Народні символи України

    Народні символи України 

Мета:      - розширити знання дітей про національні символи України , показати , як оспівував їх український народ; 

              - формувати пізнавальний інтерес учнів ,бажання вивчати культурну           спадщину рідного краю;

                - ознайомити дітей зі звичаями , пов’язаними з цими символами ;

                - тренувати пам’ять , мислення , зв’язне мовлення учнів ;

                - виховувати у дітей любов до рідної мови ,до національних традицій , народної мудрості , до краси і гармонії навколишнього світу , любов до рідного краю .

Обладнання : китиці калини , букети вербових котиків , державний прапор          України , Герб , Гімн , вишиті рушники .

                                                  Хід  заходу

Добрий день всім , хто тут зібрався нині ,

Добрий день всім , хто слухає тут нас .

Добрий день нашій славній Україні ,

Шановні , гості , ми вітаємо  вас .

За давнім українським звичаєм

Гостей добрих ми щиро вітаємо ,

З любов’ю  усіх зустрічаємо !

                        Ми українці – велика родина ,

Мова і пісня у нас солов’їна !

Квітне в садочку червона калина ,

Рідна земля для всіх – Україна !

Сьогодні ми дізнаємося  багато нового про народні символи нашої України , нашої рідної землі . Вони для нас найдорожчі і неповторні , як найдорожча і неповторна наша мила Батьківщина .

Ми живемо на Україні і любимо іі гарну та співучу мову , іі прекрасних людей , іі пишну природу .Наша земля красива  і щедра . Росте і жито , і городина , цвітуть квіти , дзюркочуть річечки .Радують наше око і іі безкраї лани і квітучі сади , і голубі стрічки річок , зелені ліси .Та найбільше багатство – це наші люди з їхньою співучою українською морвою ,іі чарівними звичками і обрядами , їхніми  традиціями . 

У кожного з нас є своя Батьківщина . Де ви народились? Де виросли і почали ходити до школи? Як називається наше місто ? Адже це і є маленька батьківщина . А якщо зібрати маленькі батьківщини всіх дітей країни – вийде одна велика Батьківщина .

Усе хороше починається з любові .Любов до Батьківщини починається з любові до матері .Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни . Мати навчила ходити тебе по рідній землі ,пізнавати по запаху квіти , по голосу – птахів .

Звідки ти взялася , Україно – ненько ?

Може , із землиці , що така рідненька ?

Може , із тополі , що в степу зростає ?

Може , з соловейка , що на ній співає ?

Може ,із калини , що у полі квітне ?

А можливо , з тебе , моя мамо рідна ?

Хто свій рід забуде , рідних маму і тата ,

Той хай не вертає до своєї хати .

Пам’ятаю , мамо , твоє тихе слово ,

Що воно учило добру та любові .

У верби , дитино , сонце прокидається ,

На гілках калини  діти посміхаються .

Опустила віти червона калина ,

Тихо шепче з вітром верба й тополина .

А до мене знову  мамин голос лине :

«Без верби й калини  нема України»

                      Пісня « При долині кущ калини »

                        Зацвітає калина ,

Зеленіє ліщина ,

Степом котиться диво – луна .

Це моя Україна ,

Це моя батьківщина ,

Що , як тато і мама , одна .

 У кожного народу є свої рослини – символи .З цими споконвічними символами пов’язане все життя народу . Це верба , калина , барвінок , тополя

Правду каже українське прислів’я « Без верби і калини –нема України »

Верба і калина – невіддільні атрибути українського народу. Верба –символ краси , неперервності життя , вона дуже живуча .

Калина – це символ краси , кохання , щастя .

Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба . Важко уявити нашу землю без верби . Говорять : «Де вода , там і верба » Вона своїм кореням скріплює береги , очищає воду . Коли копали криницю , то кидали шматок вербової колоди для очищення води .У відро з водою клали вербову дочечку , а на неї ставили кухлик для пиття води. Верба – природний фільтр усяких домішок .  Про тиху , скромну вербу народ склав багато пісень .

                   Пісня «А верба над грай – горою»

 Верба – одне з найпоширеніших дерев в Україні . Здавна супроводжує вона людські поселення й оселі . Нею обсаджували ставки , береги  річок , дороги . По всій Україні колись поширеними були тини з верболозу . Верба першою милує наше око молодою ніжною зеленню . У народі вербу прозвали весняним провісником .

Вербова гілка у мене на столі

Як символ сонця і тепла ,

Ще схованих в імлі

Як знак зеленої весни ,

Яка ще вдалині .

Як знак , що щастя сад рясний ,

Даровано мені .

Вербова гілка на столі у мене розцвіла…

Прилинуть в серце журавлі ,

А в них на кожному крилі

Дар сонця і тепла .

З вербою пов’язано багато звичаїв та обрядів . Наприклад , у Вербну неділю освячують гілочки цієї рослини у церкві , а потім вдома легенько  б’ють родичів і бажають здоров’я , довгих років життя і приказують :

Не я б’ю , верба б’є ,

За тиждень Великдень ,

Будь великий , як верба ,

А здоровий , як вода ,

А багатий , як земля .

Диве образи калини та верби не тільки в піснях та легендах , а й у прислів’ях та приказках :

- « Де верба , там і вода »

-« Гнучка , як лоза »

- « Така правда як на вербі груша »

- « Щоки червоні , як кетяги калинові »

- «Любуйся калиною , коли цвіте , а дитиною , коли росте »

-« Пишна та красива , мов червона калина »

Кетяги червоної калини ,

Золотисті колоски в полях –

Це твоя земля , твоя країна

Найдорожча над усе земля .

Калина любить рости у лузі ,біля верби . Весною калина розквітає і стає гарною , мов дівчина в білому вбранні .

Ягоди калини люблять і люди , і птахи . На смак вони кислі і трохи гіркуваті , але дуже корисні : і лікують , і надають бадьорості.

Колись давно , проводжаючи сина в далеку дорогу , мати напувала його калиновим чаєм , а з собою давала хліб із калиною .

Коли в домі  свято , на стіл поряд з хлібом кладуть калину .

Калину і до столу подавали ,

Весільні короваї прикрашали

Як символ долі , щастя і краси ,

І чистої дівочої коси .

Іі вплітали у вінок дівчата ,

Садили кущ калини коло хати :

Очистить і повітря навесні

І знадобиться у зимові дні .

Бо чай з калини – ліки від застуди .

Шанують цю красуню пишну люди

І  лагідно калинонькою звуть ,

Цілющий чай і сік калини п’ють .

Пісня  « Калинова пісня »

Існує легенда , що кущ калини назвали на честь мужньої української дівчини  – Калини . Вона втекла з полону від турецьких загарбників і , несучи звістку своїм односельцям,  ранила босі ноги . На тому місці , де пролилася кров дівчини , виростали прекрасні кущі калини з червоними кетягами ягід . З тих пір народ прославляє калину , складає про неї вірші та пісні .

В народі ж нашому , на згадку про дівчину .

Цей кущик називають всі калиною .

Вона людей лікує від застуди ,

І в Україні є вона усюди .

Це символ українського народу ,

Дарує нам свою красу і вроду .

Посадіть калину …  коло школи ,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля

Материнський ніжний цвіт .

Посадить калину …на городі ,

Щоб розквітнула земля !

Із роси пречиста врода ,

З неба – почерк журавля .

Посадіть калину … коло тину ,

Щоби злагода цвіла !

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала .

Посадіть калину …коло хати .

Щоб на всеньке , на  життя !

Стане кожен ранок святом ,

Дітям буде вороття .

Синє небо , золотіє поле ,

Посадіть калину … коло школи .

А щоб цвіт іі не стерся ,

Не зав’янув в спориші ,

Посадіть коло серця ,

Щоб цвіла вона в душі .

Ось калина над рікою

Червонясте , променясте –

Розцвітає ,як вогні …                                                                                         

Віти стелить по воді

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів

Дай хоч трішечки намиста ,

Калинонько , і мене .

                        Я – калина , я- краплина

Твого серця Україно !

Я – тонесенька стеблинка

Я – дівчинка – українка .

Всіх запрошую ласкаво ,

Гості , друзі ,тата ,мами –

Разом з нами заспівайте !

                        Пісня «Ой , є в лісі калина»

                       А що ми побажаємо калині ?

Рости ,наша калинонька , розвивайся

Навесні білим цвітом заквітчайся .

Не журися , червона калино ,

Мани білий цвіт .

Не журися , славна Україно ,

Мани добрий рід .

                     Пісня « Одна калина »