Національно-патріотичне виховання у позашкільній освіті

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

«ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО

ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Вступ. Національно-патріотичне виховання у позашкільній освіті є невід’ємною частиною громадянської освіти, яка забезпечує розвиток особистості дитини та її адаптацію до подальшого життя у правовій демократичній державі, а також, допомагає орієнтуватися в культурних і політичних процесах, дотримуватися законів України, маючи при цьому можливість захисту від злочинних посягань на власні права та законні інтереси, володіти належним рівнем економічної грамотності тощо. А також, розвиває чесноти особистості, поваги до культурної та історичної спадщини України, сприяє формуванню національної єдності, відповідального громадянства.

Основні умови організації національно-патріотичного виховання у позашкільній освіті:

• підтримка дітей та молоді в критичному осмисленні суспільних, державотворчих та історичних процесів в Україні та світі;

• збереження національної ідентичності дітей та молоді;

• сприяння культурному розвиткові дітей та молоді, набуття ними вмінь міжкультурної комунікації на засадах взаємоповаги, дипломатії, толерантності;

• відповідність умов організації національно-патріотичного виховання в закладі позашкільної освіти освітнім програмам;

• утвердження непохитності загальнолюдських цінностей;

• запобігання участі вихованців гуртків у злочинній діяльності та вчиненні інших правопорушень;

• підвищення рівня медіаграмотності та стресостійкості учасників освітнього процесу;

• додержання здоров’язберігаючих технологій;

• формування здатності до навчання впродовж життя.

Базові складові національно-патріотичного виховання в закладі позашкільної освіти:

• Громадянська освіта.

• Патріотичне виховання.

• Моральне виховання.

• Правова освіта [1, 2, 3].

Вікові особливості організації національно-патріотичного виховання в системі позашкільної освіти:

1) Для дітей молодшої вікової групи (6-10 років) – інформаційно-просвітницькі заходи для активізації пізнавальної діяльності.

Приклад тематики заходів: мова, культура, розвиток держави (доцільно розробляти заходи на основі народних казок, поезії, відомостей про предмети побуту та культури України, обрядових пісень та іншого мистецтва; сюди також можна віднести ознайомлення з правами дитини, першочергові поняття про державу України та державні символи).

На даному етапі національно-патріотичного виховання формуються ціннісні орієнтири та відповідальне ставлення до навколишнього світу, людей та власних дій.

2) Для дітей середньої вікової групи (10-15 років) – інформаційно-просвітницькі заходи спрямовані на вдосконалення наявного досвіду пізнавальної діяльності.

На даному етапі національно-патріотичного виховання доцільно поступово впроваджувати компетентнісний підхід. Розвиток особистості спрямований утвердження національної ідентичності, поваги себе і до оточуючих, до законів України, її культури та символів, розуміння власних прав і свобод та прав і свобод інших людей, обізнаності щодо культури інших країн. Прогнозовані результати – патріотизм стає усвідомленим й поступово інтегрується у громадянську відповідальність, ціннісну систему особистості, впливаючи на здатність до саморозвитку.

Основними компетентностями, які доцільно розвивати під час національно-патріотичного виховання дітей середньої вікової групи є:

• громадянська компетентність;

• соціальна компетентність;

• культурна компетентність;

• комунікативна компетентність;

• духовно-моральна компетентність;

• правова компетентність;

• економічна компетентність;

• екологічна компетентність;

• когнітивна компетентність.

Приклади тематики заходів: мова, культура, історія, держава, світовий розвиток, право, законодавство, державні символи, суспільний розвиток, історична пам’ять тощо (доцільно розробляти інформаційно-просвітницькі заходи на основі фактів, подій, достовірної актуальної інформації, артефактів, діючого законодавства, продуктів мистецької галузі (фільми, література, музичні твори, художні твори та ін.) які відповідають віку вихованців закладу позашкільної освіти й дозволені для використання в освітньому процесі в Україні. До проведення заходів можна залучати (за згодою) необхідних фахівців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, військових Збройних Сил України, ветеранів та інших зацікавлених осіб.

Діти середньої вікової групи можуть бути залучені (за згодою) до допустимої волонтерської діяльності та/або учнівського самоврядування.

3) Для дітей старшої вікової групи (15-18 років) – інформаційно-просвітницькі заходи національно-патріотичного виховання спираються на діяльнісний підхід й сприяють реалізації знань, умінь, навичок й досвіду сформованої особистості, яка здатна на подальший саморозвиток. Пріоритетними принципами є ціннісне ставлення та відповідальність.

Прогнозовано, що набуті компетентності, національно-патріотичного виховання дітей середньої вікової групи є:

• громадянська компетентність;

• соціальна компетентність;

• культурна компетентність;

• комунікативна компетентність;

• мовна компетентність;

• емоційно-етична компетентність;

• духовно-моральна компетентність;

• психологічна компетентність;

• правова компетентність;

• економічна компетентність;

• екологічна компетентність;

• когнітивна компетентність;

• проєктувальна (продуктивна) компетентність;

• автономізація та самовдосконалення.

При виборі тематики заходів національно-патріотичного спрямування допускається не тільки пропонування тем та форм проведення, а й використання методу проєктів, залучаючи дітей до планування, організації та проведення відповідного заходу. Тематика відповідних заходів для дітей старшої вікової групи (15-18 років) зазвичай орієнтується на утвердження національної ідентичності, подальший розвиток громадянської, правової, культурної, соціальної та інших компетентностей, розбудови та вдосконалення системи стійких цінностей, емоційного інтелекту, поваги особистості до себе, до інших людей, збереження національної пам’яті.

У цей період життя діти усвідомлено ідентифікують себе особистостями в громадянському суспільстві держави, розуміють свою роль на шляху її становлення, мають належний рівень соціальних компетентностей, визнають пріоритети прав людини, з повагою ставляться до свободи, демократії, справедливості.

Отже, для дітей даної вікової групи інтеграція національно-патріотичного виховання в освітній процес закладу позашкільної освіти невід’ємно пов’язане з розвитком талантів та здібностей дитини. Окремі ж інформаційно-просвітницькі заходи національно-патріотичного спрямування гармонійно доповнюють ціннісний розвиток особистості [4].

Основні орієнтовні методи та форми роботи національно-патріотичного виховання в позашкільній освіті.

В межах освітнього процесу гурткової роботи (навчання вихованців в предметних гуртках різного спрямування). Пропонується, організацію керівником гуртка національно-патріотичного виховання в закладі позашкільної освіти впроваджувати шляхом соціально-проєктної діяльності, адаптаційно-просвітницьких тренінгів, ситуаційних ігор, імітаційних майданчиків, практичних кейсів, моделювання поведінкових ситуацій, а також, проведення інших доцільних інформаційно-просвітницьких заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного спрямування.

Створення відповідних умов розвитку особистості сприятиме розвитку критичного мислення, ініціативності й творчості завдяки демократичному стилю взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Поза межами гурткової роботи у закладі позашкільної освіти, національно-патріотичне виховання реалізується у ході участі вихованців у різноманітних тематичних заходах, екскурсіях, виставках, круглих столах традиційних святкуваннях тощо.

Не менш значущим є заходи присвячені пам’ятним датам, волонтерська діяльність, зустрічі з ветеранами війни та учасниками бойових дій.

Щодо розвитку громадянської компетентності, яка є невід’ємною частиною національно-патріотичного виховання, це можуть бути заходи з відзначення державних свят у формі проведення круглих столів, семінарів або інші заходи, спрямовані на підвищення правової культури, обізнаності щодо основних понять про державу, право, історію, політику, культуру народу України, права людини.

Прикладом заходів з національно-патріотичного виховання поза межами гурткової роботи можуть бути:

• організація тематичних семінарів, вебінарів, вікторин тощо спрямованих на підвищення обізнаності стосовно проблематики актуальних питань суспільних дисциплін, культури, історії тощо;

• проведення заходів, які сприяють розвиткові громадянської компетентності, формування активної соціальної позиції, правової культури (тижні пава та парламентизму, правові батли, спільні заходи з відзначення дат, пов’язаних з історією української державності та ін.);

• зустрічі учасників освітнього процесу з учасниками бойових дій, ветеранами;

• волонтерська діяльність;

• дослідницька діяльність дітей та молоді в галузі історії рідного краю, збереження пам’яток історії;

• ознайомлення з нормативними документами України та міжнародним законодавством в контексті громадянської освіти;

• проведення віртуальних мандрівок музеями України та світу;

• залучення дітей до традиційних свят України;

• краєзнавство тощо

Основні умови управління організацією національно-патріотичного виховання в середовищі закладу позашкільної освіти:

1) Національно-патріотичне виховання передбачає подальшу орієнтацію вихованця на громадську діяльність, готовність до участі в суспільно-політичному житті країни, залученість до економічного, політичного, культурного життя суспільства, навчання та розвиток впродовж життя. Досягається шляхом якісного впровадження освітніх програм, належного рівня безпеки праці та навчання, відповідності навчального навантаження рівню розвитку та можливостей вихованців, урізноманітнення освітнього процесу формами роботи задля уникнення монотонності праці та навчання.

2) Національно-патріотичне виховання передбачає комплексне вирішення проблем морального, правового та соціально-політичного виховання. З огляду на зазначене, можна виділити наступні ґрунтовні принципи:

• рефлексивність, що забезпечує суб’єктивність у формуванні громадянської позиції особистості;

• інтерактивність, яка передбачає перевірку особистих знань, умінь та навичок з метою самоусвідомлення власного потенціалу, роль у творчій самотрансформації та трансформації соціального середовища;

• самореалізація, спрямована на концептуалізацію громадянської позиції особистості, формування власної ініціативи, що ґрунтується на можливості надання вихованцям можливості гідної самореалізації у громадянському суспільстві.

3) Національно-патріотичне виховання передбачає збалансовану реалізацію соціально спрямованих та особистісно-орієнтованих функцій й готовності брати на себе роль системоутворюючого елемента освітнього процесу.

Оцінювання результатів національно-патріотичного виховання може здійснюватися на основі системи критеріїв, які є індивідуальними для кожного вихованця й інтегровані в критерії оцінювання якості навчання в закладі позашкільної освіти. Наприклад, дитина виявляє упевненість у своїх силах, й в дієвості та перспективності розвитку своїх талантів і здібностей, розуміє культурні процеси в Україні та світі не втрачаючи чіткої позиції національної ідентичності, є ментально здоровою й проєктує власне життя, має достатній рівень володіння інформацією з питань розвитку культури та державотворення в Україні та світі, поділяє загальнолюдські цінності тощо [4, 5].

При здійсненні оцінювання ефективності національно-патріотичного виховання в системі позашкільної освіти, необхідно враховувати що виховний процес по суті відбувається на двох взаємопов’язаних рівнях: когнітивна сфера (пізнання у сфері інформації національно-патріотичного спрямування); афективна сфера (формування ціннісного ставлення та емоційне виховання).

Таким чином, оцінювання може відбуватися у відповідності до виокремлених цілей виховної роботи, які доцільно візуалізувати за допомогою схем за Таксономією Блума (рисунок 1):

Рисунок 1. Очікувані результати національно-патріотичного виховання

в закладі позашкільної освіти (цілепокладання) [6, 7]

Деякі приклади організації громадянської освіти як в закладах освіти деяких країн світу.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Громадянська освіта передбачає ознайомлення дітей з демократією, політичною системою Сполученого Королівства, урядом та правами й обов’язками громадян; системами правосуддя, зокрема, з роллю поліції та роботою судів; волонтерством; плануванням бюджету.

Набуття знань щодо: ключових елементів конституції Сполученого Королівства, влади уряду; ролі громадян і парламенту в притягненні до відповідальності тих, хто має владу; різних ролей виконавчої, законодавчої та судової влади; виборчих системи; того як громадяни можуть впливати на рішення на місцевому та національному рівнях; місцевого, регіонального та міжнародного управління; прав людини й міжнародного права; різноманітності національних, регіональних, релігійних та етнічних ідентичностей; різних способів, якими можна зробити внесок у покращення своєї громади; доходів та витрат, кредитів та боргів, страхування, заощадження та пенсії тощо.

Основними темами відповідної громадянської освіти є:

• особистісний розвиток (самооцінка, формування емоційної стійкості, критичного мислення та опанування навичками спілкування);

• соціальна освіта (про взаємостосунки, розвʼязання конфліктів, співпрацю, свої права та обов’язки, поняття гендеру, різноманітності, недискримінації тощо);

• здоров’я (про фізичне та психічне здоров’я, збалансоване харчування, фізичні вправи, сексуальну освіту);

• економічна грамотність (ознайомлення з управлінням фінансами, плануванням бюджету, заощадженнями тощо).

НОРВЕГІЯ. Норвезька система громадянської освіти являє собою інтегральну систему вбудовану в освітні програми. Отже, окремого вивчення основ громадянської освіти не передбачено. Щодо тем які підлягаю інтеграції найбільш пріоритетними є: демократія і громадянство; сталий розвиток; охорона здоров’я та життєві навички. Таким чином, наприклад, при вивченні розділу математики щодо статистики і побудови графіків паралельно можуть вирішуватися практичні кейси з управління фінансами тощо.

НІМЕЧЧИНА. Громадянська освіта у Німеччині передбачає як окрему дисципліну так й інтегровані курси, зокрема:

• політика та економіка (ознайомлення з політичною та економічною системами Німеччини, країн ЄС та світу, основами демократії, правами людини, соціальною взаємодією тощо. Здійснення аналізу різних політичних явищ, а також, проведення дебатів на політичні теми, мета яких формування у дітей власної думки та здатності оцінювати думки інших);

• суспільствознавство (є комплексною системо знань, умінь та навичків з таких предметів, як географія, історія та політика. Основними темами є: історична свідомість, громадянська відповідальність, міжкультурна взаємодія з представниками інших країн, участь у суспільних процесах тощо. А також, ознайомлюють з основними відомостями про свою громаду, правила поведінки в суспільстві, знайомити учнів із місцевою владою, її функціями);

• релігія та етика (громадянська освіта частково інтегрується і в уроки етики або релігії, де з дітьми обговорюють різні моральні питання, відповідальність, різноманітність культур та світоглядів, рівність, толерантність тощо).

Особливістю німецької системи громадянської освіти є й те, що діти починають набувати відповідних знань з наймолодшого віку, а кожна федеральна земля має власну освітню програму з відповідним наповненням в залежності від потреб та політики регіону.

АВСТРІЯ. Громадянська освіта передбачає розгляд питань щодо толерантності в мультикультурному суспільстві, відповідальності й громадянської активності. Відповідними формами роботи є проєктна діяльність у вигляді подкастів, презентацій та есе. Також чимало уваги приділяють дискусіям (наприклад, з учнівством можуть розглядати якусь справу-злочин, де вони висловлюють своє бачення ситуації залежно від ролі: злочинець, суддя, потерпілий, адвокат, свідок).

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ. Громадянська освіта впроваджується у трьох напрямах: цінності та чесноти (кожен має відчувати відповідальність перед державою та поважати гідність і права інших); знання (розуміння структури державного управління, державотворчих процесів, реформ, загальних суспільних понять); навички (практичний досвід залучення в демократичні процеси: участь у виборах, спілкуванні з державними інституціями).

При розробці відповідних програм з громадянської освіти користуються наступними рекомендаціями, які сприяють гармонійному розвиткові особистості:

1. Доносити зрозумілу для здобувачів освіти інформацію. Важливо це робити, наприклад, не з погляду, що таке демократія, а пояснювати, чому це важливо і що сприяло її встановленню.

2. Обговорювати сучасні події, суперечливі питання – міграцію, глобальне потепління, безпеку. Дискусія сприяє появі інтересу в дітей до суспільних процесів та проблем.

3. Розробляти проєкти, спрямовані на вирішення проблем, з якими часто стикаються діти та їхні сім’ї.

4. Залучати до позакласної діяльності для розвитку лідерських навичок та командної роботи.

5. Забезпечити шкільне самоврядування. Такий метод сприяє заохоченню творити зміни та шукати методи, як це зробити.

6. Моделювати демократичні процеси та процедури. Наприклад, проводити вибори на рівні класу/школи. Моделювати засідання парламенту або міжнародних організацій, як ООН, Рада Європи, ЄС.

7. Опанування медіаграмотністю – навички, які дають розуміння, як впливати на громадську думку через медіа та як відрізняти фейкові й маніпулятивні новини.

8. Дружній до учнів навчальний процес, де думку кожного враховують, є командна робота, рефлексії та самостійний аналіз своїх помилок та успіхів.

9. Проведення рефлексії – навчання емпатії, розуміння своїх емоцій та цінностей.

10. Сприятлива і мирна атмосфера в закладі освіти та відсутність булінгу.

КАНАДА. Громадянська освіта є окремим курсом, який вивчають у старшій школі у декілька етапів. Спершу формується загальне бачення про те, як працює держава та здійснюється державне управління, далі переходять до вивчення канадської системи управління, законодавчої, виконавчої та судової гілок. А завершується курс масштабним проєктом з громадянської освіти, який дає змогу й учням, і вчителям побачити, як вони зрозуміли та засвоїли матеріал. Поширеною формою діяльності є модель-симуляція парламенту з проведенням засідання [8, 9].

Висновок. Національно-патріотичне виховання в закладі позашкільної освіти є інтегрованою складовою основного освітнього процесу, яка поєднує соціальні, ціннісні, функціональні, організаційні та інші аспекти створення належних умов розвитку особистості, її талантів, здібностей й моральної складової.

Головною відмінністю національно-патріотичного виховання в закладі позашкільної освіти від національно-патріотичного виховання в системі загальної середньої освіти полягає в тому, що ключовими важелями виховного впливу є добровільність, варіативність, творчий вибір, особиста відповідальність та максимальна залученість вихованців до відповідної діяльності.

Спільними ж ознаками є: системність, комплексність, відповідність фор роботи віку дітей, практична спрямованість, цілі національно-патріотичного виховання – відповідальна громадянська позиція, усвідомлений патріотизм, національна ідентичність, моральність, толерантність, людяність, здатність до навчання впродовж життя, життєстійкість.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Заєць А. С. Правова освіта як структурний компонент освіти в Україні / А. С. Заєць // Науковий вісник Ужгородського Національного університету: серія: Право / гол. ред. Ю .М. Бисага. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2017. Вип. 42. С. 13-16.

2 Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності: Закон України
від 13.12.2022 № 2834-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text

3. Про позашкільну освіти: Закон України від 22.06.2000 № 1841-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text

4. Susanto Erwin, Saylendra Nadya Putri. Civic Education as Empowerment of Civic Activism. In: Annual Civic Education Conference (ACEC 2018).
Atlantis Press, 2018.С. 15-17.

5. Ярема В. В. Особливості правового забезпечення основних напрямів національно-патріотичного виховання в Україні. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 5. URL: http://www.chasopys-ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/312/273

6. Таксономія Блум: Всебічний посібник для педагогів. URL: https://ua.linkedin.com/pulse/blooms-taxonomy-comprehensive-guide-educators-aradan-csp-cmiosh-95s3f?tl=uk

7. Таксономія освітніх цілей Блума. Українська електронна енциклопедія освіти. URL: https://eduglos.iitta.gov.ua/

8. Як викладають громадянську освіту в школах різних країн світу. НУШ. URL: https://nus.org.ua/2024/09/26/yak-vykladayut-gromadyansku-osvitu-v-shkolah-riznyh-krayin-svitu/

9. Громосвіта по світу: як у США виховують «вартових» демократії. НУШ: https://nus.org.ua/2019/11/23/gromosvita-po-svitu-yak-u-ssha-vyhovuyut-vartovyh-demokratiyi/