Народознавча година «СТРІТЕННЯ»
Мета: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу; розвивати вміння спостерігати за змінами в природі і передбачати погоду за народними прикметами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.
СЛАЙД 1
Як нестримно летить час! Ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро підмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».
Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Відповіді дітей.) Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого?
У багатьох народів, зокрема і в нас ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською — «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні ж офіційно закріпилось слово «Лютий». Бо це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів.
А ще сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень (тобто календарна межа між зимою і весною).
СЛАЙД 2
На останній зимовий місяць припадає багато свят.
Але найголовніше і найшанованіше в народі — це Стрітення. Його найдавніша назва — Зимобор, або Громовиця, а згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення.
Сьогодні ми з вами про нього і поговоримо.
Це одне із найбільших і церковних свят. З цього приводу є гарна євангельська легенда.
СЛАЙД 3
На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до Храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити її перед Господом. Цей сороковий день був 15 лютого.
У цей час жив у Єрусалимі старець Симеон. Йому було відомо, що він не помре, доки не побачить Спасителя Світу.
СЛАЙД 4
І саме 15 лютого Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, з миром!» .
СЛАЙД 5
А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. А хочете знати, як це відбувається? А ось як.
Зустрічається літо з зимою саме на Стрітення 15 лютого.
Ось ідуть вони по дорозі назустріч одна одній. Зима — стара баба, а веде її під руки Дід Мороз. Вона зігнулася, трясеться, ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці — дірки (миші погризли), і з тих дірок стирчить сиве волосся. У руках вона несе надщерблений горщик із льодом, а через плече у неї — порожнісінька торба.
А ось і Весна — гарна молода дівчина, у неї вінок на голові, сорочка квітами мережана, зелена плахта, у руках несе серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці.
Весна. Боже поможи тобі, Зимо.
Зима. Дай, Боже здоров'я. Щось ти швидко прийшла, сестрице!
Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.
Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.
Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.
Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)
Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.
Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.
Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим, той і буде далі царювати.
СЛАЙД 6
Зима створила чудову сніжинку,
СЛАЙД 7
а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору.
СЛАЙД 8
Люди в цей день говорять: Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь.
Діти, давайте зараз допоможемо Весні і одночасно добрим словом згадаємо зиму, яка вона була гарна. Я читатиму початок фрази, а ви закінчуватимете риму одним словом.
Зима! Зима! Усякий знає,
Вона холодною буває.
Летять, кружляють, як пушинки,
Легкі білесенькі сніжинки.
Міста чистенькі, білі села.
Зима і радісна, й весела.
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима пухка і білосніжна.
Мороз у лід озера кута,
Зима, тоді всі кажуть, люта.
А як насуне хмара сива,
Зима по-своєму красива.
– А вранці іній – от обнова!
Яка зима у нас казкова.
Зима, кажу вам, дуже гарна,
То сонячна, то дуже хмарна.
І не завадило б кожуха,
Така буває завірюха.
І горнуться всі до тепла,
Така зима буває зла.
А блисне сонечко згори,
Ото краса для дітвори.
На гірку всі біжать вони,
Несуть санчата, ковзани.
Яка ж зима? Яка вона?
Вона весела і сумна.
Вона буває і серйозна:
Суха і вітряна, й морозна.
І особлива, і чарівна,
Як королева чи царівна.
Гілок од інею не видно,
Тоді вона, звичайно, срібна.
І пташка змерзла і голодна,
Бо видалась зима холодна.
Зима. Ти перемогла, сестрице! Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.
СЛАЙД 9
Отже, далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі люди вважають, що хто переможе під час двобою, той і буде правити далі. Але як наші предки дізнавалися хто переміг?
В цьому їм допомагали стрітенські прикмети.
СЛАЙД 10
Зі Стрітенням пов'язано чимало різноманітних прислів'їв та прикмет. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.
Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
3. Як на Стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою.
4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде рання і суха.
6. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
7. Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то чекайте ще стужі.
8. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.
9. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
10. Яка погода цього дня, такою виявиться й весна.
11. Якщо на Стрітення відлига, то весна має бути ранньою і теплою, падає сніг — дощовою і тривалою, хурделило — пізньою та холодною, а коли день похмурий, без сонця — ще дошкулятимуть суворі морози.
12. Якщо цього дня бурульки короткі — до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі — то треба сподіватися на рясні заметілі.
13.Як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед до вуликів.
14.Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати!
15. Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!
16.Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!
17. Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!
18. Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.
19. Якщо метіль дорогу перемітає, то корм для худоби відмітає.
20. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
СЛАЙД 11
Як же відзначали українці це свято, які обрядові дії характерні для цього дня?
На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «громичними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив. Саме від громичної свічки і свято мало другу назву — Громиця.
Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!
Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!
В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!
На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. А ще як були чумаки, то коли вони вирушали у дорогу, господар давав їм хліб-сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самих чумаків, промовляючи: «Боже тобі поможи!»
А коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою і казав: «Боже тебе збережи!». Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.
СЛАЙД 12, 13
У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків Це такі коржики, схожі на пташок. Їх роздавали дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.
СЛАЙД 14
Народ у своїх казках та легендах створив чудовий образ Весни, гарної молодої дівчини,
з вінком квітів на голові, її закликають піснями - веснянками...
СЛАЙД 15
Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Весна іде – тож давайте радіти!
СЛАЙД 16
Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання.
Тож любіть наш край, наші звичаї, то найбільший скарб.