на знаходження різниці"

Тема уроку. Задачі на знаходження різниці

Мета: формувати вміння розв'язувати складені задачі.

Дидактична задача: актуалізувати поняття простої та складеної задачі, знання опорних схем простих задач; озна­йомити із задачами на знаходження остачі, які містять просту задачу на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць; формувати обчислювальні навички.

Розвивальна задача: формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, синтезу під час виконання завдань (№ 1-3), розвивати варіативне (№ 4) й образне мислення .(№ 5).

Хід уроку

I.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Сьогодні на уроці ми продовжимо навчатися розв’язувати складені задачі: ви позна­йомитесь із новою математичною структурою задач на знаходження остачі, навчитесь їх записувати коротко й розв’язувати. Також ми продовжуємо формування обчислю­вальних навичок додавання й віднімання чисел, також будемо їх застосовувати при знаходженні невідомих компонентів арифметичних дій додавання й віднімання.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І СПОСОБІВ ДІЇ

1.     Усна лічба.

    Самостійне виконання завдання №6 з подальшою взаємоперевіркою.

2.     Математичний диктант. (Виконується на окремих аркушах.)

    Для перевірки можна застосувати метод програмованого контролю (учитель демон­струє правильні відповіді, а учні звіряють їх зі своїми) з подальшим аналізом помилок.

У завданнях 1-8 напишіть математичні вирази та обчисліть їх значення.

1.          Сума чисел 6 і 7.
2.          Різниця чисел 14 і 5.
3.          Від числа 16 відняти різницю чисел 18 і 9.
4.          До числа 7 додати різницю чисел 11 і 4.
5.          Число 8 збільшити на 4.
6.          Число 13 зменшити на 6.
7.          Число 11 зменшити на суму чисел 5 і 6.
8.          Число 7 збільшити на різницю чисел 15 і 9.
9.          Скільки сантиметрів в 1 дециметрі?
10.     Скільки дециметрів у 1 метрі?
11.     Скільки сантиметрів становлять 1 метр?
12.     Скільки кілограмів в 1 центнері?

3.     Усне опитування.

Які арифметичні дії ви знаєте?

Як називаються числа при додаванні?

Чи може значення суми дорівнювати одному з доданків? У якому випадку? Наве­діть приклади.

Як називаються числа при відніманні? Чи може значення різниці дорівнювати зменшуваному? У якому випадку? Наведіть приклади.

Чи може значення різниці дорівнювати нулю? У якому випадку? Наведіть приклади.

 Як зміниться значення суми, якщо перший доданок збільшиться на 6?

Як зміниться значення суми, якщо другий доданок зменшиться на 4? Як змінить­ся значення суми, якщо перший доданок зменшиться на 7, а другий, навпаки, збіль­шиться на 7? [Значення суми не зміниться.]

Як зміниться значення різниці, якщо зменшуване збільшиться на 5? якщо від’ємник збільшиться на 5?

Як пов’язані арифметичні дії додавання й віднімання?

Як знайти невідомий доданок?

Що означає від числа а відняти число b ? [ Це означає знайти таке число, яке у су­мі з від’ємником дає зменшуване.]

Як знайти невідоме зменшуване ? невідомий від’ємник?

Сформулюйте переставний закон додавання.

Сформулюйте сполучний закон додавання. [Будь-які два доданки можна заміню­вати їх сумою.] (Вчитель записує на дошці сполучний закон додавання у буквеному вигляді.)

Як додати суму до числа? [Щоб додати суму до числа, достатньо до цього числа до­дати спочатку один доданок, а потім до одержаного результату додати інший доданок.]

Як відняти суму від числа? [Щоб відняти суму від числа, достатньо від цього чис­ла відняти спочатку один доданок, а потім від одержаного результату відняти інший доданок.]

Як відняти число від суми? [Щоб відняти число від суми, достатньо це число від­няти від одного з доданків, а потім до одержаного результату додати інший доданок.]

Актуалізація поняття простої та складеної задачі

4.     Усна фронтальна робота над завданням.

Яка задача є складеною? Як її упізнати?

1.          В Антарктиці мешкають птахи: альбатрос і поморник. На скелях сиділо 8 альба­тросів, а поморників — на 3 більше. Скільки всього птахів сиділо на скелях?
2.          В Антарктиці мешкають птахи: альбатрос і поморник. На скелях сиділо 8 альба­тросів, а поморників — на 3 більше. Скільки поморників сиділо на скелях?

На запитання якої задачі ми можемо відповісти відразу, виконавши лише одну арифметичну дію? [На запитання другої задачі, тому друга задача — проста.]

5.     Усна фронтальна робота над завданням № 1.

   (Учні до поданої умови ставлять запитання: «Скільки всього кілограмів фруктів зібрав господар?».)

3.  ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І СПОСОБІВ ДІЇ

1.     Ознайомлення із задачами на знаходження остачі, які містять просту задачу на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць.

Усна фронтальна робота над завданням № 2.

Перекажіть задачу. Назвіть умову. Повторіть запитання. Виділіть числові дані. Яке число є шуканим? З якими фруктами відбувалися подальші дії? [З виноградом.] Тож нас цікавить, скільки було винограду, скільки з’їли винограду, скільки залиши­лось винограду. Розгляньте подані короткі записи задачі. З ким з учнів можна пого­дитись? Чому не можна погодитись із хлопчиком? [Ми не можемо з ним погодитись, оскільки ми не знаємо, скільки було винограду, тому він записав короткий запис за­дачі неправильно.] Поясніть складений дівчинкою короткий запис. Чи відомо, скіль­ки винограду було? [Не відомо.] А що відомо про це? [Що винограду було на 2 кг мен­ше, ніж 6 кг.] Розгляньте, як це записала у короткому записі дівчинка. Чи відомо, скільки винограду з’їли? Яке запитання задачі? За коротким записом поясніть числа задачі. Доповніть схему, подану нижче. Поясніть, що означає червоний відрізок? Що означає частина червоного відрізка, позначена дужкою справа? Що означає інша час­тина червоного відрізка? Що означає фіолетовий відрізок нижче? Що означає внизу частина фіолетового відрізка праворуч? Що означає частина фіолетового відрізка, по­значена дужкою із знаком питання? За схематичним рисунком розбийте задачу на прості. Виділіть прості задачі на короткому записі. Сформулюйте кожну просту зада­чу та визначте послідовність їх розв’язування. Складіть план розв’язування задачі. Розгляньте опорну схему таких задач.

2.     Первинне закріплення знань.

Фронтальне виконання завдання № 3.

Перекажіть задачу. Назвіть умову. Повторіть запитання. Порівняйте задачу з по­передньою. Що змінилося? Виконайте відповідні зміни у короткому записі на дошці.

 Як ця зміна вплине на розв’язання? Доповніть та поясніть схематичний рисунок. Про­коментуйте та доповніть схему аналізу. Повторіть запитання задачі. Що достатньо знати, щоб відповісти на запитання задачі? Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? Чи можна відразу відповісти на запитання задачі? Чому? Що до­статньо знати, щоб дізнатися, скільки було винограду? Якою арифметичною дією про це дізнаємось? Чи можна відповісти на це запитання відразу? Чому? Отже, ми від за­питання задачі перейшли до числових даних, аналіз закінчено. Розгляньте, як на схе­мі аналізу розбито задачу на прості. Сформулюйте кожну просту задачу та покажіть опорну схему до кожної з них. Складіть план розв’язування задачі. Запишіть у робо­чому зошиті розв’язання та відповідь до задачі.

4.  ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1.     Формування вміння розв'язувати задачі на знаходження остачі, що містять просту задачу на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць.

Самостійна робота над задачею.

   В Антарктиці мешкають птахи: альбатрос і поморник. На скелях сиділо 8 альбатросів, а поморників — на 3 більше. Скільки поморників стало після того, як ще 5 прилетіли?

   Вчитель організує диференційовану роботу над задачею. Учні, які мають трудно­щі, збираються біля дошки, і вчитель разом із ними проводить аналітичний пошук розв’язування задачі, розв’язання учні мають записати самостійно.

2.     Формування обчислювальних навичок.

    Самостійне виконання завдання № 3 (зошит «Працюю самостійно»: с. 37, «Задачі на знаходження остачі»).

3.     Формування вміння порівнювати математичні вирази.

     Самостійне виконання завдання № 4 (зошит «Працюю самостійно»: с. 37, «Задачі на знаходження остачі»).

4.     Закріплення правила знаходження невідомого зменшуваного або від'ємника. Формування обчис­лювальних навичок.

Усна фронтальна робота над завданням.

Знайдіть невідомий компонент

5.     Розвиток логічного варіативного мислення.

  Самостійне виконання завдання № 4 (для учнів з високим рівнем пізнавальних потреб і можливостей) з подальшим поясненням біля дошки.

6.     Розвиток варіативного логічного мислення; розвиток образного мислення.

   Учні, які готові працювати на вищому рівні складності, виконують завдання № 4,і [На рисунку ліворуч 8 трикутників: NDT, DTR, RTC, CTN, CND, CDR, NDR, NCR На рисунку ліворуч один чотирикутник: NDRC.

На рисунку праворуч 12 трикутників: OAK, АКВ, BMC, CMH, НМР, ОКР, РОА BOA, РСН, ВСН, ОВН, АРС.

На рисунку праворуч 6 чотирикутників: ОАСН, КВМР, АРНВ, ОАВН, ОВСН, РАСН]

5.   ПОЯСНЕННЯ ЗАВДАНЬ домашньої роботи

    Домашнє завдання. Зошит «Працюю самостійно»: с. 37, «Задачі на знаходження оста­чі», № 1, 2. У завданні № 1 ви маєте виконати обчислення. У завданні № 2 пропонується розв’язати задачу, скориставшись поданими підказками. Розв’язання задачі та відповідь слід записати у робочому зошиті.

6.  РЕФЛЕКСІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ діяльності учнів

  Які задачі ви розв’язували сьогодні на уроці? У чому їх особливість? [У цих задачах два об’єкти, але події відбуваються лише з одним. Ці задачі містять першу просту за­дачу на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, а другу просту задачу - на знаходження різниці.]