Навчальна програма для 5 класу НУШ із української літератури за модельною Т. Яценко

Про матеріал

Навчальна програма Українська література 5 клас Розроблена на основі модельної програми для закладів загальної середньої освіти (Автори:Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Лілія Овдійчук, Віталіна Кизилова, Тетяна Качак, Олеся Слижук,Світлана Дячок, Володимир Макаренко, Ірина Тригуб Автори підручника: Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Олеся Слижук

Перегляд файлу

Навчальна програма

Українська література

5 клас

Розроблена на основі модельної програми

для закладів загальної середньої освіти

(Автори:Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Лілія Овдійчук, Віталіна Кизилова, Тетяна Качак, Олеся Слижук,Світлана Дячок, Володимир Макаренко, Ірина Тригуб

Автори підручника: Таміла Яценко, Василь Пахаренко, Олеся Слижук

2022

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Українська література як навчальний предмет має виняткове значення в системі шкільної освіти. Специфіка літературного курсу зумовлена сутністю художньої літератури як виду мистецтва, що відтворює багатство й різноманітність людського буття в художніх образах. Розуміння образного моделювання життєвих явищ, людських характерів, суспільних стосунків сприяє глибокому осягненню учнями вершинних творів класичної, нової й новітньої української літератури, формуванню їхніх духовно-моральних цінностей, активної життєвої позиції, розвитку естетичних смаків. Синтез мистецтва художнього слова з літературознавчою наукою передбачає засвоєння школярами науково обґрунтованого й чітко визначеного кола теоретико-літературних знань, які вони здобувають у процесі читання та аналізу художніх творів.

На послідовне формування компетентних учнів-читачів, активізацію їхньої читацької діяльності, читацький і особистісний саморозвиток орієнтована модельна навчальна програма «Українська література» для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти. Зміст і структура програми розроблені відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (2020) і Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Зміст і структура програми логічно пов’язані зі змістом і компонентами літературної освіти початкової ланки навчання, зорієнтовані на дотримання принципів наступності та перспективності в реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, поступове набуття учнями предметних знань і розвиток читацької і ключових компетентностей.

У контексті сучасних освітніх пріоритетів мета вивчення української літератури – розвиток компетентних учнів-читачів, прилучення їх до високохудожніх надбань класичної та сучасної української літератури; розвиток художнього сприйняття навколишнього світу, осмислення конкретно-історичного та загальнолюдського значення зображеного письменником; розширення культурно-пізнавальних інтересів; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду та естетичних смаків; сприяння всебічному розвитку і творчій самореалізації в сучасному світі; виховання національно свідомих громадянин України; формування гуманістичного світогляду, національних і загальнолюдських цінностей.

Завдання курсу української літератури в 5–6 класах – розвивати в учнів стійкий інтерес до читання, удосконалювати навички виразного читання, ознайомити школярів-підлітків із доступними й цікавими для їхнього віку високохудожніми творами, формувати початкове розуміння специфіки мистецтва, збагачувати емоційний світ, подати початкові відомості про видатних українських письменників, формувати елементарні вміння аналізу художніх творів, поглиблювати первинне сприймання та усвідомлення художньої сутності образів, сприяти засвоєнню основних понять із теорії літератури, розвивати усне й писемне мовлення учнів.

Програма побудована з урахуванням дидактичних вимог до змісту шкільної літературної освіти – принципів доступності, науковості навчання, системності, послідовності та наступності в навчанні, принципів емоційності, наочності, зв’язку навчання з життям.

Програма зорієнтована на компетентнісне навчання української літератури, що досягається шляхом розкриття можливостей предмета для формування читацької і ключових компетентностей учнів 5–6 класів.

Читацька компетентність як предметна – інтегрований результат навчальних досягнень учнів-читачів, пов’язаних із читацькою діяльністю; здатність до осмисленого здобуття предметних знань і вмінь, передбачених конкретною програмовою навчальною темою та шкільним курсом літератури загалом; система ціннісно-світоглядних та естетичних орієнтацій, сформованих на матеріалі високохудожніх творів; здатність учня-читача до цільового застосування комплексу предметних знань, умінь і способів діяльності в нових навчальних і життєвих ситуаціях. Структурними компонентами читацької компетентності є культурний, літературознавчий, інтерпретаційний, аксіологічний, творчо-мовленнєвий.

Дидактико-методичний потенціал модельної навчальної програми забезпечує можливість формування в процесі вивчення творів української літератури ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти (2020).

Програма орієнтована на формування наскрізних умінь, якими мають оволодіти учні: 1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного; 2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формах; 3) критично і системно мислити; 4) логічно обґрунтовувати позицію; 5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей; 6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем; 7) конструктивно керувати емоціями; 8) оцінювати ризики; 9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем; 10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми; 11) співпрацювати з іншими.

Програму побудовано за тематично-жанровим принципом із дотриманням хронологічної послідовності щодо презентації письменницьких персоналій у межах кожного тематичного розділу.

Навчальний матеріал у 5 класі згруповано в таких тематичних розділах: «Вступ», «Малі жанри фольклору та літератури (прислів’я, приказки, загадки)», «Народні та літературні казки», «Минуле українського народу: легенди, перекази, літописні оповіді», «Україна і я»; «Рідна природа», «Світ дитинства», «У пошуках пригод і чудес», «Література рідного краю», «Найцікавіше з літературних новинок», «Узагальнення та систематизація вивченого».

Структура програми включає результативні, змістові та процесуальні складники. Змістове наповнення рубрики «Очікувані результати» розроблено згідно з визначеними та індексованими в Державному стандарті базової середньої освіти щодо мовно-літературної освітньої галузі (додаток № 2) чотирма групами вимог до обов’язкових результатів навчання учнів 5–6 класів. Їх конкретизацію щодо опрацювання навчального матеріалу кожного тематичного розділу модельної навчальної програми розкрито відповідно до внормованої в Державному стандарті послідовності:

1) взаємодія з іншими особами в усній формі, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях [індекси 6 МОВ 1.1.1-1–6 МОВ 1.8.1-1];

2) сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української), медіатекстах та використання інформації для збагачення власного досвіду й духовного розвитку [індекси 6 МОВ 2.1.1-1–6 МОВ 2.7.2-1];

3) висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови [індекси 6 МОВ 3.1.2-1–6 МОВ 3.2.3-2];

4) дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу [індекс 6 МОВ 4.2.2-1]. Учитель матиме можливість констатувати результати навчальної діяльності учнів, поступово ускладнювати завдання й контролювати їх виконання. У рубриці «Пропонований зміст навчального предмета» презентовано різножанрові твори класичної, нової та новітньої української літератури, що відповідають віковим характеристикам та особливостям художнього сприймання молодших підлітків. У програмі виділено дві групи художніх творів: для текстуального вивчення (читання й аналіз) і позакласного читання (позначка ПЧ; твори пов’язані з відповідними тематичними розділами програми). Деякі художні тексти, зокрема й напам’ять, можуть вивчатися за вибором учителя та учнів.

Твори для позакласного читання подано до кожного розділу модельної навчальної програми, однак учитель, враховуючи читацькі інтереси своїх 5 вихованців, самостійно визначає до яких конкретних тем буде проведено уроки такого типу. Добір художніх творів для текстуального вивчення та позакласного читання зроблено з урахуванням їх художньої вартісності, дидактичного потенціалу, читацьких інтересів, пізнавальних можливостей та естетичних потреб сучасних учнів.

Рубрика «Види навчальної діяльності» має рекомендаційний характер. До кожного тематичного розділу запропоновано види організації навчальної діяльності учнів-підлітків різного рівня складності: репродуктивного, пізнавально-пошукового та творчого характеру. Біографічні відомості про письменників рекомендовано обмежити короткими довідками про основні факти їхнього життя і творчості або ж окремими епізодами дитинства митців, що можуть зацікавити учнівпідлітків. У програмі визначено теоретико-літературні поняття (позначка ТЛ), формування та поглиблення яких буде методично доцільним під час вивчення учнями творів конкретного програмового розділу. Програма забезпечує етапну наступність і безперервність цього процесу, актуалізацію здобутих у початковій школі та на уроках зарубіжних літератур окремих теоретико-літературних понять.

Програма подає матеріал для реалізації мистецького контексту (позначка МК) у процесі вивчення творів української літератури. Рубрика «Мистецький контекст» має рекомендаційний характер. Запропоновано мистецькі твори (образотворче мистецтво, музичне мистецтво, архітектура, скульптура, кіномистецтво, анімація тощо), розгляд яких сприятиме цілісному осмисленню учнями кожного літературного твору. У програмі акцентовано на міжпредметних зв’язках (позначка МЗ), що передбачає актуалізацію здобутих знань учнів, зокрема на уроках зарубіжної літератури, історії, української та іноземної мов, музики та образотворчого мистецтва.

Зазначена в програмі кількість навчальних годин відповідає рекомендованому навчальному часу, що визначено Типовою освітньою програмою (наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»).

У 5 – 6 класах передбачено по 70 навчальних годин на рік, тобто по 2 год. на тиждень. Так, на текстуальне вивчення рекомендовано – 54 год., розвиток мовлення – 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення), виразне читання – 4 год., позакласне читання – 4 год., вивчення літератури рідного краю – 2 год., узагальнення вивченого – 2 год. Окрім того, передбачено 4 резервні години, які вчитель може використати на власний розсуд, залежно від читацьких і пізнавальних інтересів учнів.

Модельна навчальна програма «Українська література» для 5–6 класів відкриває широкі можливості для виявлення творчої ініціативи вчителя щодо досягнення основних очікуваних результатів навчання, орієнтує його на таку систему вивчення творів української літератури, яка б розвивала в учнівпідлітків інтерес до художньої літератури та інших видів мистецтва, сприяла формуванню світогляду, національної свідомості, духовно-моральних цінностей, естетичних смаків, розвитку читацької і ключових компетентностей школярів.

Усього – 70 год.

На тиждень – 2 год.

Текстуальне вивчення – 54 год.

Розвиток мовлення – 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення). Виразне читання – 4 год.

Позакласне читання – 4 год. Література рідного краю – 2 год. Узагальнення вивченого – 2 год. Резервний час – 2 год.

№ з/п	Дата	Зміст навчального матеріалу	Теорія літератури	Мистецький контекст Позакласне читання	Очікувані результати
І *СЕМЕСТР*
ВСТУП
1.		Роль книги в житті людини. Література як художнє відтворення життя, побуту, звичаїв, духовно-моральних цінностей людини. Значущість читання в житті особистості. Сучасний читач. Художні твори зі шкільного літературного курсу початкової освіти та самостійно прочитані.	Художня література, літературний твір.	Образотворче мистецтво – П’єр Огюст Ренуар «Портрет двох дітей», Франс Хальс «Хлопчик, що читає», Ірина Клиба «Дівчинка читає» (2018), «Дівчинка з котом та книгою» (2018); скульптура: Анатолій Консулов «Пам'ятник першодрукареві Іванові Федорову» (Львів), Анна Джонссон «Пам’ятник дівчинці, що читає» (Іспанія, Севілья) та інші пам’ятники книгам і читачам.	Уважно слухає інформацію про роль книги, художнього слова в житті людини, значущість читання в сучасному інформаційному світі, важливість вироблення вмінь компетентного читача; розуміє та відтворює зміст почутої інформації; знаходить у почутому повідомленні відповіді на поставлені запитання; аргументовано зіставляє почуте із життєвим досвідом; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; читає навчальний матеріал підручника про роль книги, художнього слова в житті людини, значущість читання в інформаційному суспільстві, важливість вироблення вмінь компетентного читача; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту;
МАЛІ ЖАНРИ ФОЛЬКЛОРУ ТА ЛІТЕРАТУРИ
2.		Прислів’я та приказки – перлини народної мудрості. Художнє відтворення в прислів’ях і приказках життєвого досвіду багатьох поколінь українців, узагальнення суспільних поглядів на духовні цінності, норми моралі та етики.	Фольклор (народна творчість, прислів’я, приказка.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до українських народних прислів’їв і приказок (художники- ілюстратори – Олександр Міхнушов, О.Кошель).	Уважно слухає інформацію про малі жанри у фольклорі та літературі; про життєпис Л. Глібова та акровірші й загадки у творчості письменника; вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення; стисло переказує зміст повідомлення про втілення в прислів’ях, приказках і загадках узагальнених суспільних поглядів на норми моралі та етики та коротку інформацію про життя та творчість Л. Глібова; виявляє взаємозв’язок змісту малих жанрів фольклору із власними потребами для особистісного розвитку; читає виразно (зокрема й напам'ять) прислів’я, приказки, народні та
3.		Урок розвитку мовлення (усно): застосування приказок і прислів’їв в усному мовленні.		Анатолій Качан Загадки «Квітка Сонця», «Світов@ павутин@».
4.		Народні загадки. Первісне та сучасне значення народних загадок. Тематика загадок.	Загадка.	Образотворче мистецтво ілюстрації до українських народних загадок (художниця-ілюстраторка Валентина Мельниченко).
5.		Леонід Глібов. «Бачить – не бачить», «Котилася тарілочка», «Гоп-гоп, діти- молодята!» (одна-дві загадки за вибором учителя). Замальовка життєпису письменника. Акровірші та авторські загадки у творчості Л. Глібова, їх загальна характеристика. Фольклорні мотиви та жартівливий характер загадок дідуся Кенира. Складання авторських загадок різних видів. *Тестова* *перевірка* *знань* за розділами «Вступ», «Малі жанри фольклору та літератури».	Акровірш (повторення).	Образотворче мистецтво – ілюстрації до загадок Л. Глібова (художниці-ілюстраторки – Ольга Артюшенко, Галина Сокиринська).	авторські загадки; розрізняє жанрові особливості прислів’їв і приказок, різновиди загадок; характеризує порушені в прислів’ях, приказках і загадках проблеми; знаходить у текстах прислів’їв, приказок і загадок теоретиколітературні поняття, пояснює їх сутність; формулює тему та основну думку прислів’їв, приказок, загадок, зокрема й авторських загадок Л. Глібова, порівнює народні та авторські загадки, обирає для самостійного ознайомлення тексти малих жанрів фольклору і наводить аргументи щодо свого вибору;
НАРОДНІ ТА ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ
6.		Народні казки. Повторення та узагальнення: види народних казок – казки про тварин, героїко-фантастичні (чарівні), соціально-побутові – їх спільні й відмінні риси.	Народна казка		Уважно слухає народні та літературні казки, інформацію про особливості жанру казки; повідомлення про життя та творчість авторів літературних казок; вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення
7.		Українська народна казка «Яйце- райце». Фантастичне та реальне у творі. Символіка казки, відображення у ній світогляду, звичаїв та обрядів українців.	Поняття про фантастичне.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до української народної казки «Яйце-райце» (художниця- ілюстраторка – Катерина Штанко).
8.		Морально-етичні принципи українців у народній казці «Яйце-райце» Особливості мови народної казки.	Творча фантазія, гіпербола.
9.		Літературні казки. Іван Франко. «Фарбований Лис».	Літературна казка	Анімація – мультфільм «Фарбований лис» (режисер-
		Замальовка життєпису письменника, його казкарська творчість. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.		мультиплікатор Олександр Іванов); образотворче мистецтво – ілюстрації до казки «Фарбований Лис» (художники-ілюстратори – Сергій Артюшенко, Олег Кіналь). Зірка Мензатюк «Арніка». Марина Павленко «Хатка для Нехайка. Юлія Смаль «Казка про Горошку».	формулює тему та основну думку народних і літературних казок, рекомендованих для текстуального вивчення; характеризує емоційний стан персонажів казок, їхню поведінку та вчинки, виявляючи толерантність висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані вивченими казками, своє ставлення до зображених у творах людей, подій, ситуацій, явищ тощо; обирає для самостійного ознайомлення тексти народних і літературних казок і наводить аргументи щодо свого вибору; ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; передає текст народних і літературних казок графічно та трансформує графічну інформацію в тестову; [6 МОВ 2.6.2-1]; створює за мотивами прочитаних казок письмові творчі роботи різних жанрів, власний медійний продукт (мультфільм, театральну сценку, відеоролик тощо); [6 МОВ 2.7.2-1],[6 МОВ 3.1.2-1], збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності народних і літературних казок [6 МОВ 4.2.4]
10.		Іван Франко. «Фарбований Лис». Роль діалогів у розкритті характеру головного героя. Морально-етична проблематика твору.
11.		Леся Українка. «Лелія». Короткі біографічні відомості про дитинство письменниці. Чарівні перетворення, їх роль у казці «Лелія».		Образотворче мистецтво – ілюстрації до казки Лесі Українки «Лелія» (художниця-ілюстраторка – Лариса Іванова); Крейн Уолтер «Лілії Мадонни в саду».
12.		Дійові особи (персонажі) казки Лесі Українки «Лелія». Соціальні мотиви у творі.	Дійові особи (персонажі), портрет.
13.		*Урок* *виразного* *читання* та *переказу* народних і літературних казок.		Народні казки (за вибором учнів). Кримськотатарська народна казка «Золоте яблуко» (переклад Данила Кононенка). Василь Королів- Старий «Хуха- Моховинка». Лариса Письменна «Як у Чубасика сміх украли». Юрій Ярмиш «Летюче дерево». Віктор Близнець «Земля Світлячків» (скорочено
14.		Валерій Шевчук. «Чотири сестри». Замальовка життєпису письменника. Тема зміни пір року, її художнє втілення.	Алегорія.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до збірки В. Шевчука «Панна квітів. Казки моїх дочок» (художниця-ілюстраторка – Ольга Рубіна), Ольга Ковтун «Пробудження»; музичне мистецтво – «Чотири пори року» Антоніо Вівальді; архітектура, скульптура – барельєф скульптора Габріеля Красуцького на будинку «Пори року» (м. Львів).
15.		Значення мотиву сну та змалювання родинних взаємини між сестрами у казці Валерія Шевчука «Чотири сестри». Осмислення символічного змісту казки- притчі.	Казка-притча.
16.		*Урок* *позакласного* *читання.*
17.		*Урок* *розвитку* *мовлення* (письмово): створення власної казки
18.		*Контрольна* *робота* за розділом «Народні та літературні казки» або презентація та захист творчого проєкту «Записник фольклориста».
МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ: ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ
19.		Легенди українців. Спільне та відмінне в народних казках і легендах. Ознаки фантастичного в легендах. Види народних легенд. «Берегиня» (за С. Плачиндою). Протистояння добра і зла в легенді.	Легенда (поглиблення поняття).	Образотворче мистецтво – картина Олега Шупляка «Берегиня». Легенди «Калина», «Як виникли Карпати», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном). Легенди Криму «Аю- Даґ», «Скелі-близнята в Ґурзуфі».	Уважно слухає легенди і перекази, художні твори про історичне минуле українського народу; інформацію про літописні оповіді, їх героїчний зміст, літописні мотиви в літературних казках,; [6 МОВ 1.1.1-1] вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу; [6 МОВ 1.1.2-1] стисло переказує зміст легенд і переказів, художніх творів, що вивчаються текстуально; [6 МОВ 1.2.1- 1] розрізняє види народних легенд і переказів та їх ознаки в порівнянні з народними казками; [6 МОВ 1.3.1-2] формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту художніх творів про історичне минуле українського народу, почутого повідомлення про них; [6 МОВ 1.4.6-2] співвідносить зміст сприйнятого тексту народних легенд, переказів, літописної оповіді, драми-казки, історичного оповідання із історичним і культурним контекстом; [6 МОВ 2.1.3-\ характеризує порушені в легендах, переказах, художніх творах про історичне минуле українського народу проблеми; [6 МОВ 2.2.1-1] формулює тему та основну думку народних легенд, переказів і художніх творів про історичне минуле українського народу; [6 МОВ 2.2.3-1] виокремлює патріотичні мотиви в народних легендах, переказах, літописних оповідях; [6 МОВ 2.2.3-2] виокремлює жанрові ознаки драмиказки за народними мотивами, історичного оповідання, особливості мови творів; [6 МОВ 2.2.3-2] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу народних легенд, переказів, літописних оповідей і художніх творів аргументує власну оцінку прочитаних творів, наводячи доречні цитати; [6 МОВ 2.4.2-3] представляє текстову інформацію з прочитаних творів, використовуючи різні способи і засоби візуалізації їх змісту [6 МОВ 2.6.1-3] створює за мотивами прочитаного власний медійний продукт (мультфільм, відеоролик, тощо) і письмові творчі роботи різних жанрів; [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1] збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності із прочитаних творів.[6 МОВ 4.2.4].
20.		Символічні образи в легенді «Берегиня». Утілення образу Берегині в різних видах народного мистецтва.	Легенда (поглиблення поняття).
21.		Народні перекази як вияв історичної пам’яті українців (за збіркою «Савур- могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини», упорядник В. Чабаненко). Переказ про заснування перших козацьких поселень та козацьку старшину.	Народний переказ.	Архітектура – історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» (головний архітектор – В. Г. Стефанчук); образотворче мистецтво – Микола Пимоненко «У похід», Опанас Сластіон «Проводи на Січ», Сергій Васильківський «Козаки в степу».
22.		«Старі Кодаки й перші запорожці- козари». Мотив національної пам’яті про запорожців – оборонців рідної землі у переказі «Старі Кодаки й перші запорожці-козари».	Народний переказ.
23.		Літописні оповіді. «Повість минулих літ»: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (у переказі В. Близнеця). «Повість минулих літ» – перший історичний твір на землях Київської Русі, пам’ятка ХІІ ст., основа українського літописання. Змалювання вчинків літописних героїв. Уславлення засновників Київської Русі в літописній оповіді «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь». Героїчний зміст літопису, його сюжети в різних видах мистецтва.	Літопис.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до «Повісті минулих літ» (художник-ілюстратор – Георгій Якутович); Артур Орльонов «Хрещення України-Русі»; скульптура – Василь Бородай, пам’ятний знак «Засновникам Києва» (м. Київ); скульптура – Фрідріх Согоян, пам’ятник Нестору- літописцю (м. Київ). Літописна оповідь із «Повісті минулих літ»: «Подвиг юнака» (у переказі В. Близнеця). Олесь Бердник «Сказання про калину», «Вишня – вічна наречена».
24.		Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Стисла розповідь про долю поета. Жанрові ознаки драми-казки за народними мотивами «Микита Кожум’яка».	Драматичний твір, драма- казка, віршована мова.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до драми-казки «Микита Кожум’яка» (художник – Петро Андрусів); анімація – мультфільм «Микита Кожум’яка» (режисер- мультиплікатор Ніна Василенко), мультфільм «Микита Кожум’яка» (режисер-мультиплікатор Манук Депоян).
25.		Уславлення юного героя в драмі-казці «Микита Кожум’яка». Особливості мови твору	Драматичний твір, драма- казка, віршована мова.
26.		Сергій Плачинда. «Богатирська застава». Стисла розповідь про письменника. Історична основа твору «Богатирська застава».	Тема художнього твору, історичне оповідання (поглиблення поняття).	Образотворче мистецтво – ілюстрації до збірки С. Плачинди «Київські фрески» (художник- ілюстратор – О. Мезенцев). Народний переказ «Шевченко на Хортиці». Антоніна Гармаш- Литвин «Голос утопленого села» («Мова України», «Як українці отримали собі землю», «Переяслав», «Кобза»,
27.		Художні образи історичного оповідання «Богатирська застава».
		Образ Будимира – патріота рідної землі. Особливості мови історичного оповідання.		«Про запорожців», «Рідне слово», «Вогняна січ», «Дороги рідних пісень», «Пісня без слів»). Антін Лотоцький «Михайло-семиліток». Зірка Мензатюк «Дочка Троянди».
28.		*Урок* *позакласного* *читання.*
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
29.		Художні твори літератури рідного краю (за вибором учителя). Ознайомлення із доступними для сприйняття й спорідненими тематично із вивченими в І семестрі літературними творами письменників-земляків.		Інтерпретація художніх творів літератури рідного краю в інших видах мистецтва; літературно- меморіальні музеї.	Уважно слухає художні твори літератури рідного краю; інформацію про життя та творчість їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1] розповідає про власний емоційний стан під час ознайомлення з творами; [6 МОВ 1.8.1-1] читає виразно художні твори рідного краю, зокрема лірику напам’ять; [6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в літературних творах проблеми; [6 МОВ 2.2.1-1] формулює тему та основну думку творів; [6 МОВ 2.2.3-1] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу літератури рідного краю; [6 МОВ 2.2.7-1]
НАЙЦІКАВІШЕ З ЛІТЕРАТУРНИХ НОВИНОК
30.		Із сучасної української літератури (твори для читачів-підлітків за вибором учителя та учнів). Міні-проєктна робота «Художній твір – мій ровесник».		Музичне мистецтво – музика, що слухають герої-ровесники запропонованих художніх творів.	Уважно слухає інформацію про нові художні твори сучасної української літератури; [6 МОВ 1.1.1-1] використовує елементи конспектування навчального матеріалу; [6 МОВ 1.2.2-2] формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту літературних творів, почутої інформації про них; [6 МОВ 1.4.6-2] читає тексти творів сучасної української літератури (оглядово, вибірково тощо);
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ЗА І СЕМЕСТР
31.		*Контрольна* *робота* за розділом «Минуле українського народу: легенди, перекази, літописні оповіді», або презентація та захист творчих проєктів «Легенди рідного краю», «Видатні українці».
32.		Текстуально вивчені та самостійно прочитані художні твори. Узагальнення та систематизація вивченого в І семестрі навчального матеріалу.		Повторення вивчених у І семестрі теоретико-літературних понять.	описує свої літературні вподобання, наводячи приклади із прочитаних творів; [6 МОВ 2.5.1-2] ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів. [6 МОВ 2.5.1-3]
ІІ *СЕМЕСТР*
УКРАЇНА І Я *Для* *вивчення* *напам’ять:* дві поезії за вибором учителя.
33.		Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його перебування на засланні. Поетичне відображення краси української природи у вірші «Зоре моя вечірняя». Роздуми ліричного героя.	Лірика, ліричний герой, мотив у ліричному творі.	Образотворче мистецтво – Тарас Шевченко «Автопортрет» (1840), Надія Никифорова «Портрет Т. Шевченка», Володимир Маковський «Український пейзаж з хатами»; музичне мистецтво – «Зоре моя вечірняя» (слова – Тарас Шевченка, музика – Яків Степовий).	Уважно слухає ліричні твори про Україну, її природу, мову та видатних українців; інформацію про життя та творчість авторів патріотичної лірики; [6 МОВ 1.1.1-1] вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу; [6 МОВ 1.1.2-1] формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту ліричних творів патріотичної тематики, почутої інформації про них; [6 МОВ 1.4.6-2] наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи доречні цитати з творів для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; [6 МОВ розповідає про власний емоційний стан під час сприймання патріотичної лірики; [6 МОВ 1.8.1-1] читає виразно патріотичну лірику, зокрема напам’ять; [6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в ліричних творах проблеми; [6 МОВ 2.2.1-1] знаходить у текстах художніх творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність; [6 МОВ 2.2.2-1] формулює провідні мотиви патріотичної лірики; [6 МОВ 2.2.3-1] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу поезії про художнє осмислення краси української природи, роль освіти в духовному становленні особистості, призначення поета й поезії, збереження мови для історії, народу, людства; [6 МОВ 2.2.7-1] характеризує художні образи (образ України, образ природи, образ поетапатріота, образ ліричного героя); емоційний стан ліричних героїв творів, їхню поведінку та вчинки; [6 МОВ 2.3.1-1] аргументує власну оцінку поезії, наводячи доречні цитати; [6 МОВ 2.4.2-3] обирає для самостійного ознайомлення твори патріотичної тематики і наводить аргументи щодо свого вибору; [6 МОВ 2.5.1-1].
34.		Тарас Шевченко. «Учітесь, читайте…» (уривок із послання «І мертвим, і живим…») як ліричне звертання до нащадків. Думки автора про роль патріотичної освіти в духовному становленні особистості й нації.	Лірика, ліричний герой, мотив у ліричному творі.	Музичне мистецтво – «Учітеся, брати мої» (слова – Тарас Шевченко, музика – Микола Лисенко).
35.		Богдан Лепкий. «Шевченкова верба». Роль Тараса Шевченка у становленні особистості Богдана Лепкого, його поетична шевченкіана. Осмислення	Рима, перехресне, суміжне й кільцеве римування.	Образотворче мистецтво – Тарас Шевченко «Мангишлацький сад» (акварель), «В Корсуні» (рисунок).
		образу українського генія Шевченка з позицій гуманізму у вірші «Шевченкова верба». Біографічна основа поезії. Мотив туги за рідним краєм.
36.		Галина Кирпа. «Мова моя». Біографічна довідка про письменницю, її громадську діяльність. Значення рідної мови в житті людини. Мотив важливості збереження мови для історії, народу, людства загалом. Роль художніх засобів у розкритті основної думки поезії.	Епітет, порівняння, метафора (поглиблення понять).	Микола Щербак «Волошки». Ліна Костенко «Кобзарю». Володимир Лучук «Клятва». Людмила Савчук «Український віночок».
37.		Віктор Зубар. Короткі біографічні відомості про автора. Образ сучасної України в поезії «Крила України». Патріотичні почуття ліричного героя, втілені у поезії.	Патріотична лірика.	Образотворче мистецтво – Михайло Дмитренко «Мелодія», Олег Шупляк «До рідних гнізд».
38.		Тетяна Майданович. «Найкраща Україна», «О Україно! Божий білий цвіт!», «Країна Українія» (один – два вірші за вибором учителя). Короткі біографічні відомості про авторку поезій. Образ сучасної України в поетичних творах. Патріотичні почуття ліричного героя, втілені у віршах. *Тестова* *перевірка* *знань* за розділом «Україна і я» або презентація і захист творчих проєктів «Укладання цитатного словника про Україну. Українську мову, український народ», «Образ Кобзаря у ліричних твора».		Образотворче мистецтво –Олексій Куликов «Єдність», ілюстрації до книги Т. Майданович «Країна Українія» (художниця-ілюстраторка – Іванна Хомчак).
38.
39.		*Урок* *виразного* *читання* поетичних творів про Україну.
Рідна природа *Для* *вивчення* *напам’ять:* дві поезії за вибором учителя.
40.		Олена Пчілка. «З ґринджолятами». Розповідь про письменницю, сімейні традиції родини Косачів. Зображення дитячих зимових розваг у вірші «З ґринджолятами». Оспівування краси зимової природи. Відображення в ліричному творі настроїв та почуттів.	Пейзаж та його види, пейзаж у літературному творі.	Образотворче мистецтво – Сергій Васильківський «Ловлять снігура», Сергій Кольба «Зимові розваги»; ілюстрації до збірки «Дивна хатка» (художниця-ілюстраторка – Лариса Іванова).	Уважно слухає поетичні та прозові твори про природу; інформацію про життя та творчість їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1] вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення; [6 МОВ 1.1.2-1] стисло переказує зміст прозових творів про природу; [6 МОВ 1.2.1-1] унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації; [6 МОВ 1.2.3-1] розрізняє пейзажні та анімалістичні твори; [6 МОВ 1.3.1-2] виявляє взаємозв’язок змісту творів про природу із власними потребами для особистісного розвитку; [6 МОВ 1.4.5-2] наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, використовуючи доречні цитати з тексту вивчених творів для увиразнення власних поглядів щодо важливості збереження природи, утвердження гуманістичних цінностей; [6 МОВ 1.6.2-1] читає виразно програмові художні твори, зокрема напам’ять пейзажну лірику;[6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в творах проблеми екологічного характеру: гармонії природи і людини, дбайливого ставлення до навколишнього середовища; [6 МОВ 2.2.1-1] знаходить у текстах художніх творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність; [6 МОВ 2.2.2-1] формулює тему та основну думку творів про природу, рекомендованих для текстуального вивчення; [6 МОВ виокремлює в художніх текстах мікротеми; [6 МОВ 2.2.3-2] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу творів щодо оспівуванню краси української природи, її збереження, возвеличення людського гуманізму і засудження споживацького ставлення до довкілля, [6 МОВ 2.2.7-1] характеризує емоційний стан персонажів творів, їхню поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; [6 МОВ 2.3.1-1] проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в творах про природу, і власним життєвим досвідом для формування базових моральноетичних норм; [6 МОВ 2.3.1-2] обирає для самостійного ознайомлення твори про природу і наводить аргументи щодо свого вибору; [6 МОВ 2.5.1-1]. ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; [6 МОВ 2.5.1-3] створює власний медійний продукт (мультфільм, відеоролик тощо) та /або письмові творчі роботи різних жанрів за мотивами прочитаного; [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1] відтворює окремі художні засоби із вивчених творів для втілення власних творчих намірів. [6 МОВ 4.2.2-1]
41.		Павло Тичина. «Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять», «Арфами, арфами» (один – два вірші за вибором учителя). Замальовка життєпису поета, особливості його світосприймання. Віртуальна екскурсія до квартири-музею поета. Поетичне втілення картин природи. у віршах П. Тичини. Музичне (слухове), зорове емоційне наповнення поезій. Авторські неологізми та їх художні функції. Персоніфікований образ дівчини-весни в поезії «Арфами, арфами».	Пейзажна лірика, персоніфікація.	Музичне мистецтво – «Ми дзвіночки» (слова –П. Тичина, музика – Василь Верховинець), «Гаї шумлять» (слова – Павло Тичина, музика – Григорій Майборода), «Арфами, арфами» (слова – Павло Тичина, музика – Лесь Тельнюк); образотворче мистецтво – ілюстрації Едуарда Колесова до збірки «Гаї шумлять».
41.			Пейзажна лірика, персоніфікація.
42.		Оксана Іваненко. «Цвітарінь». Розповідь про письменницю. Художній світ пізнавальної казки. Тема екології у творі. Розвиток подій у творі, морально- етична проблематика.	Мова автора і мова дійових осіб, прозова мова.	Образотворче мистецтво – ілюстрації до збірки «Лісові казки» (художник-ілюстратор – Василь Євдокименко); музичне мистецтво – Поль Моріа «Жайворонок».
43.		Микола Вінграновський. «Гусенятко». Біографічні відомості про письменника. Тема родинних цінностей у творі. Художні функції часу і простору в оповіданні.	Тема та ідея літературного твору.	Образотворче мистецтво – Петро Нілус «Поле з гусьми», Киріак Костанді «Гуси»; ілюстрації до збірки «Гусенятко. Козак Петро Мамарига» (художник-ілюстратор – Костянтин Лавро).
44.		Марія Морозенко. «Вірність Хатіко». Коротко про життя і творчість письменниці. Тема дружби людини й тварини. Засоби змалювання їхніх взаємин в оповіданні. Послідовність подій у творі. Ідея гуманістичних цінностей.	Оповідання про тварин (анімалістичне).	Образотворче мистецтво – ілюстрації до збірки «Найвірніші» (художниця-ілюстраторка – Ольга Воронкова); кіномистецтво – «Хатіко: Найвірніший друг» (режисер – Лассе Галльстрем).
45.		Анатолій Качан. «Море грає». Біографічна довідка про письменника. Мариністична лірика. Образний світ поезії «Море грає».		Образотворче мистецтво – Архип Куїнджі «Море», Віктор Іванів «На морі. Сонячно», музичне мистецтво – пісня Зої Красуляк «Білі кораблі».
46.		*Урок* *виразного* *читання* поетичних творів про природу.		Іван Багряний. «До Ворскли, по рибу!». Анатолій Дрофань «Янехо». Василь Чухліб «Після хуртовини». Анатолій Давидов «Таємниці старого дуба». Дмитро Чередниченко «Мандри жолудя».
47.		*Урок* *розвитку* *мовлення* *(усно):* «Малюємо природу художніх творів» або «Малюємо поезію».
СВІТ ДИТИНСТВА
48.		Іван Нечуй-Левицький. «Вітрогон». Замальовка життєпису письменника. Композиція оповідання «Вітрогон», майстерність оповіді, мови.	Загальне поняття про композицію і сюжет твору.	Образотворче мистецтво – Микола Пимоненко «Вечоріє». Іван Франко «Малий Мирон». Григір Тютюнник «Дивак». Ярослав Стельмах «Про козу».	Уважно слухає художні твори про дивовижний світ дитинства; коротку інформацію про життя та творчість їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1] вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення; [6 МОВ 1.1.2-1] стисло переказує зміст художніх творів, рекомендованих для текстуального вивчення; [6 МОВ 1.2.1- 1] унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації; [6 МОВ 1.2.3-1] виявляє взаємозв’язок змісту творів про дітей із власними потребами для особистісного розвитку; [6 МОВ 1.4.5- 2] читає виразно програмові художні твори; [6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в творах проблеми: добра і зла, милосердя й прощення, морального вибору людини, формування характеру і світогляду юних героїв, шкільного життя, стосунків з однолітками, старшими людьми та навколишнім світом; [6 МОВ 2.2.1-1] знаходить у текстах художніх творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність; [6 МОВ 2.2.2-1] формулює тему та основну думку творів про дітей, рекомендованих для текстуального вивчення; [6 МОВ 2.2.3- 1] виокремлює в художніх текстах мікротеми; [6 МОВ 2.2.3-2] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу творів.
49.		Образ Василька в оповіданні «Вітрогон». Внутрішній світ хлопчика,
		спрямованість його інтересів, формування характеру.
50.		Борис Грінченко. «Украла». Розповідь про письменника, його педагогічну діяльність. «Украла» – оповідання про життя сільської школи в поневоленій Україні. Динамічність оповіді. Психологія вчинку Олександри. Ідея розуміння людської душі, співчуття, прощення.		Образотворче мистецтво – ілюстрації до оповідання «Украла» (художник-ілюстратор – Василь Євдокименко Михайло Слабошпицький «Війві».

51.		Оксана Сайко. «Гаманець». Біографічна довідка про письменницю. Драматизм сюжету оповідання «Гаманець». Розвиток подій у творі. Проблема добра і зла, морального вибору людини. Образи Іванки й Ритки, спільне й відмінне у їхніх характерах і вихованні.		Образотворче мистецтво – ілюстрації до збірки «Новенька та інші історії» (художники- ілюстратори – Наталка Гайда, Назар Гайдучик).
52.		Галина Кирпа. «Мій тато став зіркою». Участь письменниці у подіях, що стали основою оповідання, їх переосмислення в художньому творі. Зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Особливості показу світу очима дитини.		Образотворче мистецтво – Олена Самойлик «Герої. Майдан», ілюстрації до оповідання «Мій тато став зіркою» (художниця- ілюстраторка – Оксана Була); музичне мистецтво – українська народна пісня «Пливе кача».
53.		Мотиви втрати рідної людини, почуття й переживання дитини в оповіданні «Мій тато став зіркою». Ідея героїзму й самопожертви.
54.		*Урок* *позакласного* *читання.*
55.		*Урок* *розвитку* *мовлення* *(письмово):* «Оповідання із власного життя».
56.		*Контрольна робота* за розділом «Світ дитинства», або презентація та захист творчих проєктів.
У ПОШУКАХ ПРИГОД І ЧУДЕС
57.		Всеволод Нестайко. «Чарівні окуляри» (скорочено). Замальовка життєпису письменника. Повість-казка про фантастичні пригоди сучасних школярів.	Епічний твір, повість-казка (поглиблення поняття).	Образотворче мистецтво – ілюстрації до повісті «Чарівні окуляри» (художники-ілюстратори – Юлія Радіч-Демидьонок, Анатолій Василенко, Радна Сахалтуєва); кіномистецтво – документальний фільм «Всеволод Нестайко. Родом з дитинства» (режисер – Максим Погребняк), короткометражний художній фільм «Тореадори з Васюківки» (режисер – Самарій Зелікін), художній фільм «Одиниця „з обманом“» (режисер – Андрій Праченко).	Уважно слухає пригодницькофантастичні твори, коротку інформацію про їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1] вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення; [6 МОВ 1.1.2-1] стисло переказує зміст художніх творів, рекомендованих для текстуального вивчення; [6 МОВ 1.2.1- 1] унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою вчителя), використовуючи різні засоби (схеми, таблиці, тощо) для відтворення змісту, структурування навчальної інформації; [6 МОВ 1.2.3-1] читає виразно художні твори, рекомендовані для текстуального вивчення; [6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в пригодницько-фантастичних творах проблеми: подолання бездуховності та прагматизму в реальному світі; значущості вшанування величного історичного минулого українців; [6 МОВ 2.2.1-1] знаходить у текстах художніх творів приклади теоретико-літературних понять, пояснює їх сутність; [6 МОВ 2.2.2-1] формулює тему та основну думку пригодницько-фантастичних творів, рекомендованих для текстуального вивчення; [6 МОВ 2.2.3-1] виокремлює в художніх текстах мікротеми; [6 МОВ 2.2.3-2] формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу творів щодо художнього відтворення фантастичного і реального у творі, використання чарівних елементів і казкової символіки; [6 МОВ 2.2.7-1]
58.		Реальні вчинки головних героїв повісті- казки «Чарівні окуляри» на шляху дорослішання. Фантастичні пригоди, чарівні елементи, казкова символіка повісті.
59.		Ідейний зміст повісті-казки «Чарівні окуляри»: відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.
60.		Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» (скорочено). Коротко про письменницю. Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. Історичне минуле в житті сучасної людини.	Пригодницька повість. Детектив.	Архітектура – Тараканівський форт, Дубенський замок, Підгорецький замок, Олеський замок, Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця;
61.		Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Засоби змалювання характерів персонажів.		образотворче мистецтво – Юзеф Брандт «Вставайте, козаки», Олег Орльонов «Битва під Берестечком».
62.		Велич старовинних українських замків. Фантастичне і реальне у пригодницькій повісті.
63.		*Урок* *позакласного* *читання.* Презентація та захист проєктних робіт «Одна цікава детективна чи пригодницька історія».		Олесь Ільченко «Загадкові світи старої обсерваторії». Дара Корній «Петрусь Химородник». Ксенія Ковальська «Канікули прибульців із Саллатти».
64.		*Урок* *виразного* *читання* пригодницьких творів.
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
65.		Художні твори літератури рідного краю (за вибором учителя). Ознайомлення із доступними для сприйняття й спорідненими тематично із вивченими в ІІ семестрі літературними творами письменників-земляків. Презентація та захист проєктних робіт «Художній твір письменника-земляка в інших видах мистецтв».			Уважно слухає художні твори літератури рідного краю; інформацію про життя та творчість їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1] розповідає про власний емоційний стан під час ознайомлення з творами; [6 МОВ 1.8.1-1] читає виразно художні твори рідного краю, зокрема лірику напам’ять; [6 МОВ 2.1.1-1] характеризує порушені в літературних творах проблеми; [6 МОВ 2.2.1-1] формулює тему та основну думку творів; [6 МОВ 2.2.3-1] 2.5.1-1].
НАЙЦІКАВІШЕ З ЛІТЕРАТУРНИХ НОВИНОК
66.		Із сучасної української літератури (твори для читачів-підлітків за вибором учителя та учнів).		Музичне мистецтво – музика, що слухають герої-ровесники запропонованих художніх творів.	Уважно слухає інформацію про нові художні твори сучасної української літератури; [6 МОВ 1.1.1-1] використовує елементи конспектування навчального матеріалу; [6 МОВ 1.2.2-2] формулює запитання, щоб уточнити розуміння змісту літературних творів, почутої інформації про них; [6 МОВ 1.4.6-2]
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ЗА ІІ СЕМЕСТР
67.		Текстуально вивчені та самостійно прочитані художні твори. Узагальнення за темами, що вивчались упродовж семестру, їх систематизація.	Повторення вивчених протягом семестру		Виразне читання художніх творів, зокрема напам’ять. Тестові завдання із відкритими та закритими відповідями із використанням вебресурсів. Інтерпретація художніх творів.
			теоретико- літературних понять.
68.		*Підсумкова* *контрольна* *робота*, або презентація та захист творчих проєктів.
69.		Підсумковий урок.
70.		Резервний урок.

Cистема оцінювання результатів навчання

Оцінювання учнів 5 класів у 2022/2023 навчальному році здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 1.04.2022 № 289. Ці рекомендації розроблені для учнів 5 – 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання визначеною законодавством, результати такого оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень.

. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання. Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета/інтегрованого курсу. Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри. Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496; пункти 9, 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2015 р. № 762 (зі змінами).

Облік результатів тематичного, семестрового, річного оцінювання, оцінювання груп результатів навчання проводиться в класному журналі в окремих колонках без дати. Оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим у першу чергу на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання, визначені Державним стандартом, та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета/інтегрованого курсу. У Методичних рекомендація запропоновані орієнтовні загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2). Ці критерії можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії для формувального оцінювання розробляються вчителем самостійно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендовано у першому семестрі 5 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий» – «П», «середній» – «С», «достатній» – «Д», «високий» – «В» та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендовано при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр. Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо (через тривалу відсутність) у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Тусик Вікторія Іванівна

Пов’язані теми

Українська література, Планування

Додано

2 серпня 2023

Переглядів

4423

Оцінка розробки

Відгуки відсутні