Населення Тернопільської області

НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІБай Оксана Богданівна,Учитель географії ТУГ ім. І. Франка

Кількість населення, міграції та природний рух. Чисельність наявного населення на Тернопільщині, за оцінкою Головного управління статистики області, станом на 1 січня 2020 року становила 1 млн 38 тисяч 695 осіб. Упродовж 2019 року чисельність населення зменшилася на 7 184 особи: на 6 858 осіб за рахунок природного скорочення та 326 – міграційного. Торік останній показник був зі знаком +: в область повернулось на 35 людей більше, аніж виїхало. Смертність у 2019 році перевищила народжуваність майже вдвічі – на 46,48%: 14 754 померлих проти 7 896 народжених. Загалом чисельність населення області, в порівнянні з 2018 роком, зменшилась на 0,66%. Детальніше за посиланням: https://terminovo.te.ua/news/23782/

Динаміка населення Тернопільської області за період 1940-2013 Рік Число осіб, тис. (% України)1940 1433,6 (3,54%)1959 ↓1085,6 (↓2,59%)1970 ↑1152,6 (↓2,45%)1979 ↑1163,1 (↓2,33%)1989 ↑1168,9 (↓2,26%)1993 ↑1180,3 (↓2,26%)2003 ↓1134,2 (↑2,36%)2013 ↓1076,9 (↑2,36%)

Згідно з останнім переписом населення України 2001 року в Тернопільській області абсолютна більшість мешканців — 97,81 % — українці. За цим відсотком область посідає перше місце серед регіонів України. Найбільшими національними меншинами є росіяни (1,25 %) та поляки (0,34 %). Решта національностей представлена менше, ніж 1000 особами. В історичній ретроспективі національний і кількісний склад населення Тернопільщини суттєво різниться. Згідно з останнім довоєнним переписом населення у 1931 році з 1,6 млн осіб, котрі мешкали в Тернопільському воєводстві, 879,6 тис. (54,8 %) були українцями, 586,6 тис. (36,6 %) — поляками, 134,1 тис. (8,4 %) — євреями, серед інших 0,2 % були німці, чехи, молдовани та вірмени Після окупації Польщі Радянським Союзом, Голокосту, масових депортацій українців Закерзоння та індустріалізації повоєнного періоду, котра супроводжувалася імміграцією росіян та уродженців Східної України, національний склад суттєво змінився. Зокрема, на Тернопільщині опинилося близько 170 тисяч переселенців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини.

Порівняйте населення області з іншими регіонами України та співвідношення між чоловіками і жінками

Національний та етнічний склад населення областіНаціональний (етнічний) склад населення визначається за даними переписів населення. Згідно з останнім довоєнним переписом населення у 1931 році з 1,6 млн осіб, котрі мешкали в Тернопільському воєводстві, 879,6 тис. (54,8 %) були українцями, 586,6 тис. (36,6 %) — поляками, 134,1 тис. (8,4 %) — євреями, серед інших 0,2 % були німці, чехи, молдовани та вірмени[38]. Після окупації Польщі Радянським Союзом, Голокосту, масових депортацій українців Закерзоння та індустріалізації повоєнного періоду, котра супроводжувалася імміграцією росіян та уродженців Східної України, національний склад суттєво змінився. Зокрема, на Тернопільщині опинилося близько 170 тисяч переселенців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини[39]. Згідно з останнім (2001 р.) на території Тернопільської області проживали люди 52 національностей. Переважну більшість населення становлять українці (97,2% — найвища частка серед областей України), є також росіяни, білоруси, поляки, євреї, ін.

Значні зміни в національному складі населення Тернопільщини відбулися в післявоєнний період. Звідси, як і з інших областей західної частини України, було переселено на батьківщину поляків, чехів. Тільки на територію Польщі було евакуйовано майже 227 тис осіб . До поселень, з яких виїхали ці люди, було переселено українців з Польщі, Чехословаччини. Із Польщі при­було біля 160 тис чол Ці переселення спричинили зниження частки польсь­кого, чеського населення і збільшення частки українців у національному складі населення Тернопільщини. Різко скоротилась порівняно з довоєнним періодом кількість євреїв Вони масово були знищені в часи фашистської окупації, а частина з них еміг­рувала через Польщу за кордон У післявоєнний період на території Терно­пільської області зросла кількість росіян і громадян інших національностей колишнього Союзу РСР Вони були прислані сюди як спеціалісти для відбудови зруйнованого війною господарства, розвитку промисловості, колективізації сільського господарства. У сучасних умовах постійно зростає частка українського населення Воно становить переважну більшість у населенні всіх адміністративних районів Громадяни інших національностей проживають, в основному, у міських поселеннях Найвища частка росіян серед населення Чорткова (9,9%), Тернополя (7,2%), Скали-Подільськоі (7,3%), Кременця (5,9%) та інших міст, де розміщені великі промислові підприємства та військові частини колишньої Радянської Армії. Найбільше поляків проживає в Підволочиському районі, а також у м Тернополі, смт Гусятині, смт Гримайлові, м Теребовлі та ін. Білоруси живуть переважно в Тернополі та Чорткові У селах їх дуже мало.Євреї проживають тільки в містах, хоча в довоєнний період значна їх кількість була і в селах Понад 80% з них живе у м Тернополі. Частка громадян інших національностей в області незначна Серед них найчисельнішими є молдавани, вірмени, татари (понад 150 чол), румуни, чу­ваші, азербайджанці, узбеки, грузини, німці (70-100 чол) Дещо менше в об­ласті болгар, угорців, литовців, марійців, осетинів, латишів, греків, чехів, якутів, абхазців, гагаузів, туркменів, корейців, таджиків Люди цих та інших національностей проживають переважно м Тернополі.

Релігійний склад населення. За віросповіданням абсолютна більшість мешканців Тернопільської области — християни. На 1 січня 2010 року 46,2 % релігійних громад належали до УГКЦ (3-тя в Україні після Львівської та Івано-Франківської областей), 16,8 % до УАПЦ (1-ша в Україні), до УПЦ КП, УПЦ МП та РКЦ — 14 %, 7,2 % та 4,9 % відповідно. Крім того, 9,3 % релігійних громад відносять себе до різних течій протестантизму (головно п'ятдесятники, адвентисти, харизмати та інші), а 1,3 % до Свідків Єгови[43].

Зайнятість населення Тернопільської області

Кількість економічно активного населення в 2018 у віці 15–70 років становила 458,6 тис. осіб: збільшилась порівняно з 2017р. на 1,2%; більшість становили чоловіки (53,5%) та жителі міської місцевості (51,6%); зайняті економічною діяльністю становили 89,6%, решта – безробітні. Кількість економічно активного населення працездатного віку становила 447,7 тис. осіб: збільшилась порівняно з 2017р. на 1,4%. Рівень економічної активності населення становив: у віці 15–70 років – 58,8%; працездатного віку – 68,2%.

Структура зайнятості населення. Найбільше населення в області було зайнято у сільському, лісовому господарстві, рибальстві, рибництві та мисливстві — 118,8 тис. осіб (27% усіх зайнятих), що на 28,4 тис. осіб менше, ніж у 2005 році та на 7,6 тис. осіб більше, ніж у 2009 році. На другому, місці за кількістю зайнятих — торгівля, ремонт автомобілів та побутових виробів, діяльність готелів та ресторанів (20,1% зайнятих). По 10 % зайнятих припадає на промисловість та освіту, 8% — на охорону здоров'я та надання соціальної допомоги, 6% — на державне управління, 5% — на діяльність транспорту та зв'язку, 4% — на будівництво.

Висновки. Тернопільщина відноситься до регіонів з високим рівнем безробіття та найнижчою заробітною платою, що на фоні зниження народжуваності та стабільного зростання смертності негативно позначається на демографічній ситуації, перешкоджає створенню умов для забезпечення відтворення та ефективного використання трудового потенціалу регіону. Основними демографічними проблемами в Тернопільській області низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, недосконалість соціального захисту населення, невисока заробітна плата,високий рівень безробіття, тіньова зайнятість значної частини працездатних, старіння та депопуляція населення, занепад сіл.

Основними заходами, які слід здійснити в регіоні для стабілізації демографічної ситуації, є: - зменшення безробіття шляхом організації ефективної зайнятості населення, сприяння самозайнятості; — стимулювання народжуваності; — покращення соціального захисту населення; — підвищення рівня оплати праці; — покращення медичного обслуговування; — розвиток соціальної інфраструктури. - регулювання міграційного відтоку населення з області