Національно-патріотичний брифінг на тему «Державні символи України»

Про матеріал
Даний виховний захід покликаний закріпити знання здобувачів освіти про державні символи України; формувати національну свідомість молоді; розвивати навички культури спілкування, зокрема ведення дискусії, вміння аргументувати та відстоювати свою точку зору, виховувати громадянські якості особистості, повагу й шанобливе ставлення до державної  символіки.
Перегляд файлу

КЗ «МПАЛ ім. М. Данканича» ЗОР

ДЕРЖАВНІ        СИМВОЛИ

УКРАЇНИ

 

 

 

Підготувала та провела

Класний керівник 22 групи

Ціпф Ольга Іванівна

 

Мукачево- 2023

 

Брифінг у рамках тижня національно-патріотичного виховання

на тему «Державні символи України»

 

Мета: закріпити знання здобувачів освіти про державні символи України; формувати національну свідомість молоді; розвивати навички культури спілкування; виховувати громадянські якості особистості, повагу й шанобливе ставлення до державної  символіки.

Методичне забезпечення: карта України, державна символіка України,  презентація до виховного заходу.

      Хід виховного заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово викладача

Державні символи- це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках  утілюється  певний  історичний або ідеологічний зміст. Державні символи України затверджуються Верховною Радою України.

Характерними ознаками державних символів є те, що вони виражають національний менталітет, національні ідеї політичного чи історичного змісту, мають загальнообов’язковий характер, оскільки закріплені  в документах правового характеру, основою їх є державний суверенітет.

 

 

Отже, темою нашого брифінгу є «Державні символи України»

Ведучий 1

          Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

Л. Руденко

ІІІ. Історична рубрика

Історик 1

24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Її гімном стає пісня «Ще не вмерла Україна».

Слова Державного Гімну написав відомий український поет Павло Платонович Чубинський, а музику - композитор Михайло Вербицький.

Державний Гімн – це закріплена в законодавстві України її музично- поетична емблема, яка символізує українську державу як самостійне, суверенне утворення. Це офіційна урочиста пісня програмного характеру, що є одним із атрибутів  української державності.

 

Ведучий 2

 

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм, –

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні.

 

Історик 2

Державний прапор це прикріплене до древка чи шнура полотнище певного розміру  і конфігурації, одного чи кількох кольорів, нерідко з написами  чи емблемами, що втілюють національні, політичні та державні ідеї.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову про Державний Прапор України. Ним став національний синьо-жовтий жовтий стяг.

Державний Прапор України - стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Верхня смуга - синього кольору, нижня - жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3.

Жовто-блакитна символіка здавна була присутня в церковних оздобах, на гербах українських міст. Так, майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто- блакитними кольорами. З XVIII століття полковій сотенні козацькі прапори Війська Запорізького найчастіше вироблялися із блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносилися хрест, зорі, зброя, постаті святих.

 

Ведучий 1

- До нашого часу дійшло дуже багато версій про створення і виникнення прапора. Зараз наші журналісти   розкажуть  про деякі з них.

 

ІV. Інформаційний колаж

Журналіст 1: Прапори держав, народів відомі нам здавна. Наприклад, стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його.

 

 

Журналіст 2: Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Жовтий та синій кольори як державні барви затверджено офіційно Законом Української Центральної Ради в Києві.

Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, приміщенні Кабінету Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій. Синьо-жовтий державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів тощо.

 

 

Ведучий 1

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила,

Там ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Ми несемо людям.

 

Історик 3

Із найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка у літописах про такі знаки належить до X століття. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне і потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.

За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Посли київського князя Ігоря при укладенні договору з візантійцями мали печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович карбував тризуб на монетах: з одного боку зображував його портрет, з іншого тризуб.

 

 

 

V. Юридична рубрика

- Чи повинні ми ставитися з пошаною до державних символів і чому?

Юрист 1

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НАРУГУ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ
        Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні. Історична традиція, унаочнена в символіці, перетворює населення на народ, формує націю. Державні символи України концентровано виражають провідну роль нації у становленні власної держави.

Державні символи – це визначені і закріплені на конституційно-правовому рівні офіційні знаки держави, які в лаконічній формі відображають її суверенітет та ідеологію і, як правило, мають етнічно-національне походження.
Про те, яка відповідальність передбачена за наругу над державними символами консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Стаття 20 Конституції України визначає, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

 

 

Юрист 2

У статті 65 Основного Закону нашої держави передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
В свою чергу Кримінальний кодексом України зазначено, що публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 68 тис. грн.) або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

             Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів). Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає. Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні.

VI Факти про державні символи (презентація)

VII Підсумок виховного заходу

Ведучий 2

- Історію не можна переінакшити. Наші батьки діди і прадіди змагались за волю України під предковічними символами, які передавали у спадщину своїм синам та внукам. І ці святині – герб, синьо-жовтий прапор, гімн - будуть і далі кликати до відродження нашої історичної пам’яті, національної свідомості.

Ведучий 1

Національні і державні символи – це уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації.

 

Перегляд відео (презентація)

docx
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, академічний, профільний, для хлопців) 11 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
5 квітня 2025
Переглядів
279
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку