Наукова робота «Компетентнісний підхід у викладанні української мови, літератури й зарубіжної літератури»

 

Управління освіти Краматорської міської ради

Краматорський заклад загальної середньої освіти № 22

з профільним навчанням імені Миколи Миколайовича Крупченка

Краматорської міської ради Донецької області

 

Опис
власного педагогічного досвіду
з теми

«Компетентнісний підхід у викладанні української

мови, літератури й зарубіжної літератури»

учителя української мови, літератури й

зарубіжної літератури, заступника директора з НВР,

спеціаліста пешої кваліфікаційної категорії

Краматорського закладу загальної середньої освіти № 22

з профільним навчанням

імені Миколи Миколайовича Крупченка Краматорської міської ради Донецької області
Ревської Вікторії Миколаївни

 

 

 

 

 

м. Краматорськ

2019

ЗМІСТ

1. НАЗВА ДОСВІДУ, АВТОР        3

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ       3

3. МЕТА ДОСВІДУ          4

4. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ     5

5. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ       6

6.     ВИСНОВКИ                13

 

 

 

1. НАЗВА ДОСВІДУ, АВТОР

Компетентнісний підхід у викладанні української мови, літератури й зарубіжної літератури

Краматорський заклад загальної середньої освіти № 22 з профільним навчанням імені Миколи Миколайовича Крупченка Краматорської міської ради Донецької області

Учитель української мови, літератури й зарубіжної літератури, заступник директора з НВР Ревська Вікторія Миколаївни

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

 У нинішніх умовах стрімкого розвитку інформаційного суспільства й виникла необхідність розроблення єдиної сучасної загальнодержавної стратегії у галузі освіти, яка орієнтована на формування, розвиток і вдосконалення в учнів навиків життя в соціумі. Зважаючи на активні зміни в державі, особливого значення набули питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки дітей та молоді. За таких умов гостро стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу учня. На цій основі формується педагогіка компетентністної людини.

 Якість системи середньої освіти визначається тим, наскільки підготовлені до життя випускники освітніх закладів. Знання і вміння, навички, яких набувають учні в процесі вивчення предметів, не переходять автоматично у таку готовність.

 Поряд із засвоєнням базових знань перед педагогами постає завдання навчити учнів учитися, виробити потребу у навчанні впродовж життя, навчити використовувати отриманні знання у своїй практичній діяльності - професійній, побутовій , ін.

 Компетентнісний підхід допоможе вирішити зазначенні завдання, цей підхід має на меті створити умови для розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей. Цей підхід допоможе, нарешті, з’єднати, ніби мостом, навчання й життя.

 Що спонукало мене до цього?

• Зросли вимоги викладання предметів;
• Бажання підвищити результати засвоєння матеріалу, що приведе до підвищення рівня знань і практичних умінь, розвитку компетенцій, для формування компетентностей;
• Бажання зрозуміти, як розвивати математичну грамотність, інформаційно-цифрову компетентність і підприємливість на уроках української мови, літератури й зарубіжної літератури;
• Прагнення зацікавити дітей, навчити їх здобувати знання скеровано й самостійно, використовувати набуті вміння й навички в житті.

Чому саме звернулася до цієї проблеми?

• Проблема компетентнісно спрямованої освіти сьогодні є основним напрямком пошуків педагогів;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати суму знань, а сформувати комплекс компетенцій;
• Перспективність компетентнісного підходу передбачає високу готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах;
• Піднести відповідальність учнів за вивчення теорії, знання тексту, переконавши їх результатами виконаної роботи.

Отже, потрібно сформувати компетентності, яких потребує суспільство:

• Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Комунікативність
• Математична грамотність;
• Компетентності в природничих науках і технологіях;
• Інформаційно-цифрова компетентність;
• Здатність учитися все життя;
• Соціальні і громадянські компетентності;
• Підприємливість;
• Загальнокультурна грамотність;
• Екологічна грамотність і здорове життя.

3. МЕТА ДОСВІДУ

 Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні української мови, літератури й зарубіжної літератур, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, сприяння розвитку пізнавальної діяльності школярів; формування й розвиток в учнів ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетенцій.

 Завдання, які має вирішити сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу у навчанні:

• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання суб’єктивного досвіду, набутого учнем;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду, набутого учнями;
• формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію;
• здійснення інформаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої діяльності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
• формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

4. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ

 З чого почала роботу?

З вивчення науково-педагогічної літератури.

Засадам компетентнісного підходу в сучасній освіті присвячені роботи:

• Н. Бібік (про рефлективний аналіз застосування компетентнісного підходу);
• О. Локшина (про моніторинг рівнів досягнень компетентностей);
• О. Овчарук (про розвиток компетентнісного підходу з точки зору міжнародної спільноти та перспективи його впровадження до вітчизняного змісту освіти);
• Л. Паращенко (про практичні підходи до формування ключових компетентностей у старшокласників);
• О. Пометун (про реалізацію компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн та його запровадження в українській освіті);
• О. Савченко (про ключову компетентність - уміння вчителя).

 Питання формування компетентностей висвітлено в концепції загальної середньої освіти - 12-річна школа, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, Законі України про загальну середню освіту. У програмі НУШ, програмі з української мови зазначено, що одним із головних завдань є "вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користування засобами мови у різних життєвих ситуаціях". Програмою з літератури визначено ключові компетентності.

 Орієнтація на компетентнісний підхід у визначенні цілей освіти є головною у роботах вітчизняних дослідників: Л.Г. Ломако, В. Раєвського, Г. Токмань, російських: І. Дахіна, М. Скайкіна, А. Хуторського. Ознайомилась також із основними етапами становлення компетентністного підходу в освіті.

5. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

 Для реалізації компетентнісного підходу у навчанні учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності.

 Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях І.С. Якиманської, методичних посібниках Г.П. Гузика, А. Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу. У домашньому завданні систематично використовую диференційований підхід, даючи можливість учням обирати самостійно завдання якого рівня він може виконати.

 Серед інноваційних застосовую інтерактивні технології, які пропаговані О.М.Пєхотою, Л.В.Пироженко, О.І. Пометун та проектне навчання, що допомагають самовираженню, самореалізації особистості, активізують самостійну й дослідницьку діяльність учня. Маю переконання, що головною рушійною силою у забезпеченні процесу формування ключових компетентностей учнів сьогодні є педагог. Саме від його професійної компетентності залежать результати, яких досягнуть учні і які дадуть їм змогу знайти своє місце в житті, щоб ефективно засвоїти свої життєві та соціальні ролі, бути конкурентоспроможними в буд-якій, обраній ними діяльності.

МОБІЛЬНІСТЬ ЗНАНЬ + ГНУЧКІСТЬ МЕТОДУ + ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ =

= КОМПЕТЕНТНІСТЬ

 В умовах упровадження компетентнісного навчання система використання української мови та літератури являє собою сукупність компонентів, які спрямовані на досягнення освітніх цілей та завдань щодо задоволення потреб і запитів кожної особистості в розвитку, саморозвитку і підготовці до життєвого й професійного самовизначення. Розвиток цінніно-емоційної сфери особистості, формування комунікативної і літературної компетенцій, наповнення процесу навчання особистісним змістом, підтримка індивідуальності, неповторності кожного учня, формування готовності до розв’язання життєво важливих проблем є основою цієї системи. У ній акцентовано увагу на результаті освіти, причому як результат розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях.

 Компетнтнісний підхід визначає результативно-цільову спрямованість освіти, що є його безперечною перевагою над іншими традиційними та інноваційними підходами.

 Характерні ознаки компетентнісного навчання в порівнянні з некомпетентнісним:

 Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою та потребами життя, стати, так званим, мостом для об’єднання, нарешті, їх у одне ціле, щоб навчання було для життя, а життя для безперервного навчання. Результат - утвердження таких суспільно значущих цінностей як свобода вибору, життєвий досвід, проектна і творча діяльність учнів.

 Компетентнісно орієнтоване навчання передбачає використання учнями та учителями на уроках відповідних дій.

 Уроки української мови, літератури й зарубіжної літератури - напружена науково організаційна й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителями, на яких особлива увага приділяється розвитку компетентності. Як створити умови для розвитку компетентності особистості?

 Роботу над формуванням компетентності починаю з визначення мети уроку (цілепокладання), яка випливає із певної теми, і як наслідок - очікувані результати - знання, уміння та навички, що застосовуються учнями у конкретній ситуації. Для цього впроваджую прийом "Мої очікування". Основні елементи педагогічної діяльності реалізую і на таких етапах: прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу.

 З метою виявлення потреб і запитів вихованців, рівня їх підготовки, мовного та літературного розвитку, обдарованості, проводжу індивідуальні та колективні бесіди, міні-творчі роботи тощо.

 Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності є само мотивація, тому намагаюся дотримуватися принципів:

• надаю дитині право вибору навчального завдання, часто використовую диференційований підхід, різнорівневі завдання додому;
• стежу, щоб завдання відповідали віковим особливостям;
• не нав’язую навчальну мету зверху;
• не використовую (як можливо) ситуацію змагання.

 Мотивації приділяю велику увагу, вона фіксує зосередженість учнів на проблемі та викликає інтерес до теми уроку. Для цього використовую методи та прийоми: "Асоціативний кущ", "Уявімо ситуацію", "Проблемне питання", "Відстрочена відгадка", "Розгадування шифрограм", "Перевтілення", сугестопедичний ( сугестивний) метод тощо.

  Так, на уроках української літератури, зарубіжної літератури під час вивчення багатьох творів, розмірковуємо над тим, чи існує проблема непорозуміння між батьками й дітьми, під час вивчення твору Шекспіра В. «Ромео і Джульєтта», Коцюбинського М. «Тіні забутих предків» розмірковуємо над проблемою нерозуміння почуття кохання дітей їхніми батьками у наш час і шукаємо шляхи її розв’язання, які  бачать учні. Протягом уроку учні збирають аргументи щодо власної позиції з цього питання, висловлюють думки та відстоюють їх, сприймають та оцінюють світ, розмірковують не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями. Залучення вихованців до активного пізнання формує високодуховну особистість, її життєву компетентність.

 Дуже часто діти отримують творче завдання: створити мультфільм, інтерактивний плакат з тієї чи іншої теми, використовуючи мобільні телефони чи інші гаджети, створити файли кіноплівки, намалювавши основні найяскравіші моменти з твору, з’єднавши їх по черзі, описавши асоціативно на малюнку або на зворотньому боці, розповідаючи коротко зміст твору, ілюструючи відповідь малюнками. Наприклад, на уроках зарубіжної літератури в 5 класі малеча із задоволенням створювала стрічку з найяскравіших моментів із твору «Аліса в Країні Див» Льюїса Керрола, у 6 класі за твором «Листівки з видами міст» Джанні Родарі діти створили інтерактивні плакати, «ручної  роботи», бо не мали можливості працювати в потрібній програмі в інтернеті, «вспливаючі» вікна були створені наклеяними один на другий, третій листочки, або згорнуті гармошкою аркуші з інформацією про ті чи інші міста, пам’ятки культури, 7 клас знімав мультфільм до твору О. Генрі «Останній листок», 10 клас відтворював фрагменти кіноплівки за твором Моріса Метерлінка «Синій птах», 8 клас працював над твором «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського, відтворюючи найболючіші фрагменти з тексту.

 До Дня всіх закоханих усі класи отримали завдання створити власний плакат «Кохання в українській літературі», «Любов у рідній літературі», «Дружба в українській літературі», «Кохання в зарубіжній літературі», «Любов у зарубіжній літературі», «Дружба в зарубіжній літературі». Учні самі мали можливість обрати з якої літератури та з якої теми виконувати завдання. На моє здивування плакатів була така величезна кількість, що ми, об’єднавши власні учнівські плакати в класну стіннівку, прокрасили весь хол у школі. Одинадцятикласники ж вирішили дослідити кількість творів з української та зарубіжної літератури, присвячених нещасливому коханню, висуваючи гіпотезу, що всі твори про болюче почуття автори писали приблизно в одному молодому віці. Дослідивши велику кількість творів рідного народу, творів зарубіжних письменників, учні дійшли висновку, що гіпотеза не справдилась.

 Для успішного осмислення навчального матеріалу застосовую нетрадиційний дидактичний принцип - за п’єсою І. П. Котляревського «Наталка Полтавка» проводився урок-подорож уявним театром, де один із учнів є екскурсоводом, хтось проходить проби на роль, це, в основному, слабші діти, які не можуть вивчити великий обсяг прозового тексту, або ті, які хворіли й тільки вийшли на навчання, тому готуються вдома чи одразу в класі виразно читати з листочка текст для своєї ролі, у когось уже йде генеральна репетиція спектаклю – діти ставлять костюмовану виставу, готуючи заздалегідь афіші та квитки.

 Вважаю за необхідне, щоб учні брали участь у плануванні роботи на уроці, щоб крім певного обсягу знань, які вихованці повинні засвоїти, вони могли визначити й низку умінь, якими оперуватимуть.

 У день учнівського самоврядування учні всіх класів ретельно готуються до уроку, визначаючи за тиждень учителя на урок з учнів класу. Так минулого року одинадцятикласники визначили трьох учнів на роль учителя, кожен із них готував свою частину уроку: один викладав нову тему й теоретичний матеріал, другий проводив тренінг з даної теми, третій підсумовував урок, заздалегідь створивши в мережі тести, роздавши інтернет і паролі для швидкої реєстрації й автоматичного обчислення відповідей. Урок видався дуже цікавим, насиченим й ефективним. Учні отримали нові знання, закріпили їх під час тренінгу, були оцінені під час тестового опитування.

 У процесі організації навчальної діяльності прагну дотримуватися гнучкості під час вибору інноваційних прийомів, створюю ситуації, які "оживлюють" уроки. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання.

 Сучасні уроки словесності не уявляю без інноваційних технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В.О. Сухомлинського, Є.Ільїна. Звичними на уроках стали прийоми інтерактивного навчання. У своїй практиці впроваджую роботу в групах та парах, які вчать учнів співпраці у команді, допомагають усвідомленню власного внеску у спільну справу.

 Щоб заохотити до активності і почути думку кожного, впроваджую прийоми "Мозковий штурм", "Продовж речення", "Мікрофон", "Дружня порада". Для формування навичок самостійного аналізу прочитаного, застосовую елементи технології критичного мислення: діаграма Вена,  «Асоціативний кущ,  «Обери позицію, вільне письмо, сенкан, ромашка Блума і т.д.

 Ефективними прийомами та способами формування компетентності критичності є також такі як вивчення понять, навчальний критичний аналіз, рецензування, написання есе.

 До Дня рідної мови учнями 8 класу проводились дослідження щодо кількості україномовного населення мікрорайону. Діти проводили опитування в школі серед адміністрації, учителів і учнів, а також а вулиці серед перехожих. Для розвитку комунікативних і соціо-культурних компетентностей це дуже ефективний прийом.

 Інноваційні методи і прийоми є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, сприяють активізації особистісних якостей учня.

 Ефективним для формування життєвої компетентності вважаю метод проектів, який орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів. Практикую підготовку міні-проектів на уроках, де вивчаються значні теми (оглядові).

 Типи проектів різні:

• творчі (ілюстрації до творів, власні вірші);
• ігрові "Самостійні та службові частини мови";
• інформаційні "Хто такий … письменник";
• дослідницькі "Відкриваю… письменника".

 Однією з умов завершення роботи над проектом є створення презентації, зокрема комп’ютерної (у програмі Power Point), ефективним є складання опорних схем, таблиць.

 Особистість, яка володіє технологіями та інформацією, має інший стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникає, до організації своєї діяльності.

 Використання ІКТ на уроках української мови, літератури й зарубіжної літератури дозволяє формувати та розвивати в учнів компетентності: інформаційної, комунікативної, полікультурної, саморозвитку та самоосвіти. Під час проведення уроків використовую презентації, відеоролики, інтерактивні плакати, буктрейлери, тощо.

 На уроці зарубіжної літератури в 11 класі за твором Франца Кафки «Перевтілення» усі учні мали створити кімнату Грегора Замзи після перевтілення, використавши ті матеріали, які вважатимуть за потрібні, описати її, відповідно до тексту й власного дизайну.

 У 8 класі на уроках зарубіжної літератури, вивчаючи тему «Античність», зокрема твори Гомера і Вергілія, діти створювали картини поп-ап, або 3D ілюстрації, придумували, як і чим закріпити ту чи іншу фігуру чи будівлю, щоб малюнок складався, як книга й розкривався в об’ємну картину та ще з рухомими деталями. Діти казали, що прийшлось застосувати знання з алгебри, геометрії і, звичайно ж, креслення, малювання й технологій.

 Використання ІКТ спрямовую і на вирішення завдань:

• індивідуалізація і диференціація процесу навчання;
• виявлення прогалин у знаннях (допомагає пригадати вивчене за незначний проміжок часу);

 Застосування ІКТ на уроках словесності сприяє унаочненню лекції вчителя, допомагає під час організації тестування тощо.

 Наприклад, після уроку української мови учні отримують домашні завдання:

• знайти на відповідних сайтах статті на одну тему;
• дібрати слова, речення й ілюстрації до правил створивши асоціативний плакат чи технологічну карту для полегшення запам’ятовування правил;
• написати пам’ятку з ілюстраціями чи плакат із закликами й основними правилами збереження електроенергії, захисту планети, обережності на дорозі чи залізниці, підкресливши всі члени речення, надписавши всі частини мови, або використавши певні слова на вивчені орфограми, чи речення з певними видами зв’язку, різні види односкладних речень, зважаючи на те, якому класу задається завдання;
• з’ясувати, чи існує електронний варіант певного виду словника словника;
• знайти на сайті "Словники, довідники" російсько-український, англо-білорусько-польський словник, виписати п’ять виразів, порівняти їх значення та інші.
• Написати казку чи оповідання з теми « Піймай шахрайку-кляксу», «Врятуй річку Біленьку», ін.

На уроках зарубіжної літератури в 5 класі випереджаючи урок з теми «Чарлі і шоколадна фабрика» Роальда Дала, малеча отримала завдання за варіантами дослідити в інтернеті з батьками статистику продажу шоколаду в Україні, у світі, які шоколадні фабрики існують у нашій країні, у яких містах знаходяться, вирахувати в класі відсоток тих, хто любить шоколад взагалі, провести опитування, які саме шоколадні вироби люблять діти, а також з’ясувати найпопулярнішу марку. Потім діти отримали завдання приготувати з батьками власноруч шоколадний виріб, чи розтопивши плитку, чи виготовивши з кокао-порошку, підрахувати собівартість, подумати за яку ціну готові продати цю смакоту, щоб купили й було недорого, але й не у збиток собі. Придумати обгортку, назву виробу й фірми, не використовуючи вже відомі марки, рекламний слоган. Представити виріб на уроці, продати на класному ярмарку. На моє величезне здивування з 33 учнів не підготували завдання лише 2, з матеріальних нестатків. Це так захопило дітей. Ось вони й найпотрібніші життєві компетентності: і математична грамотність, і соціо-культурна, технологічна, інформаційно-цифрова компетентність, соціальні компетентності, а найголовніше, для мене - вирішене питання з підприємливістю.

Ці ж учні вивчаючи твір Елеонор Портер «Поліанна» малювали мені місто Щастя, відповідаючи на певні питання, що там побудовано, що росте, чим пахне, які кольори, хто там живе, ін. Робили букет радості з будь-яких матеріалів, пояснивши значення кожного використаного кольору.

Учні 6 класу, читаючи твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», отримали завдання вирахувати скільки деревини потрібно було використати Робінзону для виготовлення надійного плота, зважаючи на приблизну вагу чоловіка його віку (вік вирахувати), зважаючи на умови його існування, харчування.

Готуючись до конкурсу на кращий відгук на дитячу літературну прозу, проводила серед дітей конкурс « Паперовий янгол», за однойменним твором Ольги Бусенко. Діти, які обрали для прочитання інший твір, виготовили героя своєї книги, як, наприклад, Чакалка із Твору Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка».

На уроці української літератури, при вивченні творчості Ліни Костенко, зокрема  філософської поезії «Кольорові миші», семикласники виготовляли мишок із різних матеріалів.

Одним із шляхів посилення життєвості вивчення української літератури є літературне краєзнавство. Це зустрічі з людьми - самобутніми митцями, записування учнями спогадів і переказів, фольклорних скарбів, ознайомлення з книгами про рідний край, використання краєзнавчого матеріалу на уроках та самостійні уроки літератури рідного краю. Проводила уроки-зустрічі, уроки-інтерв’ю з поетесою з Краматорська Дударчик Зинаїдою Кузьмівною, яка й живе на Лазурному, тобто є найближчим земляком для наших дітей, а вони після цих уроків мали вигляд космонавтів, що тільки повернулись на землю, доторкнувшись до чогось загадкового й високого.

  Творча особистість здатна до більш ефективної соціальної та психологічної адаптації до подій зовнішнього світу щодо його перетворення або зміни в себе, власної поведінки відповідно до об’єктивних умов світу. Активізація та розвиток творчої діяльності учнів, на мою думку, є основним способом формування компетентністної особистості учня, здатного до саморозвитку та самовдосконалення.

 Тільки один вид розумової діяльності - самоосвіта є гарантією подальшого розвитку компетентності, саморозвитку та самоосвіти, підґрунтям для формування життєвих компетентностей.

 Намагаюсь організовувати навчальну роботу так, щоб учні самі відкривали нове, а не одержували "готові" відповіді.

  Як засіб розвитку рефлексії, на уроках практикую створення асоціативних кущів, написання есе, формування запитань, які змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:

• Поставте себе на місце літературного героя?
• Чи трапляється подібне з вами?
• Висловіть думку від імені персонажа.
• Що наближає літературного героя до нашого часу?

 Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.

6. ВИСНОВКИ

 Моніторинг результативності досвіду передбачає ряд критеріїв і побудований з опорою на взаємозв’язок сфер діяльності та цілей розвитку:

Самопізнання  ↔  Здібності та уміння самовдосконалюватися

Когнітивна   ↔  Знання

Розумова   ↔  Розумові сили

Емоційна   ↔  Погляди й почуття

Загальнолюдська  ↔  Здібності і вміння спілкуватися

Естетична   ↔  Естетична чутливість

 Результативністю є підвищення пізнавального інтересу учнів до предмета, підвищення якості знань учнів, розвиток комунікативних навичок, розвиток емоційної та естетичної чутливості, креативність мислення, сформованість науково-дослідницьких навичок, оволодіння ключовими  компетентностями.