Науково-дослідницька робота "Ластівка міська - Птах року 2022"

Про матеріал
Змістовна природоохоронна, дослідницько-пропагандистська і практична екологічна робота у вирішенні проблеми охорони птахів, зокрема Ластівки міської, яка була оголошена птахом року -2022.
Перегляд файлу

Білостоцька гімназія-філія опорного закладу загальної середньої освіти «Торчинський ліцей Торчинської селищної ради»

 

 

 

 

 

Всеукраїнський конкурс

«Птах року  2022 - Ластівка міська»

 

 

http://zrbdut.ucoz.ua/_si/0/19779773.jpg

 

Робота учениці 7 класу Сірук Олександри 

                             Керівник: вчитель біології

                                                         Максимчук Світлана Антонівна

 

 

 

 

Білосток-2022

 

 

2

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………….. 3-4

Розділ1. Поширення  ластівки міської…………………………….4-5

Розділ 2. Спосіб життя……………………………………………...6-8

Розділ 3. Харчування…………………………………………….........8

Розділ 4. Природні вороги і паразити………………………………..9

Розділ 5. Стан популяції і взаємодія з людиною…………………9-10

Висновки   …………………………………………………………… 11

          Список використаних джерел ……………………………………….12

          Додатки..................................................................................................13

 


3

ВСТУП

     Ла́стівка міська́  — дрібний птах з родини ластівкових , широко поширений в Європі, Північній Африці та помірних широтах Азії. Як і сизий голуб, первісно мешканець скель, цей птах легко адаптувався до життя у міських умовах. Це перелітний птах, що зимує в Африці південніше від Сахари і в тропічній Азії. Тримається зграями по берегах річок, на схилах гір, луках, містах із кам'яними будівлями — часто зграйки цих птахів можна побачити на дротах ліній електропередач. Харчується комахами, яких ловить у повітрі. Має зовнішню схожість з двома іншими видами роду Delichon  азійською і непальською міськими ластівками, що мешкають в Південній та Південно-Східній Азії [1, 2] .

     Статура тіла міської ластівки типова для всіх представників родини — витягнутий тулуб, довгі вузькі крила, злегка плеската голова і короткий дзьоб. Розміром вона трохи менша за горобця: довжина тіла 12—17 см, розмах крил 20—33 см, маса 18—19 г. Верх синювато-чорний із синім відливом, черево, нижня частина крила і надхвістя — чисто-білі. Хвіст майже без вилочки, лише з невеликим вирізом. Ноги повністю покриті білим пір'ям і пухом. Самці і самки зовні одне від одного не відрізняються. Молоді птахи схожі на дорослих, але тьмяніші, сірувато-чорні зверху і буро-білі знизу.  (Рис.1). Линяння у молодих і дорослих відбувається один раз на рік і досить тривале — із серпня до березня. При цьому восени змінюється дрібне оперення, а навесні велике [3].

     У межах ареалу гніздування міську ластівку можна сплутати з іншими палеарктичними представниками родини  сільською, береговою і даурською ластівками. Від усіх цих видів міська ластівка виділяється суцільним білим низом, добре помітним під час польоту, і білим надхвістям. У Африці міська ластівка має деяку схожість

 

4

із сірогузою ластівкою, яка проте має брудно-біліше забарвлення на череві, сіре надхвістя і глибокий виріз на хвості.

     Політ спритний, але не настільки стрімкий, як у сільської ластівки. В повітрі птах робить у середньому 5,3 змахів крилами за секунду. Цей птах часто вокалізує, але володіє достатньо слабким і невиразним голосом. Частий заклик — дзюркотливий короткий звук «трік» або «чирр». Триваліший щебет є комбінацією тих же звуків [4].

  1. ПОШИРЕННЯ

     Міська ластівка поширена на всій території Європи за винятком крайніх північних районів Скандинавії, Кольського півострова і на північ від 66-ї паралелі між Білим морем та Уральськими горами. У Сибіру піднімається на північ до 65° пн. ш. в долині річки Об та до 72° пн. ш;. в долині річки Лени; на тихоокеанському узбережжі Азії досягає середньої течії річки Анадир та північних берегів Охотського моря. Південна межа пролягає через Сирію, Ірак, південний Іран, південний Афганістан і південні схили Гімалаїв (Індія та Непал). В Африці гніздиться на північному заході континенту від західної Киренаїки на захід до Марокко і Атлаських гір (Рис. 2).

     У дикій природі міська ластівка зазвичай гніздиться у світлих скелястих печерах або міжгір'ях осадових порід, по берегах гірських річок. Зрідка займає гнізда берегових ластівок уздовж глинястих обривів. З виникненням людських поселень ластівки стали влаштовувати свої гнізда під дахами і карнизами будинків, віддаючи перевагу спорудам з кам'яною або цегляною кладкою — з цієї причини ця ластівка набагато поширеніша в містах, ніж у селах. Поступово ці птахи стали типово синантропним видом і дедалі рідше живуть за межами населених пунктів. В горах здатні мешкати на висотах до 2200 м над рівнем моря[3, 6].

5

     Кормові біотопи — відкриті простори з трав'янистою рослинністю: луки, пасовища та сільськогосподарські угіддя, зазвичай розташовані біля води. В порівнянні з іншими ластівками частіше тримається біля дерев, на яких відпочиває. У місцях зимової міграції зустрічається на аналогічних відкритих ландшафтах, проте в порівнянні із зимуючою сільською ластівкою, міська ластівка менш помітна, веде кочовий спосіб життя і літає на великих висотах. У тропіках (наприклад, у східній Африці й Таїланді), тримається головним чином на височині.

     На всьому протязі ареалу міська ластівка  перелітний птах. Західні популяції зимують в Африці на південь від Сахари, східні на півдні Китаю, передгір'ях Гімалаїв і в Південно-Східній Азії. Міграцію здійснюють широким фронтом, як правило, у світлий час доби (хоча деякі особини переміщуються вночі). До місць гніздування зазвичай прибувають пізніше за інших ластівок, коли на деревах з'являється перша зелень.         У Закавказзі з'являються в першій декаді квітня, на півдні України в середині квітня, на півночі України і в Прибалтиці в кінці квітня, в районі Санкт-Петербурга в першій половині травня, в Архангельську в другій половині травня. Осінній відліт в серпні — вересні, в зворотному порядку — чим північніше популяція, тим раніше птахи починають міграцію на південь. Відомі випадки випадкових зальотів на захід до Ньюфаундленду, Бермудських і Азорських островів, на схід до Аляски. (Рис.3)

     Під час міграції або після прибуття до місць гніздування відомі випадки масової загибелі, пов'язані з різким похолоданням. Так, 1974 року в Швейцарських Альпах було виявлено сотні тисяч загиблих птахів, що потрапили в умови заморозку і рясного снігопаду. При настанні холодів птахи збиваються в купу в якому-небудь затишному місці і впадають у заціпеніння, стають дуже млявими[5, 7].

6

2. СПОСІБ ЖИТТЯ

     Пари утворюються на прольоті або усередині гніздової колонії і зберігаються протягом життя. Міські ластівки соціально моногамні, проте досить часто відомі випадки спаровування з членами іншої пари, внаслідок чого цей вид вважається полігамним. Дослідження, проведені шотландськими орнітологами, показали, що в 15 % випадків пташенята не мали генетичної спорідненості з передбачуваним батьком, а в 32 % випадків в гнізді знаходилося принаймні одне яйце, відкладене іншою самкою. Самці, закінчивши облаштування власного гнізда і давши самці відкласти яйця, часто виявлялися біля інших гнізд (Рис.4).

     Час весняного прильоту сильно розтягнутий. У Європі ластівки з'являються в квітні — травні, будівництво гнізд починається з кінця березня на півночі Африки до середини червня в Лапландії. В природних умовах птах гніздиться в неглибоких кам'янистих печерах і розколинах конгломерату та ракушняку, часто по берегах річок. Іноді окремі пари приєднуються до колоній берегових ластівок, займаючи їх нори на глинистих обривах, заздалегідь розширивши вхід і частково заліпивши його грудками землі. З розвитком кам'яного будівництва більшість птахів перемістилися до міст, де влаштовують свої гнізда на стінах будинків і під мостами. На відміну від сільської ластівки, міські як правило використовують зовнішні стіни будівель, а не внутрішні приміщення сараїв, комор і стаєнь. При цьому перевага віддається спорудам з кам'яною або цегляною кладкою, і лише у разі їх відсутності дерев'яним будівлям[8].

     Одне гніздо використовується парою протягом кількох років поспіль, за необхідності воно щорічно ремонтується і добудовується. Як правило, міська ластівка селиться колоніями від кількох особин до кількох десятків, зрідка — кількох сотень пар, іноді спільно з сільською і даурською ластівками. Гнізда часто розташовані впритул одне до іншого, так що під одним вікном може

7

знаходитися кілька гнізд. Сусідні пари легко уживаються, охороняючи тільки безпосередньо власне гніздо.

     Гніздо являє собою закриту півсферу з грудочок землі, прикріплену до стіни і стелі клейкою слиною. Діаметр гнізда 110—130 мм, висота 70—120 мм. У верхній частині сфери робиться невеликий вхід у вигляді щілини, а іноді до нього протягнута невелика трубка. Зсередини гніздо вистилається травою, шерстю та іншим м'яким матеріалом, який птах підхоплює на льоту.

     Самець і самка по черзі займаються облаштуванням гнізда, приносячи в дзьобі сирі грудки грязі і формуючи з них кулясту стінку. Іноді самки, що прибувають на місце гніздування першими, починають будівництво самостійно, не чекаючи самців. Біля незавершеного гнізда постійно чергує один з птахів пари, тоді як інший птах здобуває будівельний матеріал. У разі відсутності хазяїв гніздо охоче займають горобці, і тоді ластівкам доводиться відбудовувати його наново на новому місці. У готового гнізда розмір входу достатній для того, щоб в нього міг пролізти горобець. В процесі роботи робляться тривалі перерви, які у разі непогожої погоди можуть зайняти декілька днів, — вони необхідні, щоб земля підсохнула і не обвалилася під власною вагою. Все будівництво займає до 12—14 днів.

     У сезон зазвичай дві кладки, хоча в північних частинах ареалу через коротке літо птахи можуть виводити потомство лише один раз. У разі загибелі первинної кладки самка відкладає повторно. Зазвичай кладка складається з 4—6 білих яєць без малюнка, розміром 19-20 х 13-14 мм і масою близько 1,7 г. Висиджує яйця переважно самка протягом 14-15 днів, а в дощове літо до 20 днів. При достатку комах самець приносить їй в гніздо корм, проте в непогожу погоду не встигає насититися сам, і самка час-від-часу вимушена вирушати на пошуки прожитку самостійно. Пташенята, що щойно вилупилися, абсолютно безпорадні і не в змозі розламати

 

8

шкаралупу — це їм допомагають зробити батьки. Пташенята стають на крило у віці 22—32 днів,

проте ще протягом тижня залежать від батьків. Іноді пташенята з першого виводку допомагають батькам вигодувати друге потомство .

     Міська ластівка здатна схрещуватися з сільською, це відбувається частіше, ніж між будь-якими іншими види ряду горобцеподібних. Велика кількість подібних випадків змушує припустити велику генетичну спорідненість цих видів, більшу, ніж вважається зараз, що змусило би об'єднати роди [6]. 

3. ХАРЧУВАННЯ

     Як і інші види ластівок, харчується комахами, за якими полює тільки в повітрі. У сезон розмноження зазвичай годується на висоті близько 21 м над землею, опускаючись услід за здобиччю нижче перед непогожою або прохолодною погодою. .Це необов'язково пов'язано з майбутнім дощем — теплого літнього вечора, коли біля поверхні землі збирається велика кількість комах, ластівки також літають низько. У дощ не полюють, а перечікують негоду в гніздах або закритих приміщеннях. Кормова територія, зазвичай, розташована в радіусі до 450 м від гнізда, як правило на відкритому місці — лужку, річковій долині, схилі гори, полі. Під час зимової міграції ластівки годуються набагато вище — на висоті близько 50 м над поверхнею землі і не прив'язані до якої-небудь конкретної ділянки (Рис. 5).

     Раціон складається переважно з дрібних комах   мух, комарів, ґедзів, мошок; напівтвердокрилих (цикад та інших). Також полює на лускокрилих метеликів і прямокрилих. У невеликій кількості вживає в їжу павуків, що переносяться по повітрю. Бджіл та інших жалючих комах не чіпають. Здобич заковтують цілком, включаючи й жуків із твердим хітиновим покривом. Але навіть тоді перетравлення їжі проходить дуже інтенсивно [9].

9

4. ПРИРОДНІ ВОРОГИ І ПАРАЗИТИ

     Найнебезпечнішим для міських ластівок є такий же швидкий, як і вони, малий підсоколик, що підстерігає здобич у повітрі. Завдяки своїм льотним якостям, міські ластівки легко уникають зустрічі з більшістю інших хижаків. Найуразливішими вони бувають на березі водоймища, коли збирають грудочки грязі для будівництва гнізда, тому, зазвичай, роблять це групою.

     На тілі міських ластівок паразитують різні блохи і кліщі, зокрема, характерна тільки для цього виду блоха Одне дослідження гнізд міської ластівки, проведене у Польщі, виявило щонайменше 29 видів ектопаразитів, з яких найпоширенішими;

були  пташина малярія, переносниками якої є кровоссальні комахи, такі як комарі) [10].

5. СТАН ПОПУЛЯЦІЇ І ВЗАЄМОДІЯ З ЛЮДИНОЮ

     Міська ластівка мешкає на більшій частині північної Палеарктики.  За оцінками, на території Європи гніздиться 20-48 млн особин. Розмір світової популяції не визначений, проте відомо, що він схильний до значних коливань. Через велику чисельність та значний ареал, природоохоронний статус в Червоному списку МСОП позначений як LC (під мінімальним ризиком). Вид також не включений до списку СІТЕС. Проте, в Центральній та Північній Європі починаючи з 1970-х років відмічено поступове скорочення чисельності популяції міських ластівок. Зокрема у Великій Британії у зв'язку з цим охоронний статус виду був підвищений до жовтого (посилена увага). Також вид охороняється Бернською конвенцією та урядами багатьох європейських та африканських країн, що, зокрема, забороняють знищення гнізд (рис. 6).

 

10

     Як і деякі інші синантропні види тварин, міські ластівки тільки виграли від людської діяльності — вирубка лісів сприяла розширенню кормового ареалу, а будівництво міст дало достатньо безпечні місця для розмноження. На чисельність популяції впливають безліч чинників — наприклад, зведення нових будівель і посилювання законодавства по забрудненню повітря безумовно ведуть до збільшення популяції. З іншого боку, використання в сільському господарстві пестицидів, нестача мокрої землі (необхідної для

будівництва гнізд) і конкуренція з хатнім горобцем відбивається на скороченні чисельності ластівок в межах населеного пункту. Через сукупність факторів у великих містах цей птах зазвичай не мешкає, віддаючи перевагу околицям та містам середнього розміру. Деякі з чинників також мають тимчасовий вплив, наприклад, прохолодна погода або відсутність дощів, що також приводять до зменшення чисельності.

     Гніздо міської ластівки з дошкою для збору посліду. Загалом міська ластівка розглядається людиною як корисна через знищення нею комах, через що люди зазвичай терплять гнізда, створені на їх будівлях. З іншого боку, накопичення посліду іноді приводить до знищення гнізд, хоча ця проблема може бути вирішена й прикріпленням дошки для збору посліду. У сучасних містах як будівельні матеріали часто використовуються гладкі бетонні, скляні та металеві поверхні, до яких важко прикріпити гніздо, що є одною з причин залишення птахом великих міст. Ця проблема часто вирішується створенням штучних місць гніздування для цього птаха.

     Велике число гнізд міської ластівки було знищено в 2004 році, під час епідемії пташиного грипу. Це відбулося через інтуїтивне бажання захиститися від хвороби, хоча в дійсності переважна більшість випадків захворювання людини було викликано контактом зі свійськими птахами, а знищення ластівок, що полюють на кровоссальних комах, веде до розповсюдження ряду інших хвороб [8].

11

ВИСНОВКИ

1. Птахи ластівки відносяться до сімейства ластівкові, до загону горобині.

2. Зараз ластівок можна зустріти по всій земній кулі, за винятком Антарктиди і Австралії. Вони легко пристосовуються до навколишніх умов і добре уживаються навіть у міському середовищі.

3. Ластівка трохи схожа на стрижа, хоча з ним у родинних стосунках не складається. Схожість надають довгі крила і хвіст.

4. У світі налічують 79 видів ластівок. Найбільш відомі види: берегова, міська і сільська.

5. Між собою види ластівок відрізняються забарвленням і місцем, де вони облаштовують гнізда.

6. Зовнішній вид ластівки говорить про її пристосованість до швидких польотів: вузькі крила, обтічне тіло і довгий хвіст. Довжина тільця коливається в межах 6-23 см. Вага варіюється від 10 до 60 гр. Всі показники відповідають характеристикам маленьких птахів. Розмах крил ластівки 30 см. Дізнатися птицю можна за традиційним темно-синього оперення, яке на сонці відливає металевим блиском.

 

 

 

 

 

 

 

12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://poradum.com/poradi-dlya-domu/skilki-zhivut-lastivki.html

2. https://ukr.agromassidayu.com/ptenci-lastochek-osobennosti-rosta-i-razvitiya-read-935367

3. https://uk.nationalgreenhighway.org/2128-swallows-description-range-food-species-interesting-f.html

4. http://pernatidruzi.org.ua/mihratsiya_u_peredchutti_dalekoyi_dorohy.html

5. https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-lastivok/

6. https://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/pryletila-lastivka-goluboyu-laskoyu

7. http://poradu.pp.ua/nauka/27641-slska-lastvka-opis-sposb-zhittya.html

https://ukrpublic.com/aktualne/silska-lastivka-opis-sposib-zhittya.html

9. https://bird-ukraine.pp.ua/index.php/svit-ptakhiv-ukrainy/ptakhy-synantropy/424-8. hirundo-rustica  

10. http://pology-school.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/01

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Ластівка міська - зовнішній вигляд

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

5.Ластівка міська - догляд за потомством

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

2.Ластівка міська - гніздування

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

 

 

 

4.Ластівка міська – спосіб життя

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

6.Ластівка міська – взаємодія з людиною

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

3.Ластівка міська – збір перед польотом

Сірук Олександра

13 років

Білостоцька гімназія-філія ОЗЗСО

Торчинський ліцей

Торчинська громада

Керівник: вчитель біології

Максимчук Світлана Антонівна

 

 

 

    

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Біологія 7 клас (Базанова Т. І., Кузнецова М. О., Кіося Є. О., Павіченко Ю.В.)
Додано
16 грудня 2022
Переглядів
384
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку