухами від основи до кінчика.
Пальчикові ігри:
Суть заняття полягає в тому, щоб навчити дитину за допомогою пальців зображати якісь предмети або живих істот. При цьому всі рухи пальців повинні пояснюватися малюкові. Це допоможе дитині розібратися з такими поняттями, як «зверху, знизу, правий, лівий» і так далі. Після того, як дитина навчиться сам виконувати вправи, можна спробувати розіграти сценки або невеликі казки, розподіливши ролі між собою і дитиною (наприклад, зустріч їжачка і зайчика в лісі). Ось кілька прикладів таких вправ:
зайчик:
вказівний і середній пальці випрямлені, решта стиснуті в кулак
чоловічок:
бігаємо вказівним та середнім пальцями по столу
їжачок:
руки зчепити в замок, пальці однієї руки і великий палець іншої руки випрямити
кішка:
з'єднати середній і безіменний пальці з великим, вказівний і мізинець підняти вгору
коза рогата:
вказівний і мізинець випрямлені, великий палець - на зігнутих безіменному і середньому
окуляри:
пальці правої і лівої руки скласти колечками, піднести їх до очей
метелик:
руки схрестити в зап'ястях і притиснути долоні тильними сторонами один до одного, пальці прямі, долоні з прямими пальцями роблять легкі рухи в зап'ястях - «метелик летить»
Потешки для дрібної моторики:
Сорока
Сорока, сорока, сорока-білобока
Кашку варила, діточок годувала.
(Вказівним пальцем правої руки водять по долоньці лівої)
Цьому дала, цьому дала,
Цьому дала, цьому дала.
(По черзі загинають пальці, починаючи з великого)
Цьому не дала: ти води не носив,
Дров не рубав, каші не варив -
Нічого тобі немає!
(Мізинець не загинається)
"Ладушки"
- Ладоньки, ладушки! Де були?
- У бабусі.
- Що їли?
- Кашку.
- Що пили?
- Бражку.
Кашку поїли, попили бражку.
(Дитина і дорослий ритмічно ляскають в текст потешки)
Шу-у-у ... полетіли!
На головку сіли, півником заспівали.
Ку-ка-рі-ку!
(Піднімають руки вгору і опускають на голову)
"Рукавичка"
Маша рукавицю наділу:
(Стиснути пальці в кулак)
"Ой, куди я пальчик справи?
Нема пальчика, пропав,
У свій будиночок не потрапив ".
(Всі пальці розтиснути, крім великого)
Маша рукавицю зняла:
"Подивіться-но, знайшла!
(Розігнути залишився зігнутим палець)
Шукаєш, шукаєш - і знайдеш,
Здрастуй, пальчик, як живеш? "(Стиснути пальці в кулачок)
Братики
Йдуть чотири брати назустріч старшому.
- Здрастуй, битий шлях - кажуть.
- Здорово, Васька-указка, Гришка-сирітка,
Мишка-серединка, та Крихітка Тимошка.
(З'єднують великий палець з іншими пальцями по черзі)
Замок
На дверях висить замок. (З'єднати пальці обох рук в замок)
Хто його відкрити б міг? (Пальці зчеплені в замок,
руки тягнуться в різні сторони)
Постукали, (Не розчіплюючи пальці, постукати долонями
один про одного)
Покрутили, (Покрутити зчеплені руки в зап'ястках)
Потягнули (Пальці зчеплені в замок, руки тягнуться в різні сторони)
І відкрили. (Розчепити пальці)
Вправи на розвиток мовного дихання:
Як виконувати вправи :
· Повітря набирати через ніс
· Плечі не піднімати
· Видих повинен бути тривалим і плавним
· Необхідно стежити, за тим, щоб не надувалися щоки (для початку їх можна притримувати руками)
!!! Не можна багато разів поспіль повторювати вправи, так як це може привести до запаморочення!!!
1. Футбол. Скачати ватяну кульку і поставити два кубики як ворота. Дитина повинна, дмухаючи на кульку, загнати його у ворота.
2. Вітряк. Дитина дме на лопаті іграшки-вертушки або млини з пісочного набору.
3. Снігопад. Зробити сніжинки з вати (пухкі грудочки). Пояснити дитині, що таке снігопад і запропонувати дитині здувати "сніжинки" з долоні.
4. Листопад. Вирізати з кольорового паперу різні осіннє листя і пояснити дитині, що таке листопад. Запропонувати дитині подути на листя, так, щоб вони полетіли. Попутно можна розповісти, які листочки з якого дерева впали.
5. Метелик. Вирізати з паперу метеликів і підвісити їх на нитках. Запропонувати дитині подути на метелика так, щоб вона полетіла (при цьому стежити, щоб дитина зробила тривалий плавний видих).
6. Кораблик. Дути плавно і довгостроково на паперовий кораблик.
7. Кульбаба. Запропонуйте дитині подути на Відцвілий кульбаба (стежте за правильністю видиху).
8. Шторм в склянку. Запропонуйте дитині подути через соломинку в склянку з водою (потрібно стежити, щоб щоки не надувалися, а губи були нерухомими).
9. «Поду на плече"
Поду на плече, поду на інше.
Нам сонце гаряче, пекло денний порою.
Поду ми на груди і груди свою остудимо.
Поду ми на хмари і зупинимося поки що.
10. Дитина лежить на підлозі горілиць, руки вздовж тіла. На рахунок від 1 до 6 йде повільний вдих носом, руки при цьому підіймаються вгору уздовж тіла, ковзаючи по підлозі. На рахунок від 1 до 6 йде повільний видих через рот, руки опускаються в початкове положення, але поверху. Повторюємо 3 рази.
Вправа на розвиток сили голосу:
1) Фонетична ритміка голосних звуків від тихого до гучного: А, О, У, И, Е.
2) Тягти будь голосний звук максимально довго.
Вправа на розвиток просодії
Вимова слів з перебільшеним виділенням кожного звуку.
Складіть руки «чашкою», «зберіть» звуки. Я скажу слова повільно, тихо, а ви - голосно і швидко: Мммааалллііінннааа, ллііссаа.
Вправи на координацію мовлення з рухом :
1. «Щітки»
Цією щіткою чищу зуби. (Імітація чищення зубів)
Цією щіткою черевики. (Нахили вниз)
Цією щіткою чищу речі, (Нахили в сторони)
Всі три щітки мені потрібні. (2 присідання)
2. Плече.
У мене болить плече чо-чо-чо (обхоплюють себе руками)
Раз болить піду до лікаря чу-чу-чу
Ні до лікаря я не хочу (Нахили голови
Чітко промовляючи, виділяють звук Ч.)
3. Яйце.
Ось вам казка про яйце-це-це-це: 2 бавовни під музику
Курка сресла яйце цо-цо-цо: піднімаємо, опускаємо руки
Кицька тягнеться до яйця цу-цу-цу, постукування правою ногою об підлогу
Відігнали? Молодці! -Ці-ці-ці. 4 присідання
4. Душ.
Ось від ніжок і до вушок Нахили в низ руки до вух.
Миє Женю жаркий душік. Кругові рухи руками навколо себе.
І верхівку, і живіт Руки на голову. На живіт.
Дружині душ водою поллє. Нахили в право в ліво.
Миє шию, миє вуха. Нахили голови до плечей,
Як же добре під душем! 2 присідання.
Вправа на розвиток мовних і мімічних рухів
1) «Чия вода смачніша?»
Я буду пити лимонну воду. Морщать ніс
Я буду пити липову воду,
Я буду пити медову воду. Імітують задоволення
2) Фрукти
Уявіть, що ви їсте той фрукт, який зображений на вашій картинці. Висловіть свою стан мімікою. (Діти передають емоційний стан солодке яблуко, солодка груша, ароматний апельсин, кислий лимон і т.д.). Але раптом ви побачили у своєму фрукті черв'яка. Висловіть свій стан.
3) Емоції
Педагог пропонує передати емоції: радість, здивування, захоплення і печаль.
4) Застібання і розстібання блискавки.
Посміхнутися, міцно стулити губи, утримувати їх у такому положенні під рахунок до п'яти (застебнули блискавку). Розімкнути губи (розстебнули блискавку).
5) Великі гудзики і маленькі гудзики.
Максимально округлити губи (велика гудзик), витягнути губи "трубочкою" (маленька гудзичок).
Література:
1. Чеснокова, Л. В. «Заняття з логоритміки для дітей із вадами мовлення», Х.: Вид. група «Основа», 2017. — 160 с.
2. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика:М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 272 с.
3. 3. Алябьева Е.А. Логоритмические упражнения без музыкального
сопровождения. – М.: Творческий центр, 2005.
4. 4. Власова Т.М. Фонетическая ритмика. М.: Гуманитарный издательский центр, 1996.
5. Картушина М.Ю. Логоритмічні заняття в дитячому садку. – М., 2003.
6. Касіцина М.А., Бородіна І.Г. Корекційна ритміка. – М. 2005.
7. Кузнецова К. Логопедична ритміка в іграх та вправах для дітей з важкими вадами мови. – М., 2004.
8. Ляпидевский С.С. Нарушение речи и голоса. – М.:1975г.
9. Новиковская О.А. Логоритмика. – Санкт-Петербург: 2005.
10. Чистякова М.И. Психогимнастика. /Под ред. М.И. Буянова. - М. 1990.
11. Школьник С.Я. Мовні віршовані ігри та вправи з музичним супроводом для дітей, що мають вади мовлення. – Харків: 1999.
12.Щербакова Н.А. Від музики к рухам і мові. – М.: Гном, 2001.
13. С.Садовенко "Музична логоритміка". -К.: "Редакції газет з дошкільної та початкової освіти", 2013.
14. www.education.gov.ua. – сайт Міністерства освіти і науки України.
16. www.logoped.ru. – сайт на допомогу логопедам
про публікацію авторської розробки
Додати розробку