Надзвичайна ситуація (НС), як небезпека. Класифікація та загальні характеристики небезпек.

ПЛАН УРОКУ

Урок №19

Предмет: Охорона праці

Тема 6. Теорія небезпеки. Таксономія небезпек та їхні наслідки в професійній діяльності – 3 години

Тема уроку: Надзвичайна ситуація (НС), як небезпека. Класифікація та загальні характеристики небезпек.

Мета уроку:

1. Навчальна: Сформувати у учнів поняття “Надзвичайні ситуації”, розглянути основні види НС; розглянути класифікацію та з'ясувати основні причини виникнення НС та їх можливі наслідки для здоров'я і життя людини.

2. Розвиваюча: Розвити вміння розуміти послідовність та причинно-наслідкові зв'язки, а також спостерігати, систематизувати, доводити, моделювати,  розвивати вміння спостерігати, оцінювати дії, явища, тощо. Розвити навички аналізу ситуації, систематизації. Розвити в учнях інтерес до даної теми, підвищити пізнавальну активність, розумову діяльність, потяг до даного предмету. Формувати реакцію та швидкість на небезпечну ситуацію. Вміння застосовувати набуті знання і керуватися ними у своїй діяльності. Збагатити теоретичні знання.

3. Виховна: виховувати витримку, рішучість та свідоме ставлення до вибору дій у різноманітних ситуаціях, самовладання, рішучість, відповідальність за власне життя та життя інших людей. Виховувати в учнів науковий світогляд, почуття впевненості, морально — психологічні якості, які необхідні для дій у надзвичайних ситуаціях. Поважне ставлення до особистого життя та життя кожного працюючого. Виховувати активну громадську діяльність.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Метод уроку: викладання, розповідь, пояснення.

Дидактичне забезпечення: Інструкційна карта, Навчальні посібники, опорний конспект відеоролики.

Зміст уроку

1. Організаційна частина:

- перевірка наявності учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку.

2. Актуалізація знань:

- повідомлення теми програми і уроку. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Вступна бесіда:

- Надзвичайні ситуації, які асоціації у вас викликає це поняття?

- Від чого (кого) залежить безпека людини?.

- Які чинники підвищують рівень безпеки в суспільстві?

3. Формування нових знань:

- Поняття про надзвичайну ситуацію (НС).

- Класифікація надзвичайних ситуацій (НС): Типи надзвичайних ситуацій за походженням; Типи надзвичайних ситуацій за наявністю наміру їх здійснення.

- Основні причини аварій надзвичайних ситуацій..

4. Закріплення знань:

1. Робота в групах:

Кожна група письмово відповідає на питання:

 1 група – які типи НС можливі у вашому регіоні проживання?

 2 група – які ви знаєте основні причини НС?

 3 група – яким  є вплив НС на довкілля і життєдіяльність людини?

 4 група – як вплинула Чорнобильська катастрофа на ваш регіон проживання?

5. Домашнє завдання:

1.Прочитати опорний конспект.

2. Виконати домашнє завдання:

2.1. Складіть термінологічну таблицю:

2.2. Переглянути відеоматеріал.

Підручник: В. Лелека “Захист Вітчизни”  Розділ 2, §1; О. Мягченко “Безпека життєдіяльності людини та суспільства” Розділ 9, §9.1; Є. Желібо “Безпека життєдіяльності” Розділ 5, §5.1; Інтернет.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ УРОКУ №19

Надзвичайна ситуація (НС), як небезпека. Безпека людини. Класифікація та загальні характеристики небезпек: за сферою (джерелом) походження (природна, техногенна, соціальна); виробничі небезпеки (хімічні, біологічні, психофізіологічні, організаційні); за характером дії на людину (активні, пасивні); за часом прояву (імпульсні, кумулятивні); за локалізацією (атмо-, гідро-,літосферою); за структурою (прості, складні, похідні).

Тема 6. Теорія небезпеки. Таксономія небезпек та їхні наслідки в професійній діяльності – 3 години

Тема уроку: Надзвичайна ситуація (НС), як небезпека. Класифікація та загальні характеристики небезпек:

Небезпека – це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей

Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку будь-яка діяльність людини характеризується певною імовірністю прояви небезпеки, тобто абсолютної безпеки не існує. Кожен з нас вже не раз мав змогу переконатись в достовірності цього твердження. В процесі життєдіяльності людину постійно супроводжують ті чи інші небезпеки. Тому вивчення їх особливостей, умов прояву, наслідки впливу – одне з основних завдань БЖД.

Небезпека (danger) – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації. На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:

При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Джерелами (носіями) небезпек є:

Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походження належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07. 1998 р. №1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на:

Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спору дах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов'язані з на; слідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.