«Національно-патріотичне виховання в школі. З досвіду роботи»

Ткаченко Л. В., вчитель початкових класів Помічнянської ЗШ

І-ІІІ ступенів №3

«Національно-патріотичне виховання в школі. З досвіду роботи»

Завданням є формування патріотичних почуттів, тобто, вироблення високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави.

Мета – виховання громадянина-патріота, який володіє глибоким розумінням громадянського обов’язку, готовий у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, прагнути до фізичного вдосконалення, вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії Українського народу, його Збройних Сил.

"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.

Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.”

М. Рильський

Реалізація патріотичного напрямку виховання :

    Для педагогічного колективу нашої школи і для мене особисто патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

   Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене. 

       Патріотичний напрямок виховання учнів 3-А класу  Помічнянської  ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 реалізується через:

     - громадянську освіту та громадянське виховання;

      - правове виховання;

      - морально - етичне виховання на основі вивчення традицій українського народу.

   В нашому класі патріотичне виховання також конкретизується через систему таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
•  виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
•    визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності його культурної спадщини та майбутнього;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; культивування кращих рис української ментальності – 

працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

• формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії аморальності, правопорушенням, фашизму. 

          Патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, форму­ються світогляд, національна самос­відомість.

          Процес патріотичного виховання здійснюється й у позакласній і позашкільній діяльності .

           Важливе місце у виховній роботі з моїми учнями посідає тема Вітчизни. Я намагаюсь розширювати та поглиблювати знання учнів про символи та громадянство  України, про звичаї та традиції  нашої держави. Молодшим школярам  надаються початкові знання про історію державотворення та про сучасні історичні події під час вивчення курсу «Громадянська освіта», «Я і Україна», на годинах спілкування. Уже в молодших класах учні усві­домлюють такі поняття, як «Батьків­щина», «подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід.

          Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання.

          Протягом навчального року до відзначення пам’ятної дати були організовані виставки літератури, малюнків та роздруковані тематичні  інформаційні газети:

•  День українського козацтва;
• День Гідності та Свободи;
• День Збройних Сил України;
• вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років;
• День соборності України;
•  вшанування пам’яті Героїв Крут.

Традиційно в грудні місяці в рамках Тижня козацької слави були організовані різні конкурсні козацькі забави, цікаві вікторини та спортивне свято для учнів 1-4 класів.

          Всі ці заходи  допомагають школярам не тільки фізично розвиватися, але й зміцнювати свій бойовий дух і силу волі. Ці ігри виробляють почуття колективізму, що зовсім непогано для нашого часу. А саме головне - згадати та доторкнутися  до історії та традицій українського народу.

        Навчальний рік розпочався всеукраїнський першим уроком на тему «Україна – єдина країна». На початку вересня учні нашого класу підтримали всеукраїнську акцію  «Напиши листа українському солдату», всі дитячі листи та малюнки були надіслані воїнам АТО, з метою підтримки військовослужбовців.

      Логічним продовженням теми першого уроку стало проведення різноманітніх Уроків мужності та залучення учнівського та педагогічного колективу до різноманітних волонтерських акцій.

         Проявом патріотичного духу в стінах нашого класу стало  постійне використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів під час  позакласних та позашкільних заходах.

         У своїй роботі я надаю  перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності.

     Завдяки патріотичному спрямуванню виховної роботи, в школярів формується розуміння про суспільно-корисні цінності, прагнення бути чесними і справедливими людьми, палкими патріотами, свідомими громадянами України.

        Людська пам'ять безмежна, і вдячні нащадки повинні знати своє минуле, щоб достойно планувати майбутнє, не втратити коренів свого родоводу, гідно продовжити традиції українського народу.