Молочний Шлях - це відносно яскрава сріблясто-біла смуга на зоряному небі, яку давні греки назвали «галактикос» (від грец. «гала» - «молоко»). У північній півкулі неба Молочний Шлях проходить через сузір'я Близнят, Тельця, Візничого, Кассіопеї, Цефея, Лебедя. Кільце Молочного Шляху утворюють найближчі до нас зорі Галактики, яка як зоряна система має вигляд диска чи двоопуклої лінзи.
Розсіяні зоряні скупчення складаються з декількох десятків, сотень, іноді тисяч зір і мають неправильну форму, їхні діаметри становлять 10 - 20 св.р. Майже всі розсіяні зоряні скупчення знаходяться в районі Молочного Шляху або поблизу нього. Їх виявлено близько 1200, а найвідоміші з них - Плеяди та Гіади. Зокрема, в Плеядах неозброєним оком видно лише сім - десять зір, а при спостереженні у телескоп - понад дві сотні. У розсіяних зоряних скупченнях багато масивних яскравих зір, а також змінних, спалахуючих та зір з незвичайним хімічним складом
Кулясті зоряні скупчення мають сферичну або злегка сплюснуту форму діаметром до 300 св. р. Вони налічують сотні тисяч і навіть мільйони зір, які групуються до центра. В 1918 р. американський астроном X. Шеплі, визначивши відстані до 70 кулястих скупчень довів, що вони згруповані навколо центра Галактики.
У 20-х роках XX ст. увагу астрономів привернули групи біло-голубих зір, що згодом отримали назву ОВ-асоціацій. У 1952 р. В. А. Амбарцумян зробив висновок, що процес групового формування зір продовжується і в наш час. Тоді ж він відкрив групи змінних зір, які отримали назву Т-асоціацій. Це - молоді зорі.
За сучасними уявленнями наша Галактика має дві складових - плоску та сферичну. Вони відрізняються формою та об’єктами, які їх утворюють. У наш час зорі спіральних рукавів (населення І типу) ототожнюють із плоскою складовою, а зорі гало (населення II типу) - зі сферичною складовою нашої Галактики.
Гало, диск і ядро Галактики. Гало або корона Галактики складається в основному з газу, газових хмар і дуже старих неяскравих зір, як поодиноких, так і у вигляді кулястих скупчень. Радіус гало, за останніми даними з космічного телескопа ім. Габбла, сягає 300000 св. р. Саме цим радіусом і окреслюються межі Галактики. Рухаючись по витягнутих еліптичних орбітах, зорі гало дуже повільно обертаються навколо центра Галактики. Порівняно з гало диск обертається набагато швидше. Його діаметр 100000 св. p. Поблизу площини диска знаходиться дуже багато молодих зір і зоряних скупчень, не старіших за 1 млрд років.
Спіральна структура Галактики. Наша Галактика має дуже добре виражену спіральну структуру. Магнітне поле Галактики зосереджене головним чином у спіралях.спіральні рукави в Галактиці утворюються завдяки наявності в центрі системи певного спотворення її форми, наприклад, через наявність перемички в ядрі, яка обертається як тверде тіло.
Відстань від Сонця до центру Галактики становить, за різними оцінками, 22 - 33 тис. св. р. Разом з усіма близькими зорями Сонце обертається навколо центра Галактики зі швидкістю близько 250 км/с. Період обертання Сонця навколо центра Галактики становить приблизно 200 млн. років і називається галактичним роком. Спіральні рукави, як ціле, і окремі зорі рухаються навколо центра Галактики з різними швидкостями. Кожна зоря то потрапляє у спіральний рукав, то виходить із нього. І тільки Сонце знаходиться в такому її місці, де його швидкість навколо центра Галактики практично збігається зі швидкістю спірального рукава.
За всю історію свого існування Сонце жодного разу не потрапило в спіральні рукави. Для Землі це вкрай сприятливо, бо, якби ми потрапили в спіральний рукав, бурхливі процеси, що породжують смертоносне випромінювання, знищили б усе живе на Землі. Наша планета існує у відносно спокійному місці Галактики впродовж мільярдів років, не відчуваючи катастрофічного впливу космічних катаклізмів.