Народознавча година "Стрітення"

Народознавча година «СТРІТЕННЯ»

Мета: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу; розвивати вміння спостерігати за змінами в природі і передбачати погоду за народними прикметами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

СЛАЙД 1

Як нестримно летить час! Ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а  вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший,  та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро підмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».

Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Відповіді дітей.) Так, ваші думки слушні.  А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого?

У багатьох народів, зокрема і в нас ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською — «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні ж офіційно закріпилось слово «Лютий». Бо це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів.

А ще сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень (тобто календарна межа між зимою і весною).

СЛАЙД 2

На останній зимовий місяць припадає багато свят.

Але найголовніше і найшанованіше в народі — це Стрітення. Його найдавніша  назва — Зимобор, або Громовиця, а згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення.

Сьогодні ми з вами про нього і поговоримо.

Це одне із найбільших і церковних свят. З цього приводу є гарна євангельська легенда.

СЛАЙД 3

На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до Храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити її перед Господом. Цей сороковий день був 15 лютого.

У цей час жив  у Єрусалимі старець Симеон. Йому було відомо, що він не помре, доки не побачить Спасителя Світу.

СЛАЙД 4

 І саме 15 лютого Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш  раба твого, Владико, з миром!» .

СЛАЙД 5

А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. А хочете знати, як це відбувається? А ось як.

Зустрічається літо з зимою саме на Стрітення 15 лютого.

Ось ідуть вони по дорозі назустріч одна одній. Зима — стара баба, а веде її під руки Дід Мороз. Вона зігнулася, трясеться, ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці — дірки (миші погризли), і з тих дірок стирчить сиве волосся. У руках вона несе надщерблений горщик із льодом, а через плече у неї — порожнісінька торба.

 А ось і Весна — гарна молода дівчина, у неї вінок на голові, сорочка квітами мережана, зелена плахта, у руках несе серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці.

Весна. Боже поможи тобі, Зимо.

Зима. Дай, Боже здоров'я.  Щось ти швидко прийшла, сестрице!

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти  зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим, той і буде далі царювати.

СЛАЙД 6

Зима створила чудову сніжинку,

СЛАЙД 7

а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору.

СЛАЙД 8

Люди в цей день говорять: Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь.

Діти, давайте зараз допоможемо Весні і одночасно добрим словом згадаємо зиму, яка вона була гарна. Я читатиму початок фрази, а ви закінчуватимете риму одним словом.

Зима! Зима! Усякий знає,

Вона холодною буває.

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі сніжинки.

Міста чистенькі, білі села.

Зима і радісна, й весела.

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і білосніжна.

Мороз у лід озера кута,

Зима, тоді всі кажуть, люта.

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму красива.

– А вранці іній – от обнова!

Яка зима у нас казкова.

Зима, кажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то дуже хмарна.

І не завадило б кожуха,

Така буває завірюха.

І горнуться всі до тепла,

Така зима буває зла.

А блисне сонечко згори,

Ото краса для дітвори.

На гірку всі біжать вони,

Несуть санчата, ковзани.

Яка ж зима? Яка вона?

Вона весела і сумна.

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна, й морозна.

І особлива, і чарівна,

Як королева чи царівна.

Гілок од інею не видно,

Тоді вона, звичайно, срібна.

І пташка змерзла і голодна,

Бо видалась зима холодна.

Зима. Ти перемогла, сестрице! Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею. Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

СЛАЙД 9

Отже, далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі люди вважають, що хто переможе під час двобою, той і буде правити далі. Але як наші предки дізнавалися хто переміг?

В цьому їм допомагали стрітенські прикмети.

СЛАЙД 10

Зі Стрітенням пов'язано чимало різноманітних прислів'їв та прикмет. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.

Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.

3. Як на Стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою.

4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.

5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде рання і суха.

6. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.

7. Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то чекайте ще стужі.

8. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

9. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.

10. Яка погода цього дня, такою виявиться й весна.

11. Якщо на Стрітення відлига, то весна має бути ранньою і теплою, падає сніг — дощовою і тривалою, хурделило — пізньою та холодною, а коли день похмурий, без сонця — ще дошкулятимуть суворі морози.

12. Якщо цього дня бурульки короткі — до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі — то треба сподіватися на рясні заметілі.

13.Як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед до вуликів.

14.Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати!

15. Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

16.Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!

17. Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

 18. Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

 19. Якщо метіль дорогу  перемітає, то корм для худоби відмітає.

  20. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.

СЛАЙД 11

Як же відзначали українці це свято, які обрядові дії характерні для цього дня?

На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «громичними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив. Саме від громичної свічки і свято мало другу назву — Громиця.

Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!

 Від біди оберігай наш майбутній урожай!

 Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

 Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!

 В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. А ще як були чумаки, то коли вони вирушали у дорогу, господар давав їм хліб-сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самих чумаків, промовляючи: «Боже тобі поможи!»

А коли син ішов у військо  чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою і казав: «Боже тебе збережи!». Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.

СЛАЙД 12, 13

У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків Це такі коржики, схожі на пташок. Їх роздавали дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.

СЛАЙД 14

Народ у своїх казках та легендах створив чудовий  образ Весни, гарної молодої дівчини,

з вінком квітів на голові, її закликають піснями - веснянками...

СЛАЙД 15

Ще є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Весна іде – тож давайте радіти!

СЛАЙД 16

Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання.

Тож любіть наш край, наші звичаї, то найбільший скарб.