Нацистська диктатура в Німеччині

Тема уроку

Прихід до влади нацистів в Німеччині. Нацистська  расистська ідеологія та антисемітизм.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

1. Пояснювати причини встановлення та суть нацистської диктатури в Німеччині;
2. Визначати можливі варіанти державного регулювання  соціально-економічних процесів, ідейні засади і соціальну базу німецького нацизму;
3. Тлумачити та застосовувати поняття й терміни : фашизм, корпоративна система, нацизм, антисемітизм.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф:   Демократія – це найгірше зло, яке вигадало людство. Але нічого кращого воно не вигадало…      У. Черчілль

Хід  уроку

І. Організаційний момент уроку

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Дайте відповіді на запитання.

1. Із наведеного переліку понять виберіть ті, що характеризують тоталітаризм:

1. Панування однієї офіційної ідеології;
2. Розподіл влади;
3. Монополія однієї партії;
4. Масове насильство каральних органів;
5. Підпорядкування економічної діяльності державі;
6. Толерантне ставлення до інакомислячих;
7. Придушення будь-якої опозиції;
8. Відкриті вибори;
9. Використання референдумів для вирішення політичних питань;
10.         Командне господарство;
11.         Втручання держави у приватне життя людини;
12.         Багатопартійність;
13.         Обмеження свободи слова, політична та історична цензура.

2. Протягом 1917  - 1939 рр. у світі поряд із державами з демократичними формами правління виникають держави тоталітарні.  Порівняйте демократичне і тоталітарне правління за такими критеріями:

1. Характер виборів;
2. Роль поліції;
3. Роль ЗМІ;
4. Вплив на економіку;
5. Ідеологія;
6. Права людини.

3. Наведені поняття розташуйте у відповідних колонках.

1. «Союз боротьби»;
2. «Пивний путч»;
3. Віктор-Еммануіл  ІІІ;
4. Прімо де Рівера;
5. уряд Народного фронту;
6. Гінденбург;
7. нейтралітет;
8. група «Спартак»;
9. корпоративна система;
10.         Еберт.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота зі схемою

Економічна політика Німеччини

Робота з діаграмами

(Викладач ознайомлює учнів з економічною політикою  нацизму за таблицею та діаграмою).

Військові витрати нацистської Німеччини

Безробіття у провідних країнах Європи і США ( у % )

1932              1933               1934              1935              1936               1938

Німеччина  

 США

Великобританія

Франція

Викладач.   Окремі  факти  говорять, що  саме в  цій країні протягом 1933 – 1939 рр. панував соціальний мир.

   Напередодні уроку дві групи учнів отримують випереджальне завдання підготувати повідомлення:

• 1-ша група – про факти, які свідчать , про своєрідну «ідилію» в німецькому суспільстві у 1933-1939 рр.;
• 2-га група – про факти, спростовують міф про соціальний мир у Німеччині впродовж 1933-1939 рр.

Повідомлення 1-шої групи учнів.

     За рахунок організації додаткових робіт і перш за все будівництва автобанів, аеродромів, військових заводів (60 – авіаційних, 45 – танкових, 76 – хімічних) безробіття скоротилося до  448 тис. 1938 року. Уряд Гітлера контролював співвідношення між цінами і зарплатнею працівників, внаслідок чого  інфляція в країні суттєво скоротилась, марка стабілізувалась.

     Запроваджували і заходи соціального заохочення для робітників. Об’єктивна реальність після завершення економічної кризи змінювалась на користь робітників: зменшувалось число безробітних. 1939 року їх залишалось лише 120 тис. Зарплата  також зростала за рахунок залучення до виробництва жінок та оплати позаурочних годин. Було створено систему захисту робітників від звільнення з роботи. Благодійні компанії мали засвідчити турботу держави про робітника. Гроші на подібні цілі збирали як з робітників, так і з підприємців. Кошти витрачали на допомогу безробітним, для організації спортивних, туристичних походів, розвитку любительських театрів.

     Часові, коли зарплатню виплачували двічі на день ( бо за пів дня марка встигла різко знецінитися), настав край.  Зріс попит на робочі руки. Через країну пролягли широчезні сучасні автобани.

     Було налагоджено випуск предметів відкладеного попиту, зросло споживання. Було створено легковий автомобіль сімейного типу з промовистою назвою «фольксваген»  («народна машина»). Цю модель випускають і до сьогодні, і вона має безліч прихильників у світі.  Було налагоджено масове виробництво перших індивідуальних телевізорів, радіол, холодильників…

     Соціально – економічна політика нового уряду була рішучою. Для подолання інфляції зарплатні у Німеччині з 1933 року були практично «заморожені», так само як і ціни на нові товари.

     Проте 5 грудня 1933 року було видано урядовий наказ, за яким  зарплатні, що не перевищували суму 183 марки, звільняли від податків. Середня зарплата у Німеччині тоді становила 170 марок. Таким чином де-факто зарплатні більшості німців були підвищені.

     Але головним джерелом поліпшення добробуту населення стала не заробітна плата, а різноманітні пільги, виплати із соціальних фондів і численні  програми поліпшення життя масового трудівника.

     Із 1934 року розгорнулося  виконання програми «Криза праці», складовими якої були естетизація процесу праці та культурна освіта трудящих.

     Підприємці після кількох зразково-показових «наїздів» на них з використанням усіх «напрацювань» штурмовиків та СС охоче запроваджували новації: переоснащували заводські корпуси, ставили квіткові горщики у цехах, розширювали площу вікон, будували заводські їдальні, що до цього було великою рідкістю. Будували також відкриті басейни та спортивні майданчики при підприємствах.

     Ось деякі результати програми «Краса праці»: 1935 року на 12 тисячах підприємств значно покращилися умови праці; підприємці витратили на це 100 млн. рейхсмарок. 1936 року на 70 тисячах підприємств були побудовані десятки тисяч кухонь та їдалень, кімнат відпочинку, басейнів і спортивних майданчиків на загальну суму 1 млрд марок.

     Упродовж 1935 року була проведена акція «Гарне освітлення робочих місць – гарна праця».  Наступного року пройшла нова акція: «Чисті люди на чистому підприємстві». Далі було «Чисте повітря на робочому місці», потім – «Гаряча їжа на підприємстві».

     Уперше робітники почали отримувати грошові виплати  у разі їхньої хвороби, втрати робочого місця і травми на виробництві. Фінансували також програми з охорони материнства і дитинства.

      1 червня 1933 року було законодавчо встановлено надання шлюбної позики. 15 вересня 1935 року була ухвалена урядова постанова щодо субсидій на дітей у разі  у разі невисоких і середніх доходів сім'ї.  9 грудня 1940 року була прийнята постанова про надання субсидії на третю  й кожну наступну дитину незалежно від рівня доходів, всуціль до досягнення  дітьми 21 року.

      Отже, якщо 1933 року на 1000 осіб населення народилося 14,7 дітей, то 1940 року – 20,8…

Повідомленні  2 – ї групи учнів

     Але на цю ідилію доводилося платити усім…   насильство стало масовим. Тільки до початку 1935 р. :

•  Убито – 4,2 тис. осіб;
• Заарештовано – 515 тис. противників нацизму.

     Сотні тисяч емігрували, у тому числі цвіт творчої інтелігенції – Альберт Енштейн,  Томас і Генріх  Манни,  Ліон  Фейхтвангер,  Бертольд  Брехт.

     Антисемітизм став офіційною політикою нацистської держави (на 1933 р. у Німеччині проживали майже 500 тис. євреїв).

     Нацисти поставили за мету вилучити  «неарійців» ( євреїв)  із суспільного життя. Євреям було заборонено опікуватися громадськими справами, викладати в школах та університетах, практикувати лікарями. Стоматологами і юристами, в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки й усім жінкам дописували ім’я Сара, а чоловікам – Ізраїль.

     Загалом у 30 –х рр.. було прийнято понад 400 законів і постанов проти євреїв. У Німеччині витіснення євреїв з економічного, політичного і культурного життя тривало п’ять років. Дітей виганяли зі шкіл, а студентів з вишів, тих. Хто хотів емігрувати, випускали без їхнього майна.

     Проти ночі з 9 на 10 листопада 1938 року нацисти влаштували різню, що увійшла в історію як «кришталева ніч». По усій Німеччині грабували й руйнували єврейські магазини, синагоги, цвинтарі. Сотні євреїв загинули, а близько 30 тис. нацисти відправили до концтаборів. Відповідальність за цей злочин нацисти поклали на євреїв і примусили їх сплатити 1 млрд. марок компенсації.

     Крім євреїв, починаючи з 1935 р. расовій дискримінації були піддані і цигани ( у Німеччині їх проживало 22 тис. осіб).

     Нацизм прагнув встановити контроль над свідомістю людей. Газети, радіо, кіно, театр, література й музика мали вихваляти  А. Гітлера та його режим.  

     Контроль над свідомістю людей здійснювався через тотальне охоплення населення нацистськими організаціями:

• «Німецький трудовий фронт» - 23 млн. членів;
• «Гітлер-югент» - 8 млн.

/ Відео фрагмент про ідеологічне виховання молоді.  Відео фрагмент фільму «Звичайний фашизм»./

     Було встановлено жорстку цензуру над усіма німецькими виданнями, з бібліотек вилучали й публічно спалювали неугодні нацистам книги.

     10 травня 1933р. в Берліні студенти під керівництвом нацистів спалили понад 20 тисяч книг єврейських, соціалістичних і пацифістських авторів, зокрема Бертольда Брехта, Зігмунда Фрейда,  Максима Горького, Карла Маркса,   Генріха Гейне, братів Маннів,  Стефана Цвейга,  Еріха  Кестнера, Джека Лондона, Ернеста Хемінгуея – усього 149 авторів. Це було першим кроком до ідеологічного контролю над літературою. 22 вересня 1933р. був виданий декрет про створення Імперської палати культури. На 1939 р. відділ літератури повністю контролював роботу 2500 видавництв, редакцій і друкарень. Книготоргівля – 23 тисячі книгарень – теж була галуззю діяльності цього відділу. Публікувати можна було тільки тих письменників, які пройшли реєстрацію в палаті культури. У березні 1933р. було створено міністерство народної освіти і пропаганди на чолі з Геббельсом. Невдовзі були утворені обласні органи пропаганди. Під їх контроль потрапили усі газети, змінено їхніх редакторів. У країні була запроваджена сувора цензура.   Було заборонено ввозити і розповсюджувати на території Німеччини іноземну пресу.

     Імперське управління культури прийняло рішення (і неухильно його виконувало) про спалення на вогнищах творів таких німецьких письменників, як Г.Гейне, Г.Манн та ін.. «Чорні списки» заборонених книг і чищення бібліотек стали звичайними і масовими явищами. У них було внесено 2000 найменувань. Спалення книг Геббельс назвав  «святом національної культури». На знак протесту проти терору 250 письменників залишили Німеччину. За часів панування  фашистів  справжню  національну  літературу  уособлювали  твори І. Бехера, В.Бределя, А.Зегерс, Г.Манна, А.Цвейга, Е.Ремарка, Т.Манна та ін..

ІV. Закріплення здобутих знань

Робота з джерелом

Розклад занять у школі для дівчат

Запитання

1. Чим можна пояснити такий набір і розташування предметів?
2. Що намагались виховати у німецьких дівчат?

Задача з німецького підручника з математики для середніх шкіл 1939.

«Юнкерс» вилетів із вантажем 12 дюжин бомб, кожна вагою 10 кг.  Літак тримав курс на Варшаву, центр світового єврейства. Він бомбардує це місто. У разі вильоту з повним бомбовим навантаженням і повними бензобаками, що містить 1,5 т пального, літак важить 8 т. після повернення літака з його хрестового походу він усе ще має 230 кг пального. Якою є власна вага літака?

Запитання

1. Яке ваше враження від задачі?
2. Із чим пов’язана її поява у шкільному підручнику?

Викладач.

     Сьогодні ми з вами розглянули, як жила Німеччина за доби нацистської диктатури. Тоталітарний режим , який було встановлено в цій країні, становила справжню загрозу людству. Гітлер цілеспрямовано вів свою країну до розв’язання Другої світової війни, а більшість засліплених пропагандою німців слухняно втілювали його ідеї в життя.

V.  Домашнє  завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.