Науково-дослідницька робота "Основні джерела забруднення міста Богуслава"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні джерела забруднення міста Богуслава

 

 

 

 

 

                                                                                       Підготував

учень групи №27  

«Слюсар з ремонту автомобілів,

водій автотранспортних

засобів категорії «В» і «С»

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………......3

РОЗДІЛ І. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища………………………………………………………………………....5

1.        Забруднення навколишнього природного середовища………….....5
2.        Вплив автомобіля на навколишнє середовище……………………15

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка впливу автомобільного транспорту на стан повітря в місті Богуслав………………………………………………………..16

2.1. Визначення змісту кількості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу автотранспортом в м. Богуславі……………………………………..16

2.2. Зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах…….20

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………25

БІБЛІОГРАФІЯ………………………….………….……………………….26

ДОДАТКИ……………………………………………………………………27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Зараз дуже актуальна тема забруднення водойм, грунту, атмосфери. Різні підприємства здійснюють викиди відходів, і це надає сильний вплив як на навколишню природу, а й у здоров'я. У результаті діяльності гине дуже багато видів рослин та тварин, отруюються річки й озера, утворюються дірки в озоновому шарі атмосфери, газоподібні відходи ведуть до згущенню шару вуглекислого газу, але це можуть призвести допарниковому ефекту. Одне слово, виникають передумови екологічній катастрофі. Що вже казати, людина безпосередньо сама забруднює навколишнє середовище свого міста.

Найбільшу частку в забрудненні атмосфери становлять викиди шкідливих речовин від автомобілів. Зараз на Землі експлуатується близько 1 млрд. автомобілів. В даний час на частку автомобільного транспорту припадає більше половини усіх шкідливих викидів у навколишнє середовище, які є головним джерелом забруднення атмосфери, особливо у великих містах.

Безпосередньо ця проблема не оминула і місто Богуслав. З населенням близько 19 тис. чоловік ми маємо велику кількість автомобілів, це майже 10 тис. У середньому при пробігу 15 тис. км за рік кожен автомобіль спалює 2 т палива і близько 26 - 30 т повітря, у тому числі 4,5 т кисню, що в 50 разів більше потреб людини. При цьому автомобіль викидає в атмосферу (кг / рік): чадного газу - 700, діоксиду азоту - 40, незгорілих вуглеводнів - 230 і твердих речовин - 2 - 5. Крім того, викидається багато сполук свинцю з-за застосування в більшості своїй етилованого бензину.

Спостереження показали, що в будинках, розташованих поруч із великою дорогою (до 10 м), жителі хворіють на рак в 3 - 4 рази частіше, ніж у будинках, віддалених від дороги на відстань 50 м. Транспорт отруює також водойми, грунт і рослини.

Метою  даного  дослідження  є  збір,  структуризація і аналіз даних про вплив міського транспорту на людину і навколишнє середовище, а також систематизація інструментів підвищення екологічної стійкості міста.

Основні завдання:

1. Дізнатися про стан гідросфери, літосфери і атмосфери Київської області та зокрема міста Богуслава.
2.  З'ясувати основні джерела забруднення міста Богуслава.
3. Дати оцінку впливу автомобільного транспорту на стан повітря в місті Богуслав.
4. Запропонувати основні шляхи зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах.

          Об’єктом дослідження є процес забруднення навколишнього середовища транспортними засобами.

Предмет дослідження – зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах.

Методи дослідження: причинно-наслід­кових зв’язків - при дослідженні антропогенного впливу на екологію району; спостереження.

У першому розділі розглядається вплив на навколишнє середовище і здоров’я людини, забруднюючих речовин,  що  супроводжують  роботу  найбільш  поширених в містах України видів громадського транспорту: автобусного. Розглянуто ситуацію із контролем за екологічною ситуацією у сфері автомобільного  громадського  транспорту,  проаналізовані причини і джерела забруднення в Україні.

У другому розділі  дослідження  представлено дані визначення змісту кількості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу автотранспортом в м. Богуславі, а також показані успішні практики, щодо зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах.

Результати дослідження призначаються для ознайомлення особам, які приймають рішення про розвиток транспортної  інфраструктури  у  всіх  сферах  державного  управління,  державним  і  громадським  організаціям,  що  працюють  над  поліпшенням  екологічної ситуації у великих містах і населених пунктах, керівникам  автотранспортних  підприємств,  громадським активістам.

РОЗДІЛ І. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища

1.1. Забруднення навколишнього природного середовища

Прискорення темпів технологічного прогресу на нашій планеті зумовлює посилення впливу людей на природу, що призводить до якісної зміни співвідношення сил між суспільством і природою. Водночас природні ресурси є основою життя і розвитку людського суспільства і джерелом задоволення потреб.

Сама людина – це частиночка природи і своєю життєдіяльністю масштабно впливає на природне середовище. Змінами, які вносить людина в навколишнє середовище, вона змушує його служити своїм цілям і господарює над природою. Це істотно відрізняє людину від інших представників живого світу, які також користуються навколишнім середовищем, але впливають на нього лише в міру своєї присутності. На сучасному етапі все людство поставлене перед фактором існування незворотних процесів в природі, виникнення нових шляхів перетворення і переміщення енергії і речовин.

Цей процес посилюється розвитком виробничих сил і збільшенням маси речовин, що залучаються в господарський обіг. Через це в навколишнє середовище надходить все більше й більше різноманітних речовин, які йому чужі, а часом токсичні. Значна частина з них не включається в природний кругообіг, накопичується в біосфері і зумовлює небажані екологічні наслідки. Відомо, що екологія - це наука взаємовідносин між живими організмами і сферою їх перебування, тому наслідки промислової і господарської діяльності людства можуть завдати непоправні збитки біосфері і велику шкоду людині.

Забруднюючі речовини, що потрапляють в природне середовище здатні переміщуватись на досить великі відстані, а закономірність цих процесів вивчена ще недостатньо. Ці речовини мігрують у великих кількостях в контурах окремих складових біосфери. Так в атмосфері вони переносяться повітряними течіями. Ступінь їх розсіювання формується швидкістю і напрямом переміщення повітряних мас і залежить від метереологічних умов. потрапивши у воду, забруднюючі речовини окиснюються мікроорганізмами або адсорбуються частинками речовин, які є у воді.

В обох випадках рівень переміщення забруднюючих речовин у гідросфері залежить від багатьох гідрогеологічних особливостей водного об’єкту. Процеси руйнування і масопереносу здійснюють міграцію забруднюючих речовин в ґрунті.

Великомасштабні нагромадження промислових відходів зумовлюють високий рівень забруднення літосфери, гідросфери, атмосфери, спричиняють підвищення захворюваності людей і тварин, зникнення окремих видів рослин і тварин, загибель деяких унікальних природних територіальних комплексів, прискорення корозії металів, зниження врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, погіршення багатьох властивостей екологічних систем, прискорення і нераціональне використання ресурсів і енергії, радіоактивне забруднення навколишнього середовища.

В історії є багато прикладів, які свідчать, що регіональні екологічні зміни призводили до утворення пустель, знищення лісів, засолення ґрунтів, створення мертвого ландшафту. Масове техногенне знищення лісів на планеті зумовлює глибокі зміни у водному режимі в цілому, посилює процеси ерозії ґрунтів, призводить до замулення річок і озер, засухи та нехватки прісної води, спричиняє руйнуючі повені. В епоху інтенсивного техногенного землеробства оранка земель, споживання земель, вирубка лісів, будівництво іригаційних систем докорінно змінили характер ландшафтів в місцях перебування людей. Проте розвиток промисловості вимагає все більшого включення в господарський обіг таких природних ресурсів, як корисні копалини, вода, земля, ліс, продукти морів і океанів, тваринного і рослинного світів тощо. Експлуатація природних ресурсів, яка постійно інтенсифікується, вже призвела і надалі призводить до їх вичерпання.

Уже сьогодні існують дуже забруднені водоймища, ґрунти, повітря, що негативно впливають на стан економіки, становлять істотну загрозу здоров’ю людей. Планетарна біохімічна сила досягла нині значних розмірів. Сьогодні вже не існує на нашій планеті куточків, в яких би не був присутній вплив в тій чи іншій мірі техногенної діяльності людини. Навіть в Антарктиді і Арктиці відмічені радіоактивні опади, продукти згорання, отрутохімікати. Внаслідок незбалансованої антропогенної дії в біосфері планети зникли зони біохімічної і енергетичної рівноваги.

Охорона навколишнього середовища, як поняття, охоплює широке коло проблем і насамперед профілактика забруднення повітря і води шкідливими промисловими викидами, продуктами життєдіяльності людини, радіоактивними і отруйними хімічними речовинами, шкідливими наслідками використання мінеральних і органічних добрив, пестицидів і гербіцидів, регуляцію чисельності земних видів тварин, екологічну оцінку наслідків використання ресурсів, а також боротьбу з ерозією ґрунтів. Найбільшу безпеку для біосфери являють відходи техногенного виробництва і побуту, кількість яких різко збільшується з розвитком промисловості і зростанням населення.

Забруднення середовища можна класифікувати наступним чином (рис. 1.1.1).

Рис. 1.1.1. Класифікація забруднювачів екологічних систем

Кожний клас забруднення по своєму негативно впливає на все живе, а в сумі це велика руйнуюча оточуюче середовище сила. головні чинники кожного класу можна подати теж у вигляді наступних класифікаційних схем (рис. 1.1.2- 1.1.5).

 

Рис. 1.1.2 Класифікація інгридієнтного забруднення екологічних систем

 

Рис. 1.1.3. Класифікація параметричного забруднення 
екологічних систем

Рис. 1.1.4. класифікація біоценотичного забруднення екологічних систем 
 

Рис. 1.1.5. Соціально-деструктивне забруднення екологічних систем

Забруднення природного середовища газоподібними, рідкими та твердими відходами викликає його деградацію, завдає шкоди здоров’ю населення і сьогодні залишається гострою екологічною проблемою, яка має пріоритетне соціальне та економічне значення.

Найбільший вплив на забруднення навколишнього середовища здійснюють підприємства металургійного комплексу, енергетики, паливної, хімічної, нафтохімічної та вугільної промисловості.

Шкідливі викиди промислових підприємств та інших джерел забруднення негативно впливають не тільки на навколишнє середовище, але і, в деяких випадках, на стан технічного обладнання і технологічні процеси. Наприклад, осадження пилу на ізоляторах електропередач утворює електропровідний шар, що значно знижує дію ізоляторів.

Практично для всіх виробничих і побутових вод в Україні характерними є низький рівень очищення. Так в 1995 році при скиді в р. Дніпро з 7,4 км3 стічних вод потрапило 5,4 км3 нормально очищених, а 2,0 км3 неочищених стоків. В світі збільшується теплове забруднення води, особливо атомними і тепловими електростанціями, внаслідок чого у водоймищах відбуваються різні біологічні процеси, в тому числі так зване "цвітіння води”, яке змінює властивості води, негативно впливає на життєдіяльність риб. Великої шкоди гідросфері завдає поховання без належного контролю токсичних і вибуховонебезпечних відходів, а також забруднення водоймищ нафтопродуктами.

В деяких океанах є плями нафтопродуктів діаметром 500 км. Наявність нафти у воді згубно діє на екосистеми. Щорічне надходження нафтопродуктів у води океану становить понад 10 млн. т. Нафтова плівка на поверхні води змінює тепломасообмін енергією, вологою і газами між водою і атмосферою. За наявності плівки випаровування води з поверхні водоймища зменшується вдвічі, що впливає на погодні умови.

Одним із важких металів, що сильно забруднює водоймище і шкідливо впливає на все живе, є ртуть. Ртуть, яка надходить у воду, використовується бактеріями. З ними вона потрапляє у їжу риб, а потім до організму людини. Ртутне забруднення водоймищ нині є дуже поширеним.

Основними джерелами забруднення ртуттю є промислові підприємства, які скидають у водоймища неочищені викиди фарб і етилену. Багато видів сучасних виробництв характеризуються утворенням токсичних рідких і твердих відходів, для яких немає задовільних технологій очищення або знезаражування і тому вони потребують тривалої ізоляції від біосфери, хоча забезпечити таку ізоляцію дуже важко. Медициною встановлено, що надмірне забруднення повітря є однією з головних причин збільшення кількості легеневих і ракових захворювань на сухоту дітей та відхилення їхньої психіки.

Газоподібні викиди в більшості галузей промисловості очищаються від забруднюючих речовин на 90 … 95% (промисловість будівельних матеріалів, хімічна та нафтохімічна промисловості).

Але в електроенергетиці і кольоровій металургії очищення знижується до 
83 … 84 %, а в нафтодобувній і газовій – до 3 … 4 %. Промислові підприємства і транспорт щорічно викидають в атмосферу 1 млрд. тонн аерозолів і газів, стільки ж сажі. У великих містах планети відбувається сильне забруднення атмосфери інертним пилом і шкідливими пилоподібними викидами, яких нині налічується понад 200 видів. Найбільш небезпечним і поширеними є забруднення атмосфери оксидами азоту, сполуками свинцю і деякими іншими речовинами, що надходять в повітря з автомобільними газами. Досить складним, але істотно помітним для планети, є механізм дії на навколишнє середовище фреонів, які широко використовуються в холодильній техніці. Фреони, які вивільнились і досягли шарів атмосфери, руйнуються ультрафіолетовими променями. Атоми хлору, що виділяються при цьому, взаємодіють з азотом і зменшують його вміст в стратосфері. Але саме азот поглинає велику частину ультрафіолетового випромінювання. Крім того фреони не дають змоги розсіюватись інфрачервоним променям в космосі, що може вплинути на клімат Землі.

Підвищений вміст вуглекислого газу в атмосфері призводить до того, що Земля засвоює більше сонячної енергії. Це в сукупності з викидами теплоти від господарської діяльності людства призводить до потепління клімату планети. Така дія техногенезу на думку вчених-кліматологів призведе в кінці XXI сторіччя до підвищення температури на Землі на 3–5° С. при цьому розпочнеться танення льодовиків північного і південного полюсів, що в свою чергу, призведе до підвищення рівня води в світовому океані і затоплення великих площ поверхні Землі.

Кислотні дощі - одна із найтяжчих форм забруднення навколишнього середовища, страшна хвороба біосфери. Вони утворюються внаслідок горіння палива. Через це в атмосфері утворюються слабкі розчини сірчаної і азотної кислот. Кислотні дощі підвищують кислотність водного середовища, призводячи його до кристалічного стану. Проникнення в ґрунт таких вод веде до зміни його структури, згубно впливає на мікроорганізми, розчиняє природні мінерали і цим самим забирають у рослин їх джерело живлення. Кислотні дощі за допомогою повітряних течій переміщуються з однієї країни в другу.

Забруднення атмосфери промисловістю, транспортом і теплогенеруючими установками призвело до захворювань багатьох порід дерев. Істинною катастрофою для планети стала ерозія ґрунтів, що є наслідком невдалого сільсько- і лісогосподарування . Кожну добу в світі гине від ерозії 110 га ґрунтів, що обробляються, а на відновлення родючого шару ґрунтів товщиною 2 см необхідно до 1000 років, і достатньо одного дощу, щоб його зруйнувати.

Нераціональна агротехніка, меліорація, застосування великої кількості хімічних сполук, розорюваність великих площ в сільському господарстві нанесли велику шкоду не тільки стану ґрунтів, але і всім живим істотам, що опинились в зоні їх діяльності, Екологічно кризовий стан України посилюється безвідповідальним ставленням керівників міністерств, відомств, підприємств різних форм власності, виконавчої влади на місцях, контролюючих державних органів, прорахунками у використанні природних ресурсів, відсутністю дійових екологічних важелів для ресурсозбереження і охорони природи. Цьому сприяють прорахунки в розміщенні виробничих сил держави, реальних повноважень у місцевих органів влади щодо контролю по використанню природних ресурсів.

Аналіз екологічної ситуації засвідчує, що головну загрозу являє не науково-технічний прогрес, а відсутність механізму регулювання відносин суспільства з природним середовищем і виробництвом, що призводить до небажаних змін природного середовища і нераціонального використання природних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.      Вплив автомобіля на навколишнє середовище.

Який вплив автомобілів на навколишнє середовище і які наслідки нас очікують. Показники потужності та економічні показники бензинового двигуна, його довговічність і особливо кількість шкідливих компонентів у відпрацьованих газах у великій мірі залежать від стану системи харчування. Як збіднення паливно-повітряної суміші може привести до збільшення викиду токсичних речовин різного типу. Збагачення суміші, як правило, призводить до збільшення вмісту в відпрацьованих газах двигуна продуктів неповного згоряння - окису вуглецю і вуглеводнів. Збіднення суміші поряд зі збільшенням концентрації оксидів азоту (при великих навантаженнях) часто викликає підвищений викид вуглеводнів (при малих навантаженнях) внаслідок нестабільності робочих циклів.

В даний час одне з провідних місць у забрудненні природного середовища належить автотранспорту. Автомобільний транспорт в XX і міцно зайняв перше місце як по перевезеннях вантажів, так і пасажирів. Чисельність світового парку автомобілів перевищує 700 млн. Переважна частина автомобілів має двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на бензині. При роботі таких моторів в повітря потрапляє велика кількість продуктів неповного згоряння палива, в тому числі окис вуглецю.  Всі автомобілі планети спалюють в 4 рази більше кисню, ніж потрібно всьому людству для дихання.

Викиди автотранспорту, які становлять близько половини всіх викидів антропогенного походження, утворюються з викидів двигуна автомобіля, продуктів зносу механічних частин, покришок і дорожнього покриття. Щорічно в атмосферу Землі надходить 142 млн. т окису вуглецю, 110 млн. т сірчистого ангідриду, 37 млн. т окислів азоту, 18,5 млн. т вуглеводнів і 27 млн. т зважених часток. Однією тільки гуми кожен автомобіль розсіює в атмосферу близько 10 кг.

Особливо велика роль токсичних речовин, що надходять в атмосферу з

відпрацьованими газами автомобілів, в великих містах промислово розвинених країн, що є причиною таких захворювань, як хронічний бронхіт, астма, емфізема легенів, серцево-судинних, ракових і ін.

Автотранспорт як джерело забруднення має ряд особливостей.

По-перше, світовий парк автомашин безперервно збільшується, разом з ним збільшується і валовий викид шкідливих речовин в атмосферу.

По-друге, автотранспорт є рухомим джерелом забруднення.

По-третє, вихлопні гази являють собою складну систему газоподібних, рідких і твердих компонентів. Ця суміш токсичних елементів надходить в приземний шар повітря міських вулиць і кварталів, де їх розсіювання надзвичайно ускладнене.

Частинки свинцю і заліза утворюються при спалюванні палива і гальмуванні автомобіля. Особливо великі концентрації шкідливих речовин приземному шарі повітря, на рівні вихлопних труб. Тому маленькі діти поблизу автомагістралей і на вулицях міст не повинні знаходитися в низьких візках. В цьому випадку вони дихають повітрям в кілька разів більше забрудненим в порівнянні з дорослими.

Відпрацьовані гази автотранспорту складаються більш ніж з 200 речовин.

Основна маса їх за обсягом складається з нетоксичних для живого організму речовин - азоту, вуглекислого газу, кисню, водню і парів води. До токсичних речовин відносяться окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, свинець з'єднання, альдегіди, бензапірен, сажа; менше значення мають кадмій, цинк, мідь, сірчистий ангідрид. Головним компонентом вихлопних газів дизельних двигунів є сажа - дрібні тверді частинки, на поверхні яких адсорбуються смолисті речовини, бензапірен і інші токсиканти

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Оцінка впливу автомобільного транспорту на стан повітря в місті Богуслав.

Автомобіль - один з головних джерел забруднення навколишнього середовища великих містах. Для Богуслава викид автотранспортом забруднюючих речовин в атмосферне повітря залишається однією з головних проблем. Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння містять понад 200 шкідливих речовин і сполук, в тому числі і канцерогенних. Серед речовин, що викликають хімічне забруднення повітря, найбільш поширені і небезпечні оксиди азоту, сірки, чадний газ, вуглеводні, важкі метали, сажа - продукт неповного згоряння палива.

Забруднення повітря в першу чергу негативно позначається на стані здоров'я людини, на тварин і рослини.

У даній частині роботи проведено дослідження впливу вихлопних газів автомобілів на екологічний стан центру міста Богуслава.

 

2.1. Визначення змісту кількості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу автотранспортом

Для досягнення даної мети необхідно було виконати такі завдання:

1. визначити інтенсивність і склад транспортного потоку на

контрольних ділянках;

2. розрахувати кількість палива різного виду, що спалюється двигунами

автомашин;

3. розрахувати кількість утворених шкідливих речовин по бензину.

Визначення кількості одиниць автотранспорту, що проходить по контрольній ділянці дослідження.

      На обраних для дослідження ділянках, центр міста та частина дороги напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» (Додаток А, Б), неодноразово проводився підрахунок автомобілів, що рухаються в обох напрямках. Робота проводилася в ранкові, денні і вечірні години наступним чином:

• займалося місце у досліджуваної ділянки, і протягом 15 хвилин о 9.00, 13.00, 18.00 в окремий бланк заносилися дані про проїжджаючий транспорт. На досліджуваній ділянці дороги, а саме в центрі міста, завжди найбільше скупчення людей, адже поруч знаходиться велика кількість супермаркетів, кафе, дитячий майданчик та зони відпочинку. Частина дороги напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» знаходиться при виїзді з міста.

На основі  проведення експерименту була отримана середня характеристика транспортного потоку, представлена в таблиці 2.1.1 (Додаток В)

Таблиця 2.1.1

Середньодобовий потік автотранспорту на контрольній ділянці

Контрольна ділянка	Грузові і легкові автомобілі, які працюють на бензині	Грузові автомобілі і автобуси, які працюють на дизельному паливі
Центр міста	205	38
Частина дороги напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» вул. Франка 31	46	4
Санітарні вимоги за рівнем забруднення допускають потік машин в житловій зоні інтенсивністю не більше 200 автомобілів в час

 

       Розраховується загальний шлях, пройдений зафіксованою кількістю автомобілів кожного типу за 1 годину (S, км), за формулою:

S = N х I, де N - кількість автомобілів

кожного типу (на дизельному і бензиновому паливі) за 1 годину; I - довжина ділянки, км, рівна 0,1 км.

        Розраховується кількість палива, що спалюється двигунами автомашин (R, л), за формулою:

  R = S х K, де K - витрата палива на 1 км шляху, л, приблизно рівний 0,1 л для бензинових двигунів, 0,4 л для дизельних.

Розраховується об'ємна кількість виділилися забруднюючих речовин (V, л)

на обраних нами ділянках дороги за формулою:

V = R х k, де k – коефіцієнт

• для бензину: при згорянні палива, необхідного для пробігу 1 км, виділяється: 0,6 л чадного газу, 0,1 л вуглеводнів, 0,04 л діоксиду азоту;
• для дизельного палива: при згорянні палива, необхідного для пробігу 1 км, виділяється: 0,14 л чадного газу, 0,037 л вуглеводнів, 0,015 л діоксиду азоту.

 Розраховується кількість свинцю (m, г), що міститься в паливі (1 л етилованого бензину містить в середньому 0, 25 г тетраетілата свинцю), з

використанням даних по витраті палива на досліджуваній ділянці дороги:

m (Pb) = R х k (Pb) де R - кількість палива, що спалюється, k - коефіцієнт, що дорівнює 0,25.

У таблиці 2.1.2. представлений розрахунок кількості забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу зафіксованою кількістю автомобілів, що проїжджають на контрольних ділянках за добу.

Таблиця 2.1.2

Кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу

Вид палива	Контрольна ділянка	Кількість автомобілів за добу	Кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу
			CO, л/км	NO2, л/км	CxHy, л/км	Pb 2+
Бензин	Центр міста	205	0,251	0,1004	1,506	0,6
	Напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» вул. Франка 31	46	0,046	0,0184	0,276	0,115
Дизельне паливо	Центр міста	38	0,06216	0,0252	0,2352	-
	Напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» вул. Франка 31	4	0,00592	0,0024	0,224	-

 

Отже, отримані результати говорять про те, що середньодобовий транспортний потік в центрі міста трохи перевищує санітарні норми. Можна припустити невелике перевищення кількості шкідливих речовин, викидаються в атмосферу працюючими автомобільними двигунами. На частині дороги напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» викиди становлять норму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах

 

Навчаючись за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії «В» і «С» добре знаю будову автомобіля і  основні несправності (Додаток Г), які несуть за собою збільшення викиду токсичних речовин в атмосферу, а саме:

• холостий хід;
• несправність карбюратора;
• технічний стан двигуна і інших елементів системи живлення;
• несправності агрегатів і систем машини;
• несправності рульового управління;
• стан шин.

 В процесі експлуатації може виникнути ряд, неполадок карбюратора, що викликають порушення необхідного складу паливно-повітряної суміші і, як наслідок, підвищений викид шкідливих речовин, погіршення потужних і економічних показників двигуна. Однією з найбільш характерних неполадок карбюратора є відхилення рівня палива в камері поплавця від нормального, що виникає внаслідок неправильних регулювань або порушення герметичності поплавця. Підвищення рівня палива призводить до більшого збагачення паливно-повітряної суміші, зниження до її зменшення. Так, підвищення рівня палива в камері поплавця на 4 мм в порівнянні з нормальним у всьому діапазоні навантажень викликає підвищення окису вуглецю приблизно в 1,5 рази і перевитрата палива в експлуатаційних умовах на 10-20%.

Найбільш часто регульованою системою карбюратора є система холостого ходу. Робота з малою частотою обертання колінчастого вала на холостому ходу, особливо в умовах інтенсивного міського руху, становить значну частку в загальній роботі двигуна. Склад паливно-повітряної суміші на холостому ходу може бути змінений шляхом регулювання складу суміші, а мінімальна частота обертання - шляхом обмеження положення дросельних заслінок. Стан системи холостого ходу впливає на склад паливно-повітряної суміші і при русі з низькими швидкостями. Тому регулюванні системи холостого ходу необхідно приділяти особливу увагу.

Однією з несправностей карбюратора авто є втрата герметичності клапана економайзера або його заїдання в відкритому стані. Ця неполадка призводить до значних перевитрат палива. При повній втраті герметичності клапана економайзера концентрація окису вуглецю в відпрацьованих газах приблизно в 4 рази вище, ніж при справному клапані.

Деякі водії з метою збільшення потужності двигунів встановлюють при ремонті карбюраторів головні паливні жиклери зі збільшеною пропускною спроможністю. Застосування такого заходу практично не призводить до підвищення тягових якостей, однак викликають значне збільшення токсичних викидів. Підвищення витрати палива в порівнянні з нормальним на 5-6 кг / год призводить до збільшення окису вуглецю і вуглеводнів більш ніж в 2 рази. Крім того, як зменшення, так і збільшення пропускної спроможності головних жиклерів в порівнянні з оптимальною призводить до зниження економічності двигуна, зростання питомих витрат палива. Зміна пропускної здатності повітряних жиклерів головної дозуючої системи також впливає на склад паливно-повітряної суміші і зміст шкідливих компонентів в відпрацьованих газах двигуна. Зменшення розміру повітряних жиклерів головної дозуючої системи на 7% призводить до такого ж збільшення витрати палива і вмісту окису вуглецю у відпрацьованих газах. Аналогічний вплив надає зміна пропускної здатності повітряних жиклерів при роботі двигуна без навантаження. Підсмоктування повітря повз карбюратора викликає підвищений викид вуглеводнів практично на всіх швидкісних режимах.

 Токсичність викидів бензинового двигуна залежить від технічного стану і інших елементів системи живлення. Несправності системи живлення призводять до підвищення викиду токсичних компонентів або погіршення економічних і потужних показників двигуна. Тому необхідні систематичні перевірки та регулювання цієї системи з метою зменшення забруднення навколишнього середовища викидами бензинових двигунів. Викид токсичних речовин в атмосферу. Залежить від стану системи запалювання, системи охолодження, а також деяких агрегатів автомобіля.

Однією з найпоширеніших в експлуатації несправностей системи запалювання є неправильне регулювання зазору між електродами свічок. Зменшення зазору до 0,4-0,5 мм призводить до зниження економічності, особливо в зоні низьких навантажень, і до підвищеного викиду в атмосферу вуглеводнів.

Причиною підвищення шкідливості відпрацьованих газів в атмосферу і зниження економічності бензинових двигунів може стати несправність однієї або декількох свічок запалювання. Зміст вуглеводнів при несправності одного або двох свічок зростає від 0,5% відповідно до 1,65 або 2,1%.

Тепловий стан двигуна в значній мірі визначає характер протікання процесів сумішоутворення і згоряння, а отже, впливає на склад відпрацьованих газів двигуна. Оптимальним є тепловий стан, при якому двигун має найбільш високі показники потужності і економічності. Визначається тепловий стан в основному температурами охолоджуючої рідини в системі охолодження і мастила в картері двигуна. Оптимальному тепловому стану відповідає температура в системі охолодження 85-90 ° С. Порушення температурного режиму призводить не тільки до зниження економічності роботи двигуна, але і до підвищеного викиду шкідливих складових відпрацьованих газів. Тому необхідно підтримувати оптимальне тепловий стан двигунів. Слід утеплювати моторний відсік при низьких температурах навколишнього середовища. Обов`язковою є якість його функціонування термостата і покажчика температури системи охолодження. несправність агрегатів 

Несправності агрегатів і систем машини, викликають збільшення сил опору руху або втрат в трансмісії. Погіршення легкості ходу агрегату, поряд зі зниженням економічності призводять до підвищення викидання токсичних речовин.

Легкість ходу, як правило, оцінюють довжиною шляху вільного кочення. Чим краще технічний стан трансмісії і ходової частини, тим більше його вибіг, тим менше витрата палива і викидання токсичних речовин на одиницю пробігу.

Неправильне регулювання попереднього натягу підшипників трансмісії, зачеплення шестерень головної передачі, застосування мастила з підвищеною в`язкістю призводять до збільшення втрат при передачі енергії від двигуна до ведучих коліс. Легкість ходу машини залежить і від регулювання підшипників коліс. Занадто великий натяг підшипників призводить до зменшення вибігу, перевитрати палива в умовах експлуатації і, як наслідок, до підвищених викидів токсичних речовин. Аналогічний вплив надає неправильне регулювання тормозних-систем. Зачіпання гальмівних накладок за барабани і надмірний натяг підшипників призводять до підвищення витрат палива приблизно на 10%.

Підвищення токсичних речовин і перевитрата палива можуть бути викликані і несправностями рульового управління, і станом шин. Навіть незначне зменшення тиску повітря в шинах на 49-98 кПа (0,5-1,0 кгс / см 2) викликає збільшення витрати палива, а відповідно і викиду відпрацьованих газів в атмосферу на 5-7%. Значною мірою скорочення витрати палива і кількості шкідливих викидів залежить від застосування раціональних прийомів водіння. Їзда на велику відстань з постійною швидкістю без гальмувань, зупинок і розгонів найбільш економічна. Їзда в місті з зупинками, короткими, але інтенсивними розгону і, як правило, на невеликі відстані - найбільш несприятливий по економічності режим руху. Якщо врахувати, що нормальний тепловий режим може бути досягнутий після 30-40 хв руху, стає зрозумілим значне збільшення витрати палива при коротких поїздках.

Необхідно також пам`ятати, що при роботі двигуна з малою частотою обертання колінчастого вала на холостому ходу значно збільшується кількість шкідливих елементів в зв`язку з неповним згорянням палива в циліндрах двигуна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Вплив особи на одне навколишнє середовище і навпаки незаперечно. Сьогодні головною проблемою людства є забруднення атмосфери, грунтів та водойм. Деякі частини міста Богуслава настільки забруднені, що у яких стає просто небезпечний людини.

За результатами роботи можна зробити наступні висновки:

1. Як зазначають дослідники - склад повітря має суттєвий вплив на здоров’я людини. Вміст деяких домішок є негативним, або ж не прийнятним. На разі, окис свинцю послаблює розумові здібності, сповільнює рефлекси; свинець впливає на кровоносну систему, відкладається в кістках; озон подразнює слизову оболонку органів дихання, викликає кашель, порушує роботу легень.

2. Проаналізовано, на сучасному етапі пропонуються такі шляхи розв’язання проблеми:

- альтернативні види палива (водень, ацетилен, азотовмісні види палива);

- поліпшення якості виготовлення та удосконалення конструктивних особливостей двигунів;

- розробка засобів, що знижують вміст шкідливих компонентів у відпрацьованих газах;

- створення енергосилового устаткування для автомобілів, що викидають значно меншу кількість шкідливих речовин;

- впровадження системи організаційних, економічних, податкових та інших заходів, що сприяють підвищенню екологічної безпеки для довкілля;

- озеленення міст. 

 

 

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Джигирей В. С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: - Львів: Афіша, 2000.
2. Екологія рідного краю., підручник 9 клас, 11 клас. Запоріжжя, 2007.
3. Заверуха Н. М. Безпека життєдіяльності: - К.: КТЕК, 1999.
4. Капінос П. І., Панасенко Н. А. Охорона природи: -К.: Вища школа, 1983.
5. Колотило Д. М. Екологія і економіка: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 1999.
6. Лук’янова Л.Б. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2000. – 327 с.: іл.
7. Про затвердження Державних санітарних правил  планування та забудови населених пунктів http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96
8. https://vk.com/wall-34713386_232353
9. http://www.nature.org.ua/kiobl/01.htm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Центр міста

Напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» вул. Франка 31

 

 

Додаток Б

 

 

Розміщення досліджуваних ділянок на карті

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Інтенсивність руху транспорту у центрі міста (площа Ярослава Мудрого)

 

Інтенсивність руху транспорту напроти ДНЗ «Богуславський ЦПТО» вул. Франка 31

 

 

Додаток Г

Ремонт двигуна на базі ДНЗ «Богуславський ЦПТО» для зниження викиду токсичних речовин