ВОЛИК Наталія Володимирівна,
викладач-методист,
викладач відділу фортепіано,
Балаклійська дитяча музична школа
+380508494582
natavolik11@gmail.com
Напрям роботи:
«Авторська мистецька школа»: варіативність технологій та методик навчання в класах мистецької школи (педагогічна майстерня з досвіду роботи викладачів-методистів – регіональний аспект)
ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ З ФОРТЕПІАНО ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД У МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ ДМШ ТА ШЕВ
У доповіді представлено основний напрям авторської методики, що базується на використовуванні гри як одного з провідних методів виховання учнів мистецьких шкіл. Рекомендовано для учнів старших класів спеціального фортепіано.
Ключові слова: ігрова діяльність, інтерес учнів, «Олімпійські ігри з фортепіано», етапи конкурсу, комплексна робота викладача.
Сучасна музична педагогіка намагається знайти нові шляхи для розвитку та зміцнення інтересу учнів протягом навчання у дитячих музичних школах та школах естетичного виховання. Відомо, що гра – не просто улюблене зайняття дітей, це провідний вид діяльності дошкільнят [1]. Саме у ній формуються основні новоутворення, що готують перехід дитини до молодшого шкільного віку. Ігрова діяльність має велике значення в розвитку мотиваційної сфери дитини, свідомого бажання вчитися. Вона є і першою школою волі; саме у грі спочатку проявляється здатність добровільно, за власною ініціативою підкорятися різним вимогам [3]. У грі формуються або перебудовуються і приватні психічні процеси. З часом, коли дитина зростає, її пріоритети змінюються, і для того, щоб підтримувати та розвивати інтерес до занять в учня-підлітка, викладач повинен поєднувати різні види навчальної діяльності, які містить в собі комплексний підхід до музичного виховання дітей. Але і в цьому віці ігровий момент не втрачає своєї актуальності [4]. Саме це стало «наріжним каменем» у роботі викладачів фортепіанного відділу Балаклійської ДМШ Харківської області. Вони організували та провели «Олімпійські ігри з фортепіано» для старшокласників.
Звичайно ж, перед початком гри було присутнє хвилювання: як зреагують на таке нововведення школярі, чи зацікавить їх такий рід діяльності. Але з самого початку змагання дивовижна атмосфера захопила всіх присутніх, як гравців, так і глядачів. Дві з половиною години дійства пролетіли як одна мить. «Олімпійські ігри» мали за мету розкриття взаємозв’язку між предметом спец. фортепіано та предметами теоретичного циклу – сольфеджіо та музичною літературою, виявлення міцності знань учнів з цих дисциплін. Але скільки азарту, волі до перемоги, вміння використовувати свої знання в досить неординарних умовах виявили юні «олімпійці»!
У конкурсі взяли участь 3 команди по 5 учнів на чолі з капітаном. До складу журі входили провідні викладачі з спец. фортепіано та музично-теоретичних дисциплін. Кожен конкурс оцінювався за 3-бальною системою (табл. 1.)
Олімпійські ігри складалися з 8 етапів:
1. Програвання конкурсного твору (один учасник від команди).
2. Розповідь про твір.
Учасники команд за 15 секунд перегляду незнайомого твору повинні запам’ятати та розповісти про розмір, початкову та кінцеву ноти, тональність та про всі тривалості нот, які зустрічаються у творі.
3. Гра з зав’язаними очима.
Учні грають частину твору з зав’язаними очима.
4. Вікторина.
Гравцям пропонується впізнати мелодії творів, вивчених на уроках музичної літератури, у живому виконанні викладачів школи та записати назву твору і прізвище композитора.
5. Гра 4 видів гами.
Беруть участь 4 гравця від команди (кожен грає тільки один вид).
6. Читання з листа.
Кожній команді за 30 секунд необхідно візуально по уривку з нотного тексту впізнати мелодію популярної дитячої пісні (як варіант – у дзеркальному відображенні) і заспівати її всіма гравцями разом.
7. Конкурс капітанів складався з двох частин.
І – відгадати, що знаходиться у чорній скриньці.
ІІ – зіграти твір і під час програвання відповідати на запитання ведучої (як варіант – розповідати вірш).
8. Естафета.
Учасники повинні пробігти певну дистанцію, швидко та правильно підписати нотні знаки, розташовані на мольбертах, повернутися до команди і передати ручку як естафету наступному гравцю.
Ось за такою системою оцінювання працювало журі:
Табл. 1. Методичні засоби
Назва конкурсу. |
Критерії оцінювання. |
Кількість балів. |
1. Виконання конкурсного твору |
Рівень виконавської майстерності, творча індивідуальність, художнє розкриття змісту твору, сценічна культура та артистизм виконавця |
від 1 до 3 балів |
2. Розповідь про незнайомий твір |
Швидкість, точність, повнота відповіді |
від 1 до 3 балів |
3. Гра з зав’язаними очима |
Точність попадання на клавіатуру, цільність, емоційність виконання |
від 1 до 3 балів |
4. Вікторина |
Точність та повнота відповіді. |
від 1 до 3 балів |
5. Гра гами |
Техніка, вміння користуватися навичками гри гам, цільність виконання |
від 1 до 3 балів |
6. Читання з листа |
Вміння користуватися навичками читання з листа, грамотний спів твору всією командою |
від 1 до 3 балів |
7. Конкурс капітанів І та ІІ етап
|
І. Правильна відповідь ІІ. Вміння грати та одночасно відповідати на запитання (або читати вірш) |
від 1 до 3 балів |
8. Естафета (підпис нот) |
Швидкість, грамотність, кількість підписаних нот |
від 1 до 3 балів |
Джерело: власна розробка
Переможців «Олімпійських ігор» було нагороджено золотими, срібними та бронзовими медалями.
Треба зазначити, що учасники змагань під час репетицій та підготовки здружилися між собою. І не надто улюблені гами стали гратися із задоволенням, і часу на підготовку домашніх завдань з спец. фортепіано стало приділятися більше. Інтерес до музичних дисциплін став більш поглибленим. Не секрет, що у сучасних умовах у дітей спостерігається відсутність навичок і умінь ігрової діяльності один з одним, а також тих, що необхідні для встановлення і підтримки соціально-позитивних взаємин у дитячому середовищі, дефіцит вербального спілкування. [2]. Отже, представлені форми і методи комплексної роботи викладача мають за мету розвиток таких вмінь.
Можна з упевненістю сказати, що не тільки у молодшому віці діти захоплюються грою. Гра як метод позакласної роботи викладача стає вагомим важелем у музичному вихованні дітей середнього та старшого віку.
Література: