НА СВЯТО "Ліна Костенко"

Мужність поетеси вражає. Адже вона в 60-ті роки єдина з членів спілки письменників уголос протестує проти вводу радянських військ у Чехословаччину, не зважаючи на загрозу арешту , це вона у Львові кидає квіти підсудним (адже тоді прокотилась хвиля репресій проти української інтелігенції), їй крутять руки , вона б’є кулаком по «воронках». Мабуть тоді з’явилися такі рядки поезій , що відображають її життєве кредо – «Я трохи звір . Я не терплю неволі. Я вирвуся, хоч лапу відгризу.» «Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені.»