Види нації

►Політична спільнота громадян певної держави — політична нація. Часто

вживається як синонім терміну держава, коли мається на увазі її населення.

Етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям

«національної ідентичності» так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності відінших).

головне поторюємо Консолідація української нації – процес

відбувається під впливом модернізації і характеризується усвідомленням великою спільністю людей необхідності створення власної національної держави

1798 р. І.Котляревський видав «Енеїду» — перший літературний твір, написаний українською мовою.

1818 р. О.Павловський створив «Граматику малоросійського наречія …», де вперше було розроблено граматичну побудову української мови, принципи її розмовного і літературного використання.

 Діяльність літературного гуртка «харківських романтиків», очолюваного І.Срезневським, видання «Українського альманаха» (1831),

шести випусків фольклорно-етнографічної

збірки «Запорожская старина» (1833—1838).

 У 30-х рр. ХIХ ст. українські літературні гуртки з’являються у Петербурзі та Москві.

 1841 р. у Петербурзі вийшов альманах

«Ластівка», у якому всі твори вперше були написані українською мовою.

Василь Білозерський

(1825 —1899 р.)

— український громадсько-політичний і культурний діяч,журналіст

Розвинув ідеї християнського соціалізму, виступав за об'єднання всіх слов'янських народів у республіканську федерацію, в якій провідну роль відводив Україні

1861—1862 — редактор першого українського щомісячного журналу «Основа»

Мико́ла Іва́нович Костома́ров

(1817- 1885)

— видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч.

Він був першим ученим Східної Європи, що радикально змінив підхід до роботи історика,

поставивши наріжним каменем не опис подій і осіб, а історію народу в його соціокультурній цілісності і єдності найрізноманітніших сфер життя.

Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 МІСЯЦІВ (кін 1845-поч.1846 – березень 1847 рр.)

У квітні 1846 року до братства вступив ТАРАС ШЕВЧЕНКО.

Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб.

У березні 1847 року за доносом провокатора

Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані

«Руська трійця»

(1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М.Шашкевичем,

Я.Головацьким та І.Вагилевичем, що з кінця 1820их років розпочало на Західних Українських

Землях національно-культурне відродження.

Угруповання мало виразно слов'янофільський і будительськодемократичний характер.

Учасники групи вживали слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.).

Девізом групи були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».

Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні

літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що

«русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.

Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови.

Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я.Головацький.

Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.

Навколо «Трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу.

Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям.