ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                                                          Рішення педагогічної ради

від_________  протокол №_______

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ІНФОРМАТИКА 6 КЛАС»

_______________________________________________________

Розроблена за модельною програмою авторів: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.Модельна навчальна програма

                              «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти рекомендовано Міністерством освіти і науки України

                                (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

                                 з урахуванням підручника «Інформатика для 6 клас закладів загальної середньої освіти»

                              (автори: О. В. Коршунува, І. О. Завадський .Видавничий дім "Освіта", 2023 р.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

     Навчальна програма з інформатики  розроблена на основі модельної програми авторів: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.Модельна навчальна програма  «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти рекомендовано Міністерством освіти і науки України  (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

     Метою інформатичної освітньої галузі, що узгоджується з метою навчального предмета є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, формування вмінь критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Тому під час розроблення Програми були виокремлені такі завдання предмета:

•        формування ІКТ-компетентності дитини, зокрема ознайомлення учнів із цифровими інструментами для підтримки навчання;
•        розвиток мислення та вміння навчатися;
•        формування:
  •        позитивного досвіду програмування;
  •        навичок співпраці взагалі та в онлайнових середовищах зокрема;
  •        навичок безпечного використання ІКТ-технологій;
  •        навичок свідомого та критичного виконання дій з інформацією. Також були визначені пріоритетні цілі викладання предмета:
•        пробуджувати у дитини інтерес до навчання;
•        формувати вміння вчитися протягом життя, використовуючи різні джерела інформації, вчити методів та прийомів навчання;
•        вчити визначати навчальні цілі та добирати цифрові інструменти для їх досягнення;
•        надати можливість для творчого розвитку та самореалізації учня/учениці, зокрема із застосуванням цифрових інструментів;
•        формувати навички пошуку, опрацювання, аналізу, подання, застосування та створення інформації;

•        вчити опрацюванню текстових, графічних, мультимедійних та цифрових даних, опановуючи як загальні прийоми, так і ознайомлюючи учнів з особливостями конкретних програмних середовищ;
•        формувати громадянську позицію учня/учениці, зокрема вчити критично оцінювати інформацію, яка поширюється медіаресурсами;
•        формувати системне та алгоритмічне мислення учня/учениці;
•        забезпечувати всебічний розвиток дитини.

Реалізація мети, завдань та пріоритетних цілей упровадження Програми досягається завдяки орієнтації навчального матеріалу й освітнього процесу в цілому на інтереси та потреби дитини відповідно до її вікових особливостей на кожному етапі навчання, а також через види діяльності, які передбачають активність суб’єктів навчання, спрямовану на здобуття нових знань, формування нових умінь. Для реалізації Програми рекомендується використовувати проблемний метод навчання та проєктно- орієнтовані педагогічні технології.

Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність реалізується через міжтематичну інтеграцію змісту та концентричне вивчення таких змістових ліній, як “Моделювання”, “Інтернет” та “Алгоритми і програми”. Такий підхід забезпечує поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізацію, повторення, закріплення, що сприятиме формуванню на вищому рівні предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей та способів діяльності, які визначені у Додатку 15 Державного стандарту базової середньої освіти.

Змістова структура адаптаційного курсу інформатики подана у таблиці нижче:

У змісті програми умовно виокремлено три основні теми:

•                         Електронна пошта. Спільна робота з документами.
•                         Моделювання в електронних таблицях.
•                         Алгоритми та програми.

Укрупнення тем дає можливість змістити акцент із вивчення особливостей тієї чи іншої інформаційної технології на опанування концептуальних понять та дозволяє формувати навчальну програму рівня закладу загальної середньої освіти з урахуванням наявних можливостей (матеріального та кадрового забезпечення, локальних запитів щодо спрямованості освіти тощо).

Технології, вивчення яких передбачено і які на момент виходу учнів у доросле життя, ймовірно, застаріють, але вони стануть підґрунтям опанування нових технологій. Наприклад, вивчаючи в одній темі інформаційні моделі та презентації, бажано використовувати середовище розроблення презентацій як засіб створення наочних статичних та анімаційних моделей об’єктів вивчення не тільки інформатики, але й інших предметів.

Разом з тим, у процесі календарного планування освітнього процесу рекомендується кожну з тем ділити на підтеми з метою забезпечення здійснення регулярного тематичного оцінювання.

Основною метою теми “Алгоритми і програми” є розвиток алгоритмічного мислення учнів. Траєкторію навчання рекомендується вибудовувати із застосуванням проєктної методики. Учні мають змогу створити власні комп’ютерні ігри, анімаційні історії, навчальні програми, таким чином реалізовуючи та розвиваючи свій творчий потенціал, формуючи позитивний досвід програмування, отримуючи досвід командної роботи, зокрема спільного вирішення проблем.

Системне застосування проєктних технологій під час реалізації курсу інформатики на даному етапі навчання дає можливість досягти таких очікуваних результатів:

учень/учениця

•        бере участь у спільному проєкті (онлайн і/або офлайн) зі створення інформаційних продуктів для реалізації власних і суспільних інтересів;
•        коментує свою та чужу діяльність зі створення інформаційного продукту, за потреби надає конструктивні відгуки;
•        планує роботу перед виконанням завдання і за потреби вносить корективи в план під час виконання завдання;
•        пояснює, розподіляє і відповідально виконує ролі групової взаємодії під час розроблення проєкту;
•        пропонує і дотримується правил взаємодії і прийняття спільних рішень під час створення колективного проєкту;
•        надає доброзичливі і конструктивні поради щодо вдосконалення процесу та/чи результату спільної роботи;
•        наводить приклади переваг конструктивної співпраці;
•        у разі потреби пропонує допомогу іншим особам;
•        бере участь у представленні результатів групової роботи;
•        описує вплив власних думок, емоцій і настрою на власну діяльність і результат роботи (власний і групи);
•        описує власну діяльність як члена групи і набутий досвід;
•        докладає зусиль і виявляє гнучкість, використовуючи доступні

ресурси і стратегії для подолання перешкод і розв’язання проблем під час реалізації програмних проєктів;

•        пояснює вибір та використовує цифрові пристрої і технології для розв’язання конкретних задач;
•        формулює власні потреби і вимоги до цифрових інструментів і можливих технологічних рішень;
•        зазначає джерела, використані у своїх роботах.

На початку 6 класу в суб’єктів навчання продовжують формуватися навички електронного листування. Одночасно вони ознайомлюються з можливостями спільного створення та редагування текстових документів. Таке поєднання дає можливість створювати навчальні завдання, які тісно пов’язані із життєвими потребами сучасних учнів, зокрема із забезпеченням їх цифровими інструментами для навчання. Для спільної роботи з документом необхідно зареєструвати мережний обліковий запис та використовувати поштову скриньку, листи з якої, наприклад, можна відкривати за допомогою смартфона. Зауважимо, що детальне ознайомлення з усім спектром можливостей автономного текстового процесора та іншими особливостями поштових систем не входить у завдання цієї теми, а передбачається в 7–9 класах.

Дуже важливим на цьому етапі є засвоєння суб’єктами навчання правил мережного етикету, їх сприйняття і виконання, критичне ставлення до токсичних інтернет-спільнот. Останнє має бути обов’язково враховане при плануванні освітнього процесу, оскільки критичне ставлення до спілкування у соціальних мережах нині є важливим складником громадянського виховання і, що теж дуже важливо, профілактикою антисоціальної поведінки, виконує й здоров’язбережувальну функцію.

Опанування навичками опрацювання даних за допомогою електронних таблиць надасть учневі 6 класу широкий спектр можливостей для здійснення дослідницької діяльності, закріплення математичних понять, візуалізації даних, а також продовжить формування знань та вмінь із комп’ютерного моделювання. На відміну від 5 класу, крім наочних моделей (діаграм), у цій темі учні вчаться реалізовувати та розуміти знакові (формульні) моделі, реалізувати обчислювальні алгоритми. Цей цифровий інструмент також допоможе в опануванні предметів природничо- математичного спрямування.

У 6 класі в темі “Алгоритми та програми” учні набувають таку визначену Стандартом компетенцію як розв’язування задачі методом виокремлення підзадач через опанування основних підходів подійно- та об’єктно-орієнтованого програмування. Також через інтуїтивно зрозуміле поняття властивості програмного об’єкта пропонується “підводити” учнів до розуміння більш абстрактного поняття змінної, яке в 6 класі подається ще на пропедевтичному рівні. Ця тема є своєрідним “містком”, що переведе учня від систем блочного програмування до більш професійних середовищ програмування у 7 класі.

Узагальнену концентричну структуру змісту Програми та міжтематичні зв’язки відображено на схемі.

Орієнтовну таблицю змісту структури курсу інформатики в основній школі за даною Програмою подано в Додатку 1.

У освітньому процесі предмета має розкриватися інтеграційний потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM-циклу, тому теми змістових ліній “Моделювання та структури даних”, а також “Алгоритми та програми” корельовано з курсом математики та інших навчальних предметів.

Ця інтеграція відображена насамперед у стовпці “Види навчальної діяльності”, де пропонується математична тематика багатьох вправ, практичних робіт і проєктів, що узгоджена з темами курсу математики відповідного класу. Наприклад, у темі “Моделювання в електронних таблицях” пропонується навчатися створенню та інтерпретації діаграм, а також вибору типу діаграми для певних даних, що доповнює матеріал зі створення та тлумачення діаграм, включений до курсу математики 5 і 6 класів. А в темі “Алгоритми та програми” в 5 класі на пропедевтичному рівні вводиться поняття від’ємних чисел, координатної площини, що необхідно для переміщення об’єктів на площині у навчальній системі програмування, а також створює підґрунтя для кращого засвоєння відповідних тем у курсі математики 6 класу.

Слід ураховувати, що багато понять, які мають бути засвоєні у навчанні інформатики, вже знайомі суб’єктам навчання з початкової школи,

є запланованими результатами освітнього процесу математичної, природничої, технологічної та інформатичної галузей.

Величезний спектр можливостей для творчості та дослідницької діяльності учнів дає використання в навчальному процесі мікрокомп’ютерів, наприклад таких як micro:bit, Arduino або Raspberry Pi.

Реалізація навчальних проєктів із побудови прототипів та навчальних моделей на основі мікрокомп’ютерів дає змогу ознайомити учнів із таким складником технологій як робототехніка, та створює передумови для реалізації STEM-проєктів. Для успішної роботи з мікрокомп’ютерами необхідно увести на пропедевтичному рівні поняття фізичної величини як властивості об’єкта (базуючись на знаннях щодо поняття «вимірювання», сформованого у початковій школі), сигналу та подати загальні відомості про способи вимірювання. Цей матеріал може бути включений до складу теми “Інтернет. Інформаційні процеси та системи” у 5 класі; він є пропедевтичним щодо змісту курсу фізики 7 класу. Зазначимо, що глибина вивчення елементів робототехніки у курсі інформатики має визначатися з урахуванням наявного матеріального забезпечення, але бути такою, яка б забезпечила виконання вимог .

Під час реалізації Програми рекомендуємо вчителю надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності. Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів.

Українознавча спрямованість освітнього процесу має підтримуватися максимально можливим залученням автентичних вітчизняних джерел та об’єктів перетворювальної навчальної діяльності. Такими можуть стати сюжети українських казок (побудова сцен і анімацій у навчальних середовищах програмування), зразки української вишивки (при вивченні графічних редакторів), елементи географічних мап регіонів України і навіть рецептури автентичних українських страв (при формулюванні обчислювальних задач) тощо. Важливим виховним моментом можуть стати спеціальним чином розроблені запити до пошукових систем, результатом застосування яких стають відомості щодо пріоритетів українських учених у різних галузях.

6 клас – по 1,5 години на тиждень, орієнтовно 53 годин на рік

Прикінцева частина

Необхідною умовою імплементації Програми є наявність обладнання навчального приміщення, що має відповідати вимогам, викладеним у

«Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів», (з урахуванням оновлених нормативів, чинних з 1 січня 2021 року, викладених у документі "Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти", наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 вересня 2020 року № 2205), чинним технічним специфікаціям навчального комп'ютерного комплексу кабінету інформатики, навчального комп'ютерного комплексу (мобільного) та інтерактивного комплексу (інтерактивної дошки, мультимедійного проектора) для закладів загальної середньої освіти.

Оцінювання результатів освітнього процесу має проводитися на основі критеріїв, поданих у Державному стандарті базової середньої освіти. Процес оцінювання має поєднувати традиційні форми, методи й засоби та специфічні для навчального предмету. Зокрема, бажано використовувати мережні засоби інтерактивної взаємодії учень-учитель, що може стати основою для керування освітнім процесом протягом вимушеного дистанціювання (карантин, захворювання учнів тощо). Також досить ефективним можна вважати застосування технік, подібних до BYOD, навіть при проведенні контрольних заходів у класі. Для подання навчального матеріалу доцільно використовувати методи попереднього ознайомлення суб’єктів навчання з об’єктами вивчення (техніка The Discussion-Oriented Flipped Classroom), застосування яких у формі навчальних мініпроектів дозволяє ефективно актуалізувати опорні знання.